Психологічні особливості учнів із неповних сімей та шляхи психопрофілактики
p align="left">Об'єкт дослідження: психологічні особливості учнів із неповних сімей.
Предмет дослідження: особливості розвитку самовідношення особистості та агресивних реакцій у учнів з неповних сімей.
Мета дослідження - виявити відмінності між особливостями самовідношення особистості та агресивними реакціями у учнів з неповних та неповних сімей.
Гіпотеза дослідження - якщо у учнів з неповних сімей переважають докори сумління та почуття провини та саморозуміння, то у учнів з повних сімей переважає вербальна агресія та очікування позитивного відношення від інших.
Відповідно до мети та гіпотези сформульовані наступні завдання дослідження:
1. Провести теоретичний аналіз літератури з теми дослідження.
2. Виявити відмінності у проявах агресивних реакцій у учнів з повних та неповних сімей.
3. Виявити відмінності у особливостях самовідношення у учнів з повних та неповних сімей.
Дане дослідження проводилось серед 10 повних семей, 10 учнів (14-16 років), серед 10 неповних сімей, 10 учнів (14-16 років).
При дослідженні агресивності застосовувалась Методика Басса-Дарки: «Діагностика стану агресії» [19] (Текст див. Додаток 1).
Методика Басса-Дарки - найбільш відома діагностична процедура вивчення агресивних проявів. Цей опитувальник спрямований на діагностику так називаної мотиваційної агресії - прямий прояв реалізації властивих особистостей деструктивних тенденцій. Перевагою опитувальника є високий рівень формалізації, який дозволяє проводити оперативну діагностику з кількісно вираженим результатом, але як метод діагностики агресивних проявів у дітей і підлітків.
Процедура проведення методики:
Учні одержали аркуші паперу й прослухали наступну інструкцію: «Вам будуть зачитуватися твердження, які можуть як відповідати, так і не відповідати вашій думці. Якщо ви згодні із твердженням, то під відповідним номером напишіть - «Так», якщо не згодні, те - «Ні». Після чого учням були зачитані по черзі 72 питання опитувальника.
Опитувальник досліджує наступні види реакцій:
Фізична агресія - використання фізичної сили проти іншої особистості.
Непряма агресія - використання обхідним шляхом спрямованих проти інших особистостей пліток, жартів та прояв ненаправлених, неупорядкованих вибухів люті (тупання ногами).
Роздратування - готовність до прояву негативних почуттів при найменшому порушенні.
Негативізм - опозиційна манера в поведінці від пасивного опору до активної боротьби проти встановлених вимог, звичаїв та законів.
Образа - заздрість і ненависть до навколишнього, обумовленим почуттям гніву, невдоволення чимсь або усім світом за дійсні й вигадані страждання.
Підозрілість - у діапазоні від недовіри й відстороненості стосовно людей до переконання в тому, що інші планують і приносять шкоду.
Вербальна агресія - вираження негативних почуттів як через форму (вереск), так і через зміст словесних відповідей.
Почуття провини - виражає можливе переконання суб'єкта, що він є поганою людиною, від якої надходить зло.
Індекс агресивності підраховується в такий спосіб:
ІА=(1Фізична агресія+2Непряма +7Вербальна):3, тому що саме ці прояви є агресивними. Індекс ворожості (ВЕРБ)=(5Образа+6Підозрілість):2, тому що саме образа й підозрілість формують поняття ворожості.
При дослідженні самовідношення застосовувався Тест - Опитувальник самовідношення (В.В. Столін, С.Р. Понтілеєв) [19] (Текст див. Додаток 2).
Опитувальник дозволяє виявити три рівні самовідносин, які відрізняються за ступенем узагальненості:
1) глобальне самовідношення;
2) самовідношення, диференційоване за самоповагою, аутосимпатією, самоцікавістю й очікуванням позитивного відношення до себе;
3) рівень конкретних дій стосовно свого «Я».
Процедура проведення методики:
Інструкція: «Уважно прочитайте запропоновані твердження й оціните, наскільки Вони вам відповідають. Якщо Ви згодні із твердженням поставте напроти нього знак «+», а якщо не згодні - знак «-».
Опитувальник містить наступні шкали:
Шкала S - вимірює інтегральне почуття «за» або «проти» особистого «Я» досліджуваного.
Шкала I - самоповага, шкала складається з 14 пунктів, які об'єднують твердження, які стосуються внутрішньої послідовності, самовідносин, самовпевненості. Мова йде про той аспект самовідносин, який емоційно й змістовно поєднує віру у свої сили, здатності, енергію, самостійність, оцінку своїх можливостей контролювати власне життя й бути самопослідовним, розуміння самого себе.
Шкала ІІ - аутосимпатія. Шкала складається з 16 пунктів, які поєднують пункти, у яких відбивається дружність або ворожість до власного «Я». У шкалу ввійшли пункти самоприняття, самозвинувачення. У змістовному плані шкала на позитивному полюсі поєднує, схвалення себе в цілому й в істотних частковостях, довіра до себе й позитивну самооцінку, на негативному полюсі - бачення в собі недоліків, низьку самооцінку, готовність до самозвинувачення. Пункти свідчать про такі емоційні реакції як роздратування, презирство, глузування, винесення самовироків.
Шкала ІІІ - очікування позитивного відношення від інших, шкала складається з 13 пунктів, які відбивають очікування позитивного або негативного відношення до себе навколишніх людей. Людина, яка очікує апатичного відношення до себе, чекає його як від більшості, від сторонніх або мало з нею пов'язаних людей, так і від тих, любов яких їй важлива. Від інших людей така людина очікує заперечення її внутрішніх достоїнств, апатії до своєї зовнішності. Вона приймає апатію інших, що проявляється в тому, що собі вона не бажає добра по-справжньому. Себе людина вважає унікальною, несхожою на інших, не ставить перед собою завдання на збільшення самоповаги.
Шкала ІY - самоцікавість, шкала складається з 8 пунктів, які відбивають міру близькості до самого себе, зокрема - інтерес до власних думок і почуттів, готовність спілкуватися із собою «на рівних», упевненість у своїй цікавості для інших.
Опитувальник містить 7 шкал спрямованих на вимір виразності установки на ті або інші внутрішні дії на адресу «Я» досліджуваного.
Шкала 1 - самовпевненість «У мене досить здатностей і енергії втілити в життя задумане».
Шкала 2 - відношення інших «Навряд чи я викликаю симпатію в більшості моїх знайомих».
Шкала 3 - самоприйняття «Моє відношення до самого себе можна назвати дружнім». «В цілому мене влаштовує те, який я є».
Шкала 4 - самокерівництво. Самопослідовність «На жаль, якщо я й сказав щось, це зовсім не виходить, що саме так я й буду діяти».
Шкала 5 - самозвинувачення «Якщо я ставлюся до кого-небудь із докором, те насамперед до самого себе».
Шкала 6 - самоцікавість «Якби моє друге «Я» існувало, то для мене це був би самий нудний партнер по спілкуванню».
Шкала 7 - саморозуміння «Іноді я сам себе погано розумію».
2.2 Виявлення видів агресивних реакцій у учнів з повних і неповних сімей
Дослідження проводилося за допомогою Методики Басса-Дарки: «Діагностика стану агресії» [19] (Текст див. Додаток 1).
Результати дослідження представлені в таблицях 1 і 2.
Таблиця 1 Діагностика проявів агресивних реакцій у учнів (повні сім'ї)
Назва шкали | Вис. | Серед. | Низ. | Домінуючі рівні | |
Фізична агресія | 2-20% | 3-30% | 5-50% | Низький | |
Косвена агресія | 5-50% | 1-10% | 4-40% | Високий | |
Раздратування | 1-10% | 7-70% | 2-20% | Середній | |
Негативізм | 4-40% | 5-50% | 1-10% | Середній | |
Образа | 1-10% | 2-20% | 7-70% | Низький | |
Підозрілість | 4-40% | 3-30% | 3-30% | Високий | |
Вербальна агресія | 7-70% | 2-20% | 1-10% | Високий | |
Докори сумління, почуття провини | 6-60% | 3-30% | 1-10% | Високий |
Дослідження проявів агресивних реакцій у учнів в повних сім'ях показало, що серед високих показників переважає вербальна агресія (70%). Це говорить про прояви негативних почуттів як через форму (крик), так и через зміст словесних відповідей.
На другому місці, докори сумління, почуття провини (60%). Це говорить про те, що почуття провини - виражає можливе переконання учня, що він являється поганою людиною, що погано вчиняє, а також відчуває докори сумління.
На третьому місці, косвена агресія (50%). Це говорить про використовування окольним шляхом спрямованих проти інших людей пліток, жартів та прояв спалахів люті (крик, тупання ногами).
На останньому місці, підозрілість (40%). Це говорить про підозрілість від недовіри і відстороненості по відношенню до людей до упередженості в тому, що інші планують та приносять шкоду.
Серед середніх показників переважає роздратування (70%). Це говорить про готовність до проявлення негативних почуттів при найменшому збудженні.
На другому місці, негативізм (50%). Це говорить про опозиційну манеру в поведінці та пасивного супротивну до активної боротьби проти встановлених вимог, звичаїв та законів.
Серед низьких показників переважає образа (70%). Це говорить про заздрість та ненависть до оточуючих, які спричинені почуттям гніву, невдоволенням чимось або усім світом за заподіяні дійсні або видумані страждання.
На останньому місці, фізична агресія (50%). Це говорить про використовування фізичної сили проти інших людей.
Таблиця 2 Діагностика проявів агресивних реакцій у учнів (неповні сім'ї)
Назва шкали | Вис. | Серед. | Низ. | Домінуючі рівні | |
Фізична агресія | 3-30% | 5-50% | 2-20% | Середній | |
Косвена агресія | 4-40% | 3-30% | 3-30% | Високий | |
Раздратування | 5-50% | 4-40% | 1-10% | Високий | |
Негативізм | 2-20% | 7-70% | 1-10% | Середній | |
Образа | 3-30% | 6-60% | 1-10% | Середній | |
Підозрілість | 7-70% | 2-20% | 1-10% | Високий | |
Вербальна агресія | 7-70% | 3-30% | - | Високий | |
Докори сумління, почуття провини | 8-80% | 1-10% | 1-10% | Високий |
Дослідження проявів агресивних реакцій у учнів в неповних сім'ях показало, що серед високих показників переважає докори сумління, почуття провини (80%). Це говорить про те, що почуття провини - виражає можливе переконання учня, що він являється поганою людиною, що погано вчиняє, а також відчуває докори сумління.
На другому місці, вербальна агресія, підозрілість (70%). Вербальна агресія говорить про прояви негативних почуттів як через форму (крик), так и через зміст словесних відповідей. Підозрілість говорить про підозрілість від недовіри і відстороненості по відношенню до людей до упередженості в тому, що інші планують та приносять шкоду.
На третьому місці, роздратування (50%). Це говорить про готовність до проявлення негативних почуттів при найменшому збудженні.
На останньому місці, косвена агресія (40%). Це говорить про використовування окольним шляхом спрямованих проти інших людей пліток, жартів та прояв спалахів люті (крик, тупання ногами).
Серед середніх показників переважає негативізм (70%). Це говорить про опозиційну манеру в поведінці та пасивного супротиву до активної боротьби проти встановлених вимог, звичаїв та законів.
На другому місці, образа (60%). Це говорить про заздрість та ненависть до оточуючих, які спричинені почуттям гніву, невдоволенням чимось або усім світом за заподіяні дійсні або видумані страждання.
На останньому місці, фізична агресія (50%). Це говорить про використовування фізичної сили проти інших людей.
Порівняльний аналіз діагностики проявів агресивних реакцій у учнів в повних та неповних сім'ях показав, що в повних сім'ях серед високих показників переважає вербальна агресія (70%), а в неповних - докори сумління, почуття провини (80%). В повних сім'ях учні в більшому ступені, ніж в неповних - схильні до проявів негативних почуттів як через форму (крик), так і через зміст словесних відповідей. В неповних сім'ях учні більш схильні до переживання почуття провини та докорів сумління.
На другому місці, в повних сім'ях почуття провини та докорів сумління (60%), а в неповних - вербальна агресія, підозрілість (70%). В повних сім'ях учні більш схильні переживати почуття провини, а в неповних - виражати негативні почуття як через форму (крик), так і через зміст словесних відповідей. Підозрілість - від недовіри та відстороненості по відношенню до людей до упередження в тому, що інші планують та приносять шкоду.
На третьому місці, в повних сім'ях косвена агресія (50%), а в неповних - раздратування (50%). В повних сім'ях учні в більш схильні використовування пліток, проти інших людей, жартів та проявів невпорядкованих вибухів гніву, а в неповних сім'ях - до проявів негативних почуттів при найменшому збудженні.
На останньому місці, в повних сім'ях підозрілість (40%), а в неповних - косвена агресія (40%). В меншому ступені учнів з в повних сімей схильні до проявів підозрілості, а в неповних сім'ях - до пліток та вибухів гніву. В неповних сім'ях фізична агресія (50%), що свідчить про використовування учнями фізичної агресії проти іншої особистості.
