Участь України в Європейській політиці сусідства

p align="left">Раціональність вибору для України форми угоди про поглиблену зону вільної торгівлі підтверджується результатами аналізу переваг і недоліків можливих сценаріїв лібералізації торгівлі між Україною та ЄС. Створення ЗВТ+, крім скасування мит, передбачає досягнення повного зближення в регуляторній і торговельній сферах (в галузі технічних стандартів, санітарних і фітосанітарних правил, регулювання внутрішнього ринку екологічної безпеки, політики конкуренції, корпоративного управління і конкурентоспроможності підприємств; інновацій і промислової політики, прав інтелектуальної власності, державних закупівель, фінансових послуг тощо).

Головною стратегічною вигодою від створення поглибленої зони вільної торгівлі між Україною і ЄС буде запровадження раціонального прозорого регуляторного середовища та поліпшення за рахунок цього інвестиційного клімату в Україні. Процес гармонізації законодавства повинен відбуватися під моніторингом громадськості, урядових і ділових структур, а успішне просування в цьому напрямі могло б заохочуватися збільшенням обсягів фінансової і технічної допомоги [9, с.16].

До потенційних переваг створення поглибленої зони вільної торгівлі України та ЄС належать:

сприяння подоланню наслідків фінансово-економічної кризи (через пожвавлення експортної діяльності, припливу інвестиційних ресурсів, використання європейського досвіду антикризових програм і (можливо) кредитів ЄС);

надання додаткового прискорення темпам зростання ВВП;

поліпшення структури експорту і сальдо платіжного балансу України;

покращення розвитку експортоорієнтованих галузей (чорної металургії, хімічної промисловості, сільського господарства), а також лісового господарства, рибної і легкої промисловості та більшості галузей послуг;

зростання надходжень іноземних інвестицій;

одержання доступу до передових високих технологій;

поліпшення доступу до якісніших і дешевших товарів і послуг;

покращення рівня енергетичної безпеки і зменшення енергозалежності України (зокрема, через встановлення економічно обґрунтованих цін на імпортований природний газ і на транзит енергоресурсів через територію України, а також на зберігання природного газу в українських підземних газосховищах);

прискорення зростання добробуту населення.

Між тим, Україна ще не готова до відкриття свого внутрішнього ринку товарів і послуг для компаній країн ЄС негайно після підписання відповідної угоди. До ризиків створення поглибленої зони вільної торгівлі між Україною і ЄС належать [17, с.236]: посилення конкуренції з підприємствами ЄС на внутрішньому ринку України; банкрутство неконкурентоспроможних підприємств; збільшення витрат українських підприємств на адаптацію до стандартів і норм ЄС (стандартів продовольчої безпеки, директиви REACH, тощо); збільшення витрат на адаптацію законодавства України до законодавства ЄС; закріплення переважання сировинної та низькотехнологічної продукції в структурі товарного експорту України; зростання від'ємного сальдо в торгівлі між Україною та ЄС.

Варто зважати на те, що на даний момент існує низка перешкод, які ускладнюють переговорний процес, зокрема:

відсутність скоординованої позиції урядових і ділових кіл України на переговорах;

намагання третіх сторін вплинути на включення до тексту Угоди невигідних для України умов;

надмірна утаємниченість переговорного процесу з української сторони (українські бізнес-асоціації отримують інформацію про деталі переговорів від європейських бізнес-асоціацій, а не від Міністерства економіки України);

недостатня інформаційна підтримка процесу переговорів з боку українських ЗМІ;

недостатня юридична підтримка українських підприємств і бізнес-асоціацій;

обмежене фінансово-ресурсне забезпечення процесу переговорів (Південна Корея, кількість населення якої така ж, як в Україні, залучає до переговорів щодо ЗВТ з ЄС уп'ятеро більше фахівців, ніж Україна);

некваліфікована підготовка тарифних пропозицій (деякі тарифи, які вдалося відстояти Україні в ході переговорів з питань вступу до СОТ, виявилися або зависокими (30% для соняшникової олії), або непотрібними (мито на імпорт йогуртів з Європи, коли 99% їх ввозиться з Росії). На переговорах щодо створення ЗВТ Україна і ЄС визначилися з консолідованими тарифними пропозиціями (табл.3.2). Лібералізації підлягатиме 95% загального обсягу торгівлі товарами і тільки 5% становитимуть винятки [20, с.10].

Таблиця 3.2

Порівняльний аналіз тарифних пропозицій України і Європейського Союзу

	Україна	ЄС
Загальна кількість товарних позицій	10691	9699
З них: промислові Сільськогосподарські	8232	7759
	2459	1940
Кількість позицій, для яких тарифи скасовуються негайно	5710	8578

Серед інституційних перешкод на шляху для створення ЗВТ+ варто відзначити, як внутрішні (інституційна нереформованість українських державних структур, політична нестабільність в Україні), так і зовнішні (забюрократизованість процедури прийняття рішень в ЄС, обмежені обсяги фінансування технічної допомоги Україні в галузі євроінтеграції з боку ЄС, відсутність єдиної енергетичної і міграційної політики ЄС). Розуміючи це, ЄС готовий до обговорення перехідного періоду відкриття українських ринків для окремих груп товарів, послуг і галузей економічної діяльності, а також реформування регуляторного середовища (зокрема, механізмів державної підтримки) відповідно до європейських стандартів.

На наш погляд, при створенні ЗВТ+ необхідно зосередити увагу на [90]:

встановленні асиметричного режиму (за прикладом Європейської угоди 1992 р., яка відкрила полегшений доступ до ринків ЄС країнам CEFTA), оскільки вартість кредитів і багатьох ресурсів в Україні вища, ніж в ЄС;

взаємному визнанні технічних стандартів, адже через невідповідність стандартам ЄС 90% продукції машинобудування України не може бути експортовано до країн ЄС;

відмові від застосування квот, як непрозорого і потенційно корупційного інструменту і встановленні (можливо) високих тарифів, які, тим не менше, дозволили б вести торгівлю;

симетричній відмові від застосування приблизно однакових тарифів, зокрема, щодо текстильної продукції, легкових автомобілів тощо.

В ході переговорів щодо укладення Угоди про Асоціацію Україна має нагоду значно поліпшити співпрацю з ЄС і зробити наголос на необхідності:

скасування антидемпінгових заходів щодо українських виробників і запобігання новим антидемпінговим санкціям;

покращення торговельного балансу України в торгівлі з ЄС, зокрема, за рахунок експорту української середньо - і високотехнологічної продукції (укладення контрактів на поставку літаків АН-140, іншої продукції аерокосмічної галузі, суден різного класу тощо);

забезпечення дієвого правового захисту українських компаній на ринках ЄС;

створення єдиної нормативно-правової бази торгівлі між Україною та ЄС;

використання досвіду ЄС щодо боротьби з корупцією і легалізації незареєстрованої економічної діяльності;

впровадження спільних інвестиційних проектів за участю капіталу з країн ЄС в стратегічних галузях української економіки;

інтенсифікації співпраці в сфері подолання наслідків аварії на ЧАЕС, проведення досліджень щодо рекультивації земель зони відчуження;

посилення транскордонної регіональної співпраці з використанням формату єврорегіонів, складової "Економічна інтеграція і зближення з правилами ЄС" ініціативи Східного Партнерства і коштів відповідних фондів регіонального розвитку і вирівнювання Європейського союзу (Structural and Cohesion Funds) в частині [89]:

поліпшення інфраструктури;

створення сприятливих умов для розвитку малого і середнього бізнесу (насамперед спільних підприємств);

пожвавлення туристично-екскурсійної діяльності;

покращення екологічної ситуації;

можливого створення технопарків, бізнес-інкубаторів, інших форм інноваційної діяльності на депресивних територіях по всьому периметру кордону України та ЄС з використанням науково-технічного потенціалу науково-дослідних та вищих навчальних закладів прикордонних регіонів Польщі, Румунії, Словаччини та Угорщини;

інтенсифікації і співпраці в галузі енергетики на базі Меморандуму про взаєморозуміння щодо співпраці в галузі енергетики між Україною та ЄС від 1 грудня 2005 р., Спільної заяви міжнародної конференції ЄС-України щодо модернізації газотранспортної системи (ГТС) України від 23 березня 2009 р., майбутнього приєднання України до Договору про Енергетичну спільноту та компоненту "Енергетична безпека" ініціативи Східного Партнерства, зокрема:

проведення необхідних заходів для приєднання Об'єднаної енергосистеми України до Співтовариства по координації передачі електроенергії (UCTE) - енергетичної системи Європи;

розробки Програми реформування газової галузі і реалізації відповідних заходів у цій сфері в 2010-2011 рр. відповідно до Директиви ЄС 2003/55/ЕС;

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11