Реферат: Экзамен по экологии

основного виробничого призначення…

 Для оцінки стану атмосферного  повітря  встановлюються  єдині для території України нормативи екологічної  безпеки  атмосферного повітря…

22. Система учбового курсу “Екологічне право”

Система екологічного права (учбового курсу) — цілісна послідовна і взаємообумовлена сукупність теоретичних по­глядів, ідей і положень про екологічне право, законодавство, його внутрішню структуру і зміст

І. Загальна частина - Науково-методо­логічні засади екологічного права,Предмет, прин­ципи і система екологічного права

Екологічні пра­вовідносини, Об'єкти еколо­гічного права, Джерела еколо­гічного права, Екологічні права і обов'язки гро­мадян, Право власності на природні ре­сурси

ІІ. Особлива частина – природноресурсове право(правове ре­гулювання використання, відтворен­ня  і  охорони природних ресур­сів), природоохоронне право, право екологічної безпеки.

23. Види юридичної відповідальності за екологічні правоппорушення

Екологічне правопорушення за ступенем екологічної небезпеки і заходами державного примусу – еколого-правовий проступок, еколого-майновий-делікт, еколого-адміністративне правовпорушення, екологічний злочин

Відповідальність – майнова, еколого-правова, адміністративна, дисциплінарна, кримінальна.

Еколого – правова відповідальність -  перевищення лімітів використання природних ресурсів, порушення екологічних нормативів, екологічних стандартів, вимог екобезпеки

Санкції – обмеження діяльності, її зупинення, або припинення

Дисциплінарна відповідальність – дисциплінарні проступки в галузі екології (в галузі використання природних ресурсів, охорони нпс, в галузі забезпечення екологічної безпеки)

Умови настання дисціплінарної відповідальності – протиправність, вина, професійна правосуб”єктність в галузі екології, (не)виконання екологічних вимог, які складають коло службових професійних обов”язків

Види дисц. Стягнень – догана, звільнення з посади.

24. Види і порядок водокористування (см. 9).

25. Об”єкти екологічного права

Об'єкти екологічного права —сукупність природних, природно-соціальних умов і процесів природних ресурсів, ландшафтів, природних і природно-антропогенних комплексів, екосистем та життя і здоров'я громадян, що підлягають охороні за допомогою норм екологічного законодавства

- Диференційні - земля надра води, ліси (рослинний світ), тваринний світ,атмосферне повітря

- Інтеграційні - Навколишнє природне середо­вище, Життя і здоров'я громадян від не­безпечної еколо­гічної обстановки

- Комплексні – 1.Природні ком­плекси і ланд­шафти — об'­єкти і території природно-за­повідного фонду

2.Природно-со­ціальні умови і процеси — ку­рортні, ліку­вально-оздо­ровчі, рекреа­ційні зони

3. Екосистеми — виключна (морська) еко­номічна зона, континенталь­ний шельф

4.Природно-антропогенні комплекси (зони) — тери­торії, що зазна­ли екологічної катастрофи

26. Законодавчі засади раціонального природокористування

27. Адміністративно-правова відповідальність за порушення законодавства про надра

Адміністративно-правова відповідальність – різновид суспільних відносин, у яких застосовуються заходи адмін. Впливу за винні і протиправні діяння, що порушують встановлений порядок використання природних ресурсів, охорони нпс, забезпечення екобезпеки та екологічні права громадян.

28. Поняття екологічних прав громадян

Поняття екологічних прав громадян — сукупність юри­дичних можливостей і засобів, які спрямовані на задово­лення потреб громадян в галузі використання природних ресурсів, охорони навколишнього природного середовища і забезпечення екологічної безпеки

Еколого-поавові норми - Уповноважуючі норми, Дозволяючі норми, Регулятивні норми        

Еколого-правові відно­сини за участю громадян - По використанню природних ресурсів, По охороні нав колишнього природного середовища, По забезпеченню екологічної безпеки, а також  Упереджувальні норми і засоби,  Стимулюючі норми і засоби , Норми заборони, Забезпечувані норми гарантії екологічних    

прав громадян

29. зміцненння законності в галузі природокористування

30. цивільно-правова відповідальність за порушення законодавства про надра

Майнова відповідальність за екологічні правопорушення (де­лікти) — різновид юридичної відповідальності, яка передба­чає виконання обов'язку фізичних чи юридичних осіб щодо компенсації шкоди, заподіяної власникам чи користувачам природних ресурсів порушенням екологічного законодавства або порушенням екологічних та інших прав громадян

Підстави майнової відповідальності - Наявність реальної шкоди (Майнової чи Моральної)

Умови майнової відповідальності  -Протиправність, Причинний зв'язок між - заподіяною шкодою і протиправністю, Наявність вини заподіячів  шкоди, Підвищений екологічний ризик та небезпечна ді­яльність

31. Види екологічних прав громадян

Види екологічних прав громадян України

1.   Екологічні права громадян, що реалізуються переважне на галузевому рівні (галузеві)

—   Права громадян на безпеч­не для життя і здоров'я на­вколишнє природне сере­довище

—   Право на одержання пов­ної і достовірної інфор­мації про стан навколиш­нього природного середо­вища і його вплив на здоров'я людей

—   Право на участь в прове­денні громадської екологічної експертизи

—   Право на участь в розробці і здійсненні заходів щодо охорони навколишнього природного середовища, раціонального і комплекс­ного використання при-родних ресурсів

—   Право на здійснення за­гального і спеціального ви­користання природних ре­сурсів

2. Екологічні права громадян, що реалізуються на міжгалузевому рівні (міжгалузеві)

—   Право на участь в обгово­ренні проектів законодав­чих актів, матеріалів щодо розміщення, будівництва і реконструкції об'єктів, які можуть негативно вплива­ти на стан навколишнього природного середовища, та внесення пропозицій до державних та господар­ських органів, установ та організацій з цих питань

—   Право на одержання екологічної освіти

—   Право на об'єднання в гро­мадські природоохоронні  формування

—   Право на подання до суду позовів на державні орга­ни, підприємства, уста­нови, організації і грома­дян про відшкодування шкоди, заподіяної їх здоров'ю та майну внаслідок негативного впливу на навколишнє природне се­редовище

32. земля як об”єкт правової охорони

Завданням земельного законодавства  є  регулювання  земельних відносин з метою створення умов для раціонального  використання  й охорони земель, рівноправного  розвитку  всіх  форм  власності  на

землю  і  господарювання,  збереження  та  відтворення   родючості грунтів, поліпшення природного середовища, охорони прав  громадян, підприємств, установ і організацій на землю.

Відповідно  до  цільового  призначення  всі  землі    України поділяються на:

     1) землі сільськогосподарського призначення;

     2) землі населених  пунктів  (міст,  селищ  міського  типу  і сільських населених пунктів);

     3)  землі  промисловості,  транспорту,  зв'язку,  оборони  та іншого призначення;

     4) землі  природоохоронного,  оздоровчого,  рекреаційного  та історико-культурного призначення;

     5) землі лісового фонду;

     6) землі водного фонду;

     7) землі запасу.

Власність на  землю  в  Україні  має  такі  форми:  державну, колективну, приватну. Усі форми власності є рівноправними.

Охорона  земель  включає  систему  правових,  організаційних, економічних  та  інших  заходів,  спрямованих  на  їх  раціональне використання, запобігання  необгрунтованому  вилученню  земель  із сільськогосподарського обороту, захист від шкідливих антропогенних впливів, а також на відтворення і  підвищення  родючості  грунтів,

продуктивності земель лісового фонду, забезпечення  режиму  земель природоохоронного,     оздоровчого,        рекреаційного та історико-культурного призначення. Охорона земель здійснюється на основі комплексного підходу до угідь як до складних природних утворень (екосистем) з  урахуванням цілей  і  характеру  їх  використання,  зональних  і  регіональних особливостей.  Система  раціонального  використання  земель  повинна    мати

природоохоронний, ресурсозберігаючий, відтворювальний  характер  і передбачати збереження грунтів, обмеження  негативного  впливу  на них, а також на рослинний і  тваринний  світ,  геологічні  породи, водні джерела та інші компоненти навколишнього середовища.

Стаття 84. Зміст і порядок охорони земель Власники землі і землекористувачі,  в  тому  числі  орендарі,

здійснюють: раціональну організацію території; збереження і підвищення родючості грунтів, а також поліпшення

інших корисних властивостей землі; захист  земель  від  водної  та  вітрової   ерозії,    селів, підтоплення,  заболочування,  вторинного  засолення,  висушування, ущільнення,  забруднення  відходами  виробництва,   хімічними    і радіоактивними речовинами та від інших процесів руйнування; захист від заростання сільськогосподарських угідь чагарниками і дрібноліссям, інших процесів погіршення культур технічного стану

земель; рекультивацію порушених земель,  заходи  щодо  підвищення  їх родючості та поліпшення інших корисних властивостей землі; знімання, використання і збереження родючого шару грунту  при проведенні робіт, пов'язаних із порушенням земель; тимчасову  консервацію  деградованих    сільськогосподарських угідь,  якщо  іншими  способами  неможливо  відновити    родючість грунтів. Державні  органи здійснюють необхідні  заходи    у    рамках

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10