Ринок цінних паперів
ОВДП, але до того часу, поки ринок державних цінних паперів обслуговує, в
основному, поточні потреби Мінфіну в грошах, досить часто викликані
політичними причинами, буде порушуватись стабільність ринку і
вихолощуватиметься його макроекономічна суть і регулюючі функції облікових
ставок як найважливішого орієнтиру ціни грошей в економіці. В Україні
державні цінні папери перетворились у надприбутковий спекулятивний
інструмент, ставки по якому, зазвичай, визначаються поточним
співвідношенням сил емітента та інших учасників ринку.
7. Для потенційного інвестора і для аналітиків фондового ринку для
прийняття важливих рішень і для аналітичних прогнозів недостатньо
використовувати дані таблиць, найтиповіших для українських періодичних
видань.
8. В результаті проведеного аналізу основних прийомів, принципів і
мотивацій побудови фондових індикаторів, пропонується чотирьохфазне
трактування проблем розробки будь-якого індексу, що відображає реальну
ситуацію на фінансовому ринку:
1) проблема визначення середньої ринкової ціни акцій чи облігацій того чи
іншого емітента;
2) проблема порівнянь або вагових коефіцієнтів, з якими ціни акцій входять
до формули індексу;
3) проблема визначення переліку цінних паперів, ціни яких додаються;
4) проблема співставленім, тобто корегування індексу при змінах
розрахункової бази, списку підприємств, тощо.
9. Як об'єкт для інвестування український фінансовий ринок поки-що зовсім
не стабільний і піддягає значному ризику. Причому, як на ринку
держоблігацій, так і на ринку акцій при достатньо узгодженій ціновій
динаміці, цінні папери розрізняються між собою рівнем поєднаного з ними
кон'юнктурного ризику. Тільки ризик ОВДП залежить від терміну до погашення
(чим він більший, тим менший темп зміни цін), а у акцій він прямо
пов'язаний з рівнем ліквідності: чим більш ліквідний цінний папір, тим
енергійніша цінова динаміка і вищий ризик.
10. Дослідження стану та тенденцій розвитку фондового ринку необхідно
проводити за напрямкам: вивчення стану та розвитку емітентів; вивчення та
аналіз структури цінних паперів, що випущені та знаходяться в обігу; аналіз
попиту та пропозиції на цінні папери; аналіз курсів цінних паперів, а також
їх ціни під впливом низки факторів; аналіз кон’юнктури ринку цінних паперів
у взаємозв’язку з економічним розвитком України; аналіз приватизаційних
процесів; аналіз діяльності комерційних банків на ринку цінних паперів;
вивчення процесів, що відбуваються на біржовому та позабіржовому ринках.
В умовах становлення національного фондового ринку великого
значення набуває необхідність безумовного підтримання його фінансової
безпеки. При цьому слід наголосити, що безпека фондового ринку
безпосередньо пов’язана з бюджетною, борговою та інвестиційною безпекою
держави, особливо з огляду на недостатньо контрольований розвиток сегмента
державних цінних паперів, а також із фінансовою безпекою численних
юридичних і фізичних осіб. Необхідним кроком має бути переорієнтація
державних облігацій на фінансування окупних інвестиційних проектів у
пріоритетних напрямках, які підпримуються державою. Мається на увазі, по-
перше, встановлення меж для розподілу залучених ресурсів на фінансування
дефіциту державного бюджету.
Національні фондові ринки світу усе більше
інтернаціоналізуються. Це цілком природно, адже капітал узагалі має
інтернаціональний характер і вільно переміщується в ті країни і регіони, де
його обертання дає найбільший приріст. Це стосується й обертання капіталу
у вигляді цінних паперів. Питання обертання в Україні цінних паперів
іноземних компаній не вирішене насамперед на законодавчому рівні. Отут
повинні бути прийняті державні нормативно-правові акти для рішення цих
принципових питань котирування й обертання в нашій країні: хто дає на цей
дозвіл, по яких критеріях і ін. Одночасно необхідно визначитися і зі
строго технічними питаннями: перевезення (або переклад) цінних паперів
через кордон, механізм виплати дивідендів, валюта за якию продаються цінні
папери, у який виплачуються дивіденди та ін.
Позитивну роль у розвиток ринку грають:
22. факт появи на ньому акцій приватизованих промислових підприємств,
завдяки чому збільшується обсяг “предмета діяльності”, тобто цінних
паперів;
23. значна зміна спекулятивної спрямованості фондового ринку, що має до
цього, за рахунок активізації діяльності як внутрішніх, так і зовнішніх
інвесторів;
24. перспективи створення інституту незалежних реєстраторів, що значно
полегшить процес переоформлення іменних цінних паперів, збільшить
швидкість їхнього обороту та у значній мірі зрівняє права акціонерів;
25. наявність кваліфікованих фахівців - учасників ринку цінних паперів;
26. вдосконалення законодавства, що регулює діяльність фондового ринку
України.
Але поки вони не будуть врегульовані хиби ринку цінних
паперів законом з одного боку, і не налагоджені до автоматизму за допомогою
ринку і конкуренції (що ми бачимо в розвинутих країнах), з іншого боку, то
залишається лише сподіватися на поліпшення ситуації в даному питанні. А це
можливо лише при одночасному налагодженні економіки України у всіх її
сферах без винятку. І лише після цього ринок цінних паперів зможе
адекватно й органічно влитися в налагоджену економіку. В першу чергу
ринкові перетворення повинні відбутися в інвестиційній сфері, яка грає
ключову роль в економіці. Комплекс галузей і виробництв, які утворюють
інвестиційну сферу повинен забезпечити стабілізацію економіки. Суттєво на
процес відтворення повинен вплинути інвестиційний ринок, який в Україні
тільки-тільки починає формуватися та розвиватися. Успішне проведення
ринкових реформ в Україні неможливо без ефективної структурно-інвестиційної
політики перетворення економіки з метою створення сприятливого
інвестиційного клімату. В умовах ринкового розподілу національного
багатства необхідно змінити діяльність інвесторів. Нові організаційно-
правові відносини між суб‘єктами інвестиційної діяльності вимагають
глибоких теоретичних та практичних знань для ефективного здійснення
інвестицій у всьому різномаїтті їх форм: фінансових, реальних,
інтелектуальних інновацій. З розвитком ринкових відносин в Україні
найголовніша державна задача інвестиційної політики є закріплення зв‘язків
кредитної системи з кінцевими результатами розширеного промислового
виробництва. В цих умовах істотно поширюються роль та функції суб‘єктів
кредитної системи в підвищенні ефективності інвестицій, скороченні термінів
їх окупності, зростання прибутків на об'єктах, які були введені в дію,
оборотності інвестиційного капіталу та реінвестуванні.
Модель органiзацii ринку цiнних паперiв передбачає
необхiднiсть:
широкого використання стандартних кодiв для торгiв i доставки цiнних
паперiв;
розповсюдження iнформацiї щодо компанiй, акцiї яких котируються на фондовiй
бiржi, та вимога до цих компанiй надавати таку iнформацiю;
встановлення й опублiкування курсiв на цiннi папери з дотриманням принципу
рiвностi iнвесторiв;
запобiгання виникненню неорганiзованних паралельних ринкiв на шкоду
лiквiдностi централiзованого ринку, який є единим ринком, що створює
можливостi для попиту i пропозицiї;
надiйностi бiржового ринку: забезпечення вiдсутностi затримок i безпеки
поставок цiнних паперiв та грошової оплати за них через систему, яка дiє в
стандартний перiод угоди.
Ринок цiнних паперiв має базуватися на довiрi й взаємоповазi
усiх його учасникiв, використовувати єдинi правила професiйної та етичноi
поведiнки на ньому, користуватись єдиною термiнологiєю.
Для подальшого ефективного розвитку фондового ринку в Україні
необхідно здійснити ряд першочергових заходів:
забезпечити зосередження торгівлі цінними паперами тільки на організаційно
оформленому біржовому та позабіржовому ринках
розширити сферу діяльності інвестиційних інвесторів в Україні шляхом
удосконалення нормативної бази діяльності інститутів спільного інвестування
створити систему спеціалізованих організацій інфраструктури фондового
ринку, зокрема національного депозитарію, зберічачів цінних паперів та
розрахунково-клірингових установ
забезпечити сприятливі умови для обігу цінних паперів іноземних емітентів
на теріторії України і цінних паперів резидентів за її межами
поліпшити механізм залучення вільних коштів суб’єктів господарювання через
систему внутрішніх місцевих позик
удосконалити законодавчу й нормативну бази оподаткування операцій із
Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 20, 21, 22, 23, 24, 25, 26, 27, 28, 29