Быстрый поиск

Психологічні особливості неформальних лідерів у групі дітей середнього шкільного віку

p align="left">Повторите цю процедуру для кожного вашого однокласника».

При первинній кількісній обробці відповідей випробуваних вимірялася довжина ліній, проведених учнями від «своїх» крапок до крапок однокласників і від крапок, що символізують однокласників, у протилежному напрямку.

Отримані результати піддавалися обробці за допомогою комп'ютерної версії методики аналізу неформальних комунікацій (АНК). Ця методика дозволяє, з одного боку, з'ясувати внесок у спілкування кожного з партнерів (у першому випадку суб'єкт виступає в якості комуникатора, у другому - реципієнта), з іншого боку - визначити положення (ранг) суб'єкта в групі як партнера по спілкуванню.

На персональному (суб'єктивному) рівні аналізу дана методика дозволяє характеризувати випробуваних по ряду показників. Індекси активності Ra(с) і Ra(г) показують активність випробуваного, виражену безпосередньо самим випробуваним і групою стосовно нього.

Індекси комуникативністи Rк(с) і Rк(г) показують рівень комуникативністи, виражений безпосередньо самим випробуваним і групою стосовно нього.

Індекси розбіжності Км1 і Рп2 показують затребуваність випробуваного групою в якості «комуникатора» (Км1) або «реципієнта» (Рп2).

На межперсональному рівні аналізу випробувані характеризуються індексами активності Ra(м) і комуникативності Rк(с), Rк(о). Індекс Ra(м) показує активність межперсонального зв'язку в групі. Індекси Rк(с), Rк(о) відбивають рівень комуникативності суб'єкта й об'єкта відповідно.

Узагальнений аналіз межперсональних зв'язків дає можливість визначити ролі партнерів у спілкуванні, силу і ступінь задоволення партнерів процесом взаємодії.

Дана методика дозволяє також визначити стан комуникативності групи і виявити суб'єктивні і межперсональні характеристики спілкування, опосередковані статтю й іншими ознаками випробуваних.

На третьому етапі дослідження вироблялася оцінка рівня розвитку комунікативних і організаторських здібностей учнів. Для цього використовувалася методика «КОСИЙ - 1», що базується на принципі відображення й оцінки випробуваним деяких особливостей свого поводження в різних ситуаціях і корисна не тільки для діагностики особистісних особливостей випробуваних і проведення профконсультацій, але і для виявлення лідерів, організаторів, що можуть згуртувати колектив.

Простота процедур застосування й обробки, об'єктивність методики також послужили підставами вибору методики «КІС - 1» для використання в дослідженні.

Методика «КОСИЙ - 1» являє собою опросник з 40 питань, відповіді на які можуть бути тільки позитивними і негативними, тобто «так» або «ні». Питання розташовані у визначеному порядку, що визначається психологічними і конструктивними особливостями побудови методики.

Перед початком тестування з застосуванням методики «КІС - 1» випробуваним давалася інструкція для виконання відповідної роботи: «Вам важливо відповісти на всі питання цього тесту. Вільно виражайте свою думку по кожному питанню і відповідайте на них так: якщо ваша відповідь на питання позитивний, то поставте на бланку відповідей напроти номера питання знак «+», якщо ж не згодні, то знак « - ». Майте на увазі, що питання короткі і не можуть містити всіх необхідних подробиць. Уявіть собі типові ситуації і не задумуйтеся над деталями. Не слід затрачати багато часу на обмірковування, відповідайте швидко. Можливо, що на деякі питання вам буде важко відповісти. Тоді постарайтеся дати та відповідь, що ви вважаєте можливим. Коли ви відповідаєте на кожнім з цих питань, звертайте увагу на перші його слова. Ваша відповідь повинна бути точно погоджений з ними. Відповідаючи на питання не намагайтеся зробити свідомо сприятливе враження своїми відповідями».

Відповіді на питання випробувані заносили в спеціальний бланк відповідей, у якому фіксувалися також анкетні дані випробуваного. Для кількісної обробки даних використовувалися дешифратори, у яких проставлена максимальна сума «ідеальних» відповідей, що відбивають яскраво виражені комунікативні й організаторські здібності. При цьому підраховувалася кількість співпадаючих з дешифратором відповідей по кожному з розділів методики. Оцінні коефіцієнти комунікативних (Кк) і організаторських (До) здібностей виражається відношенням кількості співпадаючих відповідей по кожнім виді здібностей до максимально можливого числа збігів:

Отримані показники можуть варіюватися від 0 до 1.

Оцінний коефіцієнт ДО - це первинна кількісна характеристика матеріалів іспиту. Для якісної стандартизації результатів використовується шкала оцінок, у якій кожному діапазонові кількісних показників До відповідає визначена оцінка і рівень розвитку здібностей.

Для комунікативних здібностей, коефіцієнт Кк, величиною від 0,10 до 0,45 свідчить про низький рівень розвитку товариськості; від 0,46 до 0,55 - про рівень розвитку цих здібностей нижче середнього; від 0,56 до 0,65 - про середній рівень розвитку; від 0,66 до 0,75 - про високий рівень і від 0,76 до 1,00 - про дуже високий рівень розвитку здібностей до спілкування.

Для організаторських здібностей, величина коефіцієнта До складає: 0,20 - 0,55 - низький рівень; 0,56 - 0,65 - рівень розвитку нижче середнього; 0,66 - 0,70 середній рівень; 0,71 - 0,8 - високий рівень і 0,81 - 1,00 - дуже високий рівень розвитку організаторських здібностей.

Наступним етапом нашого дослідження була обробка отриманих даних за допомогою методів математичної статистики.

Методами статистичної обробки результатів психодиагностичного дослідження називаються математичні прийоми, формули, способи кількісних розрахунків, за допомогою яких показники, одержувані в ході дослідження, можна узагальнювати, приводити в систему, виявляючи сховані в них закономірності. Мова йде про закономірності статистичного характеру, що існують між досліджуваними в психологічному дослідженні показниками.

Деякі з методів математико-статистичного аналізу дозволяють вірогідно судити про статистичні зв'язки, що існують між кількісними характеристиками явищ, що вивчаються психологами. До такої групи методів відноситься і метод кореляційний аналізу.

Кореляційний аналіз - це комплекс методів статистичного дослідження взаємозалежностей між перемінними, зв'язаними кореляційними відносинами. Кореляційними (лат. соrrеlаtіо - відношення, зв'язок, залежність) вважаються такі відносини між перемінними, при яких виступає переважно нелінійна їхня залежність, тобто значенню будь-який довільно узятої перемінної одного ряду може відповідати деяка кількість значень перемінної іншого ряду, що відхиляються в ту або іншу сторону від середньої.

Метод кореляцій саме і дозволяє виявити наявність і ступінь виразності цього зв'язку.

З огляду на характер отриманих у нашому дослідженні перемінних і відповідно до його мети, ми вирішили використовувати для визначення ступеня залежності між парами перемінних метод рангової кореляції.

Кореляція рангова - метод кореляційного аналізу, що відбиває відносини перемінних, упорядкованих по зростанню їхнього значення.

У практиці одним з найбільше часто застосовуваних рангових мір зв'язку є коефіцієнт рангової кореляції Спирмена. Першим етапом розрахунку коефіцієнтів рангової кореляції є ранжирування рядів перемінних. Процедура ранжирування починається з розташування перемінних по зростанню їхніх значень. Різним значенням привласнюються ранги, що позначаються натуральними числами. Якщо зустрічаються трохи рівних за значенням перемінних, їм привласнюється усереднений ранг.

2.2 Аналіз даних, отриманих у результаті дослідження

Аналіз результатів, отриманих при проведенні даного психолого-педагогічного дослідження, також проводився в кілька етапів:

обробка даних, отриманих при вивченні статусної структури класу за допомогою методики социометричних виборів, і поділ учнів обстеженого класу на підгрупи в залежності від числа отриманих виборів;

аналіз структури неформальних комунікацій групи підлітків із застосуванням комп'ютерної версії методики АНК;

оцінка рівня розвитку комунікативних і організаторських здібностей учнів з використанням методики «КІС - 1»;

зіставлення даних, отриманих на попередніх етапах дослідження;

обробка отриманих результатів за допомогою методів математичної статистики.

Дані, отримані на першому етапі психолого-педагогічного дослідження при вимірі величини статусу учнів, що приймали участь у дослідженні, представлені в таблиці, поміщеної в Додатку 1 дійсної роботи.

Отримані результати представлені в таблиці 2.1.

Таблиця 2.1 Кількісний розподіл учнів по статусних шарах за результатами тестування з застосуванням соціометричній методики

Статусний шар	Хлопчики	Девочки	Усього
	Число	%	Число	%	Число	%
“Зірки”	2	8	4	16	6	24
“Предпочитает”	3	12	2	8	5	20
“Зневажаемі”	8	32	5	20	13	52
“Ізольовані”	1	4	0	0	1	4
Усього	14	56	11	44	25	100