RSS    

   Дослідження ціннісних орієнтацій у осіб молодшого шкільного віку

лід відзначити, що по-перше, помітимо, що розподіл перемінної "соціалізація" зміщений убік низької соціалізації. Це пояснюється тим, що приблизно половина вибірки - студенти, які мають середній та низький рівень соціального забезпечення. Відзначимо також, що у соціалізація займає останнє за рангом місце. Аналізуючи загальну ситуацію у виборці можна сказати, що на першому місці за значимістю знаходиться безпека, зрілість та насолода.

№ п/п

Назва шкали

Середнє значення цінності за групою з високим рівнем соціального забезпечення

1.

Насолода

5,10

2.

Досягнення

4,72

3.

Соціальна влада

6,05

4.

Самовизначення

5,17

5.

Стимуляція

3,20

6.

Конформізм

5,20

7.

Соціальність

5,02

8.

Безпека

7,25

9.

Зрілість

4,90

10.

Підтримка традицій

3,18

11.

Соціальна культура

5,65

12.

Духовність

3,10

13.

Соціалізація

3,95

14.

Адиктивна незалежність

5,52

Кількість юнаків

6

Кількість дівчат

5

Всього

11

№ п/п

Назва шкали

Середнє значення цінності за групою з низьким рівнем соціального забезпечення

1.

Насолода

6,25

2.

Досягнення

3,55

3.

Соціальна влада

3,15

4.

Самовизначення

5,17

5.

Стимуляція

6,20

6.

Конформізм

4,25

7.

Соціальність

3,90

8.

Безпека

7,25

9.

Зрілість

6,20

10.

Підтримка традицій

4,1

11.

Соціальна культура

3,70

12.

Духовність

3,65

13.

Соціалізація

3,95

14.

Адиктивна незалежність

5,52

Кількість юнаків

4

Кількість дівчат

6

Всього

10

На основі одержаних результатів можна зробити висновок, що ціннісні орієнтації студентів з високим та низьким рівнем соціального забезпечення дещо відрізняються. Студенти з високим рівнем соціалізації головними вжитті вважають безпеку, насолоду, соціальну владу та соціальну культуру. Низька соціалізація студентів сполучена з домінуванням тріади мотиваційних типів стимуляція, насолода, зрілість. Значимість безпеки виявиться недостатньої для того, щоб стриматися від прагнення до цікавого життя. Тому, що стимуляція вища цінність, що власне тому і тільки тому називається стимуляцією, що викликає сильну емоцію інтересу. А насолода (друга за значимістю цінність), забезпечить винагороду за досягнутий інтерес. При низької соціалізації прагнення до незалежності може бути реалізоване як адиктивна поведінка. Цим, зокрема виправдується назва побудованого типу адиктивна незалежність.

ВИСНОВКИ

1. Основні підходи щодо розуміння природи цінностей та життєвих орієнтацій, що концептуально об'єднуються в аксіосферу особистості, можна поділити на декілька груп залежно від школи та наукової традиції, до якої приналежний дослідник. Психоаналіз розглядає цінності як утворення Супер-Его - психічної інстанції, яка є носієм моральних, естетичних та ідеологічних вимог і виконує роль цензора. Оскільки становлення Супер-Его відбувається через подолання комплексу Едипа, тобто психічної амбівалентності щодо соціального авторитету батька, то цінності можуть розглядатись як форма "інтеріоризованого соціального контролю" (Т. Шибутані). Репресії Супер-Его призводять до трансформації інстинктів, їх ушляхетнення, яке Фройд називає сублімацією. Отож, цінність - продукт сублімованого інстинкту, морального, естетичного та ідеологічного маскування тваринного єства людини, наслідок культурної невротизації. Ціннісний світ як світ сублімованих інстинктів означає насправді насмішку над біологією та фізіологією людини; це дещо надприродне, причетність до якого не може не закінчитися неврозом.

2. В когнітивній психології, з погляду теоретичного дослідження, цінності, норми поведінки і настановлення позначені неабияким інтересом завдяки концепціям А. Бека та Дж. Келлі. Перший говорить про автоматизовані думки як наслідок домінування у психічній сфері особи хибних базових посилань. Неадаптивні когнітивні процеси випливають із таких базових засновків (цінностей), які є наслідком дитячих вражень та психопатологічного впливу сім'ї. Базові посилки, на переконання Бека, - це світоглядні конструкти, глибинні уявлення людини про себе та оточуючий світ, своєрідна життєва філософія людини, концентроване вираження її життєвого досвіду.

3. Подібну ж позицію займає і відомий психолог Дж.Келлі, в концепції якого поняття особистісного конструкта за своїм змістовним наповненням наближається до поняття "особистісного сенсу" О.М. Леонтьева. Конструкт - прогностична модель, яка використовується особистістю для усвідомлення, інтерпретації, пояснення та передбачення досвіду. Якщо конструкт підтримує свої інтерпретативні, пізнавальні та прогностичні можливості, то він скоріше за все збережеться. Людина обирає те, що покращує структуру конструктів, і відкидає непрогностичні з позиції майбутнього цінності-конструкти, створюючи відповідну ієрархію конструктів, або, за Д. Узнадзе, - особистіших настановлень.

4. В гуманістичній психології типологія ціннісних орієнтацій співпадає із типологією потреб (за А. Масловим), до яких виділяють вітально-біологічні вартості, вартості безпеки, ідентифікації, індивідуалізації, самоактуалізації.

5. В екзистенційно-феноменологічній концепції В. Франкла цінності поділяються на цінності досягнення, відношення і переживання. Перші є цілепохідними і визначаються ефективністю діяльності, ступенем адекватності мети та результату; другі відіграють роль настанов сприйняття унікальності іншого, а тому задіяні в комунікацію та діалог; треті відображають екзистенційно-афективну сторону особистості, її спроможність до життя за будь-яких обставин.

6. Складний механізм співвідношення соціальних цінностей особистості, зовнішніх і внутрішніх чинників поведінки визначають особливості виникнення, напрямок і способи здійснення конкретних форм діяльності. Цінності і норми - це єдина система, що задає регуляційний простір поведінки людей і соціальних груп у суспільстві. Воднораз вона постає як орієнтир під час ситуативного вибору способу дії, обстоювання ідеалів та уможливлення шляхів досягнення життєвих цілей.

7. Переконання як регулятор поведінки формовиявлення у вигляді усвідомлених цінностей, котрі реалізуються у соціально зорієнтованій діяльності. Воно, як і інші смислові утворення, спроможне бути тим морально-оцінковим остовом, завдяки якому людина усвідомлює результати своїх діянь та визначає повноту втілення її особистісних цінностей. Саме в такому психологічному сенсі переконання і може розглядатися як одиниця світогляду і водночас як окрема регулювально-функціональна психосистема.

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9


Новости


Быстрый поиск

Группа вКонтакте: новости

Пока нет

Новости в Twitter и Facebook

                   

Новости

© 2010.