Емоційний стан безробітних в період набуття нової профес
p align="left">24. Кон И.С. Категория «Я» в психологии // Самосознание и защитные механизмы личности. - Самара: Изд. Дом «Бахрам - М», 2000. 655с.25. Кон И.С. Постоянство личности : миф или реальность? Хрестоматия по спихологии / А.В. Петровский. - М., 1987.
26. Курчиков Л.М. Пізнання і невизначеність. -К., 1970.
27. Леви В.Л. Искусство быть другим. - М.: Знание, 1980.-270
28. Левитов Н.Д. Психическое состояние агрессии // Вопросы психологии. - 1972. - № 6.
29. Марасанов Г.И. Социально-психологический тренинг. - М.: Совершенство, 1998. - 208 с.
30. Мартынюк И.О. Проблемы жизненнго самоопределения молодежи. - К.: Наукова думка, 1993.
31. Мельников В.М., Ямпольский Л.Г. Введение в експериментальную психологию личности. - М., 1985.
32. Мольц М.Я. Я - это я, или как стать счастливым : Пер. с англ. / Предисловие В.П.Зинченко, Е.Б. Моргунова.- СПб.: Лениздат, 1992. - 192 с.
33. Неплох Я.М. Человек, познай себя! - М., 1991.
34. Носенко Э.Л. Эмоциональное состояние как опосредующий фактор влияния самооценки на эффективность индивидуальной деятельности // Психолог.журнал. - Т.19. - №1 - 1998.
35. Общая психология / А.В..Петровский. - М., 1986.
36. Пельцман Л. Стрессовые состояния у людей, потерявших работу // «Психологический журнал», 1990, №1.
37. Петренко А. Безопасность в коммуникации делового человека. - М., 1994.
38. Петровская Л.А. Компетентность в общении : соц. - псих. тренинг. - М.: Изд. Моск.универ., 1990.
39. Петровская Л.А. Социально-психологический тренинг как способ оптимизации перцептивных качеств в группе / Межличностное восприятие в группе. М.: МГУ, 1991.- С.270-287.
40. Познай себя и других. Популярные тесты. - М., 1993. 136с.
41. Познай себя и других. Сборник методик. - М., 1992. 127с.
42. Помиткін Е.О. Перетворення : ігрова діагностично-корекційна методика свідомого удосконалення особистості в колективі - К.: ДАККО,1977.-14с.
43. Практикум по экспериментальной и прикладной психологии: Учеб.пособие/ Под ред. А.А. Крылова. - Л.: Издат. Ленинградского ун-та, 1990.- 272с.
44. Профессиональный кодекс этики для психологов.
45. Професиональная ориентация и консультация молодежи. - К.,1988.
46. Пряжников Н.С. Профессиональное и личностное самоопределение. - М., Воронеж: НПО МОДЭК, 1996. - 253с.
47. Психодиагностика. Теория и практика / Общ ред Н.В. Талызиной. М., 1986. 207с.
48. Психология. Словарь / Под общей ред. А.В. Петровского, М.Г. Ярошевского. - М.: Политиздат, 1990. - 494с.
49. Психологические тесты для профотбора и профориентации. Отв. редактор : А.Ф.Кудряшов. - Петрозаводск, 1992.
50. Рогов Е.И. Настольная книга практического психолога. - М., 1996. С 110.
51. Романова Е.С., Гребенников Л.Р. Механизмы психологической защиты. - Мытищи, 1996. 140стр.
52. Рудестам К. Групповая психотерапия. Психокоррекционные группы : теория и практика. Пер.с анг./ Общ.ред. и вступ.ст. Л.П.Петровской. - 2-е изд.- М.: Прогрес, 1993. - 368с.
53. Г.Селье Стресс без дистресса. М., Прогресс, 1979.
54. Сосновникова Ю.Е. Психические состояния человека, их классификация и диагностика. - Горький: Горьков.гос.пед ин-т, 1975. - 118с.
55. Стрес жизни : понять, противостоять, управлять им. СПБ., 1994. 384с.
56. Тарасов В.К. Технология жизни. - СПб.: Политехника,1992. - 64с.
57. Трофімов Ю.Л. Психологія. - К. , 2000.
58. Фрейд З. Тотем и табу. - М.: Изд. политической литературы, 1992.
59. Харин С.С. Искусство психотренинга. Заверши свой гешталь. - Минск: Изд. В.П. Ильин, 1998. - 352 с.
60. ЦзенН.В., Пахомов Ю.В. Психотренинг: игры и упражнения. - М., 1988.
61. Яценко Т.С. Психологічні основи групової психорекції. - К., 1996.
Додаток
Вправи до психокорекційного тренінгу
Вправа 1. “Здраствуй, я радий тебе бачити…” (10-15 хв.)
Учасники тренінгу звертаються по черзі одне до одного, закінчуючи вислів “Здраствуй, я радий тебе бачити…”. Треба сказати щось гарне, приємне, але обов'язково від усього серця, відверто.
Вправа 2. “Релаксація” (10-15 хв.)
Учасники розбиваються на дві групи. Кожна обирає “інструктора з аутогенного тренування”, якому можна довірити керувати процесом м'язової релаксації. Обидві групи розташовуються одна напроти одної, при цьому руки звисають або вільно лежить на підлокітниках чи на колінах. Необхідно добитися максимального розслаблення м'язів рук. Інструктори повинні перевірити, наскільки руки розслаблені. Для цього вони беруть учасника за руку, піднімають її до горизонтального положення та опускають. За характером падіння руки оцінюється ступінь релаксації. У всіх, крім інструкторів, очі заплющені. Вправа виконується під музику.
Вправа 3. “Відверта радість” (20-25 хв.)
Один гравець виходить за двері. Інші діляться на групи по два-три чоловіка. Гравець повертається. Кожна група повинна продемонструвати своє ставлення до нього. Можна робити що завгодно. Не можна тільки розмовляти з ним і торкатися його. А той, хто увійшов, намагається відгадати, яке ставлення до нього демонструє кожна група.
Ефект цієї вправи те тільки в тому, наскільки близький у здогадках основний гравець, але і в тому, наскільки виразно грає кожний учасник.
Вправа 4. “Емоція” (20-25 хв.)
Ця вправа сприяє розвиткові техніки живого образного спілкування, пластичності, емоційності, артистизму.
Група сідає колом. Кожний учасник повинен загадати свою психологічну загадку : за допомогою виразу обличчя, пози, рухів, жестів та деяких нейтральних висловів змалювати задуманий ним емоційний стан, який група повинна відгадати.
Потім психолог заохочує всіх обговорити, наскільки точно кожний учасник упорався із загадкою, які засоби зовнішньої демонстрації свого стану в нього найвиразніші - обличчя, руки, інтонація та ін. Які зовнішньокомуникативні засоби йому необхідно змінити, наприклад, явно директивний голос або тверду поставу.
Вправа 5. “Дзеркало” (15-20 хв.)
Учасники розбиваються на пари. У кожній парі вибирається ведучий, другий - його “дзеркало”. Ведучий спонтанно виконує рухи руками. Другий учасник повинен синхронно повторювати їх (у дзеркальному відображенні).
У цій вправі необхідно звернути увагу на момент виникнення психологічного контакту між гравцями і труднощі, що з'явилися при такій невербальній комунікації. Під час таких вправ учасники відчувають, які індивідуально-психологічні відмінності існують між людьми і як важливо налаштуватися на свого партнера по спілкуванню для того, щоб його правильно зрозуміти і відчути.
Вправа 6. “Сіамські близнюки” (20-25 хв.)
Члени групи діляться на пари. Ведучий пропонує уявити, що вони - одне ціле і, як сіамські близнюки, приросли одне до одного боками. Для цього необхідно міцно обняти партнера за талію і уявити, що в них тільки по одній руці на кожного і три ноги. Необхідний деякий час для того, щоб звикнути до такого стану. Потім ведучий просить “близнюків” виконати якусь дію, наприклад, поїсти і т.п.
Вправа 7. “Скажи приємне” (10-15 хв.)
Кожному учаснику пропонується виявити групі в цілому або окремому її учаснику підтримку, співчуття або симпатію.
Вправа 8. “Зрозумій іншого” (10-15 хв.)
Кожний член групи повинен протягом 2-3 хвилин змалювати настрій одного з партнерів, тобто уявити собі цю людину, відчути її стан, емоції, переживання, і описати на папері. Потім усі нотатки зачитують вголос, а той, чий настрій описували, співвідносить їх зі своїм справжнім станом, підтверджує або ні достовірність проникнення у його внутрішній світ. Обговорення в цьому випадку не потрібне.
Вправа 9. “Головне - другорядне” (25-35 хв.)
Психолог пропонує учасникам на аркуші паперу написати 10-12 справ, які для них у цей час дуже важливі ( на першому місці - найважливіша, на другому - менш важлива і т.д.). Потім запрошує всіх сісти колом, розслабитись і закрити очі. Він говорить : “Спробуйте уявити себе наприкінці життя, вам уже 70-75 років. Ви давно на пенсії, не працюєте, опікуєтесь внуками, домашнім господарством і т.д. Уявіть собі, що з відстані тих літ ви дивитесь у своє сучасне та оцінюєте, що для вас головне, що - другорядне. Наприклад, ви можете думати про те, що багато сил віддавали певній справі, яка потім не мала у вашому житті великого значення, а тільки здавалась дуже важливою.
А тепер візьміть чистий аркуш паперу і напишіть список своїх справ за ступенем значущості для вашого життя в ролі людини, якій уже 70-75 років.
Порівняйте обидва списки. Які справи залишилися для вас важливими, а які втратили свою значущість і чому?
Ця вправа демонструє відмінність між активністю та результативністю життя людини. Високий рівень активності (багато справ, постійна зайнятість, висока інтенсивність спілкування) означає невиконання значущих справ - марнування часу на дрібниці та штучна підтримка внутрішньої напруги через страх щось не встигнути. Необхідно навчитися виокремлювати в житті головне і прагнути будувати свій час та життя так, щоб сили були використані передусім на досягнення основних цілей.
Вправа 10. “Передай своє позитивне ставлення іншим” (10-15 хв.)
Коли вас не задовольняє поведінка інших, з'являється бажання висловитися та навчити “розуму”. Таке ваше бажання можна зрозуміти. Але краще буде передати іншим частину вашого позитивного ставлення.
Коли ви передаєте іншим частину свого позитивного ставлення, утворюється симбіотичний зв'язок. Той, хто отримує, почуває себе краще, але удвічі краще той, хто дає. Це звучить парадоксально, проте ви зберігаєте своє позитивне ставлення, розділяючи його з іншими.
Кожна людина виграє, коли ділиться своїм позитивним ставленням у притаманній їй манері.
Вправа 11. “Новий імідж” (15-20 хв.)
Стверджується, що новий образ допоможе знайти нових друзів.
Будь-які удосконалення потрібно вітати; але новий образ - це не тільки зовнішня оболонка вашого “Я”, це внутрішнє бажання стати кращим. Поліпшуючи зовнішність, ви підтримуєте своє позитивне ставлення. Але важливо не стільки те, що відбувається на поверхні, скільки робота свідомості при цьому.
Термін “комплекс неповноцінності” уже не такий популярний, як раніше. Однак доречно пригадати одне з його визначень : комплекс неповноцінності має місце, коли ви подобаєтеся оточуючим більше, ніж самому собі. Іншими словами, якщо ви створили негативний образ самого себе, то психологічно тим самим себе принизили.
Інколи ви почуваєте себе особистістю, яка не привертає до себе уваги, і вам багато що в собі не подобається - проте це не означає, що ваші друзі думають так само!
Існує зв'язок між позитивним сприйманням себе та позитивним ставленням.
Позитивне ставлення допоможе вам, якщо ви зможете:
признатися собі, що іноді ви справді здаєтеся кращим, ніж є насправді;
постарайтеся підкреслювати виграшні сторони своєї зовнішності - волосся, усмішку, очі;
поліпшити свій стиль одягу.
Вправа 12. “Чуття” (10-15 хв.)
Учасники стають колом ближче одне до одного, беруться за руки. Потримайте руку сусіда і спробуйте, не відвертаючи очей, сконцетруватися на долоні.
Тепер подумайте, що ви можете сказати про емоційний стан людини, яка стоїть поряд? Необхідно обговорити свої почуття. Кожний оцінює роботу колеги за п'ятибальною системою.
Вправа 13. “Самотність ” (10-15 хв.)
Психолог дає завдання : “Згадайте про час, коли Ви були особливо самотніми. Постарайтесь на 1-2 хвилини пережити те почуття знову”.
Після цього учасники обмінюються переживаннями.
У разі необхідності група організовує психологічну підтримку.
Вправа 14. “ Узгодженні дії ” (10-15 хв.)
Члени групи розходяться парами і команді починають імітувати спільну діяльність: різання дров, робота на пожежній помпі, в кузні тощо.
Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13
