RSS    

   Управління процесом митного оформлення товарів, що переміщуються як об’єкт лізингу (на матеріалах ТОВ з ІІ "Іріола-Фрахт" - концерна SCANIA(Швеція))

p align="left">При цьому, сума податку на додану вартість, сплачена під час митного оформлення таких товарів, в тому числі шляхом оформлення податкового векселя, згідно пункту 7.4.4. Закону України від 03.04.97 N 168/97ВР "Про податок на додану вартість" відшкодовується за рахунок відповідних джерел і до складу податкового кредиту платником не включається.

У зв'язку з тим, що при укладенні договору фінансового лізингу у сфері зовнішньоекономічних відносин у ролі лізингодавця виступає нерезидент, українській стороні - лізингоотримувачу слід пам'ятати про правила оподаткування доходів нерезидентів, установлені ст. 13 Закону про податок на прибуток.

Так, відповідно до п. 13.1 Закону будьякі доходи, отримані нерезидентом із джерелом їх походження з України від проведення господарської діяльності, оподатковуються за ставкою в розмірі 15 % суми таких доходів і за їх рахунок. При цьому під оподаткування підпадає і лізингова (орендна) плата, що сплачується (нараховується) резидентом або постійним представництвом на користь нерезидента - лізингодавця (див. пп. «г» п. 13.1 Закону про податок на прибуток).

Базою для обкладення доходу нерезидента податком на репатріацію є сума лізингової плати, за винятком суми, що відшкодовує при кожному платежі частину вартості об'єкта фінлізингу. Відповідно до пп. «й» п. 13.1 Закону про податок на прибуток не підлягають обкладенню податком на репатріацію в розмірі 15 % доходи у вигляді виручки або інших видів компенсації вартості товарів (робіт, послуг), переданих (виконаних, наданих) резиденту від такого нерезидента (постійного представництва). Це означає, що насправді базою для оподаткування доходу нерезидента є сума лізингової плати, за винятком суми, що відшкодовує при кожному платежі частину вартості об'єкта фін лізингу і не є оподатковуваним доходом згідно з пп. «й» п. 13.1 Закону про податок на прибуток. Такого висновку дійшли податківці ще в листі від 11.01.99 р. № 427/7/222217 (с. 45). Пізніше ця думка знайшла підтвердження і в консультації представників ДПАУ, опублікованій у журналі «Вісник податкової служби України», 2003, № 42, с. 19.

Зменшити податкове навантаження при виплаті доходів нерезидентам має на меті механізм застосування міжнародних договорів про уникнення подвійного оподаткування. Перелік країн, з якими на сьогодні набули чинності міжнародні договори про уникнення подвійного оподаткування, можна знайти в листі НБУ від 19.08.2006 р. № 13214/30318760.*

Таким чином, за наявності міжнародного договору про уникнення подвійного оподаткування до доходу нерезиденталізингодавця у вигляді лізингової плати, за винятком суми, що відшкодовує при кожному платежі частину вартості об'єкта лізингу і не є оподатковуваним доходом, застосовуються норми міжнародного договору.

Підставою для звільнення (зменшення) від оподаткування виплат нерезиденту є довідка (або її нотаріально засвідчена копія), яка підтверджує, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір, а також інші документи, якщо це передбачено міжнародним договором.

І ще один момент, про який слід пам'ятати при укладенні договорів із нерезидентамилізингодавцями. Відповідно до п. 18.3 Закону про податок на прибуток при оплаті товарів (робіт, послуг) на користь нерезидентів, які мають офшорний статус, витрати платника податків у зв'язку з такою оплатою може бути включено до складу валових витрат лише в сумі, що становить 85 % вартості цих товарів (робіт, послуг). Ця обмежувальна норма стосується лише тієї частини лізингового платежу, що дорівнює сумі процентів чи комісій, нарахованих на вартість об'єкта фінансового лізингу.

Що стосується частини лізингового платежу, яка являє собою компенсацію вартості об'єкта фінансового лізингу, то тут про 85 % обмеження не може бути й мови, оскільки ці суми взагалі ніяк не стосуються валових витрат лізингоотримувача - вони збільшують балансову вартість відповідної групи основних фондів, причому в повному обсязі.

Фінлізинг та індивідуальна ліцензія НБУ. З точки зору ст. 4 Закону 959 [10] лізингові операції між суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності та іноземними суб'єктами господарської діяльності є одним із видів зовнішньоекономічної діяльності.

Як засіб платежу при розрахунках між резидентами і нерезидентами у межах торговельного обороту використовується іноземна валюта. До таких розрахунків ст. 7 Декрету № 1593 висуває сувору вимогу - вони мають здійснюватися тільки через уповноважені банки.

Ситуація з перерахуванням резидентами коштів в іноземній валюті за межі України у зв'язку з виконанням зобов'язань перед нерезидентами щодо оплати продукції, робіт і послуг не потребує наявності індивідуальної ліцензії НБУ на здійснення валютних операцій. На це вказує п. 4 ст. 5 Декрету № 1593.

Однак у ст. 2 Закону № 185/94 зазначається, що імпортні операції резидентів, здійснювані на умовах відстрочення поставки, у разі коли таке відстрочення перевищує 90 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставляння векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують індивідуальної ліцензії НБУ.

Термін «відстрочення поставки» ДПАУ з точки зору валютного контролю розшифрувало як відстрочення ввезення товару на митну територію України, що є обов'язковим і не повинне перевищувати 90 днів з моменту оплати (див. Податкове роз'яснення № 505 у газеті «Податки та бухгалтерський облік», 2005, № 66).

Із правової точки зору договір фінансового лізингу скоріше класифікується як договір, що передбачає відстрочення платежу. А така умова при здійсненні операції із ввезення об'єкта фінлізингу не передбачає отримання індивідуальної ліцензії НБУ.

Звернувшись до пп. 3.1.3 Закону про ПДВ [8], ми побачимо, що операція з повернення об'єкта фінансового лізингу лізингодавцю не резиденту для цілей обкладення ПДВ підпадає під поняття «вивезення товарів (супутніх послуг) у митному режимі експорту». А це означає, що така операція обкладається ПДВ за ставкою 0 % (п. 6.2 Закону про ПДВ).

Причому в цьому випадку абсолютно не важливо, який із митних режимів - режим експорту чи тимчасового ввезення (вивезення) - насправді вибрано лізингоотримувачем на підставі ст. 186 МКУ [1]. Обидва ці митні режими, з податкової точки зору, передбачають застосування нульової ставки ПДВ.

Крім того, за роз'ясненнями Держмитслужби, зворотне вивезення після тимчасового ввезення не супроводжується сплатою вивізного (експортного) мита, але при експорті таке мито необхідно сплатити на загальних підставах (див. лист від 06.01.2004 р. № 11/5154ЕП).

Здійснюючи операції з нерезидентом на підставі договору фінансового лізингу, вітчизняному підприємству - платнику податку на прибуток необхідно здійснити перерахунок балансової вартості заборгованості в іноземній валюті (без процентів, комісій та винагород), що значиться у платника податків на кінець звітного періоду, у гривні за офіційним валютним (обмінним) курсом НБУ, що діяв на останній день звітного періоду.

Причому з метою проведення перерахунку при здійсненні фін лізингових операцій у розумінні Закону про податок на прибуток як заборгованість розглядаються:

- вартість (непогашена частина вартості) об'єкта фінансового лізингу (на кінець звітного періоду і на момент погашення);

- платежі за такий об'єкт фінансового лізингу, строк оплати яких минув на дату закінчення звітного періоду (зверніть увагу: тут ідеться про суму платежів, не сплачених лізингоотримувачем у встановлений договором строк на дату закінчення звітного періоду, тобто фактично прострочених).

РОЗДІЛ 2

ВПРОВАДЖЕННЯ МІЖНАРОДНОГО ЛІЗИНГУ В ДІЯЛЬНОСТІ МІЖНАРОДНОГО АВТОПЕРЕВІЗНИКА ТОВ З ІІ “ІРІОЛАФРАХТ”

2.1 Характеристика господарської діяльності міжнародного автомобільного перевізника ТОВ з ІІ «ІріолаФрахт»

Основним видом діяльність транспортної компанії ТОВ з ІІ «Іріолафрахт» є міжнародні автомобільні перевезення. Компанія була заснована в 1991 році, на сьогодні штат співробітників складає більш 200 чоловік. Фірма має свій парк із 82 автомобілів, усі обладнані тахографами і відповідають вимогам Евростандарта. Це тягачі «Mercedes», «Volvo», «Scania»; тентові напівпричепи обсягом 8693 куб. м., вантажопідйомності 2021т., у числі яких 15 рефрижераторів.

Таблиця 2.1

Основні реєстраційні характеристики ТОВ з ІІ «ІріолаФрахт»

Код ЄДРПОУ:

23073160

Назва українською мовою:

ТОВ З ІНОЗЕМНИМИ ІНВЕСТИЦІЯМИ "ІРІОЛА ФРАХТ"

Місце основної реєстрації в органах податкової служби:

461ДПI В АМУРНИЖНЬОДНIПРОВСЬКОМУ РНI М.ДНIПРОПЕТРОВСЬК (АМУРНИЖНЬОДНIПРОВСЬКИЙ РН М.ДНIПРОПЕТРОВСЬК)

Дата основної реєстрації в ДПА:

21.03.2000

Номер основної реєстрації в ДПА:

№3604

Статус:

перебуває на облiку

Дата реєстрації в держадміністрації:

04.04.1995

Орган державної реєстрації:

(4052459)ВИКОНКОМ ЖОВТНЕВОЇ РАЙОННОЇ У М.ДНIПРОПЕТРОВСЬКУ РАДИ

Статутний фонд (в грн.):

11402399,00

Організаційноправова форма:

(240)ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВIДПОВIДАЛЬНIСТЮ

Кількість співробітників:

204

Форма власності:

(10)ПРИВАТНА ВЛАСНIСТЬ

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 20, 21, 22, 23, 24, 25, 26


Новости


Быстрый поиск

Группа вКонтакте: новости

Пока нет

Новости в Twitter и Facebook

                   

Новости

© 2010.