Ринок цінних паперів

зобов’язання, у яких емітент зобов’язується виконати відповідні дії. Як

правило, це оборотна виплата грошової суми і процентної винагороди.

Існують такі різновиди цінних паперів із фіксованим прибутком:

1. державна позичка (позичка уряду на створення спеціальних фондів);

2. комунальна позичка (для збалансування державних фінансів місцевого

органів керування);

3. комунальні облігації і заставні листи (іппотечні банки дають

довгострокові кредити під заставу земельних ділянок або під боргове

зобов’язання товариств);

4. промислова облігація ( боргові зобов’язання з фіксованим прибутком

промислової компанії).

До тих видів цінних паперів, що зараз перебувають в обігу

та котрими держава забузпечує своїх кредиторів, можливо додасться ще пара,

котра може може стати реальним виходом з фінансової кризи. Це випуски

довгострокових цінних паперів з індексованими відсотковими ставками та

цінні папери з прив'язкою до обмінного курсу. Перші невдалі українські

спроби запровадити такі механізми кілька років назад, були забуті через

інфляційні негаразди та введенням валютного коридору з чіткими,

потвердженими відповідним меморандумом МВФ рамками.

1.1.Основні види цінних паперів.

Спочатку розглянемо цiннi папери першого порядку. Їх

використовують пiдприємства, державнi та мунiципальнi органи для

фiнансування своєi дiяльностi.

Акцiя - це цiнний папiр без установленого строку обiгу, що

засвiдчує внесення певної суми грошей в статутний фонд акцiонерного

товариства, дає право на участь в управлiннi ним та на отримання частини

прибутку в формi дивiдендiв, а також на участь в розподiлi майна у випадку

лiквiдацiї товариства.[2]

Цiноутворення акцiй - дуже складний процес. Вiн залежить вiд

багатьох чинникiв як прогнозованого, так i не прогнозованого характеру. Для

цього процесу характернi такi етапи, як:

1. Номiнальна вартiсть.

Всi акцii акцiонерного товариства повиннi мати тiльки одну номiнальну

вартicть, що фiксується при реестрацii. Номiнальна вартicть практично

нiяким чином не пов’язана з реальною вартicтю.

2. Балансова вартicть.

Вона вираховується як частка вiд дiлення чистої вартостi активiв

акцiонерного товариства на кiлькiсть випущених i розповсюджених акцiй.

3. Курсова ( ринкова ) вартicть.

Вона зумовлюється попитом i пропозицiею на ринку цiнних паперiв.

Акцii можуть бути iменними та на пред’явника, безплатними,

привiлейованими i звичайними.

Обiг iменних акцiй облiковується в книзi реєстрацiй. У нiй систематично

записуються данi про час придбання кожноi такої акцiї, прiзвище власника, а

також кiлькiсть акцiй на руках акцiонера.

Щодо акцiй на пред’явника, то в книзi реєструеться тiльки їхня загальна

кiлькicть. В окремих краiнах Заходу акцiї на пред’явника складають до 90 %

усiх акцiй.[3]

Безплатнi акцii випускають з метою розподiлу їх серед акцiонерiв

пропорцiйно кiлькостi акцiй, що їм уже належить.

Сума привiлейованих акцiй обмежена десятьма вiдсотками всього статутного

фонду акцiонерного товариства. Цi папери надають iхнiм власникам майнове

право на одержання дивiдендiв, а також на приоритетну участь у

вiдшкодуваннi своєi долi капiталу при лiквiдацii акцiонерного товариства.

Однак власник такої позбавлен права брати участь в управлiннi товариством.

Iснують такi види привiлейованих акцiй:

кумулятивнi, тобто такi, що дають власникам право не тiльки на поточний, а

й на невиплачений ранiше дивiденд.

некумулятивнi, тобто тi, власники яких втрачають дивiденди за будь-який

перiод в разi, коли рада директорiв не оголосила про їх виплату

з пайовою участю, якi дають власникам право на отримання додаткових

дивiдендiв понад суму, що передбачена, якщо дивiденди на простi акцiї

бiльшi

конвертованi, якi можуть обмiнюватись на обумовлену кiлькiсть простих

акцii з коригованою ставкою дивiдендiв, прибуток за якими, на вiдмiну вiд

акцiй з фiксованою ставкою, змiнюється на основi аналiзу тенденцiй до

пiдвищення чи пониження процентних ставок на державнi цiннi папери або на

основi iнших iндикаторiв ринку фiнансових ресурсiв

вiдзивнi, тобто тi, якi акцiонерне товариство має право викупити за цiною з

надбавкою до номiналу.

Простi акцii - це акцii, прибуток вiд яких повнiстю

зумовлюється чистим доходом пiдприємства та його дивiдендною полiтикою.

Акцii “ з голубими корiнцями “- випускаються найпотужнiшими

широковiдомими корпорацiями ( у США, наприклад, IBM, Dow Chemical, General

Motors, Hewlett - Packard та iншi ), якi утримують лiдерство у своiх

галузях , а головне, протягом всiєi своєi iсторii стабiльно виплачують

дивiденди акцiонерам.

Прибутковими акцiями називають акцii компанiй, якi виплачують

дивiденди, що перевищують середнiй рiвень. До них, як правило, належать

телефоннi корпорацii, водо-, газо-, електропостачання.

Акцiї зростання - це акцii корпорацiй, доходи i прибутки яких

вищi вiд середнього рiвня, однак виплати по дивiдендам, зазвичай, не

перевищують 35%. Пояснюється така дивiдендна полiтика тим, що цi корпорацiї

прагнуть у першу чергу фiнансувати науковi та iншi дослiдження, а також

розширити масштаби виробництва i можливостi його збуту.

Циклiчнi акцiї характернi тим, що їхня цiна зростає i падає

синхронно зi спадами та пiдйомами в економiцi, тобто вiдповiдно до ритмiв

дiлової активностi. В основному це акцii корпорацiй базових галузей

економiки - важкої промисловостi, автомобiльної, целюлозно - паперовоi.

Спекулятивнi акцiї - так називають акцiї копорацiй, якi

виникли недавно. Такi акцiї, як правило, не потрапляють на бiржу або ж

перебувають в обiгу на так званих “ спекулятивних “ бiржах ( наприклад,

Ванкуверська в Канадi ).

Друге мiсце як об’єкт торгiвлi на фондових бiржах посiдають

облiгацii. Вони є термiновим борговим зобов’язанням з фiксованим процентом,

за допомогою якого держава i мiсцевi органи, а також пiдприємства

мобiлiзують фiнансовi ресурси.[4] Облiгацiї пiдприємств мають право

випускати пiдприємства усiх форм власностi. Акцiонернi товариства можуть їх

випустити на суму, що не перевищуе 25% величини статутного фонду, i тiльки

пiсля повноi оплати всiх попереднiх емiсiй акцiй. Володiння облiгацiєю не

дає права брати участь в управлiннi товариством.

Облiгацiї можуть знаходитися у вiльному обiгу та з

обмеженнями. Розрiзняють процентнi та безпроцентнi ( цiльовi ) облiгацiї.

Прибуток iз процентних облiгацiй виплачується вiдповiдно до умов їхнього

випуску, якими передбачаються розмiри та строки виплати процентiв.

Номiнальна вартicть облiгацiї повертається власниковi пiсля iї погашення.

Прибуток з облiгацiй цiльових позик ( безпроцентних ) не виплачується.

Власнику такої облiгацiї пiсля настання обумовленого строку надається

можливiсть придбати вiдповiднi товари.

Залежно вiд того, яким умовам вiдповiдає та чи iнша

облiгацiя, їх можна згрупувати за такими категорiями:

виходячи iз ступеня безпеки:

гарантованi ( безпечнi ) облiгацii ; впевненiсть у погашеннi цих облiгацiй

в установлений термiн грунтується на наявностi оголошеної застави

нерухомого майна або iнших фондiв

2. незабезпеченнi облiгацiї, котрi не пiдтверджуються заставою.

виходячи з умов погашення ( викупу ):

3. серiйнi облiгацiї , якi погашаються послiдовно, за серiями, через певнi

часовi iнтервали;

4. ординарнi облiгацiї , що пiдлягають викупу одночасно, в установлену

дату.

виходячи iз можливостi дострокового викупу:

облiгацiї з правом дострокового погашення , якi за iнiцiативою емiтента

можуть бути викупленi ранiше встановленого фiксованого термiну;

6. компенсованi облiгацiї , якi за бажанням власника можуть у будь - який

момент вiльно обмiнюватись на готiвку;

7. конвертованi облiгацiї, котрi за бажанням власника можуть обмiнюватися

на iншi цiннi папери, що випускаються тим же емiтентом.

виходячи iз механiзму виплати процентноi ставки:

8. iменнi облiгацiї, процентнi виплати за якими поштою або iншими видами

зв’язку надсилаються безпосередньо власнику, при цьому iмена власникiв

повиннi бути вказанi на облiгацiях та внесенi в книгу реєстрацiї.

9. облiгацiї на пред’явника, до яких додаються купони для одержання виплати

на кожну встановлену дату.

На розвинутих фондових ринках біржова торгівля облігаціями,

як правило, невелика по обсязі. Сучасні біржі виконують для облігацій

головним чином представничі функції: норми, встановлені державою для

інвестиційних операцій інституціональних інвесторів, забороняють багатьом

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 20, 21, 22, 23, 24, 25, 26, 27, 28, 29