Участь України в Європейській політиці сусідства

p align="left">завершення Плану дій „Україна-ЄС", розпочатого в лютому 2005 р.;

завершення процесу вступу України до Світової організації торгівлі;

початок переговорів щодо нової посиленої Угоди - "Угоди про Асоціацію", як проголошено на саміті Україна-ЄС (Париж, 9 вересня 2008 р);

початок переговорів щодо створення поглибленої зони вільної торгівлі між Україною і ЄС, що стане складовою частиною Угоди про Асоціацію;

започаткування ініціативи Східного Партнерства, яка створює умови для поглиблення співпраці ЄС із країнами Східної Європи, розширюючи формат Європейської політики сусідства (ЄПС) і Чорноморської синергії (ЧС) [44, с.160].

Україна офіційно стала членом СОТ у травні 2008 року. Відповідно до Протоколу про приєднання Україна зобов'язалася прийняти десять законодавчих актів, що стосуються СОТ, з яких упродовж звітного періоду було прийнято шість.

У відношенні вільного руху товарів і технічних положень прогрес щодо Угоди про оцінку відповідності та прийнятності промислових товарів залишається досить обмеженим, навіть у трьох пріоритетних сферах, визначених Україною на 2006-2007 роки (машинобудування, електричне обладнання та посудини високого тиску). Було розроблено два законопроекти щодо ринкового нагляду. Перенесення галузевого законодавства та міжнародних і європейських стандартів у пріоритетних секторах відбувалося повільно у 2008 році. Не було досягнуто значного прогресу у реформуванні інституцій, що відповідають за регулювання якості промислових товарів. У квітні 2008 року Верховна Рада прийняла зміни до закону про стандарти, технічні регламенти та порядок оцінки відповідності. Оновлений закон містить посилання на центральний орган виконавчої влади з оцінки відповідності без зазначення конкретного органу, що має відповідати за такі питання. Закон визначає процедуру повідомлення в Україні та порядок визнання результатів оцінки, проведеної закордонними органами. У червні 2008 року Кабінет Міністрів України схвалив "Концепцію розвитку Державної метрологічної системи України на 2008-2015 роки". Однак ця Концепція не передбачає змін в організаційній структурі метрологічної системи, що є надзвичайно проблематичним питанням через нечіткий розподіл повноважень між кількома задіяними закладами. Сьогодні акредитація залишається єдиною функцією інфраструктури якості, відділеної від Держспоживстандарту, українського органу стандартизації, а обов'язкова сертифікація залишається широко розповсюдженою. Реформування інфраструктури якості стане одним із пріоритетів відповідного проекту технічної допомоги [38, с.18].

ЄС і Україна, одна з ключових країн, яка здійснює транзит природного газу до Європейського Союзу, ще більше посилили свою співпрацю в енергетичній сфері упродовж звітного періоду. У вересні 2008 року на Саміті ЄС-Україна було схвалено третій звіт про виконання Меморандуму про взаєморозуміння у галузі енергетики.

Україна розпочала підготовку майстер-плану з реконструкції своєї газотранспортної систем та разом з Європейською Комісією розпочала працювати над проведенням конференції, мета якої залучити інвестиції у реконструкцію ГТС. Злагоджене проведення реформи у газовому сектору, включаючи правове розмежування та корпоратизацію оператора транспортування газу із забезпеченням його контролю над доходом від надходжень за транспортування газу, сприятиме отриманню необхідних інвестицій у розмірі 2,5 млрд. євро. Україна також підготувала законопроект про засади функціонування ринку природного газу, а Європейська Комісія надала щодо нього свої коментарі. Україна продовжила вивчати можливості внутрішнього видобутку та нових постачальників і шляхів постачання, включаючи з каспійського регіону та Північної Африки. Україна започаткувала разом з підприємствами Азербайджану, Грузії, Литви та Польщі нове дослідження продовження нафтопроводу "Одеса-Броди" до Гданська у Польщі. Україна продовжила подальший розвиток Боярського центру метрології природного газу, створеного за сприяння Європейської Комісії.

У листопаді 2008 року Україна та Європейська Комісія розпочали переговори щодо приєднання України до Договору про Енергетичне співтовариство, що передбачає зобов'язання про поступове зближення з нормами внутрішнього енергетичного ринку ЄС. Україна брала участь у якості спостерігача у роботі енергетичного співтовариства. Все ще очікується прийняття законопроекту про Національну комісію з регулювання електроенергії. Україна продовжила адаптацію цін на енергоносії до рівнів забезпечення повернення витрат, однак потрібні додаткові зусилля для усунення викривлень.

Спілка з координації передачі електроенергії (UCTE) зробила підготовчі кроки щодо вивчення законодавчих, технічних і практичних умов майбутнього спільного вступу України та Молдови до Спілки. Україна продовжила роботу над законопроектом про нафтові запаси на випадок надзвичайних ситуацій. У травні 2008 року було прийнято концепцію реформування вугільної галузі з особливою увагою до модернізацію та модернізації. Україні слід докладати більше зусиль для покращення безпеки на шахтах. У березні 2008 року у контексті Меморандуму про взаєморозуміння щодо співпраці в енергетичній галузі ЄС і Україна підписали дорожню карту щодо енергоефективності, відновлюваних джерел енергії та зміни клімату. Було також підготовлено законопроект про енергофективність у житловій сфері [89].

Україна отримала значні кошти від Інвестиційного фонду сусідства (у рамках Інструменту європейського сусідства та партнерства) для дієвого покращення електроенергетичної інфраструктури та розвитку відновлюваних джерел енергії.

У відношенні ядерної енергетики Європейська Комісія та Україна продовжили впровадження спільного проекту з Міжнародним агентством з атомної енергії з оцінки безпеки атомних електростанцій України. Україна продовжує модернізацію своїх АЕС. У жовтні 2008 року Європейська Комісія надала другий транш кредиту ЄВРОАТОМу для модернізації атомних енергоблоків ХАЕС-2 і РАЕС-4. Україна здійснює подальше посилення Державного комітету атомного регулювання за підтримки ЄС. У вересні 2008 року Верховна Рада України схвалила зміни до Конвенції про фізичний захист і закону про управління поводженням з радіоактивними відходами та фінансування зняття з експлуатації. Україна також прийняла положення про стандарти атомної безпеки та про вибір місця розташування нових атомних станцій. У Чорнобилі було відзначено подальший прогрес у роботі зі зняття з експлуатації, а також наближається до завершення проект із будівництва промислового комплексу для твердих радіоактивних відходів, який має бути введений в експлуатацію у 2009 році. Після підписання договору щодо об'єкту для проміжного зберігання відпрацьованого палива, розпочався проектний етап. Було започатковано проект для спорудження нового безпечного укриття, хоча і з додатковими затримками.

На регіональному рівні Україна продовжила участь у Бакинській ініціативі для енергетичної співпраці з ЄС у чорноморсько-каспійському регіоні [78].

Фінансовий пакет ІЄПС для України відповідно до Національної індикативної програми на 2007-2010 роки складає 494 млн. євро. Ця Програма спрямована на підтримку досягнення основних цілей, визначених у Плані дій ЄПС і переслідує три головні цілі: підтримка демократичного розвитку та належного управління (реформа державного управління, управління державними фінансами, верховенство права та судова реформа, права людини, розвиток громадянського суспільства та місцевого урядування, освіта, наука та соціально-культурні контакти); регуляторна реформа та розвиток адміністративної спроможності (торгівля, покращення інвестиційного клімату, соціальна реформа, регуляторні аспекти); розвиток інфраструктури (енергетика, транспорт, довкілля, управління кордонами).

Здійснюється впровадження заходів, передбачених Щорічною програмою дій на 2007 рік. Впроваджується програма галузевої бюджетної підтримки для енергетичної стратегії України, для чого вчасно було надано перший транш у розмірі 23 млн. євро. Однак існує потреба посилити базу надання бюджетної підтримки задля відповідних майбутніх заходів. Розпочалася реалізація програми SIGMA, спрямованої на подальше посилення системи управління державними фінансами. Є необхідність створити систему середньострокового прогнозування бюджету, належну структуру моніторингу та механізми для нагляду та спрямовання її використання. Потрібно забезпечити міжміністерську координацію дій.

У 2008 році Комісія подовжила підтримувати національні реформи та зобов'язалася надати допомогу у розмірі 138,6 млн. євро у рамках ІЄПС, що передбачало забезпечення додаткових коштів через Фонд урядування (16,6 млн. євро) як визнання успіхів України у сфері урядування у 2008 році. Щорічна програма дій на 2008 рік присвячена переважно енергонефективності, технічним бар'єрам і продовженню технічної допомоги та твіннінгової підтримки.

В Україні тривають десять твіннінгових проектів (і кілька інших готуються) у таких сферах як цивільна авіація, співпраця в космічній галузі, контроль державних фінансів і регулювання електроенергії. У той час як участь у цих проектах покращилася, потрібне більше залучення бенефіціарів і додаткові ресурси для покращення ефективності. Роль координаційного органу має посилитися у відношенні заохочення безпроблемного виконання зобов'язань і заходів [97].

Україна також користується перевагами співпраці, що фінансується через багатосторонні (включаючи Інвестиційний фонд сусідства) та регіональні програми ІЄСП, і може брати участь у компоненті транскордонної співпраці у рамках ІЄСП. У межах Інвестиційного фонду сусідства було схвалено фінансування трьох проектів в Україні у 2008 році "Технічна допомога високовольтним мережам передач "Укренерго", "Технічна допомога з підтримки органів місцевої влади України", "Технічна допомога для модернізації та підвищення ефективності “Острова Бурштинської ТЕС”; додаткова інформація: http://ec.europa.eu/europeaid/where/neighbourhood/regional-cooperation/irc/investment_en.htm , що передбачає надання 6,6 млн. євро технічної допомоги, що мають допомогти залучити 608 млн. євро кредитних коштів від європейських фінансових організацій у транспортну, енергетичну та соціальну сфери. Три програми транскордонної співпраці, у яких бере участь Україна, були схвалені у 2008 році. Це Румунія-Молдова-Україна (126,718 млн. євро на період 2007-2013 рр), Польща-Білорусь-Україна (186, 201 млн. євро на період 2007-13 рр) у Програма транскордонної співпраці у чорноморському басейні (17,306 млн. євро на період 2007-13 рр.). За допомогою цих програм населення прикордонних регіонів відповідних країн отримає фінансування на спільні проекти співпраці, спрямовані на сприяння стійкому розвитку та розширенню контактів між людьми [96].

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11