Реферат: Вплив малих доз радiацii
льна активнiсть цих клiтин була рiзко знижена. Значно менш вираже-
ний характер мали змiни з боку Т-лiмфоцитiв периферичноi кровi об-
стежених, котрi проявилися в основному тенденцiсю до зниження за-
гального вмiсту Т-клiтин (CD3+) та вiдносного числа Т-ефекторiв
(CD4+ -хелперiв), що призвело до загального зниження у них iндексу
iмунореактивностi (CD4+/CD8+).
Виявлене в 1987 роцi значне зниження цитолiтичноi активностi
НЦК продовжувало збiльшуватися в 1988 та 1989 рр., у 1990 роцi рi-
вень цитолiтичноi активностi К-кiллерiв периферичноi кровi обсте-
жених значною мiрою вiдновився, тодi як функцiональна активнiсть
НЦК зростала набагато повiльнiше, досягаючи в середньому 9,4%, що
iстотно нижче контрольних значень. Триваюче пiдвищення рiвня акти-
вностi К-клiтин у 1991 роцi, мабуть, можна розглядати як часткову
компенсацiю цитотоксичноi функцii, що певною мiрою не реалiзува-
лася НЦК, функцiональна активнiсть яких мало змiнилася порiвняно з
1990 роком. Вмiст лiмфоцитiв периферичноi кровi до 1990 р. набли-
зився до контрольного значення [ ]
У випадку жителiв мiста Кисва можна говорити про вплив малих
доз радiацii.
Взагалi, згiдно iснуючих уявлень, малими вважаються дози iо-
нiзуючого опромiнення, що переважають природний радiацiйний фон
(ПРФ) бiльше, нiж у 10 разiв. Вiдносно людини, така доза складас
0,04-0,05 Гр при тривалому опромiненнi. НКДАР ООН рекомендус вва-
жати малими дози, що перевищують ПРФ у 10-100 разiв. Результати
дослiджень впливу низьких рiвнiв iонiзуючого випромiнення на здо-
ров'я людей дозволяс визначити бiологiчну ефективнiсть всiх форм
променевоi дii, починаючи з рiвнiв ПРФ. При оцiнцi малих доз опро-
мiнення МКРЗ при ООН виходить iз того, що будь-яка доза, вiдмiнна
вiд нуля, с канцерогенною та генетично небезпечною.
Як уже вiдмiчалося, одним iз наслiдкiв аварii на ЧАЕС с три-
вале опромiнення населення малими дозами радiацii за рахунок про-
никнення в органiзм радiоактивних речовин, що забруднюють продук-
ти харчування. При цьому характерний повiльний розвиток патологi-
чних процесiв [ ]
Дослiдження, проведенi на пацюках i мишах, показали, що три-
вале введення малих доз окису тритiю (180 дiб) приводить до стiй-
кого спустошення стволового кровотворного пула, яке зберiгасться
до кiнця життя. Незворотне скорочення кiлькостi полiпотентних по-
передникiв Т-клiтин вiдмiчалося i пiсля тривалого зовнiшнього -
-опромiнення. Спостерiгалися значнi порушення Т-лiмфопоезу, не
вiдновлювалися популяцii зрiлих, функцiонально-активних лiмфоци-
тiв. Iмунодефiцитний стан формувався в результатi стiйкоi гiпопла-
зii лiмфоiдноi тканини. Причому гiпоплазiя тимусу та лiмфатичних
вiддiлiв виражена сильнiше, нiж у селезiнцi i кiстковому моз-
ку [
2. МАТЕРIАЛИ I МЕТОДИ ДОСЛIДЖЕННЯ.
2.1 ХАРАКТЕРИСТИКА ОБСТЕЖЕНИХ ГРУП.
Обстеження проводилися на практично здорових волонтерах,
що навчаються в Черкаському державному унiверситетi на фа-
культетах фiзвиховання та природничому факультетi.
Показники клiтинного iмунiтету у практично здорових во-
лонтерiв студентiв факультету фiзичного виховання та студен-
тiв природничого факультету розглядалися як контрольнi
дослiдження. Для проведення iмунологiчних обстежень на кож-
ного волонтера заповнюсться карта iндивiдуального обстежен-
ня, розроблена в Республiканському центрi iмунологiчних дос-
лiджень.
В контрольну групу вiдбиралися волонтери-чоловiки, що
вiдповiдали слiдуючим критерiям:
-вiсутнiсть професiйних шкiдливостей;
-вiдсутнiсть побутових шкiдливостей (контакт з нiтрофарбами,
гербiцидами, пестицидами);
-вiдсутнiсть перенесених iнфекцiйних захворювань, травм,
опiкiв;
-вiдсутнiсть в анемнезi: хiмiкотерапii (цитостатиками, гор-
мональними препаратами, iмунодепресантами i iмуностимулято-
рами) та променевоi терапii;
-iмунологiчно не обтяжений сiмейний анемнез;
-вiдсутнiсть клiнiчних ознак iмунологiчноi недостачi;
-вiдсутнiсть хронiчних захворювань.
Карта iндивiдуального iмунологiчного обстеження запов-
нювалась в двух екземплярах: один направлявся в Республiкан-
ський центр iмунологii, другий залишався на кафедрi фiзiо-
логii iз подальшим занотуванням на комп'ютерi IВМ РС/ХТ 286
в iмунологiчнiй лабораторii.
До дослiдних груп належали студенти факультету фiзично-
го виховання та студенти природничого факультету, котрi заз-
нали дii малих доз iонiзуючоi радiацii, проживаючи у зонiпо-
ситленого радiацiйного контролю (4-та зона).
До проведення iмунологiчного обстеження на пiддос-
лiдних заповнювалися карти iндивiдуального iмунологiчного
обстеження.
Для проведення дослiдiв по змiнi показникiв клiтинного
iмунiтету в периферичнiй кровi обстеженню пiдлягали слiдуючi
групи:
1-ша група - практично здоровi волонтери, що навчаються на
4-му курсi факультету фiзвиховання ЧДУ;
2-га група - практично здоровi волонтери, щонавчаються на
4-му курсi природничого факультету ЧДУ;
3-тя група - особи, що проживають в зонi посиленого
радiацiйного контролю та навчаються на 4-му
курсi факультету фiзвиховання ЧДУ;
4-та група - особи, що проживають в зонi посиленого
радiацiйного контролю та навчаються на 4-му
курсi природничого факультету ЧДУ;
2.2 МЕТОДИКА ВИЗНАЧЕННЯ СУБПОПУЛЯЦIЙ Т-ЛIМФОЦИТIВ
У ВЕНОЗНIЙ КРОВI З ВИКОРИСТАННЯМ МОНОКЛОНАЛЬНИХ
СИВОРОТОК
Специфiчнi антитiла зв'язуються з мембранними антигена-
ми живих клiтин, що знаходяться у суспензii. Щоб запобiгти
келiнгу i iндингу (злущуванню) антигенiв пiсля взасмодii з
антитiлами, до суспензii клiтин добавляють 0.2%-й азид нат-
рiю. У прямих методах IФА використовують специфiчнi до
клiтинних антигенiв антитiла, коньюгуючi з флуорисцентною
мiткою. А маркування клiтин проводять як одноетапну реакцiю.
У непрямих методах IФА в якостi антитiл використовують
не мiченi антитiла до клiтинних антигенiв, а в якостi дру-
гих - мiченi флуорохромом антитiла до iмуноглобулiнiв. Мар-
кування клiтин проводять у два етапи.
Другi антитiла служать для виявлення зв'язаних з клiти-
ною перших антитiл.
Непрямi методи, як правило, чутливiшi прямих.
1. Венозну кров (7 мл) з антикоагулянтом (9.8% цитрат нат-
рiю 0.5 мл, або 25 од/мл гепарина) розбавлясмо фосфатним
буфером у спiввiдношеннi 1:1.
Склад фосфатного буферу:
КН РО 1,15 г.
Na HPO 0,2 г.
КСl 0,2 г.
NaCl 8 г.
на 1мл. дистильованоi води
До фосфатного буферу додасмо 2 г. сироватки альбумiнiв
кролика.
2. На свiжоприготовлений одноступеневий фiкол-верографiно-
вий градiснт (2 мл.) нашаровусмо за допомогою пiпетки з
грушею розбавлену ФБ (фосфатним буфером) кров у центри-
фужнiй пробiрцi.
Методика виготовлення фiкол-верографiна.
24,4 г. фiколу-400 розчиняють у теплiй дистильованiй
водi. Змiшують з 49,9 мл. 70% розчину верографiну. До-
водять об'см до 340 мл. Температура зберiгання розчину
+8 С.
3. Пробiрки з градiснтом кровi центрифугусмо протягом
20-25 хв.
4. Вiдбирасмо пiпеткою з грушею середнiй опалесцуючий
шар,що мiстить лiмфоцити у окремi пробiрки.
5. Вiдмивасмо популяцiю лiмфоциту вiд залишкiв градiснта
фосфатним буфером двiчi, за допомогою центрифугування
протягом 10 хв. Декантусмо. Вiдмивку повторюсмо 2 рази.
6. Доводимо концентрацiю мононуклеарних клiтин за допомо-
гою розведення ФБ до рiвня 1-5 х 10 кл./мл.
Контроль концентраццii проводимо вкамерi Горясва (в од-
ному великому квадратi повинно мiститись 20 лiмфатич-
них клiтин).
7. До 50 мкл одержаних клiтин добавлясмо мiкропiпеткою по
5 мкл. антисироватки LT3 - для визначення кiлькостi
зрiлих Т-клiтин у венознiй кровi (CD3), LT1 - для
зрiлих i майже зрiлих Т-лiмфоцитiв (CD5), LT4 - для
визначення Т-хелперiв (CD4), LT8 - для визначення
Т-супресорiв (CD8).
8. Iнкубусмо сумiш лiмфоцитiв з антисиворотками протягом
20-25 хв при кiмнатнiй температурi.
9. Вiдмивасмо мононуклеари вiд залишкiв не зв'язаноi АС.
Для цього у кожну пробiрку доливасмо по 2 мл ФБ з кро-
лячим альбумiном (2.5%) i центрифугусмо протягом 10
хв. Вiдмивку повторюсмо двiчi. 10. До 50 мкл отриманоi
сумiшi добавляемо по 5 мкл ФIТЦ. Iнкубусмо 20-25 хв.
11. Проводимо вiдмивку вiд флуоресцуючих антитiл мононук-
леари. Вiдмивку проводимо аналогiчно вiдмивцi вiд анти-
сивороток тричi. 12. Мононуклеари за допомогою пiпетки
наносимо на предметне скельце. 13. Скельця помiщасмо на
пiдставки у чашки Петрi з розчином формалiну i фiксус-
Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11
