Рослина в житті людини
Рослина в житті людини
Курсова робота
на тему:
«Рослина в житті людини»
План
Вступ.....................................................................
...................................................3
§ 1 Теорія розвитку біологічних
понять................................................................5
§ 2 Зміст екологічних понять в розділі “Рослини” в
темах:.............................9
1. Загальне ознайомлення з квітковими
рослинами.........................................11
2.
Корінь................................................................
.....................................................11
3.
Пагін.................................................................
.......................................................12
4. Квітка і
плід.................................................................
..........................................13
5.
Насінина..............................................................
...................................................13
6. Рослина – цілісний
організм.............................................................
..................14
7. Квіткові
рослини..............................................................
....................................14
8. Розвиток рослинного
світу................................................................
.................14
9. Рослинні
угруповання..........................................................
...............................15
§ 3 Методика формування екологічних понять в шкільній
біології...............17
Висновок..................................................................
..............................................27
Список використаної
літератури................................................................
.....28
Вступ.
Екологія нині набуває провідного значення в біологічній науці. Знання
екологічних закономірностей тепер необхідна для всієї діяльності людства на
нашій планеті у зв’язку з загрожуючими для його існування прогнозами.
Екологія синтезує аналітичні дані галузей біологічної науки і розглядає
життя в їх взаємозв’язках з навколишнім середовищем і між собою, тобто так,
як у природі.
Якщо мільйони років розвивалося життя і тисячоліттями складались
взаємозв’язки організмів і середовища, а також пристосованість організмів
до спільного життя, то швидкий технічний прогрес привів до значних порушень
природних явищ. Нині особливо відчувається негативний вплив антропогенного
фактору на природу.
Такі умови склалися на всій планеті, особливо несприятливі в нашій
країні, де довгі роки проблеми охорони природи і раціонального
природовикористання, по суті, не вирішувались і замовчувались. Усвідомлення
важких реальних екологічних ситуацій у країні заставили подивитись на
сучасне і майбутнє по новому.
Екологічна освіта молоді – не просто одне із найважливіших завдань
сучасного суспільства, це умови його подальшого виживання.
Тому так важливо утримати цю базу знань, яка повинна увійти в світогляд
нового покоління, стати основою його діяльності.
Без сумніву, що справжня серйозна екологічна підготовка може бути
реалізована тільки на міцній біологічній основі. Екологічна грамотність
немислима без елементарного розуміння того, як побудована жива природа, з
якими біологічними законами необхідно рахуватись в господарській діяльності
людини.
Очевидно, тільки підвищенням рівня екологічної освіти суспільства в
цілому може змінити і стиль мислення господарських керівників, і поведінку
кожного громадянина. Екологічно грамотна людина буде знати, як зменшити
екологічну загрозу, зняти її гостроту і ліквідувати, як потрібно вести
господарство, щоб не допустити порушення природи; він не буде наносити
шкоду природі під час відпочинку, не дозволить собі марнотратство по
відношенню до її ресурсів. Екологічні знання потрібні усім. І забезпечити
їх повинна школа.
Тому вирішено висвітити в курсовій роботі проблему формування екологічних
понять у шкільному курсі біології у розділі “Рослини”.
Завдання:
1. Зробити аналіз шкільної програми розділу “Рослини”, тем, в яких
формуються екологічні поняття.
2. Підібрати найбільш ефективні і доступні методи і прийоми формування і
кращого засвоєння цих понять учнями.
Гіпотеза: формування екологічних понять здійснюється
1. під час проведення екскурсій;
2. під час проведення феноспостережень;
3. на уроках (краєзнавчий матеріал).
Для розв’язування завдань використовувати такі методи:
1. аналіз літератури;
2. спостереження під час педагогічної практики за формуванням понять у
учнів.
3. створення оригінальних методичних підходів.
§ 1 Теорія розвитку біологічних понять.
Дослідженнями багатьох методистів-біологів була відкрита основна
методична закономірність свідомого і міцного засвоєння знань. Вона полягає
в планомірному утворені і розвитку понять у учнів в процесі вивчення.
За останні десятиріччя в методиці біології склалась і закріпилась теорія
розвитку понять в процесі вивчення.
Поняття допомагають людині в її поступовому пізнанні світу.
Оперування поняттями, по визначенню Ф. Енгельса, і є мислення. Поняттями
людина мислить. Думка відображає реальний світ і на шляху від незнання до
знання проходить ряд стадій.
Початковим моментом в пізнанні зовнішнього світу є відчуття речей і явищ.
Із відчуття утворюється сприймання, яке відображає речі в цілому. На основі
сприймання утворюється уявлення. Узагальнення уявлень утворює поняття.
Розвиток понять – основна рушійна сила усього навчально-виховного процесу.
Вчитель повинен виділити основні поняття в кожному курсі, в учбовому
предметі і неперервно держати їх в полі свого методичного зору,
повертаючись до них на різному матеріалі і в різних зв’язках.
Учні оволодіють поняттями не відразу: на утворення їх потрібен час.
Верзилин Н.М., Корсунська В.М. в своїй роботі відмічають, що біологія –
це система основних понять, які розвиваються в логічній послідовності і
знаходяться у взаємозв’язках. Ці поняття можуть бути простими і складними,
спеціальними і загальнобіологічними.
Кожне поняття поступово розвивається, ускладнюється. Просте початкове
поняття, яке включає один елемент знання, об’єднуючись з другими простими
поняттями, утворюють складні. Так поняття “листок” на першому уроці по темі
є простим, первинним. Учні дізнаються, що листок має зелену пластинку з
жилкуванням і черешком, тобто придбають поняття про зовнішній вигляд. До
кінця вивчення теми, на десятому уроці, поняття “листок” стає складним і
включає ряд елементів знань. Учні дізнаються про різні форми листків,
анатомічну будову, утворення органічних речовин в листку шляхом вбирання
вуглекислого газу на світлі, дихання листка, випаровування листком води,
пристосування листків у різних рослин. Складне поняття “листок” узагальнює
у собі поняття морфології, анатомії, фізіології, екології листка. З
приведеного прикладу видно, що просте поняття в ряді випадків може бути
відносно простим і відносно складним.
Являється дуже важливим для кожного уроку біології виділити головні
спеціальні поняття, які б сприяли послідовному розвитку фундаментальних
загальнобіологічних понять, забезпечуючих формування наукового світогляду
учнів.
Так формування і розвиток поняття “дводольні і однодольні рослини”,
згідно до програми починаються на уроці з теми “Будова насіння дводольних
рослин” і йде по слідуючих етапах:
І. Виявлення запасу уявлень і понять в учнів, набутих в попередніх
класах і в результаті життєвого досвіду. З цією метою учитель організовує
бесіду з учнями, в результаті якої узагальнюються їх знання про основні
органи квіткових рослин (корінь, стебло, листя) на основі елементарних
понять, набутих в 3-му класі на уроках природознавства і в курсі ботаніки в
5-му класі з теми “Загальне ознайомлення з квітковими рослинами”.
ІІ. Організація досліджень учнів за будовою плодів квасолі. При
обговоренні учні роблять висновки про наявність оцвітини, до якої
прикріплюється насіння квасолі.
ІІІ. Проведення лабораторної роботи, під час якої учні вивчають будову
насіння квасолі. Після виконання роботи учитель організовує бесіду,
направлену на виділення вагомих ознак насіння дводольних рослин.
IV. Схематичне зображення вчителем на дошці, а учнями у зошитах цілого
і розрізаного насіння квасолі, частин насіння і зародку, запис їх назв на
малюнку. Малюнок виконаний на дошці, використовується для висновку, в якому
відображаються найбільш вагомі ознаки, характерні для всіх рослин класу
дводольні.
V. Уточнення понять шляхом порівняння насіння різних рослин. Вчитель
