Реферат: Планування діяльності підприємств

2.6.1. Планування росту продуктивності праці

         Під продуктивністю праці розуміють ефективність затрати праці, яка визначається кількістю продукції, виготовленої в одиницю робочого часу, або витратами праці на одиницю продукції, тобто

   або                                              (26);

де Q – обсяг продукції;

Т – затрати праці на весь обсяг виготовленої продукції, годин.

Перший показник – виробіток, другий – трудоємність продукції.

Загальна методика розрахунку зростання продуктивності праці передбачає розгляд техніко-економічних факторів, які впливають на продуктивність праці. Розрахунок підвищення продуктивності праці по техніко-економічних факторах ведуть на основі показника відносної економії чисельності працюючих за рахунок впливу цих факторів на рівень виробітку продукції. При цьому:

1. Обчислюють вихідну чисельність працюючих на плановий період по запланованому обсягу виробництва при умові збереження базисного виробітку продукції.

   або                              (27);

Ч плвих = 101473,67/4670=22

де ЧВИХ.ПЛ – вихідна чисельність працюючих на плановий період, чол.;

QТіПЛ – плановий обсяг виробництва товарної продукції, прийнятий для розрахунку продуктивності праці, грн., див. формула (15);

qБ – виробіток продукції на одного середньоспискового працівника в базовому періоді, грн./чол., див. вихідні дані, табл. 1, № 15;

ЧРБ – чисельність робітників в базовому періоді, чол.;

Кпр – темпи зростання обсягу виробництва продукції в плановому періоді, %.

2. По кожному фактору, виходячи з призначених до впровадження заходів технічного розвитку і організації виробництва, визначається економія чисельності працюючих. Економія по всіх факторах сумується і визначається загальна економія працюючих.

3. Визначається плановий приріст продуктивності праці за рахунок впровадження організаційно-технічних заходів за формулою:

                                         (28);

де ∆ПП – плановий приріст продуктивності праці, %;

ЭЧ – економія чисельності працюючих по всіх факторах, чол.

Розглянемо детально розрахунок економії чисельності працюючих за основними техніко-економічними факторами.

A.  Структурні зрушення у виробництві (зміна долі виробництва структурних підрозділів в загальному обсязі по підприємству).

Необхідність розрахунку впливу даного фактору на виробіток продукції обґрунтовується тим, що в кожному структурному підрозділі підприємства різні темпи зростання обсягів виробництва.

Вплив структурних зрушень у виробництві на продуктивність праці визначається за формулою:

                                     (29);

ЭЧС.З. = (53*0,25*(112/100)-22)+(53*0,35*(103/100)-22)+(53*0,4*(114/100)-22)=  = -8

де ЭС.ЗЧ – відносна економія чисельності працюючих за рахунок впливу структурних зрушень у виробництві, чол.;

ЧРіБ – чисельність працюючих в і-му структурному підрозділі в базовому періоді, чол., розраховується згідно чисельності працюючих у базовому періоді (вих. дані, табл. 8) та частки працюючих в і-му структурному підрозділі (див. вихідні дані, табл. 6);

КПРі – темпи зростання обсягів виробництва продукції в і-му структурному підрозділі підприємства в плановому періоді, %, див. вихідні дані, табл. 6;

Чвих. – вихідна чисельність працюючих в цілому по підприємству, чол., див. формула (27);

і – номер підрозділу, див. вихідні дані, табл. 6; 

п – кількість структурних підрозділів – 3.

Б. Підвищення технічного рівня виробництва (механізація, модернізація виробництва, зміна конструкцій та технічних характеристик виробів, впровадження нових видів матеріалів, впровадження передової технології).

  Економія чисельності за рахунок механізації та автоматизації виробництва, впровадження нового обладнання, нових технологій розраховується за формулою:

   (30);

                                              ЭМЧ = 5

де ЭМЧ – відносна економія чисельності за рахунок заміни старого обладнання новим, чол.;

NО.заг. – загальна кількість обладнання, шт. , див. вихідні дані, табл. 7;

NО.1 – кількість обладнання, що не підлягає технічному вдосконаленню, шт. , див. вихідні дані, табл. 7;

NО.2 – кількість нового обладнання, шт., див. вихідні дані, табл. 7;

NО.3 – кількість модернізованого обладнання, шт. , див. вихідні дані, табл. 7;

КПП2, КПП3 – темпи зростання продуктивності праці відповідно нового і модернізованого обладнання, %, див. вихідні дані, табл. 7;

kt2, kt3 – коефіцієнти, які враховують термін дії нового і модернізованого обладнання, див. вихідні дані, табл. 7;

УП2,3 – питома вага працівників, які обслуговують нове і модернізоване обладнання, в загальній чисельності працюючих, %, див. вихідні дані, табл. 7.

Коефіцієнти kt2 і kt3 визначаються діленням кількості місяців дії нового і модернізованого обладнання (див. вихідні дані, табл. 7) на кількість місяців планового періоду.

В. Економія робочої сили зі зміною трудоємності продукції визначається за формулою:

                               (31);

                                             ЭТРЧ =0

де Т0 і Т1 – трудоємність одиниці продукції до і після впровадження заходів, нормо-годин, див. формула (32);

QВПЛ – обсяг випуску продукції в плановому періоді, шт., див. формула (14);

ktД – коефіцієнт терміну дії заходу розраховується як відношення часу тривалості заходу (див. вихідні дані, табл. 1, № 18) до корисного фонду робочого часу підприємства;

ФРЧКОР.Р.ПЛ – корисний фонд робочого часу робітника у плановому році, годин, див. табл. 5;

kнв – коефіцієнт виконання норми виробітку працюючого, див. вихідні дані, табл. 1, № 19.

                               (32);

Т0 = (211*8)/4670=0,361

Т1  = 0,319

         де      qБ – виробіток продукції на одного середньоспискового працівника в базовому періоді, грн. на чоловіка в рік, див. вихідні дані, табл. 1, № 15;

         ФРЧКОР.Р.ПЛ – корисний фонд робочого часу робітника у плановому періоді, днів, див. табл. 5;

         tЗ – тривалість робочої зміни, год, див. вихідні дані, табл. 1, № 16.

         Значення Т1 – величина Т0 зменшена на відсоток вказаний у вихідних даних, табл. 1, № 17.

Г. Економія чисельності працюючих за рахунок зміни кількості робочих днів в плановому періоді (ЭР.ДЧ), (тривалість відпусток, зменшення невиходів на роботу по хворобі, ліквідація прогулів), обчислюється за формулою:

                    (33);

ЭР.ДЧ = 0

де ФРЧКОР.Р.ПЛ – корисний фонд робочого часу робітника у плановому періоді, днів, див. табл. 5;

ФРЧКОР.Р.Б – корисний фонд робочого часу робітника у базовому періоді, днів, див. вихідні дані, табл. 1, № 21;

Ур – питома вага робітників у загальній чисельності працюючих, %, див. вихідні дані, табл. 1, № 20.

Д. Економія чисельності працюючих за рахунок зміни обсягів виробництва обчислюється за формулою:

                                             (34);

ЭВПЧ = - 0

де ЭВПЧ – економія чисельності за рахунок зміни обсягів виробництва, чол.;

Кпр і Кр – темпи зростання відповідно обсягів виробництва та чисельності робітників, %;

         Темпи зростання обсягів виробництва – виходячи з даних таблиці 3:

  = 11,1                           (35);

         де QВПЛ – обсяг виробництва у плановому році, шт., див. формула (14);

QВБ – обсяг виробництва у базисному році, див. табл. 3, “Всього”.

         Темпи зростання чисельності робітників - див. вихідні дані, табл. 1, № 22.

Величина зростання продуктивності праці по кожному окремому фактору обчислюється за формулою:

                               (36);

де ЭФіЧ – економія чисельності працюючих по окремому і-му фактору, чол., формули (29)-(34);

ЭЧ – загальна економія працюючих по всіх факторах, формула (38).

Загальний приріст продуктивності праці рівний сумі приростів по окремих факторах:

                                                                                                                             

                               =-13,1                                      (37);

      =0,191приб.0 чол.                                         (38);

n – кількість факторів, які впливають на зростання продуктивності праці, шт.

Зведений розрахунок зростання продуктивності праці за рахунок техніко-економічних факторів ведуть в табличній формі (див. таблицю 15).

Визначаємо виробіток на одного працівника у плановому році (qПЛ):

                         (39);

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16