Быстрый поиск

Емоційний стан безробітних в період набуття нової профес

Факультет післядипломної освіти

Кафедра загальної та соціальної психології

ДИПЛОМНА РОБОТА

на тему :

«Емоційний стан безробітних в період набуття нової професії»

ЗМІСТ

Вступ

Розділ І. Емоції і їх роль в соціальній адаптації

1.1 Характеристика емоцій

1.2 Важкі емоційні стани людини в процесі життєдіяльності людини

1.3 Методи купіровання тривоги

1.4 Методи регуляції емоційних станів

1.5 Способи регуляції емоційних станів

1.6 Регулятивне значення емоцій і волі в самостворенні

1.7 Механізми психологічного захисту

Висновки

Розділ ІІ. Обгрунтування та вибір методів психологічного дослідження

2.1 Методи і процедури емпіричного дослідження

2.2 Загальна характеристика вибірки, результати досліджень

Висновки

Розділ ІІІ. Психологічна допомога безробітним

3.1 Психологічна допомога безробітним - один з важливих напрямків роботи спеціалістів служби зайнятості

3.2 Вирішення основних завдань в процесі індивідуальної консультації

3.3 Особливості психокорекції в роботі з безробітними

3.4 Семінари з техніки пошуку роботи

3.5 Психокорекційний тренінг

3.6 Поради безробітним

Висновки

Загальні висновки

Література

Додатки

Вступ

Людство вступило в еру надзвичайно емоційних навантажень. Ми можемо протистояти цьому лише виховуючи волю, навчившись керувати емоціями і розумно переборювати так звані емоційні стреси

П.К. Анохін

Проблема, яку ми пропонуємо розглянути, є досить актуальною. Незважаючи на час, соціальний стан суспільства, питання регуляції емоційних станів завжди торкається особистості з точки зору її пристосування до навколишнього середовища. Зараз стає зрозуміло, що багато соціальних, психологічних, фізіологічних відхилень пов'язані з сильним навантаженням на нервову систему, психіку людини і не вмінням людини в практичному житті адаптуватись до цих умов життя. Ця проблема залишається однією з основних проблем, хвилюючи сучасне суспільство.

Потяг людини до якихось змін в собі може бути результатом тільки його особистого вибору.

Необхідність навчитися керувати розвитком стрес-реакцій, проводити профілактику шкідливих її наслідків і підвищувати адаптивні можливості організму стала більш чим актуальною в наші дні.

Головне - допомогти людині добитися психологічної зрілості, під якою розуміється перш за все шлях від зовнішньої підтримки та самопідтримки.

Емоція існує як первинна реакція на зміни у соціальному та природньому оточенні, грає сигнальну та регулятивну функції для особистості. Тому емоційна сфера грає одну з найважливіших ролей на усіх рівнях детермінації поведінки як індивіда, особистості так і індивідуальності.

Але з другого боку неадекватні, неспіврозмірні реакції приводять до важких станів, які дезорганізують поведінку особистості.

Сьогодення диктує людині досить екстремальні умови існування. Поруч з природніми стимулами важкими стали умови існування в соціально-економічному стані суспільства. Рівень емоційної напруги приносить особистості багато проблем, пов'язаних з психічною саморегуляцією. А відсутність умінь і навичок самостійно регулювати свій стан, підвищує проблеми людини в процесі життєдіяльності.

Враховуючи все, що було сказано вище, ми ставимо перед собою мету - прослідкувати зміни емоційних станів особистості в період набуття нової професії та вивчити методи їх психокорекції.

Завдання роботи :

аналіз літературних джерел з проблеми розвитку активного соціально-психологічного навчання та емоційних станів людини;

вибір та обгрунтування методів психологічного дослідження емоційних станів людини;

прослідкувати особистісні зміни в емоційній сфері, які відбуваються з людиною під впливом соціально-психологічного тренінгу.

Актуальність даної роботи обумовлена слідуючими моментами.

По-перше, в роботі на конкретному прикладі соціально-психологічного тренінгу особистісного росту аналізуються проблеми, зміни емоційних станів людини.

По-друге, в зв'язку з розвитком прикладних аспектів соціально-психологічних досліджень проблема використання активного соціально-психологічного навчання набуває зовсім нового змісту.

По-третє, увага до корекції важких емоційних станів людини викликана потребами сьогодення, необхідністю надати особистості простір для саморозкриття і успішної реалізації своїх найкращих якостей та рис.

Психодіагностичне обстеження безробітних, яке повинно бути інформативним та достовірним, об'єднує теоретичні та практичні завдання.

У зв'язку з цим, об'єктом дослідження в даній дипломній роботі є емоційні стани безробітних в період набуття нової професії.

Предмет дослідження - зв'язок емоційних особливостей безробітних з характеристиками емоційних станів.

Головна мета нашого дослідження - складання комплексної системи вивчення та корекції станів особистості безробітного.

В зв'язку з цим, автор роботи висуває гіпотезу про ефективність і дієвість активного соціально-психологічного навчання як особливої форми соціально-психологічного впливу на особистість в період набуття нової професії, завдяки якій можна прослідкувати за емоційними станами людини, їх змінами та свідомо підійти до методів їх корекції в умовах тренінгу.

Розділ І. Емоції і їх роль в соціальній адаптації

Автор данної роботи ставить перед собою мету - прослідкувати зміни емоційних станів особистості в період набуття нової професії та вивчити методи їх психокорекції.

Загальна мета роботи обумовила і поставила конкретні завдання :

познайомитися з історією розвитку активного соціально-психологічного навчання;

проаналізувати важкі емоційні стани людини;

охарактеризувати методи їх корекції;

прослідкувати особистісні зміни в емоційній сфері, які відбулися з людиною в процесі участі і роботи в групі соціально-психологічного тренінгу;

розробити рекомендації по регуляції та корекції негативних емоційних станів.

1.1 Характеристика емоцій

Емоції ( від лат. emovere - збуджувати, хвилювати) - фізіологічний стан організму, який має яскраво виражене суб'єктивне забарвлення і охоплює всі види відчуттів та переживань людини - від глибоко травмуючих страждань до високих форм радості і соціального життєвідчуття.

Емоції - це специфічна форма взаємодії людини з навколишнім світом, з середовищем, спрямована на пізнання світу та свого місця в ньому через саму себе. В емоціях присутні полярність приємного і неприємного, протилежності напруження і розрядки, збудження і пригніченості. Поряд із збудженою радістю (радістю-тріумфом) існує радість спокійна (радість-умиротворення, радість-зворушення) і радість напружена (радість палкої, жагучої надії, радість тремтливого очікування). Відповідно існують напружений смуток (тривога), збіджений смуток, близький до відчаю, і тихий сум, в якому відчувається розрядка, смуток, що тяжіє до меланхолії [57,ст. 348].

Власний досвід підказує кожній людині, що саме вона відчуває : щастя, печаль чи страх; вона знає, що вони відрізняються за внутрішніми переживаннями і за зовнішнім виглядом. Водночас емоції взаємодіють одна з одною, а також із перцептивними, когнітивними, моторними процесами і впливають як на них, так і одна на одну. Радість послаблює страх, печаль посилює відчай.

Емоція - це відображення відношення між величиною потреби та ймовірність її задоволення в данний момент. Живій істоті потрібно розрізняти впливи, оцінювати їх і будувати на цьому свою поведінку. В оцінці виявляється ставлення до цілей. Це когнітивна сторона емоцій.

Наші потяги можуть змінювати спрямованість наших дій. Наші переживання виявляються зовнішньо у виразних рухах, у зміні кольору обличчя. Вплив потягів, емоцій, пристрастей на наші дії й наше життя незаперечний. Ми можемо наробити дурниць від образи і зламати свою долю. Переживання почуття провини - це найбільша кара для людини. Ірраціонально почуття провини може знаходити вихід і у хворобах. Людина своїми стражданнями немов розраховується за те, у чому вона винна, і їй стає легше. Ця плата - прояв нашої афективної сфери. Але людина не пасивна істота, вона може творити афективну сферу. А для цього треба з'ясувати функціональне призначення наших потягів, емоцій, почуттів, волі. Лише знання про їх існування ще не дає можливості керувати ними. Треба знати, яка функція їм відведена у взаємодії людини з реальним світом [57, ст.351].

Якщо виходити із того, що емоції являють собою таку форму реакції, які безпосередньо охоплюють весь організм і набувають яскраво виражений суб'єктивний характер, то тоді постає питання : яке походження емоцій, коли і як вони виникли в процесі еволюції?

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13