Быстрый поиск

Реферат: Трубопроводный транспорт мира (Сучасний стан та особливості розміщення трубопровідного транспорту світу)

Алжир

Починаючи з 1956 р. у Сахарі був відкритий ряд багатих родовищ нафти

і газу. Перший нафтопровід у Сахарі від родовища Хасси-Мессауд до Туггурта довжиною 200 км, діаметром 152 мм був побудований у 1958 р. для доставки нафти з промислів у Туггурт, звідки вона транспортувалась по залізниці до узбережжя Середземного моря. Пропускна здатність нафтопроводу 550 тис. т/рік. Другий нафтопровід Хасси-Массауд - Бужі довжиною 600 км, діаметром 610 і 560 мм, пропускною здатністю 14 млн. т/рік відкритий з жовтня 1959 р. Наприкінці 1960 р. був побудований третій нафтопровід від родовища Эджеле до порту Ла Скирра довжиною 790 км, діаметром 610 мм і пропускною здатністю 19 тис. т/добу. У червні 1961 р. введений в експлуатацію газопровід Хасси - Рімель - Арзев, що транспортує газ відкритого в 1956 р. найбільшого родовища Хасси - Рімель у місто Арзев на узбережжі Середземного моря з відводами до міст Оран і Алжир. Загальна довжина газопроводу 850 км, діаметр 610, 406 і 305 мм, пропускна здатність 1,6 млрд. м3/рік (надалі доведений до 4,3 млрд. м3/рік). По трубопроводу Хасси - Рімель - Хасси-Мессауд діаметром 203 мм транспортується газовий конденсат з газобензинового заводу в Хасси - Мессауд і далі разом з нафтою по трубопроводу Хасси-Мессауд - Бужі.

Основна частина експорту Алжиру - це нафта і газ (більш 90%). За планом використання енергоресурсів країни передбачено передати в зовнішнє споживання частину ресурсів газу, спорудивши газопровід через Середземне море в Італію. В другій половині 1977р. між Італією й Алжиром було заключено угоду про умови постачання природного газу. Газопровід Алжир - Туніс - Італія з'єднає родовище Хасси - Рімель з містом Мінербіо (північна Італія). Загальна протяжність магістралі 2,49 тис. км. На трасі побудовані 12 компресорних станцій. Ця велика споруда перетинає Сахару, територію Тунісу, Туніський пролив і проходить по території Італії. Будівництво почалося в 1979 р. і довершене до кінця 1984р. Ділянка, що проходить по території Алжиру, має довжину 550 км, по території Тунісу - 370 км. з п'ятьма компресорними станціями різної потужності. Далі газопровід занурюється в Середземне море і пролягає на відстані 160 км. у напрямку до острова Сицилія. На підвідній ділянці покладені три нитки трубопроводу діаметром 508 мм, причому дві з них спрямовані по південному маршруту, а третя - по північному. Усі три нитки укладали на максимальну углибину до 625 м. Далі газопровід проходить по території острова Сицилія (на відстані 325 км.) і перетинає Мессинський залив довжиною 15 км. на глибині до 360 м. Загальна довжина газопроводу, що проходить по континентальній частині Італії, складає 1051 км.

На найбільш складній ділянці Туніської протоки треба було застосовувати новітню техніку і технології будівництва. Дослідження протоки і його донної частини проводили за допомогою сучасної радіолокаційної апаратури (ехолотів, гідролокаторів) і методами сейсморозвідки. Застосовані були також підвідні човни і допоміжні кораблі. Для прокладки підвідних секцій використовувався напівзанурений самохідний трубоукладач «Кастро VІ». Контрольні системи трубоукладача, що стежать, дозволяють «Кастро VІ» укладати трубопровід на дно в коридорі шириною 30 м. з відхиленням не більш 3 м. На борту «Кастро VІ» виконувалося зварювання труб довжиною 12 м. у двадцятичотирьохметрові секції, що потім за допомогою крана переносилися на головну зварювальну лінію, де секції зварювали в одну нитку. Трубоукладач обладнаний вісьма зварювальними станціями з комбінованим дуговим і напівавтоматичним зварюванням.

Трубопроводи підвідної частини підтримуються спеціальними опорами, розташованими одна від іншої на відстані 120-480 м. (у залежності від глибини), що дозволяють рівномірно розподіляти навантаження й обмежувати можливі зсуви труб.

В одинадцятьох африканських країнах планується побудувати 14,57 тис. км. магістральних трубопроводів, з яких 5,12 тис. км. уже будуються. Значна частина трубопроводів буде побудована в Алжирі на базі газового родовища Хасси - Рімель. У Єгипті, Лівії і Тунісі вже планують побудувати великі трубопроводи, а в Нігерії - систему збору газу для вироблення СПГ .

Проект будівництва газопроводу "Сегамо" з Алжиру через Середземне море в Іспанію і Францію передбачає укласти через західну частину Середземного моря, де глибина до 2000 м, більше 1600 км труб.

Нігерія

Компанія "Бетхел" провела розрахунки, що підтверджують можливість будівництва газотранспортної системи довжиною близько 4 тис. км. через пустелю Сахару і Середземне море і далі в Європу (Іспанію,Францію). Однак уряд Нігерії вважає, що для транспортування нігерійського газу в Європу цілком достатньо приєднатися до існуючого вже газопроводу Алжир-Італія.

Західна частина Тихого океану

У країнах західної частини Тихого океану споруджується, та проектується 9112 км трубопроводів, з яких уже будуються 3157 км трубопроводів. Більшість з них буде побудоване в Австралії та Індонезії.

Австралія

Ведуться роботи з будівництва магістрального газопроводу з родовищ Північно-Західного шельфу Австралії загальною довжиною 1617 км. На підвідній ділянці довжиною 134 км. укладають труби діаметром 1016 мм. Ведеться будівництво трубопровода довжиною 657 км, діаметром 356 мм для транспортування рідких вуглеводнів, а також будуються нафтопровід довжиною 88 км, діаметром 152 і 208 мм і двухниточный газопровід такої ж довжини.

Вивчається можливість будівництва газопроводу довжиною 1239 км. від морських родовищ Петрел і Терн у затоці Бонапарт у берегів Австралії і Північної території.

Індонезія

Державна нафтова компанія країни планує ввести в дію нові нафтові і газові родовища. У зв'язку з цим намічено будівництво ряду магістральних нафтопроводів і газопроводів. У 1982 р. введений в експлуатацію газопровід довжиною 161 км. Ведеться будівництво ще декількох газопроводів невеликої довжини.

Завершений у центральній частині Індонезії нафтепровід довжиною 32 км, діаметром 610 мм і ведеться будівництво в Яванському морі нафтопроводу довжиною 37 км, діаметром 305 і 406 мм.

Індія

У зв'язку з розробкою морських родовищ в Аравійському морі, розміщених приблизно в 160 км від Бомбея, в Індії намічено побудувати ряд трубопроводів. Проектується магістральний газопровід від родовища Саут-Бассейн довжиною 254 км і намічається побудувати трубопровід від родовища Норт-Бассейн і Саут-Бассейн протяжністю 305 км. Крім того, планується спорудити пульпопровід довжиною 177 км для транспортування залізної руди до порту Магалур і інші об'єкти.

Таіланд

Планується інтенсивний розвиток газотранспортних систем для розробки відкритих морських родовищ. Передбачається також будівництво нафтопереробного заводу і продуктопроводу від заводу до споживачів.

Нафтове керування Таіланду розглядає можливість будівництва ще двох нафтопереробних заводів і прокладку до них нафтопроводу довжиною 138 км для транспорту нафти до цих заводів. Намічене також укладання 914 мм нафтопроводу довжиною 219 км. через Кра-Істмус до перевалочної нафтобази для наступного транспорту нафти в Японію.

Бангладеш

У Бангладеші відкриті родовища газу, запаси яких складають 280 млрд. м3. На початку 80-х років у Бангладеші почали будівництво магістрального газопроводу довжиною 177 км, діаметром 610 мм і відводів від нього довжиною 80 км, а також намічено побудувати ще 1931 км газовых магістралей і відводів. Компанія "Титас" у даний час розподіляє близько 5,6 млн. м3/добу газу по існуючій системі газопроводів протяжністю більш 1900 км. (в основному в Дакке).

Уряди Бангладеш і Індії вивчають можливість будівництва магістрального газопроводу довжиною 211 км. від родовища Бахрабад до Калькутти.

Росія.

Саме у Росії не тільки найбільші у світі запаси природного газу, але і найкращі умови для його транспортування в Західну Європу і на Далекий Схід. Крім того, саме через територію Р.Ф., через уже побудовані газопроводи зручніше за все переправляти свій газ другій після Росії газовій державі - Ірану. Через російські трубопроводи і зараз перекачують газ на експорт Туркменія і Казахстан.

Велику частину трубопроводів Росії складають самі могутні у світі газопроводи діаметром 1420 мм, здатні витримати тиск до 25 атм. Подібних газопроводів більше немає ніде. Діаметр труби в 1420 мм із товщиною стінок до 40 мм так і називається .

Довжина магістральних трубопроводів Росії, тис. Км