Українсько-болгарські відносини на сучасному етап

p align="left">Протягом 2005 р. були укладені угоди про співробітництво між Київським державним торговельно-економічним університетом і Софійським університетом національного то світового господарства, між Національною академією державної податкової служби України та Варненським вільним університетом „Чорноризець Храбр”, між Київським національним університетом ім. Т. Г. Шевченка та Південно-західним університетом ім. Неофіта Рильського (м. Благоєвград), між Київським національним педагогічним університетом ім. М. Драгоманова та Софійським університетом ім. Климента Охридського. Встановлено зв'язки між Балканським центром „Бізнес-університет” і Болгарською Академією інформсоціології та низкою провідних українських закладів аналогічного спрямування, зокрема інституту кібернетики НАН України. [2.13:5]

Перспективним є подальший розвиток наукового співробітництва та реалізації спільних наукових проектів у таких важливих сферах, як фізика напівпровідників, астрономія, дослідження Чорного моря, інформаційні технології. Нині виконується кілька наукових проектів та здійснюється стажування фахівців на двосторонній основі.

Велику зацікавленість викликає той факт, що в 2001 р. у Всеукраїнському центрі болгарської культури відбулась презентація нового видання творів Т. Г. Шевченка болгарською мовою під назвою «Кратък Кобзар” („Малий Кобзар”). Книга вийшла в світ в одеському видавництві „Маяк” в рамках Державної програми видання літератури для представників національних меншин і за підтримки Асоціації болгар України.

19 квітня 2003 р. у м. Софія товариство „Радолюбие” за участю представників бессарабських і таврійських болгар провели круглий стіл на тему „Недержавні організації Болгарії та болгари Криму, Бессарабії, Таврії”, в ході якої був представлений історичний роман А. Малешкової та М. Куртєва „Переселення болгар в Бессарабію, їхні страждання під час Другої світової війни”. Історичний твір викликав інтерес як серед представників України, так і серед болгарської громадськості. [2.12:209]

В 1994 р. в Україні 24 травня оголошено офіційним Днем слов'янської писемності та культури. Цей день болгари України відзначають особливо урочисто. У 2004 р. на свято був запрошений прем'єр-міністр Болгарії С. Сакскобургготський. В ході святкувань він офіційно відкрив пам'ятник Св. Кирилові і Мефодію в Києві, відвідав святковий концерт та літературну виставку. Результатом візиту стало підписання ряду українсько-болгарських угод в галузі освіти та культури. За рішенням МОН Болгарії від 23 червня 2004 р. Болградська гімназія отримала в подарунок 11 комп'ютерів, Приморський регіональний ліцей - 1, школа в с. Кам'янка - 1, школа в с. Городне - 1. [1.27]

Особливо урочисто відсвяткували День слов'янської писемності в 2005 р. Ще 15 травня стартувала декада слов'янської писемності, болгарського просвітництва і культури. В рамках цього свята 20 і 21 травня управління культури мерії м. Софія і Асоціація болгар України організували естрадні концерти за участю болгарських виконавців - Бісера Кірова, Маргарити Храпової, Михайла і Христини Белчевих, Володимира Стоянова. [1.25:3]

Культурні зв'язки двох держав ще здавна набули особливого характеру. Історичні події національного відродження та національно-визвольної боротьби поважаються обома країнами однаково особливо. Одним з прикладів є 3 березня, коли Болгарія святкує звільнення від турецького ярма. Це свято болгарами України сприймається як національне свято. У культурних, просвітницьких центрах України відбуваються конференції, зустрічі представників ділових кіл Болгарії та України. В посольстві Республіки Болгарія 3 березня 2002 р. відбувся прийом на честь Національного свята Болгарії. Були запрошені українські депутати, представники Кабінету міністрів, київського болгарського товариства „Радолюбие”, тридцяти восьми дипломатичних корпусів інших країн. Вів прийом Надзвичайний і Повноважний Посол Болгарії в Україні П. Марков. До дня звільнення Болгарії від турецького поневолення в Посольстві Болгарії в Києві відбулось святкове вручення міжнародної премії „Дружба”, затвердженої Українською екологічною академією, журналом „Дніпро”, діячами культури, літератури, мистецтва провідних країн світу, міжнародним гуманітарним фондом „О. С. Пушкін”. На цей раз лауреатами стали діячі правничої ради „Радолюбия” (голова і два його заступники, консул Болгарії в Києві пан Ц. Нечев). Цим самим був відмічений їхній внесок в розвиток болгаро-українських зв'язків і культурного відродження болгар в Україні. [1.21:2]

Болгарія не лишається осторонь України в день її незалежності. Щороку протягом тижня в Болгарії проводяться різноманітні заходи, присвячені головному національному святу України. В ці дні працівники Посольства України в Болгарії повсюди бажані гості. Традиційними стали зустрічі з політичними діячами, підприємцями, банківськими працівниками, представниками культурно-просвітницьких організацій. В багатьох містах, в тому числі у Великій залі федерації дружби і співпраці з країнами СНД (Софія), проводяться святкові концерти для українців за участю кращих болгарських виконавців. Вершиною святкування, присвяченого незалежності України, є традиційний великий прийом у національному палаці культури. [1.29]

Культурні зв'язки між двома державами розвивають і підтримують окремі діячі культури. У грудні 2004 р. в рамках творчого турне до України прибув народний артист Болгарії, співак Ілля Луков. Гастролюючи селами і містами Бессарабії разом з танцювальним колективом „Пирина”, співак, як він сам казав, будував нові мости між Україною і Болгарією, наголошуючи, що не існує до цього часу традицій у відносинах, немає постійно діючого механізму контактів.

На запрошення керівництва Асоціації болгар України Бессарабію в лютому -березні 2006 р. відвідала прима болгарської поп-музики Лілі Іванова. В рамках турне співачка відвідала Болград, Арциз, Ізмаїл, Тарутино, Сарату, Одесу. З початку 60-их рр.. вона вже записала 34 альбоми, виконала понад 500 пісень, з концертами відвідала майже всі країни світу. За внесок в розвиток світового музичного мистецтва визнана „Однією з найбільш успішних жінок планети” в ХХ столітті. [1.17:1]

Мостом, що єднає Україну і Болгарію в галузі мистецтва, є без сумніву український художник болгарського походження Олександр Кара. В лютому 2005 р. виставка його робіт була відкрита в Національній мистецькій галереї (колишній царський палац) в Софії. На відкриття були запрошені С. Сакскобургготський, представники Посольства України в Болгарії, міністри та депутати, численні ЗМІ. При цьому О. Кара гідно представив болгарське відродження і традиції Бессарабії через свої картини і викликав здивування справжніх знавців мистецтва. [1.10:1]

Протягом 2005 р., окрім виставки О. Кара, відбулось чимало заходів, які дозволили болгарській громадськості ближче ознайомитись із сучасним українським мистецтвом. Вінницький ансамбль „Вінничанка” взяв участь у фольклорному фестивалі в Бургасі, український драматичний театр ім. Л. Українки - у театральному фестивалі „Осінні театральні зустрічі” у Пазарджику. В рамках міжнародного кінофестивалю „Євро Філм Фест” у Софії проведено тиждень українського кіно за участю відомого українського режисера Ю. Іллєнка. Цей напрямок двосторонніх відносин залишився в центрі уваги і в 2006 р. В лютому в Софії відбулась виставка картин відомого українського художника А. Тарковського, а в Софійській філармонії - концерт за участю українського диригента М. Дядюри. [2.13:6]

В 2005 р. Україна та Болгарія відзначили 110-ту річницю від дня смерті відомого українського мислителя, науковця, письменника М. Драгоманова, останні роки життя якого були пов'язані з Софією, де він і похований. З нагоди цієї дати видано збірник статей М. Драгоманова болгарською мовою.

У березні 2006 р. пройшло 15 років від дня смерті Тараса Шевченка. В рамках відзначення цієї дати Посольством України в Болгарії спільно з відділенням україністики Софійського університету ім. Климента Охридського та виданням „Українсько-болгарські вісті” було організовано конкурс на кращий твір про Т. Шевченка.

Для популяризації української культури та духовної спадщини у березні 2005 р. при Посольстві України в Болгарії створено Український клуб. Його двері відчинені для тих, кого цікавить Україна, її культура, мистецтво, сучасне життя. [2.13:6]

Україна та Болгарія співпрацюють в рамках міжнародних агентств та асоціацій, зокрема в червні 2005 р. було підписано декларацію про створення Асоціації національних інформаційних агентств країн Причорномор'я (ПАНІА). Її підписали керівники 12 національних інформагентств країн Причорномор'я. Установча конференція пройшла в Києві з ініціативи Укрінформа. Керівником ПАНІА обрано генерального директора Укрінформа Віктора Чамара, а його заступником став генеральний директор болгарського агентства БТА Максим Мінчев. Основні цілі ПАНІА - сприяння в реалізації принципів дружби, зміцнення взаємоповаги і довіри між агентствами, вільний обмін інформацією, її розповсюдження територіями країн-учасниць. В 2007 р. засідання ПАНІА пройде в Болгарії. [1.24:1]

19 березня 2006 р. в м. Болград Одеської області відбулась презентація книги „Відродження болгар України: вчора, сьогодні, завтра”, автор якої - А. І. Кіссе, Президент Асоціації болгар України. Цей захід став справжнім святом болгарського духу і проявом гордості за славне історичне минуле. Це унікальна праця, якою можуть користатися всі болгари України, що бажають більше дізнатися про свою історію, культуру, традиції, звичаї. В ній досвід і практика одної з найбільших світі болгарських діаспор показано в світлі найактуальніших питань збереження і розвитку групи. В цій книзі історія бессарабських болгар представлена в контексті історії Болгарії і України. Цим вона цікава для мешканців Болгарії, які хочуть більше дізнатись про українських братів. [2.10:5]

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14