Дипломная работа: Оптимізація інтегрованого захисту посівної цибулі від шкідників на основі виділення головних екологічних та економічних чинників та застосування нових агентів біологічного методу
Результати досліду показують, що у варіанті з гаупсином 2116+2687 на 5.06 капустянка знищила 13,5% рослин, на 12.06 – 15%; також і 26.06 відсоток випаду складає 15. В інших варіантах ефективність значно менша і залишається на рівні контролю. Так у варіанті, де застосовували гаупсин 2116+2687 з емістимом в період сходів було знищено 60% рослин, в подальшому цей показник майже не змінювався. Схожа картина спостерігається у варіантах з бактофітом та бактофіт у поєднанні з емістимом: 5.06 – 48,5% і 51,5%; 12.06 – 50% і 53,5%; 26.06 – 53,5% і 58,5% відповідно. Варіант з рідким тріходерміном та у поєднанні з бактофітом дає більшу ефективність у порівнянні до інших (крім гаупсину 2116+2687): 5.06 – 33,5 і 45%; 12,06 та 26.06 – 36,5 і 50% відповідно. Емістим окремо не давав істотної ефективності: 5,06 – 53,5%; 12.06 та 26.06 – 53,5%. В контрольному варіанті випади у зв’язку з живленням капустянки звичайної становили 50%. Аналіз даних показує, що в разі обробки насіння розчином біопрепаратів статистично достовірну різницю у порівнянні до контролю має лише застосовування гаупсину 2116+2687 (суміш фунгіцидного і інсектицидного штамів). Емістим в усіх варіантах невілював ефект від використання біопрепаратів. Так у варіанті з гаупсином пошкодження становило ~15%, а у варіанті з тим же гаупсином, але у поєднанні з емістимом – 60%. Подібне спостерігалося по відношенню до бактофіту і бактофіту з емістимом – ~49% і ~54%; триходерміну – Р і триходерміну–Р з емістимом – ~35% і ~47%.
Вплив Bacillus subtilis 5[2] на капустянку звичайну. Оскільки найбільш ефективним методом регулювання чисельності капустянки звичайної вважається застосування принад, було оцінено вплив культуральної рідини Bacillus subtilis 5 у складі зернової живильної принади. Результати досліду наведені в таблиці 4.2.
Таблиця 4.2 Вплив Bacillus subtilis 5, у складі живильної принади, на капустянку звичайну
Стадія онтогенезу | Час з моменту поїдання принади, діб | |||||||
0,04 | 3 | 5 | 7 | 14 | 20 | 25 | 35 | |
Імаго | + | + | + | + | + | + | – | – |
Личинки 4 віку | + | + | + | + | + | + | + | + |
Личинки 6 віку | + | + | + | + | + | + | + | + |
“+” - особини живі; “–“ - особини загинули |
Дані таблиці 6.9 показують, що в ході експерименту спостерігається загибель тільки імаго і лише на 25 добу після вживання принади з мікробіологічним агентом. Личинки ж, взагалі не виявили жодних ознак впливу бактерій. Таким чином, результати свідчать про несприйнятливість шкідника до зернових принад на основі Bacillus subtilis 5 при вказаному титрі.
РОЗДІЛ 5
МОДЕЛЮВАННЯ ПРОЦЕСУ ОЗДОРОВЛЕННЯ АГРОЦЕНОЗУ ПОСІВНОЇ ЦИБУЛІ ПРИ ЗАСТОСУВАННІ БІОПРЕПАРАТІВ ДЛЯ ЗАХИСТУ РОСЛИН
Уявимо агроценоз за дуже несприятливих обставин, а саме: монокультура в який протягом ряду років використовувались хімічні інсектициди з однаковою діючою речовиною. В такому разі через n-ну кількість років ми отримаємо генотипи шкідників «забруднені» генами резистентності, що унеможливить подальше проведення захисних заходів без істотної зміни асортименту діючих речовин. Відповідно класичної концепції дрейфу генів, ген резистентності або зникне з популяції через певну кількість поколінь, або закріпиться в ній. Зрозуміло, що перший сценарій буде мати місце за умови розірвання хімічного «кола», а другий – якщо застосування класу хімічних речовин до якого виникла резистентність буде тривати. Тривалість елімінації гену тим більша, чим довший був період неправильного застосування хімічних засобів.
Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 20, 21, 22, 23, 24, 25, 26, 27, 28