Управління процесом митного оформлення товарів, що переміщуються як об’єкт лізингу (на матеріалах ТОВ з ІІ "Іріола-Фрахт" - концерна SCANIA(Швеція))

p align="left">1. Сприятливі умови для окремих підприємств - резидентів України (далі - підприємство) при здійсненні ними зовнішньоекономічних операцій шляхом незастосування під час митного контролю та митного оформлення до їх товарів заборон та обмежень, установлених нормативно-правовими актами Державної митної служби України, можуть забезпечуватися в разі відповідності підприємства таким Критеріям оцінки:

підприємство перебуває на обліку в митному органі як суб'єкт зовнішньоекономічної діяльності та провадить таку діяльність на регулярній та постійній основі протягом принаймні одного року, що передує моменту здійснення оцінки підприємства;

підприємство є:

1) безпосереднім імпортером товарів, що сплачує податки виключно в грошовій формі (крім випадків використання простих векселів при ввезенні майна як внеску до статутного фонду підприємства та товарів у рамках виробничої кооперації);

2)виконавцем операцій з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах відповідно до Закону України від 15.09.95 № 327/95ВР «Про операції з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносна»;

3) безпосереднім виконавцем робіт, пов'язаних з ремонтом чи модернізацією увезених з цією метою товарів, і сплачує податки в грошовій формі або з використанням векселів;

4) експортером продукції власного виробництва;

5) власником митного ліцензійного складу, на якому розміщуються товари за договором консигнації та/або договором на переробку давальницької сировини, та/або іншим договором, за яким власник цього складу здійснює приймання, розміщення та декларування товару;

посадові особи підприємства:

1) протягом шести місяців, що передують моменту здійснення оцінки підприємства, під час виконання ними трудових обов'язків не притягувалися до адміністративної відповідальності за вчинення порушень митних правил, передбачених ст.ст. 329, 332, 333, 334, 335, 337, 338, 339, 341, 343, 344, 347 Митного кодексу України;

2) протягом одного року, що передує моменту здійснення оцінки підприємства, під час виконання ними трудових обов'язків не притягувалися до адміністративної відповідальності за вчинення порушень митних правил, передбачених ст.ст. 331, 336, 340, 345, 346, 348 - 355 Митного кодексу України;

підприємство дотримується вимог статті 416 Митного кодексу України в частині перебування у штаті підприємства близьких родичів посадових осіб відповідного митного органу;

протягом трьох років, що передують моменту здійснення оцінки підприємства, під час проведення його документальних або камеральних перевірок не встановлено порушень законодавства України з питань митної справи. У разі, якщо такі порушення виявлені, підприємством забезпечено сплату до Державного бюджету донарахованих податків і зборів (інших обов'язкових платежів) на підставі отриманого податкового повідомлення чи за результатами апеляційного узгодження податкового зобов'язання;

відсутність інформації про факти не підтвердження автентичності документів, на підставі яких було проведено митне оформлення товарів чи майна підприємства, під час здійснення ним зовнішньоекономічних операцій (без обмеження терміну й дати отримання таких відомостей);

відсутність інформації про факти митного оформлення товарів підприємства з критичними показниками щодо їх митної вартості протягом року, що передує моменту здійснення оцінки підприємства, або відсутність відомостей про підприємство в так званій базі ризиків, що формується в процесі опрацювання й аналізу електронних копій вантажних митних декларацій;

підприємством укладено угоду з митницею, в зоні діяльності якої воно зареєстроване як суб'єкт зовнішньоекономічної діяльності, про надання посадовим особам митних органів прав безперешкодного доступу до фінансових і банківських документів підприємства, які стосуються переміщення товарів і транспортних засобів через митний кордон України, після закінчення операцій з митного контролю, митного оформлення та пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України.

Згідно «Порядку визначення регіональними митницями, митницями підприємств резидентів, до товарів яких можуть не застосовуватися заборони та обмеження, установлені нормативно-правовими актами Державної митної служби України»:

1. Підприємство - резидент України (далі підприємство), що провадить зовнішньоекономічну діяльність, має право звернутися з обґрунтованою заявою до митного органу за місцем державної реєстрації про незастосування до товарів цього підприємства заборон та обмежень, установлених нормативно-правовими актами Державної митної служби України.

2. Митний орган за місцем державної реєстрації підприємства в двотижневий строк після отримання заяви підприємства перевіряє відповідність підприємства Критеріям оцінки підприємств резидентів, щодо товарів яких можуть не застосовуватися заборони та обмеження, установлені нормативно правовими актами Державної митної служби України (далі - Критерії оцінки).

2.1. За наявності інформації про перебування підприємства на обліку в іншому митному органі або про надання підприємству листа узгодження на митне оформлення товарів в іншому митному органі митний орган за місцем державної реєстрації підприємства надсилає запит до такого митного органу щодо надання інформації про дотримання підприємством законодавства України з питань митної справи та відповідність його Критеріям оцінки. У цьому разі строк розгляду заяви підприємства митним органом за місцем державної реєстрації підприємства не може перевищувати одного місяця.

2.2. Керівник митного органу визначає підрозділи митного органу, крім перелічених у Картці погодження незастосування до товарів цього підприємства заборон та обмежень, установлених нормативно-правовими актами Державної митної служби України (далі - Картка погодження), форму якої наведено в додатку 1 до цього Порядку, які залучаються до проведення перевірки.

2.3. Підрозділи митного органу, працівників якого залучено до перевірки, у межах своєї компетенції здійснюють перевірку інформації про дотримання підприємством законодавства України з питань митної справи та відповідність його Критеріям оцінки. Дані про результати перевірки заносяться до Картки погодження і надсилаються разом зі статистичними даними про діяльність підприємства митному органу, що надіслав запит.

У разі невідповідності підприємства Критеріям оцінки митний орган за місцем його державної реєстрації інформує підприємство про неможливість
встановлення щодо його товарів спрощеного порядку застосування процедур митного оформлення із зазначенням причин відмови.

У разі одержання позитивного результату перевірки підприємства на відповідність його Критеріям оцінки митний орган за місцем державної реєстрації підприємства укладає з ним Угоду про надання посадовим особам митних органів прав безперешкодного доступу до фінансових і банківських документів підприємства, що стосуються переміщення товарів і транспортних засобів через митний кордон України, після закінчення операцій з митного контролю, митного оформлення та пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України (далі - Угода про аудит), форму якої наведено в додатку 2 до цього Порядку. Угода про аудит укладається в двох примірниках, один з яких залишається в митному органі, інший - на підприємстві.

Після цього митний орган за місцем державної реєстрації підприємства заносить власні дані про результати перевірки до Картки погодження й видає наказ про внесення підприємства до реєстру підприємств, до товарів яких можуть не застосовуватися заборони та обмеження, установлені нормативно-правовими актами Державної митної служби України (далі - Реєстр), що ведеться й оприлюднюється Державною митною службою України. Завірена митним органом копія наказу надсилається підприємству.

3.3 Перспективність оперативного міжнародного лізингу вантажних автомобілів для міжнародних вантажних автоперевезень

Міжнародна комерційна практика знає ряд різновидів лізингу.

При «чистому лізингу» (net leasing) лизінгоотримівач несе усі витрати по технічному і ремонтному обслуговуванню устаткування і його лізингові платежі є «чистими» у тім відношенні, що не містять у собі відшкодування ніяких додаткових послуг лизінгонадавача.

При «повному лізингу» (або, як його ще називають, «мокрому лізингу» wet leasing) лизінгонадавач приймає на себе зобов'язання робити послуги по технічному і ремонтному обслуговуванню устаткування.

При «частковому лізингу» обов'язки по обслуговуванню устаткування розподіляються між лизингонадавачем і лизингоотримувачем за згодою між ними.

При «револьверному лізингу» лизингоотримувач протягом терміну дії договору вправі вимагати заміни одного виду устаткування іншим, оскільки це необхідно йому в технологічних і комерційних цілях. Лізинг у цьому випадку носить «револьверний» тобто поновлюваний характер.

Строго говорячи, із правової точки зору всі перераховані особливості комерційної практики використання лізингу не свідчать про наявність ознак договору, що відрізняють один вид договору від іншого: усе це підпадає під загальну категорію договору лізингу з характерними для нього істотними умовами - закупівля визначеного устаткування у визначеного продавця з передачею устаткування лизингоотримувачу у володіння і користування на термін, порівнянний з терміном амортизації устаткування, за умови здійснення лизингоотримувачем періодичних платежів.

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 20, 21, 22, 23, 24, 25, 26