Конфігурації композитних рамок в англомовному художньому тексті
одиниці тексту.
На основі опрацьованого матеріалу можна зробити висновки. Найбільш
розповсюдженим є перший, четвертий та тринадцятий різновиди композитних
рамок. Перший різновид досить часто поєднується з іншими композитними
рамками. Це можна пояснити наскрізними смисловими зв'язками композитів з
текстовим оточенням.
Приклади деяких різновидів композитних рамок не були знайдені через
обмеженість фактичного матеріалу. Даний факт свідчить про існування
рідковживаних композитних рамок, до яких відносять восьмий та дев'ятий
різновиди. Їх рідковживаність можна пояснити обов'язковою
наявністю елемента мовної гри, якої іноді важко досягти і котра може
вживатися лише за умови її стилістично-художньої доцільності.
Паралельне семантичне або номінативне узгодження двох композитів з
відповідними їм елементами тексту визначає "суміщені рамки". Поєднуватись
можуть будь-які різновиди та будь-яка кількість композитних рамок, оскільки
існують блочні композитні рамки, які зустрічаються на протязі тексту.
Результати аналізу вибірки показують, що в англомовних текстах
зустрічається значна кількість суміщених композитних рамок. Даний факт
частково пояснюється широкою вживаністю композитів у англійській мові.
ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ
Інтенсивний розвиток ономасіологічної науки припадає на початок 80-х
років. В цей час відокремились два напрями ономасіології, перший з яких
досліджує механізм номінації та її типологію. Процес номінації як первинна
модель комунікації розглядається другим напрямом.
Внутрішньо функціональний та зовнішньо функціональний різновиди
лінгвістичного функціоналізму дозволяють виділити крім семантико-
структурного та функціонального третій - текстово-комунікативний, його
вихідними посиланнями є спроби вчених встановити схожість процесів
номінації та комунікації. Розгляд тексту/дискурсу як макрознака та опис
взаємодії номінативної організації макрознака з іншими текстовими аспектами
і категоріями формують два підходи текстово-комунікативного напряму.
Вивчаючи номінативний аспект тексту була виділена одиниця його семантичної
організації - номінатема.
Її породження у тексті та мовленні розглядаються
функціоналістською теорією.
Текст є багатоплановим явищем, що дає підстави виділяти його різні
аспекти, які існують у тісній взаємодії. В даній роботі розглядається
взаємозв'язок номінативного аспекту тексту з семантичним, смисловим
(когнітивним), граматичним, структурним та прагматико-комунікативним.
Однією з проблем номінації є визначення місця та меж композита. На
думку багатьох лінгвістів, складне слово поєднує в собі якості маргінальних
класів, оскільки посідає проміжне місце між простими словами, похідними
одиницями та ідіоматичними сполученнями. Неоднозначним є також питання
виділення критеріїв композитності, тому лише врахування двох-трьох
критеріїв у комплексі здатне всебічно характеризувати особливості
композитів.
На основі критеріїв композитності виділяються критерії та види
композитної номінації, а саме: синтаксичний та асоціативний. Обидва
різновиди композитної номінації отримали пояснення в світлі когнітивної
науки.
Структурою репрезентації знань у світлі когнітивно-
ономасіологічного аналізу є фрейм. Орієнтацією поняття ономасіологічної
структури на відтворення всього мотиваційного процесу надає йому особливого
статусу в аналізі номінативного механізму. Когнітивно орієнтована
реконструкція ономасіологічної структури виявляє на основі якої когнітивної
структури, яким чином і чому формується номінативна структура. Вона також
розкриває зв'язок номінативної структури зі значенням та репрезентованим
нею ментально-психонетичним комплексом. Семантичний та ономасіологічний
аспекти є головними у розгляді складних найменувань поряд з іншими
одиницями. Композитна номінатема у тексті/дискурсі реалізує особливий тип
номінативних, семантичних, зв'язків з концептом.
Ці зв'язки визначаються як ономасіологічне узгодження, яке має
декілька аспектів репрезентації в тексті: семантичний та смисловий. Даний
вид зв'язку є глобальним та поліфункціональним, оскільки взаємодіє з
різними текстовими категоріями, формуючи цілісність тексту як номінативної
одиниці.
В результаті ономасіологічного узгодження виділяються фрагменти тексту
різної довжини - композитні рамки, що репрезентуються в трьох аспектах:
семантичному, смисловому та ономасіологічному. Довжина композитних рамок
визначається визначається глибиною, видом зв'язності та концептуальною
значущістю елементів.
У представленій роботі виділяються різні типи композитних рамок,
надається класифікація їх конфігурацій за принципом різних типів зв'язку
ономасіологічних ознак композита з текстовим уривком.
На основі запропонованої класифікації композитних рамок (0.0.
Селіванова) та уточнень до неї (О.Я. Кресан) було досліджено одинадцять
різновидів композитних рамок. Серед них виділяються
рідковживані (восьмий та дев'ятий .різновиди) та частотні (перший,
четвертий).
Наявність композитних рамок утворених рядом лексем зі спільною
тематикою, що включає композит, дозволяє виділити дванадцятий різновид
композитних рамок.
Номінативні повтори композитних найменувань дають підставу для
виділення тринадцятого різновиду.
На основі виділених тринадцяти різновидів базуються так звані
"суміщені композитні рамки" - семантичне або ономасіологічне узгодження
декількох композитних найменувань. Результати досліджень проведених в нашій
роботі показують, що поєднуватись можуть будь-які різновиди композитних
рамок в необмеженій кількості.
БІБЛІОГРФІЯ^
1. Бацевич Ф.С., Космеда Т.А. Очерки по функциональной лексикологии. -
Львов: Свит, 1997. - 308с.
2. Васильєв Л.М. Современная лингвистическая семантика. - М.:
Вьісшая школа, 1990. - 165с.
3. Виноградов В.В. Избранньїе трудьі. Исследование по русской грамматике.
-М., 1975.
4. Воробьева О.П. Текстовьіе категории й фактор адресата:
Монографія, - К.: Вища шк., 1993. - 200с.
5. Гак В.Г. Семантическая организация текста // Лингвистика текста. -М.,
1974.Т.1.-С.6.
6. Гальперин И.Р. Текст как обьект лингвистических исследований. -М.:
Наука, 1981.-139с.
7. Жаботинская С.А. Концептуальний анализ: типьі фреймов. // Вісник
Черкаського університету. - Серія Філол. науки. - Черкаси, 1998. -Вип.11.-
С.12-25.
8. Кияк Т.Р. Мотивированность лексических єдиний, (количественная й
качественная характеристика). - Львов: Вища шк., 1988. - 161с.
9. Колшанский Г.В. Комуникативная функция й структура язьїка. - М.:
Наука, 1984.-175с. ІО.Кресан О.Я. Функции композитной ономасиологической
структури
в англоязьічной художественной прозе. - Дис...к. филол.наук. -
Черкассьі, 2001. - 211 с. 11 .Кресан О.Я. Функції композитної
ономасіологічної структури в
англомовній художній прозі - Автореф. дис...к.-та філол. наук. -
Одесса, 2001.-20с. 12. Кубрякова Е.С. Словосложение как процесе номинации
й его
отличительньїе формальньїе й содержательньїе характеристики. //
Теоретические вопросьі словосложения й вопросьі создания лексических
единиц. - Пятигорск, 1988 - С.3 -23.
13. Кубрякова Е.С. Части речи в ономасиологическом освещении. - М., 1978.-
115с.
14. Кубрякова Е.С. Части речи с когнитивной точки зрения. - М., 1997.
-326(1)с.
15. Кубрякова Е.С. Теория мотивации й определение степенем мотивированности
производного слова // Актуальньїе проблеми русского словообразования. -
Ташкент, 1976. - С.292.
16. Лотман Ю.М. Структура художественного текста. - М.: искусство, 1970.-
384с.
17. Мешков О.Д. Семантические аспектьі словосложения английского язика. -
М.: Наука, 1986. - 208с.
18. Откупщикова М.И. Синтаксис связности текста. - Л.: Изд-во ЛГУ, 1982.-
103с.
19. Полюжин М.М., Омельченко Л.Ф. Функциональное словосложение й
префиксальньїе ономасиологические категории в английском язьіке. -
Ужгород, 1997. - 100с.
20. Потебня А.А. Мьісль й язьік // Потебня А.А. Естетика й позтика. -М.,
1976.-С.155-156.
21.Руденко Д.И., Сватко Ю.Н. Философия шимени: в поисках пространств. -
Харьков, 1993. - 104с.
22. Селиванова 0.0. Актуальні напрями сучасної лінгвістики (аналітичний
огляд). - К.: Вид-во Українського фітосоціологічного центру, 1999.-148с.
23. Селиванова Е.А. Когнитивная ономасиология (монография). - К.
-Издательство украинского фитосоциологического центра, 2000. -248с.-рус.
24.Селиванова Е.А. Когнитивно-ономасиологический фактор поли-семии
производной лексики // Вісник Черкаського університету. -Серія Філол..
науки. - Черкаси, 2001. - Вип. - С.3 - 10.
25. Селиванова Е.А., Кресан О.Я. Ономасиологическое согласование как
текстовая категория. // Придніпровський вісник. - 1998. -№91(158).-С.15-23.
26. Селіванова 0.0. Складне слово: мовні моделі світу: Монографія.
-Черкаси, 1996.-297с.
27. Сусов И.П. Функциональньїй поход в язьїкознании й прагмалингви-стике //
Функционально типологические проблеми грамматики. -Вологда, 1986. - 4.2.-
С.132-133.
28. Тураева 3-Я. Лингвистика текста, - М., 1986. - 127с. 29-Философия
Логика Язьїк. - Под ред. Д.П. Горского й В.В. Петрова. -М.: Прогресе, 1987.
- 366с.
30.Штерн І.Б. Вибрані топіки та лексикон сучасної лінгвістики. - К.:
АртЕк, 1998.-С.169.
31. Dijk van T.A. Text and Context. - L., 1977 - 261с.
32. Marchand H. The Categories and types of present-day English word-
formation. - Minch., Beck 1969. - XXVI, 545р.
33. Mathesius V. Jazyk, kultura a slovesnost. - Praha, 1982. - 528s.
34. Selivanova 0.0. Cognitive Determinant Of Composition //
Cognitive/communicative aspects Of English: Abstracts of Intrnational
Conference and summer School / Ukrainian Society for the Study of English
ПЕРЕЛІК ФАКТИЧНОГО МАТЕРІАЛУ
1. Henry О. The Skylight Room And Other Stories. - M.: Вьісш. Шк., 1972. -
166с.
2. Maugham W.S. Theatre. - M.: Вьісш. Шк., 1985. - 222с.
3. Shaw G.B. Pygmalion. - M.: Вьісш. Шк., 1972. - 139с.
4. Orwell G. Nineteen eighty-four / introd by J. Simons - London:
Everyman's Libery., 1992. -326р.
