Быстрый поиск

Співвідношення Я-реального та Я-ідеального у підлітків

p align="left">Після проведення дослідження за двома методиками ми провели порівняння отриманих результатів та вказали напрямки корекційної роботи.

2.2 Аналіз отриманих результатів

Дослідження проводилося нами на базі ЗОШ І-ІІІ ст №4 м. Рівне. Досліджуваними були учні 7-х класів у кількості 25 підлітків віком 14 років.

Самооцінка пов'язана з однією з центральних потреб людини - потребою в самоствердженні, з прагненням людини знайти своє місце в житті, утвердити себе як члена суспільства в очах оточуючих і в своїй власній думці.

Під впливом оцінки оточуючих у особи поступово складається власне відношення до себе і самооцінка своєї особи, а також окремих форм своїй активності, спілкування, поведінки, діяльності, переживань.

Самооцінка може бути оптимальною і неоптимальною. При оптимальній, адекватній самооцінці суб'єкт правильно співвідносить свої можливості і здібності, достатньо критично відноситься до себе, прагне реально дивитися на свої невдачі і успіхи, прагне ставити перед собою досяжні цілі, які можна здійснити на ділі. До оцінки досягнутого він підходить не тільки з своїми мірками, але і прагне передбачати, як до цього поставляться інші люди: товариші по роботі і близькі. Іншими словами, адекватна самооцінка є підсумком постійного пошуку реальної міри, тобто без дуже великої переоцінки, але і без зайвої критичності до свого спілкування, поведінки, діяльності, переживаннями. Така самооцінка є якнайкращою для конкретних умов і ситуацій. До оптимальної відносяться самооцінки «високий рівень» і «вище середнього рівня» (людина заслужено цінує, поважає себе, задоволений собою), а також «середній рівень» (людина поважає себе, але знає свої слабкі сторони і прагне до самовдосконалення, саморозвитку). Але самооцінка може бути і неоптимальною -- надмірно завищеною або дуже заниженою.

На основі неадекватної завищеної самооцінки у людини виникає неправильне уявлення про себе, образ своєї особи і можливості, що ідеалізується, своєї цінності для оточуючих, для загальної справи. У таких випадках людина йде на ігнорування невдач ради збереження звичної високої оцінки самого себе, своїх вчинків і справ. Відбувається гостре емоційне «відштовхування» всього, що порушує уявлення про себе. Сприйняття реальної дійсності спотворюється, відношення до неї стає неадекватним - чисто емоційним. Раціональне зерно оцінки випадає повністю. Тому справедливе зауваження починає сприйматися як причіпка, а об'єктивна оцінка результатів роботи - як несправедливо занижена. Неуспіх постає як наслідок чиїхось підступів або обставин, що несприятливо склалися, жодною мірою не залежних від дій самої особи.

Людина із завищеною неадекватною самооцінкою не бажає визнавати, що все це - наслідок власних помилок, ліні, недоліку знань, здібностей або неправильної поведінки. Виникає важкий емоційний стан - афект неадекватності, головною причиною якого є стійкість стереотипу завищеної оцінки своєї особи, що склався. Якщо ж висока самооцінка пластична, міняється відповідно до реального положення справ -- збільшується при успіху і знижується при невдачі, то це може сприяти розвитку особи, оскільки їй доводиться прикладати максимум зусиль для досягнення поставлених цілей, розвивати свої здібності і волю.

Самооцінка може бути і заниженою, тобто нижче за реальні можливості особи. Зазвичай це приводить до невпевненості в собі, боязкості і відсутності амбіцій, неможливості реалізувати свої здібності. Такі люди не ставлять перед собою важкодоступної мети, обмежуються рішенням буденних завдань, дуже критичні до себе.

Дуже висока або дуже низька самооцінка порушують процес самовдосконалення, спотворюють самоконтроль. Особливо це помітно відбувається в спілкуванні, де особи із завищеною і заниженою самооцінкою виступають причиною конфліктів. При завищеній самооцінці конфлікти виникають через зневажливе ставлення до інших людей і дуже різкі і необґрунтовані вислови на їх адресу, нетерпимості до чужої думки, прояву зарозумілості. Низька критичність до себе заважає їм навіть усвідомити, як вони ображають інших зарозумілістю і незаперечністю думок.

При заниженій самооцінці конфлікти можуть виникати через надмірну критичність цих людей. Вони дуже вимогливі до себе і ще вимогливіші до інших, не прощають жодного промаху або помилки, схильні постійно підкреслювати недоліки інших. І хоча це робиться з самих кращих спонук, все ж таки стає причиною конфліктів внаслідок того, що не багато хто може терпіти систематичне приниження. Коли в тобі бачать тільки погане і постійно вказують на це, то виникає неприязнь до джерела таких оцінок, думок і дій.

Афект неадекватності - це психічний стан, що виникає як спроба осіб із завищеною самооцінкою захистити себе від реальних обставин і зберегти звичну самооцінку. На жаль, це приводить до порушення відносин з іншими людьми. Переживання образи і несправедливості дозволяє відчувати себе добре, залишатися на належній висоті у власних очах, вважати себе таким, що постраждав або скривдженим. Це прославляє людину в його власних очах і виключає незадоволеність собою. Потреба в завищеній самооцінці задовольняється, і відпадає необхідність змінити її, тобто впритул зайнятися самовдосконаленням. Це не самий кращий спосіб поведінки, і слабкість подібної позиції виявляється негайно або через деякий час. Неминуче виникають конфлікти з людьми, які мають інші уявлення про дану особу, її здібності, можливості і цінність для суспільства. Афект неадекватності - це психологічний захист, є тимчасовим заходом, оскільки не вирішує головного завдання, а саме: корінної зміни неоптимальної самооцінки, виступаючою причиною виникнення несприятливих міжособових відносин. Психологічний захист годиться як прийом, як засіб вирішення простої задачі, але не підходить для просування до головних, стратегічних цілей, розрахованих на все життя.

Оскільки обстежуваними були підлітки, то можна заздалегідь було припустити, що самооцінка буде в більшості випадків неадекватна, а саме, занижена.

Після обробки, отримані результати ми помістили в таблицю.

Тест за методикою Будассі дав наступні результати

Таблиця 2.1.

Коефіцієнт кореляції рангів для визначення адекватності самооцінки за методикою Будассі.

№	Ім'я	У d2	r	Рівень самооцінки
1	Віта А.	694	0.5	середній
2	Алла Б.	621	0.5	середній
3	Богдана В.	1232	0.9	неадекватно високий
4	Ангеліна В..	938	0.7	високий
5	Ніна Г.	663	0.5	середній
6	Руслана Д.	0	0	низький
7	Ростислава С.	1006	0.8	високий
8	Галя С.	827	0.6	вище середнього
9	Ліля Р.	399	0.3	нижче середнього
10	Світлана П.	1114	0.8	високий
11	Роман Г.	891	0.7	вище середнього
12	Андрій Ц.	267	0.2	низький
13	Павло В.	69	0.1	низький
14	Вася З.	520	0.4	середній
15	Назар Ш.	405	0.3	нижче середнього
16	Дмитро Т.	142	0.1	низький
17	Вітя А.	938	0.7	високий
18	Павло Ф.	826	0.6	вище середнього
19	Руслан П.	532	0.4	середній
20	Олег Н.	780	0.6	вище середнього
21	Толік С.	671	0.5	середній
22	Микола Я.	286	0.2	низький
23	Роман Г.	1098	0.8	високий
24	Артем С.	204	0.2	низький
25	Женя Р.	218	0.2	низький