Проблеми лідерства у шкільному колектив
p align="left">Максим 12 років (7-й клас)- У нашому класі лідера немає. Кожен сам по собі. Як в інших класах - не знаю, хоча колективи бувають різні. Є такі, в яких усі як один, а бувають і з індивідуальним характером. Який колектив - таким повинен бути й лідер. Якщо колектив активний, то лідер у ньому має бути таким самим. Лідерство важко пояснити. Це щось всередині людини. Ось буває, що в клас тільки-но прийшла нова людина, а всім уже зрозуміло, що це лідер. І до нього хочеться прислухатися. Багато що вже з самого початку має бути в тобі. Лідер повинен відповідати за свої слова, бути зібраним і дуже чесним, уміти спрямовувати колектив, організовувати його. В ньому має бути якась позитивна енергетика - це відіграє велику роль. Людина може дуже підходити для ролі лідера, але якщо в ній не буде якоїсь крапельки - вона ним не стане. Я особисто побоююся такої відповідальності.
- А лідер повинен бути відмінником?
- Необов'язково. Багато знаменитих в історії людей не були відмінниками. Це не найважливіше. Людина може погано вчитися, але це не головне, якщо в неї добра й чуйна душа. Ще Вальтер Скотт казав, що лідер повинен вести за собою не силою, а прикладом.
- Максиме, а ти сам хотів би бути лідером?
- Не дуже. Я просто не така людина.
- Як щодо дівчинки-лідера? Це можливо в класі?
- Я гадаю, що в хлопчиків лідером має бути хлопчик, тому що із хлопчиками простіше - у них характери знайомі. Хлопчика знаєш, а дівчаток не зрозумієш. Дівчинка може бути лідером тільки для дівчаток. Я не думаю, що хлопчики її слухатимуться.
- Як вважаєш, лідер взагалі потрібен?
- Гадаю, що так, бо іноді бракує ланки, яка об'єднує і тримає. Правда, в нас про об'єднання більше говорить учителька, ми самі сприймаємо це якось млявенько.
Отже, абсолютно різні між собою дівчинка та хлопчик чудово доповнили одне одного, активізувавши всі головні точки в силуеті лідера, озвучивши і його вміння йти на компроміс, і необхідну ініціативність, і чудову здатність говорити мовою іншого, водночас прислухаючись до тональності всіх. Вони провели чітку риску й під готовністю лідера брати на себе відповідальність за прийняті рішення, дуже яскраво озвучили його здатність виручати й допомагати, проговорили необхідність перейматися інтересами іншого, а також зачепили дуже рідкісну психічну рису, про яку свого часу казала ще Маргарет Тетчер, - це вміння блискавично відновлювати свої сили. Звісно, всі ці та інші риси можна якось «підтягнути» й навіть «розтягнути» на лідерських тренінгах та курсах, але, як сказав Максим, якщо в людині, котра претендує на лідерство, не буде «якоїсь крапельки», вона ним не стане ніколи. Душа колективу - це не тактичні напрацювання і стратегічне мислення, це щось живе й багатогранне, здатне взаємодіяти з будь-якою індивідуальністю навіть за межами себе.
Висновки
Життя одне для кожного, хтось проживе його з високо піднятою головою добившись успіху і визнання, а повз іншого воно просто пройде поряд. В однієї людини воно довге, а в іншої коротке. Але від нас залежить як ми його проживемо - активно чи пасивно. Це має велике значення для сім'ї, для країни, для суспільства. Тому людина своєю індивідуальністю стає найбільшим важелем суспільного життя. Жодна людина не приходить у світ сформованою. Протягом життя вона безперервно розвивається і змінюючись прогресує. Склалося так, що ми більше знаємо про навколишній світ, ніж про самих себе. Власні здібності, почуття і багато чого іншого для нас часто залишається таємницею. А незнання себе, невміння керувати собою призводить до помилок, конфліктів і життєвих розчарувань. Шкільні кроки - це той корисно-продуктивний час, коли учні мають можливість відкривати, активно вдосконалити самих себе.
Лідерська позиція особливо багато в чому залежить від знань, умінь, особистісних якостей.
Слід постійно шукати можливості для лідерського, тобто ініціативного, креативного, конструктивного, продуктивного, авторського, вільного і водночас високоморального життя. І в цій справі не варто зволікати. Адже недарма кажуть: «Хто зволікає, той втрачає!».
Спірне питання курсової роботи - це чи народжується дитина з лідерськими здібностями? Як на мене, то відповідь на проблемне запитання можна дати не одну відповідь. І все ж таки, точної думки, яка б була доведеною цілком важко знайти.
На одну мить здається, що лідерські якості вроджені, а з іншої сторони, що вони у більшій мірі є набутими.
Та все ж таки, лідерству потрібно навчатись. А саме школа формувала, виховувала творчих, енергійних, чесних, поміркованих, справедливих, скромних і відповідальних шкільних лідерів, які в майбутньому ставали сильними особистостями і робили вклад у розвиток країни та суспільства взагалі.
Розвиток незалежної Української держави, її розквіт, прогрес нації можливі тільки за умови виховання добре освічених з глибоко-усвідомленою громадянською позицією соціально активних молодих громадян. Це найважливіше соціальне замовлення, виконання якого є завданням сучасної української школи.
Формування особистості, яка здатна на нестандартні рішення, яка має свою точку зору, здатної та прагнучої постійного саморозвитку, особистості з якостями лідера неможливе без існування та активної роботи системи шкільного самоврядування. Ця система може приймати, будь-які форми у тому чи іншому конкретному навчальному закладі, але вона повинна працювати і працювати так, щоб кожен учень формувався ставав цією особливістю, незалежно від того, який соціальний старт може дати йому сім'я. сучасна школа зі своєю системою самоврядування має сприймати особистісному росту дітей, допомогти сформуватися кожній дитині. Як соціально-успішній, гуманістично-спрямованій особистості.
Отже, проблема лідерства вважається однією із самих найактуальніших у розвитку шкільного колективу та кожного учня зокрема.
Список використаних джерел та літератури
1. Шатенко В. Типологія лідерства // Психолог. - вересень 2006.
2. Алифанов С.А. Основные направления лідерства // Психологічний журнал - 2000.-№5.
3. Г.В. Ложкин Механізми лідерства//Практична психологія та соціальна робота. - 1999-№5.
4. М. Шимановський Завдання лідера - вести за собою: практичні поради зі створення учнівського самоврядування. // Шкільний світ.-2008.-березень №9.
5. Н. Шевченко Майбутнє належить лідерам // Шкільний світ.-2008.-січень №4.
6. Є.М. Дубовська, О.Л. Кричевський Психологія малої групи - М..-1991.
7. Ю.Г. Платонов Мастерская психология. Основы сициальной психологи - Санки-Петербург-М. - 2004.
8. Н.Л. Селіванова Шкільний класс - М.-1988.
9. А.В. Мудрик Общение школьников - М.-1987.
10. М.Ю. Кондратьев Слагаемые авторитета - М.-1988.
11. М.Н. Корнєв, А.Б.Коваленко соціальна психологія - К.-1995.
12. О.І. Денисова, Г.Г. Довганич Модуль «як стати лідером» (Програма Міністерства освіти і науки України). - !998.
13. М. Арютюнян Позиция школьника в класе // Воспитание школьников. - 1999-№3.
14. Видай В.Ф. Механізми лідерства // Практична психологія та соціальна робота. - 1999.-№5.
15. Дудов Н.Т. Восприятие личности // Психологічний журнал. - 1992-№6-том 13.
16. В. Татенко Типологія лідерства // Психолог - вересень-2006.
17. О.В. Слісаренко Самоврядування як засіб формування особистості// Педагогіка толерантності. - 2002.-№3.
18. С. Пастух Як виховати лідера // Сільська школа України - вересень-2004.
19. С. Пастух Лідерство й імідж // Сільська школа України - червень-2005.
20. И. Мокин Ребячий лидер - кто он? // Воспитание школьников - 2001-№1.
21. Д.І. Фельдштейн Лідерство в групі // Психологічний журнал - 1999-№5-том 11.
22. С. Куча Школа для майбутніх лідерів//Шкільний світ - 2006-лютий-№8.
23. Г.Г. Коваль Соціальна педагогіка. - К.-1997.
24. Т. Забута До питання дитячого самовиховання у навчально-виховних закладах // Нова педагогічна думка - 1997-№3.
25. О.О. Гладчук Педагогічне керівництво учнівським самоврядуванням// Педагогічна скарбниця Донеччини - 1998-№1.
26. Ю.З. Гільбух, О.В. Киричук Шкільний клас: як пізнавати й виховувати його душу - К.-1994.
27. Б. Бабенко Дослідження на тему «Сучасні категорії учнів» // Завуч - 2008-травень, №13.
