Ринок цінних паперів та перспективи розвитку в Україні
купівлі-продажу того чи іншого цінного паперу. На цій стадії емітент
(організація, що випустила цінні папери) передає майнові права на свою
власність (чи частину власності) іншим особам, одержуючи натомість грошові
кошти для інвестицій.
Як правило, більшість цінних паперів (отже, і майнові права, що в них
виражені) згодом переходить від одного власника до іншого - відбувається
наступна їхня купівля-продаж, інші операції, що залежать і, в свою чергу,
впливають на кон’юктуру ринку. Іншими словами, цінні папери надходять в
обіг. Обіг цінних паперів - це прерогатива вторинного ринку.
Одне з найважливіших завдань первинного ринку полягає у тому, щоб
звести до мінімуму ризик інвестора. На це спрямовані державні законодавчі і
нормативні акти, що регулюють діяльність ринку, вимоги емісії, реєстрації
цінних паперів та відповідних даних у фінансових органах тощо. Головною
метою вторинного ринку є забезпечення ліквідності цінних паперів, тобто
створення умов для найширшої торгівлі ними. Це, в свою чергу, надає
можливості власникові цінних паперів реалізувати їх у найкоротший строк при
незначниз варіантах курсів та невисоких витратах на реалізацію.
Біржовий ринок нерозривно пов’язаний з поняттям фондова біржа, власне,
ці терміни тотожні. Під обома ними розуміють ринок з найвищим рівнем
організації (як правило, вторинний), що максимально сприяє підвищенню
мобільності капіталу та формуванню реальних ринкових цін на фінансові
вклади, які перебувають в обігу. Позабіржовий ринок охоплює, як видно із
його назви, операції з цінними паперами поза біржою. У більшості випадків
на цьому ринку відбувається первинне розміщення, а також перепродаж цінних
паперів тих емітентів, які не бажають чи з об’єктивних причин не можуть
виставити свої активи на біржу.
Крім наведеної класифікації, ринок цінних паперів можна диференціювати
ще за такими ознаками (за кожною ознакою ринок розподіляється на сегменти):
за категоріями емітентів (ринок цінних паперів корпорацій, ринок державних
цінних паперів тощо);
за строками випуску (ринок цінних паперів без установленого строку обігу,
ринок цінних паперів з установленим строком обігу, ринок безстрокових
цінних паперів тощо);
за теріторією розповсюдження (інтернаціональний, національний,
регіональний);
за видами (категоріями) цінних паперів (ринок акцій, в тому числі за їх
видами, облігацій, інших цінних паперів).
Ринки цінних паперів в розвинутих країнах оперують в основному такими
інструментами, як акції, облігації та похідними від них, сертифікатами.
ГЛАВА ІІ
Національний ринок цінних паперів відповідно до Закону України «Про
цінні папери і фондову біржу» охоплює випуск і обіг акцій, облігацій
державних (республіканських та місцевих) позик, а також облігацій
підприємств, державних казначейких зобов’язань, ощадних сертифікатів та
векселів.
Крім перелічених видів цінних паперів, що є за своєю економічною
природою фіктивним капіталом першого порядку, в практиці фондової біржі
широко застосовуються також похідні цінні папери - фіктивний капітал
другого і третього порядків. До них належать депозитні свідоцтва і
варранти, сертифікати інвестиційних фондів та компаній , опціони і
ф’ючерси.
Акція - цінний папір без установленого строку обігу, що засвідчує
внесення певного паю в статутний фонд акціонерного товариства, дає право на
участь в управлінні ним та на отримання частини прибутку в формі
дивідендів, а також на участь в розподіл майна у випадку ліквідації
товариства.
Акція має, по-перше, номінальну вартість, яка довільно встановлюється
при створенні акціонерного товариства і фіксується на бланку акції. По-
друге, балансову вартість, що враховується як частка від ділення чистої
вартості активів акціонерного товариства на кількість випущених і
розповсюджених акцій. По-третє, курсову (ринкову) вартість акцій, яка
зумовлюється попитом і пропозицією на ринку цінних паперів, тобто поточна
ціна акцій на фондовій біржі чи в позабіржовому обігові.
Акції можуть бути іменними та на пред’явника, безплатними,
привілейованими і звичайними (простими). Обіг іменних акцій обліковується в
книзі реєстраці, яка ведеться акціонерним товариством. У ній систематично
записуються дані про час придбання кожної такої акції, прізвище власника, а
також кількість акцій на руках у кожного акціонера. Щодо акцій на
пред’явника, то в книзі реєструється тільки їхня загальна кількість.
Безплатні акції випускаються з метою розподілу їх серед акціонерів, як
правило, пропорційно кількості акцій, що їм уже належать. Сума випуску
привілейованих акцій обмежена десятьма відсотками всього статутного фонду
акціонерного товариства. Ці папери надають їхнім власникам майнове право
на одержання дивідендів, а також на пріоритетну участь у відшкодуванні
своєї долі капіталу при ліквідації акціонерного товариства.
Прості акції - це акції, прибуток від яких повністю зумовлюється чистим
доходом підприємства та його дивідендною політикою.
Облігація - цінний папір, що засвідчує внесення його власником певних
коштів і підтверджує зобов’язання емітента відшкодувати власникові
номінальну вартість цього цінного паперу в передбачений строк з виплатою
фіксованого процента ( якщо інше не передбачено умовами випуску). Облігації
відрізняються від акцій головним чином тим, що їх власник не є членом
акціонерного товариства, а відтак і не має права голосу на зборах
акціонерів.
Як і акції, облігації можуть бути іменними та на пред’явника,
знаходитися у вільному обігові та з обмеженнями. Крім того, розрізняють
процентні та безпроцентні (цільові) облігації. Прибуток із процентних
облігацій виплачується відповідно до умов їхнього випуску, якими
передбачаються розміри та строки виплати процентів. Номінальна вартість
облігації повертається власникові після її погашення. Прибуток з облігацій
цільових позик (безпроцентних) не виплачується. Власнику такої облігації
після настання обумовленого строку надається можливість придбати відповідні
товари.
Державне казначейське зобов’язання - вид цінних паперів на пред’явника,
що на добровільних засадах розповсюджеються серед населення, свідчать про
внесення їхніми власниками коштів до бюджету і дають право на одержання
фіксованого доходу. Казначейське зобов’язання випускаються на такі строки:
до одного року (короткострокові);
від 1 до 5 років (середньострокові);
від 5 до 10 років (довгострокові).
Ощадний сертифікат - це письмове свідоцтво банку про депонування
коштів, що надає його власнику право по закінченні обумовленого строку
одержати депозит і відповідні проценти. Має місце випуск сертифікатів як
іменних, так і на пред’явника. Проте в обіг на ринок можуть надходити
тільки сертифікати на пред’явника, адже продаж (відчуження) іменних
сертифікатів, за законодавством, є недійсним.
Вексель - цінний папір (документ), який засвідчує безумовне грошове
зобов’язання векселедавця сплатити після настання певного строку визначену
суму грошей власнику векселя (векселедержателю).
У всьому світі за питомою вагою основу обігу цінних паперів складають
акції та облігації.
Крім акцій та облігацій, досить розповсюдженим об’єктом торгівлі на
фондовому ринку є також депозитні свідоцтва та варранти.
Депозитне свідоцтво - це цінний папір, який підтверджує, що особа
володіє акціями однієї з іноземних корпорацій, котрі зберігаються в одному
із банків, та має право на одержання дивідендів, а також на частину активів
цієї корпорації у випадку її ліквідації. Депозитні свідоцтва надають
можливість доступу корпорацій на іноземні фондові ринки, а іноземні
громадяни, замість купівлі акцій зарубіжних підприємств, мають змогу
придбати їхні субстити у вигляді депозитних свідоцтв.
Варранти становлять специфічний вид цінних паперів, котрі випускаються
разом з привілейованими акціями та облігаціями й дають власникові право на
купівлю простих акцій за обумовленою ціною протягом встановленого періоду
(як правило, кілька років). Цей інструмент дозволяє акціонерному
товариству знизити процент регулярних виплат по облігаціях чи
привілейованих акціях, бо надає можливість інвесторам одержувати прибуток
на різниці курсів простих акцій у випадку її зростання порівняно з
обумовленою у варранті.
Спекулятивними об’єктами фондової торгівлі є також опціони і ф’ючерси.
Опціон - це угода (контракт) між партнерами, один із яких виписує і
продає опціонний сертифікат, а інший - купує його, тобто отримує право до
обумовленої дати за фіксовану ціну придбати певну кількість акцій у особи,
