Экологическое сознание как фактор развития украинского общества

на основі принципу більшості. Це передбачає підзвітність і гласність дій

місцевого самоврядування;

. професіоналізм: всі основні технічні служби, такі як вивезення відходів,

енергозабезпечення, громадський транспорт, шляхове будівництво та ін., у

наші дні забезпечуються місцевими органами влади. Місцевим органам влади

все більше і більше потрібні професіонали для ефективного виконання цих

задачна своїх територіях;

. кооперація: місцеві органи влади повинні бути організовані так, щоб

заохочувати взаємодію і співпрацю між своїми відомствами. Поділ або

відчуження екологічних проблем призводить до суперечки стратегій і

програм. Місцеві органи влади припиняють фінансувати стратегії і

програми, що викликає забруднення і сприяє деградації навколишнього

середовища: в цей же час вони реалізують заходи щодо очищення

навколишнього середовища і збереження ресурсів. Замість поділу,

бюрократизації і дроблення, місцева влада повинна характеризуватися

відкритістю, гнучкістю та співпрацею. (Кооперація всередині місцевого

керівництва повинна сполучатися з кооперацією між різними рівнями влади і

між владою і приватним сектором).

Структура місцевих органів влади може бути поділена на:

. адміністративну: установи і відомства, створені для підготовки і

виконання рішень, прийнятих політичними організаціями; і

. політичну: органи, вибрані для прийняття рішень.

Адміністративні і політичні структури, так як і місцеві органи влади,

які приймають рішення, повинні слідувати вищенаведеним принципам

демократії, професіоналізму і кооперації, і виходити з конкретних задач

муніципалітетів.

5.2.Завдання адміністративних підрозділів

Структуру організації краще всього визначати, виходячи з задач цієї

організації. Це справедливо, як для приватних підприємств, так і для

громадських чи неурядових організацій, партій, клубів чи асоціацій.

Кінцевою метою організації є виробництво продукції чи забезпечення послуг.

Найбільш придатний спосіб проектування ефективної організації складається в

тому, щоб в процесі створення засобів (структура, персонал, бюджет),

зосередиться на кінцевому продукті, який виробляється нею (продукцію чи

послуги).

Розробка адміністративної і політичної структури місцевого управління

повинна будуватися на задачах, котрі конкретні структури влади повинні

виконувати. Ці задачі значно відрізняються в різних країнах і усередині

однієї країни, в різних містах і містечках відмінних розмірів. Крім цього,

задачі, які стосуються місцевих органів влад, змінюються з часом, чи в

залежності від вибраної політичної і адміністративної структури можуть

здатися неадекватними, неефективними чи застарілими щодо нових задач,

законів і норм. Структура місцевих органів влади може отримати нові

функції, або може стати необхідним переробити і тим самим покращити

структуру відповідно до фінансового тиску або з усе більшою приватизацією

сервісу.

Для повної розробки організації місцевого самоуправління необхідно

виконання таких шести етапів:

. муніципальна відповідальність;

. муніципальні екологічні задачі;

. класифікація задач;

. групування задач;

. визначення адміністративних відділів;

. створення необхідних комітетів ради.

Кінцеві результати, призначення і мета адміністрації матеріалізуються в

завданнях, які витікають із законів, декретів або розпоряджень органів

місцевої влади або встановлюються рішенням більшості членів виборчого

органу. Завдання являють собою суть, відправну точку організаційного

оформлення.

Відомства (відділи та служби) поділяються за цими завданнями. Завдання

групуються так, щоб вони могли бути присвоєні відомству або відділу як

окремою організаційною одиницею, призначеною для вирішення цього завдання.

Подібні завдання об’єднуються в одну групу. Функціональні аспекти

економічного і ефективного вирішення завдань найкращим способом

використовуються, або аналогічні і взаємозв’язані завдання об’єднуються

разом в межах одного блоку відповідальності і координації.

І, навпаки, при групуванні завдань потрібно враховувати можливі

адміністративні підрозділи. Тобто, ці підрозділи повинні відповідати

проекту в залежності від груп задач. Групи задач встановлюються в

залежності від їх подібності і в відповідності з майбутніми організаційними

підрозділами, які будуть керувати групами задач.

Організація адміністрації залежить не тільки від виду завдань, які слід

виконати, але й від величини муніципалітету. Невеликі муніципалітети мають

менше служб, відділів, і підрозділів (якщо зовсім мають), і може бути

потрібне об’єднання різнорідних завдань.

Адміністрація існує для того, щоб служити громадянам. Громадяни являють

собою споживачів і кінцевою метою є задоволення їх потреб.

Коло завдань і адміністративний план мають довгострокові перспективи,

але при створенні організації (переструктуризації) необхідно брати до уваги

кваліфікацію і очікувану віддачу від штатного персоналу.

5.3.Класифікація завдань

Сьогодні необхідно визначити завдання, які необхідно вирішувати

централізовано і що краще децентралізувати по інших технологічних

підрозділах. Так, за умови гарантії, що проектування і будівництво будівель

буде екологічно доброякісним, якщо за нього буде нести відповідальність

підрозділ будівництва, цю задачу можна не розділяти і не доручати

екологічному відомству. Кожний технічний підрозділ повинен «позеленіти» і

прийняти до уваги в своїй щоденній практиці такі міжвідомчі питання, як

екологічна обгрунтованість. З іншого боку багато обов’язків краще

виконуються централізовано, наприклад, екологічний опитувальник або база

даних екологічного моніторингу, або координація природоохоронних аспектів в

муніципальному плануванні охорони навколишнього середовища.

5.4.Інтегрування екології в адміністративні структури

У більшості країн, де діє місцеве самоврядування, муніципалітети мають

високу ступінь свободи дій щодо вибору організаційної структури своїх

адміністративних і політичних організацій.

У де-яких, але не у всіх, європейських країнах голови виконавчої влади,

відомі під назвою мер або бургомістр, а в великих містах головний мер або

обербургомістр, чи безпосередньо вибираються громадянами міста або

містечка, чи вибираються членами ради. В інших країнах, у тому числі в

Україні головна виконавча особа – це службовець, який призначається на

відкритому конкурсі.

Якщо місто велике, згруповані завдання забезпечення електроенергією та

питною водою, управління збиранням твердих відходів і стічних вод можуть

об’єднуватися в один підрозділ – відомство. Окремо згруповані задачі

розміщуються в підрозділах усередині відомства, якщо орган влади досить

великий, щоб мати декілька чоловік, які б займалися різними групами

завдань. Таким чином припустимо «комунальне» відомство може бути сформоване

з чотирьох підрозділів: енергозабезпечення, питна вода, стічні води і

відходи.

5.4.Екологічні відомства (підрозділи)

Робота екологічного відомства може бути розбита на три основні

напрямки:

. задачі прямого екологічного управління, такі як організація збирання і

відчуження відходів, водозабезпечення, відділення стічних вод, контроль

забруднення повітря і под.;

. співуправління екологічними задачами, приписаними іншим відомствам або

підрозділам, наприклад, транспортні перевезення, планування

землекористування і інші;

. забезпечення інформацією, консультації і навчання в питаннях екології

всіх політичних і адміністративних органів місцевої адміністрації і

широких мас населення.

Нижче обмірковуються такі можливості інтегрування екологічного

відомства, хоча вони не розглядаються в якості можливих рекомендацій:

Варіант 1: децентралізовані структури: наявність чиновників по екології

в кожному відомстві;

Варіант 2: екологічний підрозділ або чиновник усередині існуючого

відомства;

Варіант 3: відомство по екології;

Варіант 4: додаткові структури: група зелених;

Варіант 5: додаткові структури: екологічні проекти і робочі групи.

Варіант 1: Децентралізовані структури (чиновники по екології).

Найпростіший шлях інтегрування екології в адміністративні структури

місцевих органів влади полягає у призначенні чиновника з екології, що

відповідає за екологічний внесок в процес прийняття рішень, у кожне існуюче

відомство. За цією концепції існуючі підрозділи відповідають за конкретні

екологічні задачі і/чи розглядають екологічне значення в своїй постійній

роботі над програмами чи проектами.

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13