 Курсовая работа: Застосування симетричних многочленів
Курсовая работа: Застосування симетричних многочленів
							  Доведення. Зробимо насамперед такі зауваження.
1) Усіх членів певного степеня L, утворених з даних змінних x1, x2, …, xn (не враховуючи подібних), може бути лише скінченне число; це число, очевидно, дорівнює числу способів, якими можна подати як суму n невід'ємних цілих упорядкованих доданків.
2) Теорему досить довести для однорідних симетричних многочленів, бо всякий симетричний многочлен можна подати як суму однорідних симетричних многочленів. Справді, всякий многочлен є сумою однорідних многочленів. Якщо ж даний многочлен симетричний, то й кожний складовий однорідний многочлен повинен бути симетричний, бо при переставлянні змінних x1, x2, …, xn кожний член може перейти лише в член того самого степеня, тобто в інший член того самого однорідного складового многочлена.
3)  Вищий член  будь-якого симетричного
многочлена можна подати як вищий член деякого добутку основних симетричних
функцій
 будь-якого симетричного
многочлена можна подати як вищий член деякого добутку основних симетричних
функцій 
Справді, розглянемо добуток
 (6)
(6)
За наслідком з властивості 2, всі степені  
  — невід'ємні числа, тому
(6) є многочленом від x1, x2, …, xn.
За лемою, вищий член цього многочлена дорівнює добутку вищих членів многочленів
 — невід'ємні числа, тому
(6) є многочленом від x1, x2, …, xn.
За лемою, вищий член цього многочлена дорівнює добутку вищих членів многочленів
 (причому
піднесення до степеня слід розглядати як множення однакових многочленів).
Оскільки вищі члени
 (причому
піднесення до степеня слід розглядати як множення однакових многочленів).
Оскільки вищі члени дорівнюють відповідно x1;
x1x2;…; x1x2… xn-1; x1x2…
xn-1xn, то вищий член добутку (6) дорівнює:
 дорівнюють відповідно x1;
x1x2;…; x1x2… xn-1; x1x2…
xn-1xn, то вищий член добутку (6) дорівнює:

тобто (як це видно після елементарних перетворень) збігається з
заданим членом  
 
Після цих зауважень легко довести теорему.
1) Доведення Існування. Нехай вищий член симетричного многочлена f (x1, x2, …, xn) (який ми в результаті зауваження 2 можемо вважати однорідним многочленом степеня N) дорівнює
 (7)
(7)
Побудуємо симетричний многочлен

Згідно з зауваженням 3, вищий член цього многочлена дорівнює (7).
Крім того, він однорідний, бо такими є всі многочлени  , а тому, очевидно, і їх добуток.
Степінь многочлена
, а тому, очевидно, і їх добуток.
Степінь многочлена  дорівнює степеню
многочлена f (x1, x2, …, xn) бо
в них однакові вищі члени.
 дорівнює степеню
многочлена f (x1, x2, …, xn) бо
в них однакові вищі члени.
Візьмемо
f1
( ,
,  , …
, … xn)
 xn)  f (
f ( ,
,  ,
, xn)
-
 xn)
-  .
 .
Зрозуміло, що f ( ,
,  ,
, xn) — також
однорідний симетричний многочлен степеня N. Але
 xn) — також
однорідний симетричний многочлен степеня N. Але  (
( ,
,  ,
, xn) вже не
містить усіх членів цього степеня. Справді, він не містить вищого члена (7),
який у цій різниці знищується. Крім того, в цій різниці знищуються всі n!
членів, які дістаємо з вищого члена перестановкою показників
 xn) вже не
містить усіх членів цього степеня. Справді, він не містить вищого члена (7),
який у цій різниці знищується. Крім того, в цій різниці знищуються всі n!
членів, які дістаємо з вищого члена перестановкою показників  бо ці члени, за
властивістю 2, входять в обидва симетричні многочлени.
 бо ці члени, за
властивістю 2, входять в обидва симетричні многочлени.
Тепер зрозуміло, що  (
( ,
,  ,
, xn) може
містити лише члени, нижчі за (7). Застосовуємо до цього многочлена той самий
метод. Нехай вищий член многочлена має вигляд:
 xn) може
містити лише члени, нижчі за (7). Застосовуємо до цього многочлена той самий
метод. Нехай вищий член многочлена має вигляд:
 (8)
(8)
Вважаючи
 B
 B
і утворюючи різницю:
f2
( ,
,  , …
, … xn)
 xn)  f1
(
f1
( ,
,  ,
, xn)
-
 xn)
-  ,
,
бачимо, що  (
( ,
,  ,
, xn) є симетричний
і однорідний многочлен степеня N, який не може містити ні члена (7), ні
члена (8), а тільки члени, нижчі за них. Оскільки, взагалі, різних членів
степеня N може бути лише скінченне число (зауваження 1), то, продовжуючи цей
процес, ми на якомусь кроці обов'язково дістанемо, що різниця
 xn) є симетричний
і однорідний многочлен степеня N, який не може містити ні члена (7), ні
члена (8), а тільки члени, нижчі за них. Оскільки, взагалі, різних членів
степеня N може бути лише скінченне число (зауваження 1), то, продовжуючи цей
процес, ми на якомусь кроці обов'язково дістанемо, що різниця
fk+1 (x1, x2, …xп) = fk (x1, x2, …xп) - gk(x1, x2, …xn)
не може містити жодного члена степеня N, тобто дорівнює нулю. Тоді з рівностей
 ,
,
 ,
,
.

випливає, що
 .
.
А оскільки всі  виражені через
 виражені через  добутки то многочлен f(
 добутки то многочлен f( ,
,  ,
, xn) подано як многочлен від
основних симетричних функцій f(
 xn) подано як многочлен від
основних симетричних функцій f( ,
,  ,
, xn) =
 xn) =
 (9)
(9)
коефіцієнти якого знайдено з коефіцієнтів даного многочлена за
допомогою операцій додавання і віднімання і тому належать полю Р. Теорему
доведено. Справедлива також теорема про є д.и н і с т ь многочлена  
 
2) Доведення єдиності.
Нехай маємо
f( ,
,  ,
, xn) =
 xn) =

f( ,
,  ,
, xn) =
 xn) =

Тоді різниця
 =
 = 
повинна дорівнювати нулю при будь-яких значеннях x1, x2, …, xn.
Зауважимо, що многочлен  можна розглядати двояко:як
многочлен від x1, x2, …, xn (бо від цих
змінних залежать
 можна розглядати двояко:як
многочлен від x1, x2, …, xn (бо від цих
змінних залежать  ) і як многочлен від
 ) і як многочлен від  нам треба
розглянути останнє. Єдиність зображення (9) полягає саме в тому, що многочлени,
нам треба
розглянути останнє. Єдиність зображення (9) полягає саме в тому, що многочлени,
 мають
однакові відповідні коефіцієнти, тобто що многочлен
 мають
однакові відповідні коефіцієнти, тобто що многочлен  має коефіцієнти
 має коефіцієнти  які дорівнюють нулю, в
усіх членах
 які дорівнюють нулю, в
усіх членах  . Але
. Але  залежні між собою, бо виражаються
через ті самі змінні
 залежні між собою, бо виражаються
через ті самі змінні  ,
,  ,
, xn. У зв'язку з
цим поряд з многочленом
 xn. У зв'язку з
цим поряд з многочленом  від залежних змінних розглянемо
такий самий многочлен
 від залежних змінних розглянемо
такий самий многочлен  від незалежних змінних
 від незалежних змінних  . Тепер
нам треба довести, що коли
. Тепер
нам треба довести, що коли  той
 той  . Те саме можна сформулювати й
інакше: нам треба довести, що коли
. Те саме можна сформулювати й
інакше: нам треба довести, що коли  , то тоді й
, то тоді й  .
 .




