Реферат: Привод клети
Реферат: Привод клети
Вступ
Головною метою розвитку металургії є зниження необхідних витрат праці на виготовлення однієї тони сталі. З цією метою почали використовувати ефективні засоби механізації ремонтних робіт, які звільняють робочих від тяжкої фізичної праці та зменшення часів ремонтних простоїв агрегатів. Заради зменшення витрат підприємство повинно ввезти систематичну роботу по поєднанню професій та функцій ремонтного персоналу. Слід як набагато більше зменшити терміни простою обладнання під час ремонту, проводити його коли це можливо, використовувати паралельні операції.
Найбільш ефективною формою організації ремонтів обладнання є раціональне централізація ремонтів, а отже і ремонтній службі. Під раціональним рівнем міжзаводської централізації розуміють такий розподіл ремонтних робіт між виробничими і спеціалізованими ремонтними цехами підприємств, трестами системи Мінчормета України при який виконуються наступні положення, а саме:
- ремонтні роботи виконуються в повному обсязі передбачене даним положенням і іншими нормативними документами;
- якість ремонтних робіт відповідає стандартам, що діють на даному чи підприємстві нормативно технічним документам;
- забезпечується безвідмовна робота устаткування в міжремонтному періоді за умови дотримання експлуатаційним персоналом ПТЕ. Виробничі втрати робочого часу, ремонтного персоналу організацій виконавців мінімальні.
Централізація ремонтного господарства на підприємствах передбачає:
- підпорядкування всіх ремонтних сил і засобів для ремонту механічного устаткування головному механіку підприємства;
- організацію спеціалізованих ремонтних цехів по ремонті устаткування;
- централізацію виробництва запасних частин у ремонтно-механічних цехах і в механічних відділеннях спеціалізованих механічних цехів підвідомчих ВГМ;
- організацію складування запасних частин, а також забезпечення сторонніх постачань запасних частин і змінного устаткування.
Відновлення працездатності обладнання усунутої в процесі його експлуатації необхідно робити шляхом широкого впровадження:
- методи агрегатної заміни;
- методи розосередженого капітального ремонту.
Широкому впровадженню прогресивних технологій сприяє:
- активна діяльність металургійних підприємств і галузевих ремонтних організацій по поліпшенню ремонтопридатності устаткування;
- збільшення потужностей по виготовленню запасних частин;
- чітке матеріально технічне забезпечення ремонтів матеріалами і запасними частинами.
Коротка характеристика товстолистового цеху 2250
Товстолистовий цех 2250 призначений для прокатки листів з вуглецевої, конструкційної, низько вуглецевої і легованої сталі з тимчасовим опором 780 , до наступних розмірів:
- товщина від 4 до 25 мм;
- ширина від 1250 до 2000 мм;
- довжина від 2500 до 10000 мм.
Довжина розкатаного листа може досягати 12 м.
Вихідною заготівлею для прокатки аркушів служать сляби, отримані з блюмінга 1250, а також сляби, отримані з боку.
Використовуються сляби з наступними розмірами:
- товщина від 110 до 250 мм;
- ширина від 590 до 1050 мм;
- довжина від 1200 до 1825 мм;
- маса сляба від 0,6 до38 т.
Товстолистовий цех 2250 обробляє і розгортає сляби за допомогою двох клітей, а саме чорнової і чистової обробки, відповідно за допомогою кліті «ДУО» і кліті кварто, розташованих на ділянці стану.
До складу товстолистового цеху (стану) 2250 входять: станове відділення; відділення методичних печей; відділення різання; відділення складування.
Річний обсяг виробництва товстолистового стану 2250 складає 1774000 тон. Середньодобова продуктивність складає 507 тонн.
Концепцією розвитку гірничо-металургійного комплексу України до 2010 року передбачено стратегією слідуючи основні напрямки розвитку:
- вивід з експлуатації морально та фізично застарілих металургійних агрегатів;
- диверсифікація виробництва;
- накопичення грошових коштів для технічного переозброєння та розвитку виробництва;
- впровадження енерго-, матеріалозберігаючих і екологічно чистих технологій, структурну перебудову виробництва, скорочення питомих енерго витрат на виробництво чавуна, сталі і прокату, розвиток та підвищення технічного рівня виробництва, якості металопродукції, покращення техніко-економічних показників і оновлення виробничих фондів.
Інвестиційні грошові кошти галузі передбачаються на рішення першочергових та пріоритетних напрямків її технічного переозброювання.
Прокатне виробництво
Основними перспективними задачами прокатного виробництва є:
- вилучення з експлуатації морально і фізично застарілих прокатних станів;
- реконструкція деяких прокатних станів, з метою поліпшення структури прокату і підвищення його якості;
- збільшення частки листового прокату в загальному виробництві металу, розвиток потужності для прокатки листового прокату;
- розширення виробництва прокату з високоякісних легованих марок сталей і сплавів;
- рішення проблеми виробництва автолиста;
- термомеханічна обробка прокату;
- розвиток традиційних видів гарячого покриття листової сталі цинком, алюмінієм, сплавом алюміній-цинк, так само нових видів електролітичного покриття;
- збільшення в товарній продукції частки металовиробів високого ступеня готовності, у тому числі економічних видів прокату і труб з антикорозійним покриттям;
- автоматизація верстатів і агрегатів з використанням керуючих обчислювальних машин;
- здійснення заходів для підвищення якості і сертифікації продукції.
Основні задачі удосконалення ремонтної служби підприємства
Головна задача служби устаткування (механо-ремонтної служби підприємств, спеціалізовані ремонтні трести й інші організації галузі) полягає в тому, щоб забезпечити ефективну, безаварійну роботу устаткування при мінімальних витратах трудових і матеріальних ресурсів.
Однією з найважливіших умов рішення цієї задачі є застосування системи ТОіР, суть якої складається в чіткому чергуванні і регламентації періодів ритмічної роботи устаткування відповідно до встановленого режиму і профілактичних заходів з метою попередження передчасного його зносу, включаючи планові ремонти і міжремонтне технічне обслуговування.
Відповідно до цієї система устаткування в процесі експлуатації піддається технічному обслуговуванню (профілактичний відхід і нагляд, регулювання, змащення, очищення, періодичні огляди інженерно-технічним персоналом, усунення дефектів і неполадок, необхідні іспити і т.п. ) і плановим ремонтам, спрямованим на відновлення його працездатності" частково втраченої в період роботи. Системою ТОіР передбачене попереднє виготовлення запасних частин для заміни ушкоджених і гранично зношених, а також розрахунок і планування витрат праці ремонтного персоналу і матеріалів для виконання намічених ремонтних роботу
У положенні приведені нормативи:
- витрат праці на технічне обслуговування устаткування в період між плановими ремонтами і на підготовку ремонтів;
- періодичності і тривалості планових поточних і капітальних ремонтів виробничого устаткування;
- структури ремонтного циклу для різних видів устаткування в залежності від його стану, конструктивних особливостей і умов експлуатації;
- витрат праці на виконання планових поточних і капітальних ремонтів устаткування в залежності від його ремонтної складності, тривалості експлуатації, умов проведення ремонтних робіт і ін.;
- матеріальних витрат на зміст устаткування і усі види його ремонтів.
Підприємства, ремонтні трести й інші підрозділи галузі зобов'язані неухильно дотримувати вимоги системи ТОіР, тому що їхнє порушення неминуче приводить до росту позапланових простоїв устаткування, підвищенню рівня трудових і матеріальних витрат на його ремонт і зниженню технічних показників виробництва.
Подальше удосконалювання роботи механоремонтной служби підприємств повинне відбуватися по шляху:
- підвищення якості міжремонтного технічного обслуговування устаткування, посилення ролі і відповідальності експлуатаційного і ремонтного персоналу виробничих цехів у забезпеченні ефективної, ритмічної роботи агрегатів і машин, а також розробки і впровадження заходів щодо удосконалювання устаткування;
- раціональної централізації поточних і капітальних ремонтів устаткування з метою забезпечення оптимального співвідношення складу й обсягів робіт, виконуваних персоналом механослужби виробничих і ремонтних цехів підприємств, ремонтних трестів галузі;
- підвищення чіткості планування і виконання ремонтів устаткування, впровадження економіко-математичних методів при плануванні ремонтів і аналізі ефективності ремонтного виробництва; упровадження гарантійних ремонтів на основі госпрозрахункових взаємин між підприємствами і виконавцями ремонтів;
- максимального застосування вузлового й агрегатного методів ремонту, розосередженого капітального ремонту устаткування;
- істотного поліпшення обліку і систематичного аналізу причин непланових простоїв устаткування, низької стійкості вузлів і деталей машин і розробки, дійових заходів по їхньому усуненню; підвищення рівня робіт з модернізації агрегатів і машин;
- удосконалювання обліку і зниження рівня трудових і матеріальних витрат на ремонти виробничого устаткування;
- подальшій централізації і спеціалізації виробництва запасних частин і змінного устаткування;
- розробки і впровадження типової організації і технології проведення ремонтів устаткування;
- поліпшення технічної озброєності ремонтного персоналу засобами механізації важких і трудомістких робіт, упровадження спеціалізованих інструментів і пристосувань при виробництві ремонтно-відбудовчих і монтажних робіт;
