Дослідження ціннісних орієнтацій у осіб молодшого шкільного віку
p align="left">Існує певна типологія поведінки, зумовлена системою ціннісних орієнтацій особистості. В основі першого типу головним чином лежить прагнення задовольнити існуючий внутрішній дефіцит вимогами оточення. Це стиль життя, інтегрований у свідомості для зниження напруження, підтримки рівноваги з довкіллям. Другий тип життя - це посилений ривок, коли людина використовує на повну силу всі свої задатки, схильності та здібності; тоді вона більш зібрана, безпосередня, відкрита для переживань.Потреби -- явище об'єктно-суб'єктне, вони визначені, надані людині соціальними відносинами, тоді як мотив -- явище суто суб'єктивне, "моє" і нічиє більше. Цінності - психологічне утворення, яке об'єднує в собі об'єктивні, суб'єктивні і соціальні чинники діяльності ( табл. 1)З поданої таблиці можна зробити неоднозначний висновок про те, що потреби й особистісні цінності - не те саме. З огляду на що, у структурі мотивації і значеннєвої регуляції діяльності (перше варто розглядати як окремий випадок другого) потреби й особистісні цінності - це не однорідні поняття. Тому закономірно порушити питання про їхнє співвідношення як джерел мотивації в диференціальному і генетичному аспектах.
Таблиця 1 - Розбіжності між потребами й особистісними цінностями за системою показниківПоказник | Потреби | Особистісні цінності | |
Джерело | Індивідуальні відносини зі світом | Колективний досвід соціальної спільноти | |
Відносна значущість і спонукальна сила | Постійно змінюються | Незмінні | |
Залежність від моменту | Сильна | Відсутня | |
Суб'єктивна локалізація | "Всередині" | "Ззовні" | |
Характер впливу | "Штовхають" | "Притягають" | |
Спрямованість | На бажаний стан | У бажаному напрямку | |
Насичення і дезактуалізація | Тимчасово можливі | Неможливі | |
Форма репрезентації | Зв'язку з об'єктивними умовами життя | Ідеал ("модель належного") | |
Критерії необхідності | Індивідуальні | Соціальні (загальні) |
Наступною ланкою ціннісно-орієнтаційної сфери людської діяльності є інтерес, під яким розуміється реальна причина соціальних дій, подій, здійснень, що постає за безпосередніми спонуканнями - мотивами, помислами, ідеями, намірами індивідів, котрі беруть участь у цих діях, від імені соціальних груп, організацій, класів [3; 25]. Інтерес - феномен, властивий тільки людям. І саме як усвідомлення потреби він є безпосередньою причиною людських дій -індивідуальних і групових. Інтерес -- це завжди вибіркове ставлення до предметів і явищ як результат розуміння їхнього значення й емоційного переживання значущих ситуацій. Загалом інтереси визначаються генеральною спрямованістю особистості. Вони зумовлені її приналежністю до певної соціальної групи, ситуативно спричинені системою її потреб, хоча зв'язок інтересів з потребами має не прямолінійний характер.
Інтереси можуть бути позитивними і неітивними. Вони не тільки стимулюють людину до діяльності, а й самі формуються в ній. Наявність певних інтересів у студентів є сприятливою передумовою їхньої майбутньої професійної діяльності, розвитку здібностей, успішного навчання та самореалізації у подальшому професійному житті.
Наступною ланкою в усвідомлені потреб, інтересів і стимулів є мета (ціль). Ціль - один з елементів поведінки і свідомої діяльності людини, що характеризує передбачення в мисленні результату діяльності і шляхів його реалізації за допомогою певних засобів. Мета - спосіб інтеграції різних дій у деяку послідовність чи систему. Аналіз цілеспрямованої діяльності припускає виявлення невідповідності між наявною ситуацією і метою. Тому здійснення мети - це процес подолання особистістю цієї невідповідності.
Цілепокладання виділяє щонайперше суспільну людину як суб'єкта дії. А ціннісні орієнтації є базовою основою цілепокладання особистості і в проективному варіанті - випереджувальним відображенням дійсності. Крім того, цілепокладання специфічне на різних стадіях становлення професіоналізму (Ю.М. Швалб). Відтак цілі, які постають перед людиною, переслідуються нею у діях. Тоді вона занурюється в діяльність, виражає її загальну спрямованість як самобутня особистість. А якщо знати спрямованість, то можна точно передбачати окремі вчинки майбутніх професійних психологів та їхню життєву лінію в цілому. РОЗДІЛ 4. ЕМПІРИЧНА ЧАСТИНА4.1 Методики дослідженняМетодика (ціннісний опитувальник) Шварца являється найбільш прийнятним для досліджень динаміки зміни цінностей як у популяції в зв'язку зі змінами в суспільстві, так і для особистості в зв'язку з її життєвими проблемами.Система ціннісних орієнтації визначає змістовну сторону спрямованості особистості і складає основу її відносин до навколишнього світу, до інших людей, до себе самої, основу світогляду і ядро мотивації життєвої активності, основу життєвої концепції і "філософії життя".Найбільш розповсюдженою в даний час є методика вивчення ціннісних орієнтації М. Рокича, основана на прямому ранжуванні списку цінностей.М. Рокич розрізняє два класи цінностей:термінальні - переконання в тому, що кінцева мета індивідуального існування коштує того, щоб до неї прагнути;інструментальні - переконання в тому, що будь-який образ дій або властивість особистості є кращим у будь-якій ситуації.Цей розподіл відповідає традиційному розподілові на цінності-цілі і цінності-засоби. Достоїнством методики є універсальність, зручність і економічність у проведенні обстеження й обробці результатів, гнучкість - можливість варіювати як стимульний матеріал (списки цінностей), так і інструкції. Істотним її недоліком є вплив соціальної бажаності, можливість нещирості. Тому особливу роль у даному випадку відіграє мотивація діагностики, добровільний характер тестування і наявність контакту між психологом і піддослідним. Методику не рекомендується застосовувати з метою відбору експертизи.Аналізуючи ієрархію цінностей, варто звернути увагу на їх згрупування піддослідним у змістовні блоки за різними характеристиками. Так, наприклад, виділяються "конкретні" і "абстрактні" цінності, цінності професійної самореалізації й особистого життя і т.д. Інструментальні цінності можуть групуватися в етичні цінності, цінності спілкування, цінності справи; індивідуалістичні і конформістські цінності, альтруїстичні цінності; цінності самоствердження і цінності прийняття інших і т.д. Це далеко не всі можливості суб'єктивного структурування системи ціннісних орієнтації. Психолог повинний спробувати уловити індивідуальну закономірність. Якщо не вдається виявити жодної закономірності, можна припустити несформованість у респондента системи цінностей або навіть нещирість відповідей.Обстеження краще проводить індивідуально, але можливо і групове тестування.Анкетування передбачає на меті більш простий спосіб визначення ціннісних орієнтацій серед підлітків.Кожна з методик має на меті з`ясувати основні ціннісні орієнтації підлітків 16 - 17 років. За допомогою трьох методик можна більш досконало вивчити питання ціннісних орієнтацій певної вибірки та отримати більш достовірні (реальні) результати.4.2 Характеристика вибіркиОпитування за трьома представленими в роботі методиками проводилося серед студентів 18-22 років, в опитуванні приймали участь 30 студентів ВНЗ м. Чернігів, які включали порівну як дівчат так і хлопців. Серед студентів виникали деякі питання, треба було пояснювати більш детально термінологічні слова. В опитуванні приймали участь діти з різних прошарків суспільства: юнаки та дівчата з заможних сімей, студенти з сімей з середнім достатком та малозабезпечених сімей. 4.3 Характеристика результатівПроведення методики "Ціннісний опитувальник Шварца" дає наступні результати№ п/п | Назва шкали | Середнє значення рангу цінності за повної вибіркою | |
1. | Насолода | 5,70 | |
2. | Досягнення | 5,05 | |
3. | Соціальна влада | 4,97 | |
4. | Самовизначення | 4,25 | |
5. | Стимуляція | 4,80 | |
6. | Конформізм | 5,30 | |
7. | Соціальність | 5,02 | |
8. | Безпека | 6,25 | |
9. | Зрілість | 5,90 | |
10. | Підтримка традицій | 5,18 | |
11. | Соціальна культура | 4,65 | |
12. | Духовність | 5,10 | |
13. | Соціалізація | 3,95 | |
14. | Адиктивна незалежність | 3,52 | |
Кількість юнаків | 15 | ||
Кількість дівчат | 15 | ||
Всього | 30 |
Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9
