Ринок цінних паперів та перспективи розвитку в Україні
регіональних філій УФБ, в свою чергу створюють можливості для участі і
торгах УФБ будь-якого інвестора по всій теріторії України.
Кожен банк, торговець цінними паперами, інвестиційна компанія
відповідно до «Положення про Центральний депозитарій цінних паперів при
УФБ» можуть бути його учасником, а в наступному, коли, як уже зазначалося,
буде здійснено перехід УФБ від діяльності у формі акціонерного товариства
до асоційованого членства, кожен з них може стати членом УФБ. Все це надає
широкі можливості зосереджувати на УФБ велику кількість замовлень на
купівлю чи продаж цінних паперів у будь-який час, з будь-якого куточка
України, а згодом з будь-якої країни світу, що, в свою чергу, забезпечує
високу ліквідність ринку цінних паперів.
Котирування - це визначення курсів цінних паперів, яке здійснюється
шляхом зосередження попиту та пропозиції, співставлення лімітів цін
замовлень на купівлю і продаж цінних паперів та встановлення оптимальної
ціни (курсу дня), при якій виконується найбільша кількість замовлень,
здійснюється найбільший обіг цінних паперів. Котирування - це одна з
головних функцій фондової біржі і одна з основних біржових операцій.
За наслідками котирування визначається стан ринку саме по кожному
окремому цінному паперу.
Після проведення котирування ринок може перебувати в одному із п’яти
станів:
ринок в абсолютній рівновазі;
ринок у неповній рівновазі;
ринок, обмежений в нерівновазі;
ринок, обмежений попитом або пропозиціями;
ринок без котирування.
Кожен із цих станів має такі ознаки:
Ринок в абсолютній рівновазі - всі замовлення на купівлю, обмежувальний
курс яких вищий або дорівнює курсу котирування, і всі замовлення на продаж,
обмежувальний курс яких нижчий або дорівнює курсу котирування, виконуються
повністю.
Ринок у неповній рівновазі - всі замовлення на купівлю, які мають межу
вищу, ніж курс котирування, і всі замовлення на продаж, які мають курс
нижчий, ніж курс котирування, виконуються повністю; замовлення на купівлю
або продаж, курс яких дорівнює курсу котирування, виконуються частково або
не виконуються зовсім.
Ринок, обмежений в нерівновазі - усі замовлення на купівлю, які мають
межу вищу або тотожну курсу котирування, виконуються в кількості, яка
вираховується шляхом застосування процента скорочення. Ринок є відношенням
(завжди менше 1) між кількістю заявлених цінних паперів в зворотньому
напрямі. Цей процент має бути вищим за рівень, встановлений біржою. Межа
процента скорочення в цьому випадку складає 20 відсотків.
Ринок, обмежений попитом або пропозиціями - процент скорочення менший,
ніж рівень, встановлений біржою, жодне замовлення не виконується. Біржа
публікує індикативний курс.
Ринок без котирування - курс визначити неможливо, біржа не публікує
ніякої інформації про стан ринку, крім попереднього курсу.
Для повної характеристики стану ринку вживаються також вісім його
тенденцій, які цілком залежать від переваг попиту чи пропозицій. Кожна
тенденція має свій номер, який публікується в біржовому бюлетені.
В Україні водночас здійснюється обіг матеріалізованих цінних паперів,
тобто паперових акцій і облігацій, та дематеріалізований, або електронний,
обіг цінних паперів у формі комп’ютерних (безготівкових) записів на
рахунках.
Паперові акції, облігації, інші матеріалізовані цінні папери
перебувають в обігові та котируються на електронних торгах в системі
електронного обігу цінних паперів, що забезпечується єдиним програмним
забезпеченням (біржа - центральний депозитарій - кліринговий банк). Проте
як для електронного (безготівкового) обігу, так і для матеріалізованого
(паперового) обігу цінних паперів використовується одна технологія
проведення котирування - визначення курсів цінних паперів.
Основою для проведення котирування є достатня кількість замовлень на
купівлю-продаж цінних паперів, які подаються клієнтами брокерам не пізніше
як за один день до початку торгів, для наступної передачі їх брокерами на
біржу.
ЗАКЛЮЧЕННЯ
Вихід України із кризи, стабілізація економічного становища, підвищення
добробуту людей неможливі без розвиненого ринку цінних паперів. А для
цього, крім подолання гіперінфляції, необхідне здійснення ряду невідкладних
заходів. До першочергових тут можна віднести:
прискорити процеси приватизації перш за все шляхом корпоратизації та
акціонування державної власності;
здійснити випуск і обіг державних всеукраїнських та муніципальних цінних
паперів, відновивши довіру до них з боку населення;
на державному рівні вирішити комплекс питань щодо вільного обігу в Україні
цінних паперів іноземних компаній, купівлі українських цінних паперів
іноземними інвесторами;
привести чинне законодавство у відповідність з потребами сьогоднішнього
функціонування та подальшого розвитку українського фондового ринку;
більш ефективно використовувати наявні можливості структур, що вже працюють
на національному ринку цінних паперів, насамперед Української фондової
біржі з її інфраструктурою;
законодавчо передбачити гарантії держави по збереженню грошових заощаджень
населення;
створити державні органи управління і контролю за функціонуванням ринку
цінних паперів.
здійснення тих чи інших заходів дозволить прискорити формування в Україні
ринку цінних паперів.
Саме централізований та регульований ринок стає універсальним
механізмом, за допомогою якого врегульовуються не лише економічні, а й
соціальні і навіть політичні відносини. В макроекономічному плані він
дозволяє державним органам завдяки отриманню щоденного загального балансу
ринку безпосередньо контролювати його стан і своєчасно попереджати кризові
ситуації. Стабільність ринку сприятиме зміцненню довіри населення до цінних
паперів, залучить іноземних інвесторів, а наявність єдиного центру
котирування створить сприятливі умови для здорової конкуренції торговців з
одночасним збереженням гарантій для інвесторів та емітентів.
Українська фондова біржа починає виконувати функцію інституту-
посередника, який за своїм статусом має гармонізувати інтереси держави, з
одного боку, юридичних і фізичних осіб - учасників ринку цінних паперів, з
іншого. Узгодження цих інтересів допоможе державі виконувати в повній мірі
функції упорядника суспільних відносин, який відповідає за обрання
пріоритетів розвитку суспільства, його прогресивну розбудову. При цьому
суб’єкти ринку цінних паперів матимуть можливість впливати на рішення
держави щодо правового регулювання ринкових відносин у сфері мобілізації
капіталів. Через УФБ вони можуть доводити до відома державних органів
інформацію про проблеми, які виникають на ринку цінних паперів і потребують
втручання держави.
Крім того, УФБ як структура, що поєднує і гармонізує інтереси держави
та населення (інститутів ринку цінних паперів), покликана створювати умови
для зменшення можливостей виникнення соціальної напруги, насамперед шляхом
використання потенціалу ринку цінних паперів для припинення інфляційних
процесів, стабілізації державного бюджету.
Акумуляція наявних в обігу грошових знаків не лише сприяє поліпшенню
бюджету і усього фінансового стану України, а й одночасно створює
можливості виходу цінних паперів українських підприємств на світовий
фондовий ринок - залучення в економіку України іноземних інвестицій.
Ефективності такій системі додає високий ступінь надійності і безпеки
централізованого ринку цінних паперів та електронний обіг цінних паперів.
Організація українського ринку цінних паперів за централізованою
моделлю дозволить Україні без додаткових зусиль щодо об’єднання первинного
та вторинного ринків, упорядкування позабіржової торгівлі в різних формах
увійти в європейську та світову системи ринків цінних паперів. Використання
програмного забезпечення за європейськими зразками дозволяє органічно і
швидко адаптувати український ринок до європейських систем, створити
ідентичні західним умови для іноземних інвесторів, полегшити вітчизняним
підприємцям вихід у світовий фінансовий простір.
Встановлення безпосередніх зв’язків та ділового партнерства з фондовими
біржами, іншими фінансовими інститутами розвинутих країн УФБ здійснює на
основі міжурядових та міжбіржових угод, що мають на меті відкриття й
сприяння діяльності закордонних брокерських організацій і їх представництв
в Україні, відкриття представництв УФБ за кордоном, обмін інформацією,
необхідною для співпраці, включення у європейські та світові інформаційні
системи.
ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА
1. Колесник В.В. Ринок цінних паперів і принципи правового регулювання.
Київ, 1993 р.
1. В.В.Оскольський. Фондовий ринок України. Київ, УФБ - «Скарбниця»,
1994 р.
2. Закон України «Про цінні папери і фондову біржу (1991)» Мінфін
України № 04-305 від 30.09.1991 р.
3. Цінні папери в Україні. Київ, УФБ, 1993 р.
4. Алексеев Ю.И. Рынок ценных бумаг. Москва, 1992 г.
5. Постанова Кабміну від 29.04.1994 р. № 277 «Концепція функціонування і
розвитку фондового ринку в Україні».
6. В.М.Опарін. Фінанси. Київ, 1999 р.
7. Мозговой О.Н. Фондовый рынок Украины. Киев, ФЕНИКС, 1997 г.
