Психологічні особливості неформальних лідерів у групі дітей середнього шкільного віку
p align="left">Для наочності ми представили дані таблиці 3.1 у виді гистограммы на малюнку 2.1.З таблиці 2.1 і малюнка 2.1 видно:
у підгрупу «зірки» увійшли 6 чоловік (24% від числа випробуваних), з яких хлопчиків виявилося 2 чоловік (8%), а дівчинок - 4 чоловік (16%);
5 учнів (20%) мають середній по величині статус у класі («предпочитает»), у їхнє число входять 3 хлопчики (12%) і 2 дівчинки (8%);
у групу «зневажаемих» увійшли 13 чоловік (52% від загального числа учнів, що прийняли участь у дослідженні), з яких хлопчики складають 32% від загальної чисельності класу (8 чоловік), дівчинки - 20% (5 чоловік);
не получили жодного позитивного вибору - «ізольованим» - виявився 1 хлопчик (4% від загального числа дітей).
Таким чином, можна зробити висновок, що велика частина дітей попадає в підгрупу «зневажаемих», що мають невисокий статус серед однолітків. Значно менше виявилося дітей, що займають у класі положення неформальних лідерів і учнів із середнім статусом серед однолітків. Підлітків, що мали б дуже низький статус серед однолітків («відкида»), виявлено не було.
Другим етапом нашого психолого-педагогічного дослідження було вивчення структури неформальних комунікацій з використанням методики виміру комунікативної дистанції і методики АНК. Отримані дані приводяться в Додатку 2.
На наступному етапі аналізу результатів дослідження нами проводилася оцінка рівня розвитку комунікативних і організаторських здібностей у випробуваних. Результати відповідей учнів на питання методики «КІС - 1» поміщені в зведеній таблиці в Додатки 3 дані роботи.
Кількісний розподіл учнів у залежності від рівня розвитку комунікативних і організаторських здібностей приводиться в таблицях 2.2 і 2.3: таблиця 2.2 відбиває розподіл підлітків за рівнем розвитку комунікативних здібностей, таблиця 2.3 - організаторських.
Таблиця 2.2. Процентний розподіл випробуваних у залежності від рівня розвитку в них комунікативних здібностей за результатами методики «КІС - 1»
Рівень розвитку | Оцінка | Кількісний розподіл | ||||||
Хлопчиків | Дівчат | Всього | ||||||
Число | % | Число | % | Число | % | |||
Дуже високий | 5 | 7 | 28 | 10 | 40 | 17 | 68 | |
Високий | 4 | 4 | 16 | 0 | 0 | 4 | 16 | |
Середній | 3 | 1 | 4 | 1 | 4 | 2 | 8 | |
Нижче середнього | 2 | 2 | 8 | 0 | 0 | 2 | 8 | |
Усього випробуваних | 14 | 56 | 11 | 44 | 25 | 100 |
У залежності від оцінки, отриманої в результаті тестування, випробувані були розділені нами на 4 підгрупи: діти з дуже високим рівнем розвитку комунікативних здібностей (отримавші оцінку «5»), з високим рівнем розвитку здібностей (оцінка «4»), із середнім рівнем розвитку (оцінка «3») і діти з рівнем розвитку комунікативних здібностей нижче середнього (оцінка «2»).
З таблиці 2.2 і малюнка 2.2 видно, що:
підлітки, що мають дуже високий рівень розвитку комунікативних здібностей, склали 68% від загального числа учнів (17 чоловік), з них: 7 хлопчиків (28%) і 10 дівчинок (40%);
учнів, що одержали оцінку «4» (високий рівень розвитку комунікативних здібностей) виявилося, як видно з таблиці, 4 чоловік (16%) - усі вони хлопчики;
середній рівень розвитку комунікативних здібностей мають 2 учнів (8%) - 1 хлопчик (4%) і 1 дівчинка (4%);
двоє хлопчиків (8%) мають рівень розвитку комунікативних здібностей нижче середнього.
З таблиці видно, що більшість випробуваних (68%) мають дуже високий рівень розвитку і лише 32% - більш низькі рівні розвитку комунікативних здібностей.
Таблиця 2.3. Процентний розподіл випробуваних по показниках розвитку організаторських здібностей відповідно до даних тестування з використанням методики «КІС - 1»
Рівень розвитку | Оцінка | Кількісний розподіл | ||||||
Хлопчиків | Дівчат | Всього | ||||||
Число | % | Число | % | Число | % | |||
Дуже високий | 5 | 1 | 4 | 3 | 12 | 4 | 16 | |
Високий | 4 | 4 | 16 | 7 | 28 | 11 | 44 | |
Середній | 3 | 3 | 12 | 1 | 4 | 4 | 16 | |
Нижче середнього | 2 | 5 | 20 | 0 | 0 | 5 | 20 | |
Низький | 1 | 1 | 4 | 0 | 0 | 1 | 4 | |
Усього випробуваних | 14 | 56 | 11 | 44 | 25 | 100 |
Як випливає з таблиці 2.3 і малюнка 2.3, на підставі отриманих даних учні за рівнем розвитку організаторських здібностей були також розділені на кілька підгруп:
· у підгрупу з дуже високим рівнем розвитку організаторських здібностей увійшли діти, що одержали за результатами відповідей на питання методики оцінку «5»; таких виявилося 4 чоловік (16% від загального числа учнів), з них 1 хлопчик (4%) і 3 дівчинки (12%);
· школярі, що одержали оцінку «4», склали підгрупу дітей з високим рівнем розвитку організаторських здібностей - них виявилося 2 чоловік (8%), серед них 1 хлопчик (4%) і 1 дівчинка (4%);
· підлітків, що мають середній рівень розвитку організаторських здібностей (отримавших оцінку «3»), було виявлено більше всього - 13 чоловік (52%), з них 6 хлопчиків (24%) і 7 дівчинок (28%);
· майже чверть випробуваних (24%) мають низький і дуже низький рівні розвитку організаторських здібностей, причому всі ці учні чоловічої статі;
· низький рівень розвитку організаторських здібностей мають 4 хлопчика (16% від загального числа дітей), а дуже низький 2 хлопчика (8%).
Для наочності ми представили дані, приведені в таблиці 2.3 у виді гістограми на малюнку 2.3.
Четвертим етапом нашого дослідження стало зіставлення даних про величину статусу підлітків у навчальній групі з результатами методик АНК і «КІС - 1».
При порівнянні зведень, отриманих з використанням соціометричній методики, з показниками основних індексів, отриманими учнями за результатами виконання ними завдань методики АНК, були отримані дані, що приведені в таблицях 2.4 і 2.5.
У таблиці 2.4 представлені результати зіставлення величини статусу учнів з показниками суб'єктивної активності випробуваного стосовно групи (Ra(c)) і групи стосовно нього (Ra(г)), а також з показниками рівня комуникативності, вираженого безпосередньо самим випробуваним (Rк(c))і групою стосовно нього (Rк(г)).
Таблиця 2.4. Результати зіставлення даних про величину статусу випробуваних з основними показниками неформальних комунікацій
Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11