Реферат: Кинематический и силовой расчёт механизма. Определение осевого момента инерции маховика. Проектирование профиля кулачкового механизма. Проектирование зубчатого зацепления. Проектирование планетарного механизма

1 – кривошип;

2 – куліса;

3 – коромисло;

4 – шатун;

5 – повзун;

6 – стояк.

Визначаємо рухомість механізму (мал.1) за формулою Чебишева:

де: n - кількість ланок;

      Р5 – кількість кінематичних пар 5-го класу;

      Р4 – кількість кінематичних пар 4-го класу.

Визначаємо клас механізму, який дорівнює найвищому класу групи Ассура входячої до складу механізму.

                                                                                       5

                                              4                                                                       діада  2-го класу

                                                                                                                                  2-го виду

                                                                                        2

                                                                                                                       діада  2-го класу

                                                                                                                                  2-го виду

                                    

                                                                                  3

                                           

                                                             1                                                 механізм  1-го класу

          (мал. 3)

Висновок: даний механізм згідно проведеного аналізу відноситься до механізму 2-го класу з рухомістю рівній одиниці. Це означає те, що нам достатньо виконати ведучою лише одну ланку.

1.3 Побудова положень механізму.

На кресленні № 1 довільно вибираємо точку О1 . За розмірами відкладаємо точку О2 . Навколо точки О1 проводимо коло радіусом О1А. З точки О2 проводимо дугу радіуса О2В. До кола О1А з дуги, через точку О2 проведемо дотичні, і добудуємо інші точки і ланки методом насічок. Ці положення і є крайніми положеннями механізму. Кожен із отриманих двох кутів поділимо на чотири рівні кути. І добудуємо інші положення механізму методом насічок. Ми отримаємо вісім положень механізму.

1.4 Визначаємо швидкість точок і кутову швидкість ланок.

Знайдемо швидкість точок і швидкість ланок для першого положення механізму.

Визначаємо швидкість точки А

На кресленні № 1 довільно вибираємо полюс P і перпендикулярно ланці О1А1 довжиною 50 мм провидимо відрізок, який і є графічним аналогом швидкості.

Визначаємо масштабний коефіцієнт:

Швидкість точки А2 дорівнює швидкості точки А1 , так як куліса 2 і ланка 1 рухається разом.

Визначаємо швидкість точки А3 графічно, враховуючи систему:

де: VA2 ,VO2 – переносні швидкості точки А3 ,

 VA3A2 ,VA3O2 – відносні швидкості точки А3 .

На плані з точки О2 проводимо паралельну до А3О2 , а з полюса P проводимо перпендикулярну до А3О2 . Точка їх перетину і буде точкою О3 . з’єднуємо її з полюсом і отримуємо швидкість точки А3 .

Знаходимо дійсну швидкість точки А3:

Визначаємо швидкість точки В за теоремою подібності (чергування букв, як на механізмові так і на планові повинно співпадати при одному і тому ж  напрямку обходу):

Знаходимо дійсну швидкість точки В:

Визначаємо швидкість точки С, вирішуючи графічно:

де: VВ – переносні швидкості точки С,

 VСВ – відносні швидкості точки С.

З точки b проводимо перпендикуляр до ланки ВС і на перетині його з горизонталлю, ми отримуємо точку С і з’єднавши її з полюсом ми отримуємо графічний аналог швидкості точки С.

Знаходимо дійсну швидкість точки С:

Кутову швидкість ланки 3 знаходимо, як відношення відповідної відносної швидкості до її довжини:

Аналогічно знаходимо кутову швидкість і для ланки 4:

Для інших положень механізму розрахунки ведемо аналогічно, а результати заносимо в таблицю № 2.

Таблиця № 2

		0,8	1	2	3	4	5	6	7
VA1=VA2	м\с	3,6	3,6	3,6	3,6	3,6	3,6	3,6	3,6
VA3=VA3O2	м\с	0	2,88	2,988	0	2,304	3,528	3,456	2,232
VB	м\с	0	1,44	1,584	0	0,72	1,008	1,008	0,792
VC	м\с	0	1,368	1,584	0	0,72	1,008	0,936	0,72
VA3A2	м\с	3,6	2,124	2,016	3,6	2,738	1,008	1,08	2,808
VCB	м\с	0	0,3168	0,288	0	0,218	0,108	0,144	0,252
ω3	1\с	0	28,8	31,68	0	14,4	20,16	20,16	15,84
ω4	1\с	0	1,98	1,8	0	1,35	0,675	0,9	1,575

Так як куліса рухається поступально, то ω2 не буде.

1.5 Визначення прискорення точок та кутове прискорення ланок.

Розглянемо прискорення точок та кутове прискорення ланок на прикладі першого положення.

Визначаємо прискорення точки А:

На кресленні № 1 довільно вибираємо полюс точку π і проводимо відрізок πα , довжиною 100 мм і паралельно О1А, це і є графічний аналог прискорення точки А.

Визначаємо масштабний коефіцієнт:

Прискорення точки А2 дорівнює прискорення точки А1 , так як вони рухаються разом.

Визначаємо прискорення точки А3 графічно вирішуючи систему:

де: αA3A2K – відносне каріолісове прискорення точки А3

 αА3А2τ, αА3О2τ – відносне тангенціальне прискорення точки А3

Перераховуємо в графічний аналог:

Порахуємо відносне нормальне прискорення точки А3:

Перераховуємо в графічний аналог:

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6