Проблеми адаптації і дезадаптації студентів до навчального процесу та феномен стресу
p align="left">Працездатність відновлюється швидше не за пасивного відпочинку, а коли виконуються спеціально організовані рухи іншими, не втомленими частинами тіла. Саме на це спираються рекомендації щодо широкого використання засобів фізичної культури для підтримання та відновлення фізичної та розумової працездатності людини. Оскільки мозкова діяльність володіє видовою інертністю, дуже корисно перед сном здійснювати 30-хвилинні прогулянки на свіжому повітрі. Отже, для успішної розумової праці потрібні не тільки тренований мозок, але й треноване тіло. Оптимально дозоване м'язове навантаження підвищує загальний емоційний тонус, створює стійкий настрій, що є сприятливим фоном для розумової діяльності та профілактики стресів.Оздоровчі фізичні вправи справляють тонізуючий вплив, посилюють живлення тканин, сприяють формуванню компенсації та нормалізації функцій.
Крім фізичних вправ, з метою підвищення стресотійкості та усунення втоми можна використовувати прийоми масажу та самомасажу.
Величезну роль відіграє збільшення рухової активності, нормалізація біоритмів організму, а саме циклу «бадьорість-сон».
Крім того, важливою складовою профілактики стресів є уміння адекватно застосовувати способи корекції та прийоми саморегуляції функціональних станів. Зовнішні способи корекції функціональних станів включають: оптимізацію режимів праці та відпочинку, тренування та професійна підготовка, нормалізація санітарно-гігієнічних умов, а також такі новітні методи, як арт-терапія, бібліотерапія, аромотерапія, музикотерапія, терапія кольорами, масаж, фізіотерапія, гіпноз тощо. До методів саморегуляції функціональних станів слід віднести спеціалізовану дихальну гімнастику, м'язову релаксацію, медитацію, аутотренінг тощо.
Наведемо декілька прикладів релаксаційних вправ:
Вправа 1. Релаксаційний тренінг. Релаксаційний тренінг може використовуватись для зниження гальмування і для боротьби зі специ-фічними страхами і тривожністю. Необхідний час - 30 хв. Учасникам надається така інструкція: «Сядьте в крісло, розслабтеся, руки покладіть на коліна, ноги зручно розставте. Очі закрийте. Два або три рази по-вільно і глибоко вдихніть, видихніть, звертаючи увагу на проходження повітря в легені, до діафрагми і назад. Тепер витягніть праву руку, міцно стисніть її в кулак. Відчуйте напругу в кулакові, коли стискаєте його. Після 5-10 с концентрації на напруженні розслабте руку. Розтисніть кулак і зосередьтеся на тому, як напруга відступає, а її місце займає відчут-тя розслабленості і комфорту. Зосередьтеся на різниці між напругою і релаксацією. Приблизно через 15-20 с знову стисніть руку в кулак, 5-10 с вивчайте напругу, а потім розслабте руку. Відчуйте розслабленість і тепло. Через 15-20 с повторіть процедуру з лівою рукою. Обов'язково зосередьтеся лише на групах м'язів, які напружуєте і розслаблюєте, і намагайтесь у цей час не напружувати інші м'язи».
Відведіть час для проведення тих же циклів «напруження - роз-слаблення» для різних частин тіла, щоб розслабити відповідні групи м'язів:
§ руки, згинаючи кожну, для напруження біцепсів;
§ руки, випрямляючи кожну, для напруження трицепсів;
§ плечі, згорбивши їх;
§ шию, нахиляючи голову вперед і схиливши підборіддя до грудей;
§ рот, відкриваючи його якнайширше;
§ язик, притискаючи його до піднебіння;
§ очі, заплющуючи їх;
§ лоб, найвище піднімаючи брови;
§ спину, прогинаючи її і виставляючи груди вперед;
§ сідниці, скорочуючи м'язи;
§ живіт, втягуючи його до хребта;
§ стегна, витягуючи ноги і піднімаючи їх на кілька сантиметрів над підлогою;
§ ікри, притискаючи пальці ніг до верху взуття.
Завершуючи вправу, необхідно зробити 2-3 глибоких вдихи і відчути, як розслабленість перебігає у вашому тілі від рук через плечі, груди живіт до ніг. Коли відчуєте себе готовим відкрити очі, повільно порахуйте у зворотному порядку від 10 до 1. З кожною цифрою відчуйте себе все більш свіжим і бадьорим. Цикл «напруження - розслаблення» можна відпрацьовувати вдома. Досягнувши бездоганності, можете прискорити процедуру, розслаблюючи м'язи за бажанням без попереднього напруження.
Вправа 2. Заспокійливе дихання. Сидячи, повільно вдихнути гармонійно повним типом дихання, уявляючи, як свіже повітря наповнює легеневі пухирці. Затримати дихання на рахунок 1-2. Повільно видихнути через рот вузьким струменем, розслаблюючи м'язи і під час видиху уявляти, що подовжений видих діє заспокійливо. Повторити 2-6 разів.
Вправа 3. Спрямована на розототожнювання (роз'єднання) із власною внутрішньою проблемою. Людиною володіє все те, з чим вона себе ототожнює. Ми можемо володіти тим і контролювати все те, з чим ми себе розототожнюємо. Тому 1) необхідно розповісти чи записати проблему, детально описуючи її; 2) треба похвалитись даною проблемою, підключивши міміку, пантоміміку, змінивши голос; 3) вихваляючись у розповіді про власну проблему, необхідно довес-ти її до абсурду; 4) обговорити результати виконання вправи та власні відчуття і переживання.
Вправа 4. Спрямована на перетворення енергії негативної емоції. Зручно лежачи на спині, розслабити м'язи, злегка замружитися, привести себе у стан втоми, зосередити думку на небажаній емоції.
1. Під час вдиху подумки повторювати: «Я свідомо засвоюю силу цієї емоції».
2. Під час затримки дихання подумки повторювати: «Сила цієї емоції підпорядкована мені» й одночасно тричі випинати і втягувати живіт.
3. Під час видиху (через рот вузьким струменем) треба подумки 2-3 рази вимовити: «Я можу управляти своїми емоціями». Вправу повто-рювати кілька разів підряд.
Потім, стоячи із розставленими ногами, виконати гармонійно по-вний вдих, повільно піднімаючи руки вгору. Залишаючись у цьому по-ложенні, не дихати 3-4 с (пальці рук стиснуті в кулак). Потім швидко нахилитися вперед (ноги прямі), опустити руки вниз, розслаблюючи м'я-зи рук. Видихнути, вимовляючи «Ха». Випрямитися, виконуючи вдих і піднімаючи руки вгору. Видихнути через ніс, опускаючи руки. Повторювати 3-4 рази.
Ефективність цієї вправи можна пояснити тим, що між емоціями і процесами зовнішнього дихання є рефлекторний взаємозв'язок (моторно-респіраторний). У цій вправі при повільному, гармонійно повно-му вдиху розкриваються всі альвеоли легенів і сигнали з легенів надхо-дять у мозок, що розцінюється як охорона збудження, а словесна формула під час вдиху відіграє роль психодинамічного подразника, спрямованого на усвідомлення сили небажаної емоції, яку слід перетворити у позитивну енергію і таким чином нейтралізувати.
Також можна рекомендувати терапію творчим самовираженням, що включає в себе заняття живописом, скульптурою, спілкування з природою. Тут використовуються три терапевтичних фактори: повернення власної індивідуальності; катарсис та виникнення контактів і спілкування з іншими людьми завдяки власній творчості.
Останнім часом популярності набувають такі методи, як казкотерпія, тілесна терапія, вправи поведінкового, гуманістичного та когнітивного напрямків.
Список літератури:
1. Агаджанян Н. А. Адаптация и резервы организма. - М.: ФиС, 1983. - 175 с.
2. Адаптация организма подростков к учебной нагрузке / Под ред. Д.В.Колесова. - М: Педагогика, 1987. - 152 с.
3. Александр Франс «Психосоматичная медицина: принципы лечения». - М.: ИОИ, 2006. - 346 с.
4. Аракелов Г. Г. Стресс и его механизмы // Вестник Московского университета. - Сер. 14. - 1995. - № 4. - С. 14-16.
5. Асатиани Н. М., Матвеева Е. С. Организационные и клинические вопросы пограничной психиатрии. - М., 1990. - С. 100-106.
6. Бачериков Н. Е., Воронцов М. П., Добромиль Э. И. Психогигиена умственного труда учащайся молодежи. - К.: Здоровье, 1988. - 168 с.
7. Блейхер В. М., Крук И. В. Патопсихологическая диагностика. - К.: Здоров'я, 1989. - 279 с.
8. Бодалев А. А. Личность и общение. - М., 1983. - 271 с.
9. Бодров В. А. Информационный стресс. - М.: ПЕР СЭ, 2000. - 352 с.
10. Бурлачук Л. В., Морозов С. М. Словарь-справочник по психологической диагностике. - К.: Наукова думка, 1989. - 200 с.
11. Вейн А. М. Неврозы // Журнал неврологии и психиатрии им. С. С. Корсакова. - 1998. - Т.98. - №11. - С. 38-41.
12. Гиндикин В. Я. Лексикон малой психотерапии. - М.: КРОН-ПРЕСС, 1997. - 576 с.
13. Гиссен А. Д. Время стрессов. - М.: Физкультура и спорт, 1990. - 192 с.
14. Гнатко М. М. Структура обдарованості та засадничі принципи роботи з обдарованими дітьми // Обдарована дитина № 3-4. 1998. - С. 2-6.
15. Дикая Л. Г. О роли психофизиологической саморегуляции в повышении психической устойчивости человека-оператора // Психологическая устойчивость профессиональной деятельности. - М.: Академия, 1984. - C. 18-23.
16. Донцов А. И. Психология коллектива. Методологические проблемы исследования. - М., 1984. - 208 с.
17. Захаров А. И. Неврозы у детей и подростков. - Л.: Медицина, 1988. - С. 48-49.
18. Зенков Л. Р., Ронкин М. А. Функциональная диагностика нервных болезней. - М.: МЕДпресс-информ, 2004. - с. 66, 226.
19. Зейгарник Б. В. Патопсихология. - М.: Академия, 1999. - 205 с.
20. Зимняя И. А. Педагогическая психология: Учеб. пособие. - Ростов-на-Дону: Феникс, 1997. - 480 с.
21. Калитеевская Е. и др. Адаптация и развитие: выбор психотерапевтической стратнгии // Психологический журналю - 1995. - № 1. - С. 27-33.
22. Кинелев С. В. Адаптация личности как социальное явление // Психологический журнал. - 1991. - т. 12. - № 4. - С. 41-49.
23. Карвасарский Б. Д. Неврозы. М.: Медицина, 1990. - 387 с.
24. Корнієнко О. В. Підтримання психоматичного здоров'я практично здорових людей: Навчальний посібник. - К.: Вид. центр «Київський університет», 2000. - 126 с.
25. Корольчук М. С., Крайнюк В. М., Косенко А. Ф., Кочергіна Т. І. Психологічне забезпечення психічного і фізичного здоров'я: Навчальний посібник. / Заг. ред. М. С. Корольчука. - К.: «ІНКОС», 2002. - 272 с.
26. Краткий психологический словарь / Под ред. Петровского А. В., Ярошевского М. Г. - М.: Политиздат, 1984. - 431 с.
27. Кудрявцев И. А. О диагностической информативности некоторых патопсихологических синдромов. // Журнал невропатологи и психиатрии им. С. С. Корсакова. 1982. - № 12. - С. 8-14.
28. Кузьмінський А. І. Педагогіка вищої школи: Навчальний посібник. - К.: Знання, 2005. - 486 с.
29. Левківська Г. П., Сорочинська В. Є., Штифурок В. С. Адаптація першокурсників в умовах вищого навчального закладу освіти: Навчальний посібник. - К., 2001. - 128 с.
30. Леонова А. Б., Кузнецова А.С. Психопрофилактика стрессов. - М.: Издательство Московского университета, 1993. - 108 с.
31. Леонтьев А. Н. Деятельность. Сознание. Личность. - М.: Политиздат, 1975. - 304 с.
32. Ліщинська О. А. Практикум з індивідуально-психологічного консультування для початківців. - К.: НПЦ Перспектива, 1997. - 36 с.
33. Меерсон Ф. З. Адаптация к стрессорным ситуациям и стресс-лимитирующие системы организма // Физиология адаптационных процессов. - М.: Медицина, 1986. - С. 421-422.
34. Меерсон Ф. З., Пшенникова М. Г. Адаптация к стрессорным ситуациям и физическим нагрузкам. - М.: Медицина,1988. - 254 с.
35. Моисеев Н. Н. Универсум. Информация. Общество. - М., 2001. - 112 с.
36. Мудрик А. В. Общение школьников. - М., 1987. - 80 с.
37. Назарук Н. Професійне здоров'я // Психолог. - 2006. - № 31-32. - С. 49-50.
38. Наумов Н. Ф. Социологические и психологические аспекты целенаправленного поведения. - М.: Наука, 1988. - 199 с.
39. Нижник Г., Барабаш Н., Куравський О. Психологічне здоров'я - запорука творчого саморозвитку // Психолог. - 2006. - № 25-28. - С. 101-103.
40. Никифоров А. С. Неврозы // Журнал неврологии и психиатрии им. С. С. Корсакова. - 1998. - Т. 98. - №11. - С. 33-37.
41. Оржеховська В. М., Хілько Т. В., Кириленко С. В. Посібник з самовиховання. - К.: ІЗМН, 1996. - 192 с.
42. Психологічний словник / Під ред. В. І. Войтко. - К.: Вища школа, 1982. - 216 с.
43. Педагогика и психология высшей школы. Учебное пособие для вузов / Отв. ред. С. И. Самыгин. - Ростов-на-Дону: Феникс, 1998. - 544 с.
44. Петрик В. М., Ліщинська О. А., Кальниш В. В. Соціально-правові основи інформаційної безпеки: Навчальний посібник. - К., 2006. - 263 с.
45. Просецкий П. А. Социально-психологические проблемы учебно-воспитательного коллектива. - Известия Воронежского педагогического института. - 1970. - Т. 106. С. 83-84.
46. Психологія і педагогіка життєтворчості: Навчально-методичний посібник / Ред. рада. В. М. Доніна та ін. - К. - 1996. - 179 с.
47. Сельє Ганс «Стресс без дистресса». - М.: Виеда, 1992. - 212 с.
48. Свядощ А. М. Неврозы. - М.: Медицина, 1982. - 412 с.
49. Старцева О. Що таке стрес і як з ним боротися? // Психолог. - 2007. - №2. - С. 22-24.
50. Фромм Э. Душа человека. - М.: АФТ ЛТД, Канон, 1998. - 430 с.
51. Хананашвили М. М. Информационные неврозы. - Л.: Медицина, 1978. - 144 с.
52. Цимбалюк І. М. Психологія: Навчальний посібник. - 2-ге видання: виправлене і доповнене. - К.: ВД «Професіонал», 2006. - 576 с.
53. Шеремет О. Вийдемо зі стресу разом. Соціально-психологічний тренінг// Психолог. - 2007. - № 23-24. - С. 17-24.
Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18
