Емоційний стан безробітних в період набуття нової профес

Таким чином, психічний стан тісно пов'язаний з індивідуальними психологічними особливостями особистості. Однією з задач служби зайнятості є психологічна реабілітація безробітних та навчання їх навичкам самостійного пошуку роботи. Реалізація цієї задачі можлива на декількох рівнях:мотиваційному, як підвищення загальної жіттєвої активності;саморозвитку, актуалізації потреби в діяльності;когнітивному, а саме підвищення рівня самооцінки шляхом корекції уявлень людини про себе;емоційному, як корекція існуючого стану за допомогою методів саморегуляції;поведінковому, як формування позитивної життєвої позиції і планування майбутнього; інформуючого, навчання активним формам пошуку роботи.

Розділ ІІІ. Психологічна допомога безробітним в службі зайнятості

3.1. Психологічна допомога безробітним - один з важливих напрямків роботи спеціалістів служби зайнятості

Люди, які втратили роботу, звертаються до служби зайнятості насамперед, щоб працевлаштуватись. Але тут їм сприяють не лише у цьому. Коли пошук роботи затягується, а сьогодні, на жаль, це типове явище, то на безробітного чекає багато неприємностей, зокрема і психологічного плану. Це песимізм і безпорадність, чому сприяє відчуття соціальної ізоляції. Це такі вкрай негативні та неприємні відчуття, як відсутність впевненості у собі, депресія, безнадія і постійна стурбованість за своє майбутнє. Безробітний підсвідомо намагається боротися з таким станом постійної стурбованості та хвилювань, але здебільшого далеко не кращим способом - у більшості випадків це проявляється в байдужості та апатії. Створюється парадоксальна ситуація - людині потрібно діяти, шукати вихід із стану безробіття, а вона опускає руки, здається перед труднощами, не долає їх, а звикає до них. Практика свідчить, що чим триваліше безробіття, тим значніші негативні зміни у психіці безробітного, тим вищий їх рівень і більша потреба в психологічній допомозі. Психологічна підтримка безробітних, індивідуальний підхід до кожного - один з важливих напрямків роботи профконсультантів-психологів, які працюють в службі зайнятості. Виділення психологічного консультування безробітних у окремий напрямок роботи психолога служби зайнятості базується на певних об'єктивних підставах:1. Пошук роботи безробітним дедалі ускладнюється зростанням та поширенням безробіття.2. Низький рівень життя, взагалі, та низький рівень матеріальної допомоги безробітним, зокрема, утворюють серйозні проблеми у вирішенні побутових питань. Ці чинники безпосередньо впливають на психоемоційний стан безробітних та призводять до того, що більшість з них непокоїть:відчуття надмірної тривоги,психічної напруженості,втоми, зневірення у власних здібностях і можливостях, невдоволеність собою. Такі психологічні та психофізіологічні стани утворюють психологічний дискомфорт особистості та уявляють собою суттєву перепону:у адаптації безробітних до соціальної ситуації,у пошуку нових варіантів працевлаштування, тобто у вирішенні тих питань, якими безпосередньо покликана займатися саме служба зайнятості. Тому проблема психологічної підтримки безробітних - як одного з основних напрямків роботи психологів міськ(рай)центрів зайнятості - набуває особливої актуальності. Основною метою ЄТОННу є створення системи соціального захисту та самозахисту населення. Однією з засад ЄТОННу є активізація власних зусиль клієнтів щодо влаштування життя, підвищення відповідальності людини перед собою та суспільством. Цьому відповідають навчання клієнтів методам і техніці самостійного пошуку роботи, створення в центрах зайнятості сектора профінформування населення, підвищення відповідальності клієнтів за власні дії щодо пошуку роботи. В системі технології ЄТОНН закладені елементи корекційної роботи. Психокорекційна робота пов'язана з наданням окремій частині клієнтів психологічної допомоги. Психологічна допомога надається тільки тім, хто ії потребує. Основним завданням психологічної допомоги є вплив на переконання, настанови, цілеполягання безробітного,розширення уявлень людини про власні здібності, можливості з метою обґрунтованого вибору професії та шляхів працевлаштування. Цілями психологічної допомоги безробітних є:захист психічного та духовного здоров'я безробітного як передумова його самоактуалізації на ринку праці;психологічна адаптація до ситуації втрати роботи, сприяння підвищенню мотивації до праці, пошуку роботи;формування адекватної самооцінки безробітного;допомога в переоцінки цінностей за рахунок зміни цілей, переконань, інтересів людини відповідно до реальної об'єктивної ситуації, що склалася;формування схильності до інтернального виду суб'єктивного контролю (тобто впевненість в тому, що всі події, які відбуваються, залежать від самої людини, рівня ії здібності, компетентності, особистих якостей, насамперед таких, як цілеспрямованість та наполегливість);надання впевненості у власних силах, зменшення надмірного емоційного напруження та запобігання депресії;намагання змінити неадекватні установки людини щодо поведінки на сучасному ринку шляхом використання об'єктивної інформації, інших переконливих аргументів. Психологічні стани є складовою ланцюжка, ланками якого є установки, емоції та почуття, психологічні стани, актуальна поведінка, ціль. На установки людини впливають внутрішні та зовнішні фактори. Внутрішні фактори - це її потреби, мотиви, ціннісні орієнтації, самооцінка. Зовнішні фактори -- це предметна діяльність, досвід, соціальні вимоги. В психокорекційній роботі необхідно працювати з мотивацією людини, з самооцінкою, збагачувати досвід людини, пояснювати зміст нових соціальних вимог. Робота з людьми з низькою самооцінкою може включати в собі такі складові:періодично організовувати "успіхи" безробітного,суворо дотримуватись принципу поступовості, обігання на адресу людини критики, догани в разі невдачи в пошуку роботи,вдосконалювати навики в пошуку роботи,позитивний вплив оточуючих. Робота з людьми з завищеною самооцінкою включає в собі:показати клієнту, що рівень його домагань не відповідає рівню його навичок,ставити перед цією людиною складні цілі, щоб запобігати розхолоджуючої дії,принципово оцінювати досягнення, не порівнювати його досягнення зі слабими.

3.2 Вирішення основних завдань в процесі індивідуальної консультації

Психологічне консультування - один з основних методів надання психологічної допомоги. Висхідна до соціологічної техніки опитування консультативна бесіда (поглиблене інтерв'ю) - це особистісно-орієнтоване спілкування, в якому здійснюється загальна орієнтировка в особистісних особливостях і проблемах клієнта, установлюється і підтримується партнерський стиль спілкування (на рівних), надається необхідна психологічна допомога у відповідності з потребами, проблематикою та характером консультативної роботи. Поняття психологічного консультування дозволяє вилучити всі його складові елементи:

1. Основною проблематикою психологічного консультування є внутрішньо-особистісний комфорт.

2. Об'єктом і предметом діяльності у процесі психологічного консультування виступають екзистенціальні цінності та їх відбиття у життєвих ситуаціях.

3. Ціль психологічного консультування - культурно-продуктивна особистість, яка наділена почуттям перспективи і здібна свідомо розробляти різні стратегії поведінки і аналізувати ситуацію з різних точок зору.

4. Позитивним результатом психологічного консультування є поглиблене саморозуміння особистістю самої себе, прояснення ситуації, змінення соціальної або екзистенціальної позиції, розробка нових психосоціальних умінь.

5. Зміст психологічного консультування пов'язується з наданням емоційної підтримки, ціннісно-смислової орієнтировки та відпрацюванням життєвих стратегій. Суть психологічного консультування полягає у тому, що психолог, користуючись своїми спеціальними, науковими, професійними знаннями утворює умови для переживання іншою людиною нових можливостей у вирішенні її психологічних задач.

6. Головна задача психолога-консультанта служби зайнятості полягає у тому, щоб створити для нормального, психічно здорового клієнта умови для створення їм освідомлених нешаблонних способів дій, які б дозволили б йому жити у відповідності з молжливостями культури.

Психологу-консультанту необхідно вступати в таку взаємодію, яка б дозволила знайти нові засоби дій, нові переживання, нові цілі для подальшого життя клієнта.

Сама ситуація спілкування клієнта з психологом-консультантом утримує такі складові:

Особистість клієнта та її переживання. Особистість психолога-консультанта.

Взаємодія між клієнтом і психологом. При цьому психолог не залежно від теоретичної орієнтації, використовує у своїй роботі такі поняття, як життя, сенс життя, місце людини у житті, цінності, індивідуальність. Аналіз роботи практичного психолога в ситуації індивідуального консультування показує, що цей вид професійної роботи вимагає спрямованої рефлексії психолога на два найважливіших психологічних поняття - на поняття норми психічного розвитку і поняття позиції у взаємодії. Можливість психолога орієнтуватись у актуальних і потенційних якостях внутрішнього світу клієнта не можлива без рефлексивного пророблення поняття норми психічного розвитку. Зміст цього поняття дозволяє диференціювати задачі взаємодії (соціальні, етичні, моральні та психологічні) з клієнтом і свідомо вибирати стратегію роботи з ним.

Виділяють три основні позиції психолога у процесі психологічного консультування: взаємодія на рівних позиціях, взаємодія з позиції “зверху” та взаємодія з позиції “знизу”. Усвідомлення психологом своєї позиції у процесі консультування важливо як показник можливих змін у внутрішньому світі клієнта. Зміст роботи психолога центру зайнятості визначають такі основні напрямки:допомога безробітним у подоланні внутрішніх конфліктів, кризи особистості;сприяння у пошуку шляхів підвищення рівня соціальної адаптації (пристосованості до нових обставин);виявлення і розкриття внутрішнього потенціалу та сприяння росту особистості;навчання раціональному використанню власних здібностей та можливостей;сприяння підвищенню рівня психологічної культури. Профконсультант-психолог застосовує індивідуальну та групову форми психологічної роботи. Індивідуальній роботі надається перевага у випадках, коли проблема потребує не стільки розвиваючої та навчальної спрямованості, скільки співчуття та співпереживання.

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13