Ринок цінних паперів

витримують конкуренції а ні з неорганізованим вторинним ринком, а ні з

ПФТС, яка є монополістом на вторинному ринку. В умовах українського ринку

цінних паперів у фондових бірж практично єдиним видом діяльності є

проведення аукціонів по продажу пакетів акцій відкритих акціонерних

товариств, які належать державі та знаходяться на етапі приватизації. Ця

діяльність не тільки не відповідає загальноприйнятій в світі практиці

роботи фондових бірж, але й багато в чому є штучною, тому що вона цілком

залежить від активності Фонду держмайна України, характеру та кількості

об»єктів, що виставляються на продаж, тобто від його політики на фондовому

ринку вцілому та по відношенню до окремих фондових бірж.

Необхідно вирішити питання щодо забезпечення більш

детального розкриття інформації та попередження можливих некваліфікованих

дій інвестиційних керуючих, які здійснюють управління активами

інвестиційних фондів та взаємних фондів інвестиційних компаній.

Багато аналітиків вказують на помилковість в виборі моделі,

що спричинила дещо повільні її темпи і навіть гальмувало приватизаційний

процес. Але і в країнах Західної та Східної Європи приватизація не

проходила без проблем. Звернемося до зарубіжного досвіду.

На Україні пільги передбачали лише право першочергового придбання

акцій за їх номінальну вартість на суму і за рахунок приватизаційного

майнового сертифікату і за власні кошти на половину суми приватизаційного

сертифікату. Доречі, як і в Україні, де за даними ФДМ на початок 2000р. з

45,7 млн чол. ваучерами скористалися лише 34,7млн чол. В Україні ця

проблема стоїть досить гостро, так у приватизації енергетичних компаній

брав участь так званий інвестиційний пул офшорних компаній. Інтереси цього

пулу представляє Київське представництво «Корт холдінгз ЛТД». Дії цих

інвесторів викликали опір деяких професійних об»єднань, які виступили їз

заявами в пресі та зверненнями до парламенту. В підсумку приватизацію

енергетичних компаній було тимчасово припинено. Спеціалісти фондового ринку

та енергетики стверджують, що підприємства зазначеної галузі належить

продавати надійним стратегічним інвесторам із бездоганною репутацією. Коли

ж основним інвестором стане група маловідомих офшорних компаній, втрата

державного контролю над підприємствами енергетики може виявитися

небезпечною для всієї економіки. Однак припинення приватизації — теж не

вихід, бо галузь потребує інвестицій.

В цьому відношенні варто запровадити більш жорсткі, аж до

адміністративних, але законні, заходи щодо організованості та прозорості

ринку корпоративних цінних паперів. Ця проблема постає особливо гостро коли

на ринку починають обертатися акції стратегічно важливих підприємств.

Завдання полягає в тому, щоб утримати акції цих підприємств в системі

біржової торгівлі та в ПФТС, не допустивши їх на неорганізований ринок.

Висновки.

Метою моєї роботи було викладення структури ринку цінних

паперів на Україні та його основних функцій. Інструментарій сучасного ринку

цінних паперів є складним і багатоманітним, тому я дала характеристику

основним видам цінних паперів. Також описала механізм визначення курсової

вартості та дивідендну політику акціонерних товариств. Я дала аналіз

структури ринку цінних паперів, особливостей функціонування біржового та

позабіржового ринків, описала історичну еволюцію та сучасні характеристики

такого важливого інституту ринку цінних паперів, як фондова біржа. Привела

методику розрахунку ряду фондових індексів України, і також приділила увагу

відомим індексам зарубіжних країн. В роботі був описаний механізм

акумулювання інвестиційних ресурсів. Була також розглянута проблема

фондових криз в ринковій економіці. При написанні роботи я також зосередила

увагу на проблемі формування Національної депозитарної системи системи,

розглянула основні етапи формування фондового ринку України.

В роботі була надана характеристика сучасного стану ринку

цінних паперів на Україні, виходячи з якої можно зробити висновок, що

подальший розвиток національного фондового ринку стримується рядом

об’єктивних та суб’єтивних факторів. Найголовнішими серед яких є:

Кризовий стан української економіки, високий рівень інфляції, відсутність

твердої національної грошової одиниці

Відставання існуючої законодавчої та нормативно – правової бази

функціонування фондового ринку від розвитку реальних процесів на ньому

Слабкість і недостатність державного регулювання національного ринку цінних

паперів

Нерозвиненість первинного ринку цінних паперів, практична відсутність

операцій з похідними від цінних паперів

Відсутність гарантій по операціях з цінними паперами, недовіра населення та

його психологічна непідготовленість до операцій на фондовому ринку

Відсутність гарантій держави щодо захисту грошових заощаджень населення

Сучасна структура фондового ринку України характеризується

пріоритетним розвитком акціонерного капіталу і домінуючим положенням

інституційних інвесторів. Процес становлення і розвитку фондового ринку в

Україні тісно пов'язаний з процесами приватизації, які сприяють створенню

акціонерних товариств, а також розвитку фондового ринку. В умовах

економічної кризи, яка призвела до стагнації фондового ринку в Україні,

через центри сертифікатної приватизації найбільш ефективно відбуваєть ся

розподіл цінних паперів приватизованих підприємств, оскільки придбання

об'єктів проходить на конкурсних засадах.

Аналіз господарської практики і фахової економічної

літератури по темі дипломної роботи дозволив теоретично обгрунтувати

наукові висновки і пропозиції по удосконаленню методології і організації

економічного аналізу цінних паперів, що нині використовуються, а також

процесу формування інвестиційного портфеля на фінансовому ринку України:

1. Однією із складових фінансового ринку є ринок цінних паперів, який в

Україні знаходиться на стадії формування.

2. Визначена суть різних видів фондових інструментів і обгрунтована

можливість їх використання та застосування у фінансовій діяльності

українських акціонерних товариств, інвестиційних фондів та інших суб'єктів

фондового ринку.

3. В дипломній роботі класифіковані різноманітні фондові цінності, що

застосовуються у світовій практиці. Класифікація цінних паперів побудована

за такими основними ознаками: економічна природа цінних паперів, порядок

підтвердження прав власників, характер емітента і форма випуску. Проведене

дослідження довело, що визначення єдиної системи класифікаційних ознак не

зовсім коректне через розмаїття учасників ринку, виконуваних ними операцій,

застосуванням інструментів, а також через недоліки і прогалини у

вітчизняному законодавстві і відсутність визначеності у нормативній базі,

яка регулює функціонування фондового ринку.

4. На Заході, в межах аналізу цінних паперів як окремої дисципліни,

декілька шкіл застосовують різні підходи чи їх комбінацію. Зроблено

висновок, що завданнями аналізу цінних паперів в Україні як одного з

розділів економічного аналізу є:

- визначення закономірностей руху курсів цінних паперів;

- вивчення тенденцій біржової кон'юнктури і прогнозування її на майбутнє;

- прогнозування напрямку змін і величини курсів окремих випусків акцій і

облігацій;

- вироблення ринкової тактики і стратегії для власників цінних паперів;

В сучасних умовах все більше значення в аналізі ринку цінних паперів

набуває також математичне моделювання і прогнозування коливань курсів акцій

і облігацій (їх математична обробка у відповідності з принципами конкретної

моделі).

5. Для того, щоб з усього розмаїття можливих напрямків вкладення коштів у

різні види фондових інструментів вибрати такі, які є найбільш ефективними з

точки зору інвестиційних цілей, запропоновано здійснювати чітке

розмежування: рішення про купівлю тих чи інших акцій має витікати з

фундаментального аналізу, а вибір моменту купівлі - з технічного.

6. Описані в дисертаційній роботі різноманітні модифікації формул

прибутковості цінних паперів мають великий вплив на розрахункове значення

показника, що продемонстровано розрахунками прибутковості на прикладі

деяких державних цінних паперів, оскільки саме цей ринок має сьогодні

найповнішу інформаційну базу. На такі висновки наводить, зокрема, аналіз

динаміки прибутковості аукціонів ринку (ОВДП). Досить високий рівень

прибутковості ОВДП не відповідає статусу державних цінних паперів і є

сьогодні однією з причин низького рівня інвестицій в реальний сектор. Чітко

прослідковуються періоди, коли здійснювалися спроби зниження прибутковості

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 20, 21, 22, 23, 24, 25, 26, 27, 28, 29