Психогенний фактор виникнення соматичних розладів у підлітків
p align="left">Карен Хорні вважала, що невроз виникає як захист від таких несприятливих соціальних чинників, як приниження, соціальна ізоляція, тотальна контролююча любов батьків в дитинстві, зверхнє і агресивне відношення батьків до дитяти. Щоб захиститися, дитя формує три основні способи захисту: «рух до людей», «проти людей» і «від людей». Рух до людей переважно є потребою в підпорядкуванні, в любові, в захисті. Рух проти людей -- це потреба в тріумфі над людьми, в славі, у визнанні, в успіху, в тому, щоб бути сильним і справлятися з життям. Рух від людей є потребою в незалежності, свободі, на віддалі від людей. У кожного невротика є всі три типи, проте один з них домінує, таким чином можна умовно класифікувати невротиків на «підлеглих», «агресивних» і «відособлених».Карен Хорні приділяла багато уваги не лише проблемам, що породжуються протиріччями між цими трьома способами захисту, але і проблемам, що породжуються самими захисними тенденціями [16].
Неврози, які найчастіше зустрічаються у підлітковому віці:
1. Невроз страху. Це невмотивовані напади страху і тривоги, що продовжуються від 10 до 30 хвилин. Особливо часто вони збігаються з моментом засипання дитяти, інколи супроводяться галюцинаціями. Підлітки проектуються свої страхи на школу.
2. Невроз нав'язливих станів. Невроз нав'язливих станів ділиться на:
· обессивний невроз -- характеризується нав'язливими діями: шмиганьє носом, сіпання плечима, потирання губ, перенісся, часта крива посмішка і так далі.
· фобічний невроз -- страхи замкнутих приміщень, забруднень, ріжучих предметів.
3. Депресивний невроз. Депресивний невроз характерний для дітей підліткового віку. Виражається низькою самооцінкою, плаксивістю, голос тихіший, рухи сповільнені, міміка мізерна. Може погіршати апетит, дитя худне, страждає безсонням.
4. Істеричний невроз. Істеричний невроз виражається криками і плачем, інколи супроводиться респіраторними нападами.
5. Астенічний невроз (неврастенія). Неврастенія виражається нестриманістю, підвищеною дратівливістю, не переносимістю психічної напруги, плаксивістю. Зазвичай при цьому розладі спостерігаються розлади сну і апетиту. Найчастіше зустрічається у підлітків унаслідок перевантаженості додатковими заняттями і різноманітними кружками.
6. Іпохондричний невроз. Виражається надмірною турботою про власне здоров'я, необґрунтовано переслідуючою боязню захворіти.
7. Невротичні розлади сну. Невротичні розлади виражаються неспокійним сном, проблемами при засипанні, лунатизмом, частими і яскравими нічними кошмарами.
8. Патологічні звичні дії. Такі, як обкушування нігтів, смоктання пальців, жування і висмикування волосся, брів, вій [11, 28].
Психічні симптоми неврозів:
· Емоційне неблагополуччя (часто без видимих причин).
· Нерішучість.
· Проблеми в спілкуванні.
· Неадекватна самооцінка: заниження або завищення.
· Часте переживання відчуттів тривоги, страху, «тривожного чекання чогось», фобії, можливі панічні атаки, панічний розлад.
· Невизначеність або суперечність системи цінностей, життєвих бажань і переваг, уявлення про себе, про інших і про життя.
· Часто зустрічається цинізм.
· Нестабільність настрою, його часта і різка мінливість.
· Дратівливість (неврастенія)
· Висока чутливість до стресів -- на незначну стресову подію люди реагують відчаєм або агресією
· Плаксивість
· Образливість, ранимість
· Тривожність
· Зацикленість на психотравмуючій ситуації
· При спробі працювати швидко стомлюються -- знижується пам'ять, увага, розумові здібності
· Чутливість до гучних звуків, яскравого світла, перепадів температури
· Розлади сну: часто людині важко заснути із-за схвильованості; сон поверхневий, тривожний, не приносячий полегшення; вранці часто спостерігається сонливість [8, 21].
Фізичні симптоми неврозів:
· Головні, сердечні болі, болі в області живота.
· Відчуття втоми, що часто виявляється, підвищена стомлюваність, загальне зниження працездатності.
· Вегето-судинна дистонія (ВСД), запаморочення і потемніння в очах від перепадів тиску.
· Порушення вестибулярного апарату: складність тримати рівновагу, запаморочення.
· Порушення апетиту (переїдання; недоїдання; відчуття голоду, але швидка насичуваність при їді).
· Порушення сну (безсоння): погане засипання, раннє пробудження, пробудження вночі, відсутність відчуття відпочинку після сну, кошмарні сновидіння.
· Психологічне переживання фізичного болю (психалгія), зайва турбота про своє здоров'я аж до іпохондрії.
· Вегетативні порушення: пітливість, серцебиття, коливання артеріального тиску (частіше у бік пониження), порушення роботи шлунку, кашель, часті позиви до сечовипускання, рідкий стілець [30].
Висновки до першого розділу
1. Патогенез -- механізми виникнення і розвитку хвороби і окремих її проявів на різних рівнях організму. Надлишок негативних емоцій, переживання невизначеності, зайва психоемоційна напруга є патогенними чинниками і супроводять виникненню і розвитку психосоматичної патології. Виражені психосоматичні розлади різноманітні, вони можуть вражати практично будь-які органи і системи.
2. У підлітковому віці дуже багато новоутворень, які вливають на емоційний стан самого підлітка та складають основу для формування характеру та типу реакції на будь-яку соціальну ситуацію.
3. Неврози у підлітків - найпоширеніший вид нервово-психічної патології. Невроз є психогенним захворюванням особи, що формується, тому на нього робить вплив все те, що може ускладнити процес формування особи у дітей і сприяти загальному наростанню нервово-психічної напруги у батьків.
РОЗДІЛ 2. Методики дослідження психогенних факторів які викликають соматичні розлади у підлітків
2.1. ХАРАКТЕРИСТИКА КОНТИНГЕНТУ ДОСЛІДЖЕННЯ
Контингентом дослідження було обрано 40 підлітків 12-14 років (7-9 клас) загальноосвітньої середньої школи I - III ступеня з профільним навчанням № 10. Усі діти з повних благополучних родин. З 2-х років відвідували дитячий садок, а з 6 років пішли до школи.
Усі діти фізично та психічно здорові, медичних протипоказань не мають. Вибрані нами підлітки живуть приблизно у однакових соціальних та матеріальних умовах.
Їх участь у дослідженні була узгоджена з батьками, вчителями та з ними самими.
2.2. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА МЕТОДІВ ТА МЕТОДИК ДОСЛІДЖЕННЯ ТА КОРЕКЦІЇ ПСИХОГЕННИХ ФАКТОРІВ ЯКІ НЕСПРИЯТЛИВО ВПЛИВАЮТЬ НА СОМАТИЧНИЙ СТАН ПІДЛІТКІВ
Діагностика психосоматичного підлітка повинна організовуватися як інтерперсональна психологічна лабораторія. Це означає, що необхідно приділяти пильну увагу значимим порушеним стосункам, а також копіткому аналізу афектів [22].
Хоча багато фахівців в області психічного здоров'я використовують психологічні тести, найнадійніший метод, на думку С. Кулакова, використовуваний на практиці, - діагностична бесіда (інтерв'ю). Діагностична бесіда служить не лише для збору інформації, але одночасно виконує консультуючу і терапевтичну функції [14].
Не втратило свого значення поняття негативної і позитивної діагностики, що прийшло з діагностики невротичних розладів, представлене головним чином в працях Мясищєва, його співробітників і послідовників, яке можна використовувати в діагностиці психосоматичних розладів [34].
Психологічна корекція - це комплекс цілеспрямованих заходів щодо дії на психіку людини, що проводяться з метою оптимізації їх функціональних станів і підвищення ефективності працездатності [39, 48].
Загальним принципом і особливістю побудови психокорекції є диференційоване поєднання при її проведенні методів симптоматичною, особово-орієнтованою і социоцентрированої психокорекції [44]. Вибір психотерапевтичних методів в першу чергу визначається їх спрямованістю і ефективністю, можливостями і професіоналізмом психолога, а також особливостями підлітка [19] .
Заходами психологічної корекції є: психологічне консультування, методи індивідуальної і групової психотерапії, психоаналіз, психосинтез [2].
В даній роботі було виділено три основних психогенних фактора, які ми досліджували, а саме: тривожність, рівень невротизації та стрес. Тому діагностика та корекція були направленні саме на ці чинники.
2.3. МЕТОДИКИ ДЛЯ ДІАГНОСТИКИ ПСИХОГЕННИХ ФАКТОРІВ ЯКІ ВИКЛИКАЮТЬ НА СОМАТИЧНІ РОЗЛАДИ У ПІДЛІТКІВ
Діагностика стресовідчуття
(Фетіскін Н.П.)
Опитувальник містить 6 пунктів: підвищена реакція на обставини, на які ми не можемо вплинути; схильність все ускладнювати; схильність до психосоматичних захворювань; деструктивні способи подолання стресів; конструктивні способи подолання стресів; зміна рівня постійного стресу
У кожному пункті по 5 питань на які треба відповісти по 10-ти бальній шкалі.
Фактично, даний тест оцінює рівень стресовідчуття -- показник, зворотний стресоустойчивості. Отже, чим вище показники даного тесту, тим нижче за стресовідчуття людину [41]. (ДОДАТОК № 1)
