Участь України в Європейській політиці сусідства

країна продовжує плідно співпрацювати і брати конструктивну участь в роботі Місії ЄС з прикордонної допомоги Молдові та Україні (EUBAM) (EUBAM). За підтримки EUBAM було покращено професійний рівень митної та прикордонної служб, а також рівень міжвідомчого співробітництва в Україні та між Україною і Республікою Молдова через проведення таких спільних операцій, як наприклад, нова система обміну інформацією щодо прибуття вантажів. У грудні 2008 року у Брюсселі відбулась Сьома тристороння зустріч з прикордонних питань. Усі сторони підтвердили прогрес в організації безпеки на українсько-молдовському кордоні та відзначили значене покращення транскордонної співпраці.

Україна висловила бажання продовжити мандат Місії EUBAM після листопада 2009 року.

3. Перспективи європейської політики сусідства (ЄПС)

3.1 Участь України у Синергії Чорного моря

Об'єктивна необхідність розробки та втілення регіональної політики Європейського Союзу в басейні Чорного моря з'явилася після прийняття до лав ЄС двох чорноморських держав - Болгарії та Румунії - у січні 2008 р.11 квітня 2007 р. Європейська Комісія виступила з новою ініціативою співробітництва ЄС у Чорноморському регіоні під гаслом "наближуючи регіон до Європейського Союзу", що має назву "Чорноморська синергія" (Black Sea Synergy). По-перше, створення нового регіонального виміру має запобігти появі нових розподільчих ліній в Європі після вступу двох Чорноморських держав до ЄС. По-друге, цей дворівневий механізм має сприяти побудові ефективного колективного співробітництва в регіоні Чорного моря та стати додатковою формою двосторонньої співпраці Європейського Союзу з чорноморськими країнами, які не є членами Союзу (Україною, Грузією, Туреччиною, що є офіційним кандидатом на вступ до ЄС, та Російською Федерацією, що є стратегічним партнером Союзу) [73].

"Чорноморська синергія" має стати завершальною стадією процесу формування мережі вимірів співробітництва навколо так званих "європейських регіональних морів" (після "Барселонського процесу" (Євромед) у Середземноморському регіоні та "Північного виміру" ЄС, що діє навколо Балтійського моря). Найуспішнішим та найефективнішим виміром регіональної політики Європейського Союзу на цей момент небезпідставно можна вважати балтійську співпрацю в рамках "Північного виміру". Оскільки концепція регіонального співробітництва та політики ЄС в Чорноморському регіоні не є остаточно сформованою, вважаємо за доцільне здійснити аналіз досвіду, концепції та прикладу співпраці в рамках найуспішнішого "Північного виміру" ЄС з метою можливого використання деяких його компонентів у Чорноморському регіоні. Ефективна регіональна співпраця з чорноморськими сусідами є стратегічним інтересом України. Як відомо, участь балтійських держав Латвії, Литви, Естонії та Польщі в "Північному вимірі" ЄС наблизила ці країни до вступу в Союз. Сподіваємось, що залучення України до ефективної співпраці в рамках "Чорноморської синергії" наблизить нашу державу до реалізації стратегічної мети - вступу України до Європейського Союзу.

„Чорноморська синергія” пропонує план діяльності щодо питань, які становлять наш спільний інтерес: тепер, коли ЄС є повноправним учасником, ми можемо працювати разом над визначенням спільних проектів і підходів, які принесуть переваги нам усім у майбутньому.

Напрями розвитку „Чорноморської синергії” [76]

67

Рис. Напрями розвитку „Чорноморської синергії"

„Чорноморська синергія” може стати гнучкими рамками для об'єднання зусиль зацікавлених сторін у напрямку розробки та впровадження заходів, пов'язаних з цими цілями. Тут можуть бути визначені провідні країни та (чи) регіональні організації, відповідальні за конкретні цілі, де, за необхідності, їх можуть спрямовувати міністерські зустрічі у конкретних галузях [74].

3.2 Переговорний процес щодо підписання посиленої угоди Україна - ЄС

Проект "Підвищення прозорості переговорного процесу щодо нової посиленої угоди між Україною та ЄС" було розпочато у березні 2008 року.

Проект здійснювався Європейською програмою Міжнародного фонду "Відродження" у партнерстві з Делегацією України для участі у переговорах з ЄС щодо укладення нового базового договору між Україною та ЄС.

Нова посилена угода (новий базовий договір) між Україною та ЄС, після її підписання та набуття нею чинності, торкається усіх сфер суспільно-політичного та соціально-економічного життя в Україні. Незважаючи на важливість угоди для відносин між Україною та ЄС, а більш того, для модернізації України, інформація про очікування від угоди, її вплив на внутрішні перетворення в Україні та зміст переговорів була майже відсутня. З одного боку, відчувався брак відкритості органів державної влади і переговорної делегації, а з іншого боку, організації громадянського інтересу та групи інтересів мали низький рівень розуміння важливості угоди для них і були нездатними артикулювати свої очікування. Таким чином, проект мав на меті підвищення прозорості переговорного процесу між Україною та ЄС, що передбачав наступні завдання:

Підвищення обізнаності переговорної делегації щодо очікувань експертів та груп інтересів щодо нової посиленої угоди (нового базового договору) та загалом щодо перспектив розвитку відносин між Україною та ЄС у різних сферах, що будуть охоплені угодою;

Підвищення обізнаність експертів та представників груп інтересів щодо переговорного процесу та наслідків, що їх нова угода матиме для цих груп інтересів;

Вдосконалення механізмів та змісту інформування громадськості щодо переговорного процесу з ЄС з боку органів державної влади;

Вдосконалення шляхів змістовного та відкритого діалогу між членам переговорної делегації та представниками громадянського суспільства щодо перспектив розвитку відносин між Україною та ЄС у різних сферах у контексті переговорного процесу.

Завдяки великому інноваційному потенціалу, розвинутим ефективним механізмам його функціонування, налагодженій інституційній структурі ЄС є лідером світової економіки. У 2008 р. ВВП ЄС сягнув 19,2 трлн дол. (31% світового ВВП). Сьогодні ЄС є найбільшим експортером і другим найбільшим імпортером товарів у світі. За підсумками 2008 року ЄС - найбільший іноземний інвестор в українську економіку (майже 80% прямих іноземних інвестицій або 28,2 млрд дол) і другий найбільший торговий партнер України (31% обсягу зовнішньої торгівлі товарами, 34,3% імпорту та 27% експорту товарів) [79].

Передумовами для укладення якісно нової базової угоди між Україною та ЄС є:

виникнення спільного кордону України з чотирма країнами ЄС (1389 км) внаслідок розширення ЄС на схід Європи протягом 2004-2007 років;

формування нової концепції європейської безпеки, яка включає також стабілізацію географічного оточення ЄС;

недосконалість ЄПС і Чорноморської синергії;

пожвавлення перетворень в Україні після політичних подій 2004-2005 рр.

Позиція України щодо Угоди передбачає політичну асоціацію і економічну інтеграцію як крок у напрямі набуття повноправного членства в Європейському Союзі. У Стратегії євроінтеграції України, схваленій 1998 р., пріоритетом зовнішньої політики країни проголошено набуття асоційованого членства в ЄС. Відсутність такого статусу і членства в СОТ стали на перешкоді повноправній участі нашої держави в CEFTA - організації, яка слугувала "трампліном" для євроінтеграції країн Центральної Європи. Переговори між делегаціями України та ЄС ведуться за такими напрямами [75]:

співпраця в галузі зовнішньої та безпекової політики;

правосуддя, свобода і безпека;

поглиблена зона вільної торгівлі;

галузева співпраця.

Майже завершено опрацювання питань в галузі правосуддя, свободи і безпеки, а також погоджено чимало розділів галузевої співпраці та в сфері людського потенціалу. Здобутком України є те, що в Декларації від 9 вересня 2008 р. наша держава вперше прямо визнається Європейським Союзом як європейська країна, що поділяє з ЄС спільні цінності, а нова угода матиме назву "Угода про асоціацію".

Позиція ЄС щодо Угоди про асоціацію в економічній сфері містить положення про поглиблену економічну інтеграцію з перспективою доступу до внутрішнього ринку ЄС за допомогою ЗВТ+, яка передбачатиме вільний рух товарів і послуг, зменшення нетарифних обмежень і гармонізацію регуляторного середовища України згідно із стандартами ЄС; залучення України до низки галузевих і регіональних програм ЄС.

Угода про Асоціацію, як правило, укладається терміном на 3 або на 5-10 років, після чого асоційована країна зазвичай набуває статус кандидата до ЄС. Подібні угоди є інструментом підвищення рівня розвитку асоційованих країн, які відстають від норм ЄС, накладаючи на ЄС зобов'язання допомагати соціально-економічному розвиткові цих країн для наближення їх до моделі західноєвропейського зразка. Нова угода між Україною та ЄС повинна стимулювати проведення в Україні економічних реформ, зокрема, в галузі регуляторного середовища і лібералізації торгівлі. Обидві сторони погоджуються, що на даному етапі оптимальною формою співпраці у зовнішній торгівлі буде створення поглибленої зони вільної торгівлі.

Хоча Україна є лише 16-м за вагою партнером ЄС (1,3% зовнішньої торгівлі ЄС), Брюссель ретельно готується до проведення переговорного процесу з нашою державою. Це підкреслює важливість конкурентного потенціалу України, зокрема ймовірність певних збитків, які окремі галузі, підприємства та спільноти ЄС можуть зазнати внаслідок створення зони вільної торгівлі між Україною та Європейським Союзом.

Діапазон форм співпраці ЄС з третіми країнами варіює від класичних ЗВТ до повномасштабної участі в спільному ринку ЄС (табл.3.1) [70].

Таблиця 3.1

Форми співпраці ЄС з іншими країнами в галузі лібералізації торгівлі

Форма лібералізації торгівлі	Країни-учасниці	Сфера застосування
Зона вільної торгівлі	Алжир, Єгипет, Ізраїль, Йорданія, Ліван, Марокко, Палестинська автономія, Туніс	Торгівля товарами
Поглиблена зона вільної торгівлі	Чилі	Торгівля товарами і послугами, інші сфери
Митний союз	Туреччина	Торгівля товарами
Двосторонні галузеві угоди	Швейцарія	Повна адаптація законодавства до ринкових норм ЄС
Повномасштабна участь у спільному ринкові ЄС	Ісландія, Ліхтенштейн, Норвегія	Свобода руху товарів, послуг, капіталів і робочої сили. Повна гармонізація законодавства з нормативно-правовою базою внутрішнього ринку ЄС
CEFTA (Центральноєвропейська угода з вільної торгівлі)	Албанія, Боснія і Герцеговина, Македонія, Молдова, Сербія, Хорватія, Чорногорія	Угоди в галузі лібералізації торгівлі, послуг, конкуренції, інтелектуальної власності. Узгодження юридичних норм з європейськими цінностями
Кандидати на вступ до ЄС	Македонія, Хорватія Очікується вступ до ЄС в 2010-2011 роках після ухвалення Лісабонського договору	Поступовий перехід до свободи руху товарів, послуг, капіталів і робочої сили. Гармонізація законодавства з нормативно-правовою базою внутрішнього ринку ЄС

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11