Емоційний стан безробітних в період набуття нової профес
Емоційний стан безробітних в період набуття нової профес
Факультет післядипломної освіти
Кафедра загальної та соціальної психології
ДИПЛОМНА РОБОТА
на тему :
«Емоційний стан безробітних в період набуття нової професії»
ЗМІСТ
Вступ
Розділ І. Емоції і їх роль в соціальній адаптації
1.1 Характеристика емоцій
1.2 Важкі емоційні стани людини в процесі життєдіяльності людини
1.3 Методи купіровання тривоги
1.4 Методи регуляції емоційних станів
1.5 Способи регуляції емоційних станів
1.6 Регулятивне значення емоцій і волі в самостворенні
1.7 Механізми психологічного захисту
Висновки
Розділ ІІ. Обгрунтування та вибір методів психологічного дослідження
2.1 Методи і процедури емпіричного дослідження
2.2 Загальна характеристика вибірки, результати досліджень
Висновки
Розділ ІІІ. Психологічна допомога безробітним
3.1 Психологічна допомога безробітним - один з важливих напрямків роботи спеціалістів служби зайнятості
3.2 Вирішення основних завдань в процесі індивідуальної консультації
3.3 Особливості психокорекції в роботі з безробітними
3.4 Семінари з техніки пошуку роботи
3.5 Психокорекційний тренінг
3.6 Поради безробітним
Висновки
Загальні висновки
Література
Додатки
Вступ
Людство вступило в еру надзвичайно емоційних навантажень. Ми можемо протистояти цьому лише виховуючи волю, навчившись керувати емоціями і розумно переборювати так звані емоційні стреси
П.К. Анохін
Проблема, яку ми пропонуємо розглянути, є досить актуальною. Незважаючи на час, соціальний стан суспільства, питання регуляції емоційних станів завжди торкається особистості з точки зору її пристосування до навколишнього середовища. Зараз стає зрозуміло, що багато соціальних, психологічних, фізіологічних відхилень пов'язані з сильним навантаженням на нервову систему, психіку людини і не вмінням людини в практичному житті адаптуватись до цих умов життя. Ця проблема залишається однією з основних проблем, хвилюючи сучасне суспільство.
Потяг людини до якихось змін в собі може бути результатом тільки його особистого вибору.
Необхідність навчитися керувати розвитком стрес-реакцій, проводити профілактику шкідливих її наслідків і підвищувати адаптивні можливості організму стала більш чим актуальною в наші дні.
Головне - допомогти людині добитися психологічної зрілості, під якою розуміється перш за все шлях від зовнішньої підтримки та самопідтримки.
Емоція існує як первинна реакція на зміни у соціальному та природньому оточенні, грає сигнальну та регулятивну функції для особистості. Тому емоційна сфера грає одну з найважливіших ролей на усіх рівнях детермінації поведінки як індивіда, особистості так і індивідуальності.
Але з другого боку неадекватні, неспіврозмірні реакції приводять до важких станів, які дезорганізують поведінку особистості.
Сьогодення диктує людині досить екстремальні умови існування. Поруч з природніми стимулами важкими стали умови існування в соціально-економічному стані суспільства. Рівень емоційної напруги приносить особистості багато проблем, пов'язаних з психічною саморегуляцією. А відсутність умінь і навичок самостійно регулювати свій стан, підвищує проблеми людини в процесі життєдіяльності.
Враховуючи все, що було сказано вище, ми ставимо перед собою мету - прослідкувати зміни емоційних станів особистості в період набуття нової професії та вивчити методи їх психокорекції.
Завдання роботи :
аналіз літературних джерел з проблеми розвитку активного соціально-психологічного навчання та емоційних станів людини;
вибір та обгрунтування методів психологічного дослідження емоційних станів людини;
прослідкувати особистісні зміни в емоційній сфері, які відбуваються з людиною під впливом соціально-психологічного тренінгу.
Актуальність даної роботи обумовлена слідуючими моментами.
По-перше, в роботі на конкретному прикладі соціально-психологічного тренінгу особистісного росту аналізуються проблеми, зміни емоційних станів людини.
По-друге, в зв'язку з розвитком прикладних аспектів соціально-психологічних досліджень проблема використання активного соціально-психологічного навчання набуває зовсім нового змісту.
По-третє, увага до корекції важких емоційних станів людини викликана потребами сьогодення, необхідністю надати особистості простір для саморозкриття і успішної реалізації своїх найкращих якостей та рис.
Психодіагностичне обстеження безробітних, яке повинно бути інформативним та достовірним, об'єднує теоретичні та практичні завдання.
У зв'язку з цим, об'єктом дослідження в даній дипломній роботі є емоційні стани безробітних в період набуття нової професії.
Предмет дослідження - зв'язок емоційних особливостей безробітних з характеристиками емоційних станів.
Головна мета нашого дослідження - складання комплексної системи вивчення та корекції станів особистості безробітного.
В зв'язку з цим, автор роботи висуває гіпотезу про ефективність і дієвість активного соціально-психологічного навчання як особливої форми соціально-психологічного впливу на особистість в період набуття нової професії, завдяки якій можна прослідкувати за емоційними станами людини, їх змінами та свідомо підійти до методів їх корекції в умовах тренінгу.
Розділ І. Емоції і їх роль в соціальній адаптації
Автор данної роботи ставить перед собою мету - прослідкувати зміни емоційних станів особистості в період набуття нової професії та вивчити методи їх психокорекції.
Загальна мета роботи обумовила і поставила конкретні завдання :
познайомитися з історією розвитку активного соціально-психологічного навчання;
проаналізувати важкі емоційні стани людини;
охарактеризувати методи їх корекції;
прослідкувати особистісні зміни в емоційній сфері, які відбулися з людиною в процесі участі і роботи в групі соціально-психологічного тренінгу;
розробити рекомендації по регуляції та корекції негативних емоційних станів.
Головна мета нашого дослідження - складання комплексної системи вивчення та корекції станів особистості безробітного.
1.1 Характеристика емоцій
Емоції ( від лат. emovere - збуджувати, хвилювати) - фізіологічний стан організму, який має яскраво виражене суб'єктивне забарвлення і охоплює всі види відчуттів та переживань людини - від глибоко травмуючих страждань до високих форм радості і соціального життєвідчуття.
Емоції - це специфічна форма взаємодії людини з навколишнім світом, з середовищем, спрямована на пізнання світу та свого місця в ньому через саму себе. В емоціях присутні полярність приємного і неприємного, протилежності напруження і розрядки, збудження і пригніченості. Поряд із збудженою радістю (радістю-тріумфом) існує радість спокійна (радість-умиротворення, радість-зворушення) і радість напружена (радість палкої, жагучої надії, радість тремтливого очікування). Відповідно існують напружений смуток (тривога), збіджений смуток, близький до відчаю, і тихий сум, в якому відчувається розрядка, смуток, що тяжіє до меланхолії [57,ст. 348].
Власний досвід підказує кожній людині, що саме вона відчуває : щастя, печаль чи страх; вона знає, що вони відрізняються за внутрішніми переживаннями і за зовнішнім виглядом. Водночас емоції взаємодіють одна з одною, а також із перцептивними, когнітивними, моторними процесами і впливають як на них, так і одна на одну. Радість послаблює страх, печаль посилює відчай.
Емоція - це відображення відношення між величиною потреби та ймовірність її задоволення в данний момент. Живій істоті потрібно розрізняти впливи, оцінювати їх і будувати на цьому свою поведінку. В оцінці виявляється ставлення до цілей. Це когнітивна сторона емоцій.
Наші потяги можуть змінювати спрямованість наших дій. Наші переживання виявляються зовнішньо у виразних рухах, у зміні кольору обличчя. Вплив потягів, емоцій, пристрастей на наші дії й наше життя незаперечний. Ми можемо наробити дурниць від образи і зламати свою долю. Переживання почуття провини - це найбільша кара для людини. Ірраціонально почуття провини може знаходити вихід і у хворобах. Людина своїми стражданнями немов розраховується за те, у чому вона винна, і їй стає легше. Ця плата - прояв нашої афективної сфери. Але людина не пасивна істота, вона може творити афективну сферу. А для цього треба з'ясувати функціональне призначення наших потягів, емоцій, почуттів, волі. Лише знання про їх існування ще не дає можливості керувати ними. Треба знати, яка функція їм відведена у взаємодії людини з реальним світом [57, ст.351].
Якщо виходити із того, що емоції являють собою таку форму реакції, які безпосередньо охоплюють весь організм і набувають яскраво виражений суб'єктивний характер, то тоді постає питання : яке походження емоцій, коли і як вони виникли в процесі еволюції?
Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13