Грошова система
України не змінює на краще ситуацію із залученням вільних коштів населення
в економічний оборот країни. На 01.11.99 в банківській системі країни
функціонувало ЗО комерційних банків з іноземним капіталом, з яких 9 мають
100% іноземний капітал. Усі ці банки — резиденти України. Основна причина,
чому довіра населення до таких банків не зростає, — та обставина, що банки
з іноземним капіталом працюють у тих же умовах, що й вітчизняні. Насамперед
це стосується фактичної відсутності системи страхування внесків населення в
банківській системі країни. До того ж банки, що цілком утворені за участю
іноземного капіталу, обслуговують лише зовнішньоекономічні зв'язки
українських підприємств і організацій з партнерами країн походження
капіталів.
17. Наявність хронічного позитивного сальдо купівлі-продажу іноземної
валюти, яка використовується населенням у вигляді заощаджень, а також у
тіньовому обігу за участю юридичних і фізичних осіб (продаж-купівля
квартир, дач, автомобілів тощо).
18. Постійне перевищення доходів населення над його витратами, яке фізичні
особи через нестачу достатньої захищеності та мотивації не вкладають у
банківську систему та інші фінаїісові інститути.
Можна зробити висновок, що нині в нашій країні відсутня альтернатива
іноземній валюті в готівковому вигляді як засобу нагромадження і зберігання
заощаджень населення.
ОСНОВНІ НАПРЯМКИ ЗМЕНШЕННЯ ПОЗАБАНКІВСЬКОГО ОБІГУ ГОТІВКИ.
Комплекс заходів щодо суттєвого зменшення позабанківського обігу
готівки й залучення її до фінансового обороту країни слід розглядати в
контексті зі зменшенням і подоланням тіньової економіки, яка зумовлюється
значною мірою негативними змінами, що відбуваються в процесі реформування
офіційного сектору яаціон.зльної економіки.
Основні напрями скорочення позабанківського обігу готівки в
національній та іноземній валюті можуть бути такими.
1. Радикально реформувати банківську систему, зробити її прозорою та
здатною забезпечувати необхідні для ііігчіізпяної економіки кредитні
ресурси, здійснення операцій з цінними ііапе:
рами, залучення вільних коштів населення, гарантування вкладів фізичних
осіб та депозитів підприємств, всебічно розвивати спеціальні банківські
установи, насамперед іпотечні та інвестиційні. Забезпечити становлення та
розвиток регіональних банків, у першу чергу муніципальних. Потребує
удосконалення й система нагляду за банківською діяльністю.
2. Ще раз повернутися до ідеї запровадження ощадних валютних сертифікатів з
метою акумуляції вільних коштів населення в іноземній валюті та подальшого
їх інвестування в розвиток національної економіки. Вирішити питання щодо
доцільності функціонування пунктів обміну валюти на підставі агентських
угод з уповноваженими банками. Суттєво підвищити довіру до банківської
системи може прийняття Закону України «Про гарантування вкладів фізичних
осіб» та запровадження дієвого механізму страхування вкладів фізичних осіб
комерційних банках, а також нової редакції Закону «Про банки та банківську
діяльність».
3. Було б доцільно відкрити в країні філію відомого іноземного банку (на
умовах нерезидента), основним завданням якої могло б стати залучення
вільних коштів населення як в ігоземнііі, так і в національній валюті та
включення їх в економічний оборот України. При цьому доцільно конкретно
з'ясувати, у чипадку згоди керівництва іноземного банку на функціонування в
Україні його структури-нерезидента, можливість встановлення для її
діяльності таких умов: по-перше, не вивозити кредитні ресурси у вигляді
валютних внесків населення і прибуток за межі країни як мінімум протягом
п'ятьох років; по-друге, страхування внесків населення в капітал філії
здійснювати за рахунок власних коштів іноземного банку; по-третє, звільнити
на зазначений час цю структуру від сплати податків до державного бюджету;
по-четверте, внести відповідні зміни в нову редакцію проекту Закону України
«Про банки і банківську систему».
4. Розширити присутність іноземного капіталу (а також національного
капіталу, що повертається) у вітчизняному банківському секторі на основі
реформування механізмів залучення іноземних інвестицій до банківської
системи країни. В цьому напрямі можна йти шляхом створення спеціалізованих
інвестиційних банків за рахунок реструктуризації діючих комерційних банків
або відкриття інвестиційних коридорів і спеціальних інвестиційних зон, де
створити необхідні умови й механізми повернення з-за кордону амністованих
національних коштів.
5. Проводити систематичну роз'яснювальну роботу серед населення щодо
переваг використання безготівкових форм розрахункін, насамперед у
торгівельній. Побутовій та інших сферах обслуговування населення, системі
споживчої кооперації. Ці форми доцільно розвивати шляхом розвитку системи
електронних пластикових карток, переказування доходів фізичних осіб на
вклади і розрахункові рахунки в банках, проведення розрахунків чеками,
перерахування коштів з банківських рахунків за придбані товари й спожиті
послуги, комунальні платежі тощо.
6. Забезпечити зміцнення фондового ринку та його інфраструктури, в тому
числі прискорити створення вторинного фондового ринку, розширення ринку
комерційних цінінних паперів і форм розрахунків, що відповідають вимогам
ринкової економіки, запровадження надійної та потужної системи страхування
внесків населення і депозитів підприємств, виданих кредитів. Розробити й
впровадити механізм формування страхових фондів (резервів) під страхування
внесків населення до комерційних банків.
7. У вигляді інструмента підвищення купівельного попиту населення й
одночасного цільового нагромадження його вільних коштів можна
використовувати утворення кредитних союзів (на зразок колишніх кас
взаємодопомоги), що дозволять використовувати акумульовані вільні кошти
населення у вигляді кредитних ресурсів, тобто залучити їх до економічного
обороту країни.
8. Необхідно забезпечити перехід від адміністративного механізму до
створення економічних умов (із залученням правових метолів) для зниження
обсягів купівлі валюти населенням, скорочення зовнішньої «човникової»
торгівлі й контрабанди.
9. Суттєве значення у зменшенні позабанківського обсягу готівки матиме
вдосконалення вітчизняної торгівлі у напрямі набуття нею сучасних
цивілізованих рис. Слід насамперед стимулювати розвиток оптової та
дрібнооптової торгівлі, поширювати фірмову роздрібну торгівлю у
пристосованих для цього місцях, зменшувати торгівлю без використання
касових апаратів, особливо торгівлю на ринках та торгівлю з рук. Встановити
обмеження прийому готівкових коштів від населення у сфері роздрібної і
оптово-роздрібної торгівлі та надання послуг при відсутності касових
апаратів.
10. Доцільно розробити відповідний механізм обов'язкового використання
банківських рахунків під час придбання нерухомості, автомобілів, побутових
предметів довготермінового використання тощо. Крім цього, через механізм
податкової декларації ввести процедуру підтвердження джерел походження
доходів громадян при купівлі вищенаведених товарів та внесенні значних за
обсягом вкладів на банківські рахунки.
11. Розробити і реалізувати механізм використання ОВДП для акумуляції
вільних засобів населення та їх наступного державного інвестування в
розвиток економіки. Паралельно варто сформувати ефективний механізм
страхування банківських депозитів і внесків. Створити умови, за яких
депозитні ставки по гривні будуть привабливішимії, ніж по долару. В ньому
випадку власники вільних коштів в іноземній вайюті вкла.ч.атимуті.їх не в
доларах, а в гривнях.
12. Залучати вільні кошти населення через мережу існуючих комерційних
банків з одним істотним уточненням: уряд разом з ІІБУ повинен вибрати
(краще на тендері) й призначити для роботи з депозитами населення
уповноважені банки, які через свої територіальні мережі відділень і філій
починають працювати у напрямі залучення вкладів населення. Зрозуміло, що
без гарантій з боку держанії і визначених пільг, а також серйозної
роз'яснювальної роботіи, дохідливої, переконливої реклами нічого не буде.
13. Суттєво знизити податковий тиск на фізичну особу і товаровиробника.
Податки на доходи громадян ге мають перевищувати 15-20%. Крім того,
доцільно задіяти шкалу податків не прогресивну як зараз, а прогресивно-
регресивну: до якогось певного значення розмір податку зростає, а потім
знижується. В такому випадку податки платитимуть майже всі: і з малими
(тому що сума податку мізерна), і з середніми (сума податку — «по-кишені»),
і з високими доходами (сума податку незначна порівняно із загальним
