Реферат: Экзамен по экологии

     1)  здійснювати  на  наданій  їм  ділянці  надр    геологічне вивчення, комплексну розробку родовищ  корисних  копалин  та  інші роботи згідно з умовами спеціального дозволу (ліцензії);

     2) розпоряджатися видобутими корисними копалинами, якщо  інше не передбачено законодавством  або  умовами  спеціального  дозволу (ліцензії);

     3) здійснювати  на  умовах  спеціального  дозволу  (ліцензії) консервацію наданого в користування родовища корисних копалин  або його частини;

     4) на    першочергове    продовження    строку    тимчасового користування надрами.

     Користувачі надр зобов'язані:

     1) використовувати надра відповідно до  цілей,  для  яких  їх було надано;

     2) забезпечувати повноту геологічного вивчення,  раціональне, комплексне використання та охорону надр;

     3) забезпечувати  безпеку  людей,  майна   та   навколишнього природного середовища;

     4) приводити  земельні  ділянки,  порушені  при  користуванні надрами, в  стан,  придатний  для  подальшого  їх  використання  у суспільному виробництві;

     5) виконувати   інші   вимоги   щодо   користування  надрами, встановлені законодавством України.

Права користувачів надр охороняються законом  і  можуть  бути обмежені лише у випадках, передбачених законодавством України. Збитки, завдані порушенням прав користувачів надр, підлягають відшкодуванню в повному обсязі відповідно  до  законодавчих  актів України.

16. Предмет і поняття екологічного права

Предмет екологічного права складають екологічні право­відносини, що виникають в галузі використання природ­них ресурсів, охорони навколишнього природного сере­довища і забезпечення екологічної безпеки, які базуються на множинності форм права власності, права природоко­ристування і права громадян на безпечне для життя і здо­ров'я навколишнє природне середовище

1. Природноресурсовіправо­відносини (по використанню природних ресурсів) – земельні, водні, лісові, гірничі, фауністичні, по використанню атмосферного повітря для потреб життєдіяльності людини і сировини основного вироб­ництва

2. Охоронні (забезпечу­вальні) правовідноси­ни в галузі екології - Природоохоронні (середовищеохоронні) правовідно­сини, Правовідносини по охороні навколиш­нього природного середовища, Правовідносини в галузі охорони при­родних ресурсів і ландшафтів, Правовідносини в галузі охорони об'єктів і територій природно-заповідного фонду, Правовідносини в галузі охорони еко­систем і комплексів, Правовідносини в галузі охорони природно-антропогенних ландшафтів. Правовідносини в галузі охорони ліку-вально-оздоровчих та рекреаційних зон і територій. Антропоохоронні (по охороні життя і здоров'я людини від небезпечного довкілля) право­відносини, Правовідносини по охороні життя і здоров'я людини від небезпечного антропогенного впливу, Правовідносини по охороні життя і здоров'я людини від негативного впливу стихійних сил природи та природних явищ.

Екологічне право – комплексна галузь права, яка об”єднує сукупність еколого-правових норм, що регулюють екологічні відносини з метою ефективного використання, відтворення, охорони природних ресурсів, забезпечення якості нпс,гарантування екологічної безпеки, реалізація захисту екологічних прав.

 

17. Економіко-правове стимулювання екологічної діяльності

Економіко-правове стимулювання екологічної діяльності —встановлені чинним законодавством пільги, переваги, ком­пенсації та інші економічні форми заохочення, спрямо­вані на ініціативне здійснення юридичними і фізичними особами заходів щодо ефективного використання природ­них ресурсів, охорони навколишнього природного сере-довиша і забезпечення екологічної безпеки

Джерела економіко-правового стимулювання екологічної діяльності -Бюджетні асигнування, Позабюджетні кошти, Кошти юри дичних і фізичних осіб, Ініціативні екологічні кошти

Форми економіко-правового стимулювання -

1.   Надання пільг при оподаткуванні юридичним і фізичним особам

2.   Надання на пільгових умовах строкових і позастрокових по зичок

Умови:

1.   Реалізація еколо­гічних заходів

2.   Перехід на мало-відходні і безвідход­ні ресурсо- і енер­гозберігаючі тех­нології

3.   Організація ви­робництва і впро­вадження очисного обладнання і устат­кування для утилі­зації і переробки відходів

4.   3. Впровадження приладів екологіч­ного   контролю джерел викидів і скидів

5.   Здійснення ін­ших природоохо-ронних заходів

6.   Для реалізації заходів щодо забезпечення раці­онального природовикористання

7.   Передачі частини коштів позабюджетних фондів на договірних за­садах юридичним і фі­зичним особам

8.   Здійснення заходів щодо гарантованого зниження викидів і ски­дів забруднюючих речо­вин

9.   Зменшення шкідливих фізичних, хімічних та бі­ологічних впливів на екологічну обстановку

10.  Розвиток екологічно безпечних технологій та виробництв

11.  Встановлення підвищених норм амортизації основ­них виробничих природоохоронних фондів...

18. Припинення права користування надрами

Стаття 26. Припинення права користування надрами

Право користування надрами припиняється у разі:

     1) якщо відпала потреба у користуванні надрами;

     2) закінчення встановленого строку користування надрами;

     3) припинення діяльності  користувачів  надр,  яким  їх  було надано у користування;

     4) користування надрами з застосуванням методів  і  способів, що негативно впливають на стан  надр,  \ призводять  до  забруднення навколишнього природного середовища або  шкідливих  наслідків  для

здоров'я населення;

     5) використання надр не для  тієї  мети,  для  якої  їх  було надано, порушення інших вимог, передбачених  дозволом  (ліцензією) на користування ділянкою надр;

     6) якщо користувач без поважних причин протягом двох років не приступив до користування надрами;

     7) вилучення у встановленому законодавством порядку наданої у користування ділянки надр.

     Право користування надрами припиняється органом,  який  надав надра у користування, а у випадках,  передбачених  пунктами  4,5,6 цієї статті, у разі незгоди користувачів, -  у  судовому  порядку.

При цьому питання  про  припинення  права  користування  земельною ділянкою  вирішується  у  встановленому  земельним  законодавством порядку.

 Землевласники і землекористувачі можуть бути позбавлені права видобування корисних копалин місцевого значення, торфу  і  прісних підземних вод та права користування надрами  для  господарських  і побутових потреб у разі порушення ними порядку і умов користування надрами на наданих  їм  у  власність  або  користування  земельних ділянках місцевими Радами народних депутатів або іншими спеціально уповноваженими органами в  порядку,  передбаченому  законодавством України.

19. Джерела екологічного права

Джерела екологічного права — форми вираження еколого-правових норм — нормативні акти, що містять еколого-правові норми, призначені для регулювання екологічних правовідносин

1. Диференційні  2.   Інтеграційні   3. Комплексні

1. Законодавчі акти (Закони) - Земельний кодекс України., Закон України «Про плату за землю, Кодекс України «Про надра», Водний кодекс України, Лісовий кодекс України, Закон України «Про тваринний світ»

Закон України «Про охорону атмосфер­ного повітря»….

2. Декрети Кабміну

3.   Підзаконні акти – постанови ВРУ, НПА Президента України (укази, розпорядження)

4.   Урядові нормативні акти

5.   Галузеві НПА в галузі екології (інструкції, такси, методики, правила) – Мінекобезпеки,Мінлісового господарства..

6.   Локальні НПА (рішення місцевих референдумів, акти органів місцевого самоврядування…)

20. Відповідальність як засіб реалізації екологічного права

Юридична відповідальність в галузі екології — особливий стан суспільних екологічних правовідносин, при якому правовими засобами забезпечується виконання відпові­дальними особами спеціальних обов'язкових вимог зако­нодавства в галузі використання природних ресурсів, охо­рони навколишнього природного середовища, забезпечен­ня екологічної безпеки чи застосування до винних осіб заходів державно-правового примусу

Правові форми юридичної відповідальності в галузі еклогії -  позитивна, негативна (дія і бездіяльність)

Форми реалізації – добровільна і примусова

21. Стандартизація і нормування у галузі охорони атмосферного повітря :  поняття і види

     Екологічна стандартизація і нормування  проводяться  з  метою встановлення  комплексу  обов'язкових  норм,  правил,  вимог  щодо охорони атмосферного повітря від  забруднення,  шкідливого  впливу фізичних  і  біологічних  факторів  та  забезпечення   екологічної безпеки.

Стаття 5. Державні стандарти у галузі охорони  атмосферного  повітря  є обов'язковими для виконання і визначають поняття і терміни,  режим використання та охорони атмосферного повітря,  методи  контролю за

станом атмосферного повітря, вимоги  щодо  запобігання  шкідливому впливу  на  атмосферне  повітря,  встановлюють  інші  вимоги  щодо охорони і використання атмосферного повітря.

     Стандарти у галузі охорони атмосферного повітря розробляютьсяь  і вводяться в дію Міністерством охорони  навколишнього  природного середовища України та Міністерством  охорони  здоров'я  України  у порядку, що визначається законодавством України.

 У галузі охорони  атмосферного  повітря  встановлюються: нормативи екологічної безпеки атмосферного повітря нормативи гранично допустимих викидів забруднюючих речовин  у атмосферне повітря і шкідливого  впливу  фізичних  та  біологічних факторів стаціонарними джерелами; граничні  нормативи  утворення  забруднюючих  речовин,    які відводяться у атмосферне повітря при  експлуатації  технологічного та іншого обладнання, споруд і об'єктів; нормативи  використання  атмосферного  повітря  як   сировини

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10