Принципи соціальної політики Євросоюзу
p align="left">В Європейському союзі підтримці і розвитку участі молоді в побудові Європи приділяється велика увага.Треба відзначити, що молодіжна політика в Європейському Союзі (ЄС) потрапляє під компетенції держав-членів і в кожному з них реалізується по-своєму. Проте ЄС внесли ряд ініціатив за програмами і заходами, направлених на розвиток міжнародного молодіжного обміну, участь молоді в процесі ухвалення рішень, стимулювання активної участі молодих людей в житті європейського співтовариства.
Таким чином, молодь притягується до інтеграційного процесу.
Вперше завдання молодіжної політики були сформульовані в Договорі про Європейське Співтовариство в 1993 році. Одним з основних завдань Європейського співтовариства став розвиток академічної мобільності і міжнародного молодіжного обміну, а також залучення молоді до активної участі в житті співтовариства.
На основі цих договірних зобов?язань реалізуються спеціальні цільові програми.
Існують різні форми участі молоді в суспільному житті Європейського співтовариства. У багатьох країнах створені національні молодіжні ради, які об'єднують різні дитячі і юнацькі організації і співробітничають з органами державної влади з питань молодіжної політики. Також існують молодіжні парламенти при представницьких органах влади.
Щорічно проводяться спеціальні форуми і конгреси, присвячені актуальним проблемам суспільного життя.
Європейською Комісією підтримується спеціальний інтернет-портал, який містить інформацію про державні програми з питань молодіжній політиці, дані про молодіжні асоціації, парламенти і ради, освіту і можливість працевлаштування в країнах ЄС.
Основна мета подібних медіаресурсов - побудова діалогу з молоддю і залучення молодих громадян Європи до активної участі в житті співтовариства.
Молодь завжди була і залишається невід'ємною складовою політичного і соціального життя. Саме завдяки її активній діяльності в суспільстві відбуваються докорінні зміни. Молодь ніколи не залишається байдужою до будь-яких ініціатив з боку влади і гостро реагує на несправедливість. Маючи високий потенціал і можливості, створюються організації, які займаються вирішенням проблем різного характеру. Розвитку та діяльності молодіжної політики в Європі приділяють значну увагу та покладають на неї великі надії. Адже саме молоде покоління надихає інших на створення нових ідей, постійне вдосконалення та пошук подальших перспектив.
Рада Європи - це організація, що проводить кампанії з найболючіших для сьогоднішнього суспільства проблем. Наприклад, Варшавський саміт дав згоду на проведення Молодіжної кампанії, яка є частиною постійної боротьби проти расизму, дискримінації, антисемітизму та ісламофобії. У найближчі два роки більшу частину ресурсів сектора з питань молоді буде спрямовано на цю кампанію.
Голови держав і урядів держав-членів Ради Європи на зустрічі у Варшаві (травень, 2005 р.) дійшли згоди щодо низки заходів, які допоможуть Європі зустріти виклики століття. Серед висновків саміту - рішення розпочати кампанію з ліквідації усіх форм насильства по відношенню до дітей.
Дебати з приводу майбутнього Європи тривають постійно. Основна думка, яка є домінантною протягом останніх років у політичному житті Європи, є такою: ЄС повинен повністю інтегруватись з людьми, що живуть у Європі.
Надзвичайно важливим є залучення людей, яким належатиме завтрашня Європа, до обговорення питань про шляхи розвитку ЄС та впровадження нових форм та методів управління.
Європейський проект сам по собі ще дуже молодий, він досі формується та викликає немало дискусій. Для досягнення результату знадобляться амбіції та ентузіазм, відповідальність та готовність прийняти цінності, на яких ґрунтується ЄС.
Однією з важливих і вагомих течій в Європі, що може впливати на розвиток країн, політичну стабільність і вирішенням багатьох питань, є Молодіжна політика країн ЄС. Її представники мають широкі можливості і підтримку в боротьбі проти насильства в усіх його проявах та допомагають молоді навчитися розв'язувати конфлікти в суспільстві загалом, та в сім'ї і з самим собою зокрема.
Ефективними в цьому плані є молодіжні організації, в рамках яких молодь має змогу розвивати у собі солідарність, терпимість, лояльність, толерантність, готовність до міжкультурних діалогів та прагнення цивілізованих методів розв'язання конфліктів.
Але сама по собі молодіжна політика не в змозі розв'язати всі проблеми, що стосуються боротьби з насильством та насильницькою поведінкою, тому необхідною є спільна діяльність усіх сфер публічної політики. Молодіжна політика має сприяти такому співробітництву, бути активним його учасником, забезпечити проведення всіх заходів та програм, ініційованих іншими структурами публічного сектора, залучаючи до цього процесу юнацтво та молодіжні організації.
Структура Молодіжної політики в країнах ЄС
Молодіжна політика - це цілеспрямована діяльність, за допомогою якої вирішуються проблеми молоді та створюються умови, необхідні для становлення молодої особистості та її інтегрування в суспільне життя, а також досягається порозуміння між молоддю, суспільством та його окремими групами.
Усі дії МП є частиною більш широкого культурного співробітництва, яке сприяє активній діяльності Ради Європи з тих пір, як 50 років тому було ухвалено Європейську культурну конвенцію. Нині здійснюються різноманітні програми, що дають змогу Конвенції залишатися живим та дієвим інструментом для розвитку культурного співробітництва в Європі та поза її межами.
Європейська молодь
Відповідно до плану поширення населення, у Європі будуть проживати 75 мільйонів молодих людей віком від 15 до 25 років. Якими б не були відмінності між ними (їх статус, освіта, сім'я, доходи тощо), молоді люди сприймають себе повноправними громадянами, що мають відповідні права та обов'язки. Інвестування в молодь - це інвестування у наше суспільство (як сьогоднішнє, так і завтрашнє), тому воно є одним із ключових моментів у досягненні політичних цілей, що лежать в основі саміту ЄС в Лісабоні: зробити Європейську економіку „найбільш конкурентоспроможною та динамічною в усьому світі”.
Молоді люди чітко декларують, чого вони прагнуть: щоб їх голоси було почуто, щоб їх сприймали як повноправних учасників процесу; вони бажають відігравати провідну роль у будівництві Європи, впливати на обговорення шляхів її розвитку.
Настав час поставитися до молоді як до позитивної сили, що бере участь у розбудові Європи, а не як до „проблеми”. Інакше кажучи, необхідно надати молодим людям можливість виражати свої ідеї і в той же час - виховувати в них толерантність до ідей інших членів суспільства.
Фраза “Молодь - це наше майбутнє”, звичайно ж, звучить банально та шаблонно, однак банальність необов'язково є помилкою. Якщо ми хочемо, щоб Європа завтрашнього дня була живою, терпимою та існувала у злагоді з собою та іншими, робота з молоддю - це вдалий початок.
Громадська політика в ЄС
Відомі громадські діячі, представники органів державної влади та міжнародних організацій наголосили на необхідності вдосконалення українського законодавства, що регламентує діяльність неурядових організацій, і узгодження його з європейськими принципами та стандартами. Учасники обговорення звернули увагу на те, що чинний Закон "Про об'єднання громадян" необґрунтовано обмежує реалізацію права на свободу об'єднання. Штучні бар'єри обумовлюють дуже незначну кількість громадських організацій в України - 11 зареєстрованих організацій на 10 тис. населення, тоді як в Угорщині цей показник становить 46 на 10 тис. населення, а в Естонії - 201. У 2008 р. Світовий банк оцінив рівень громадської участі в Україні у 47%, що відповідає рейтингу Болівії, Замбії та Мозамбіку.
Головною вадою чинного Закону учасники заходу вважають штучне обмеження території, на яку розповсюджується дія громадської організації, через існування територіальних статусів, що забороняють діяльність громадських об'єднань у регіонах, де вони не були зареєстровані. Це обмеження не відповідає світовій практиці. Також громадським об'єднанням заборонено займатися господарською діяльністю, а це обмежує джерела фінансування та підриває фінансову стійкість громадських організацій. Натомість у розвинених країнах громадські організації мають право здійснювати господарську діяльність за умови, що вони направляють прибутки на виконання статутної діяльності
Присутні погодилися, що новий Закон про ГО має спростити порядок реєстрації неурядових організацій, надати громадським організаціям право захищати суспільно значимі інтереси та скасувати обов'язкові територіальні статуси. Цим вимогам загалом відповідає проект Закону України „Про громадські організації" від 14.11.2008 р. № 3371, розроблений Міністерством юстиції України за участю представників громадськості. Законопроект отримав позитивні висновки від Головного науково-експертного управління Верховної Ради України, Представництва Організації Об'єднаних Націй в Україні та Організації з безпеки і співробітництва в Європі.
Як зазначив Максим Лациба, який представляв Український незалежний центр політичних досліджень, у документі враховано чимало пропозицій громадських організацій. Зокрема, тепер громадські організації можуть не лише захищати інтереси своїх членів, але й опікуватися інтересами більш широких суспільних груп. Спрощена система реєстрації і запроваджений єдиний реєстратор - Міністерство юстиції, термін реєстрації скорочений до 10 днів, а юридичні особи отримали право бути членами-засновниками.
Парламент планує розглянути урядовий законопроект у першому читанні 17-20 листопада ц. р. Експерти погодилися, що цей документ вимагає доопрацювання. Зокрема, треба зазначити, що обмежувати діяльність громадських організацій можуть тільки Конституція та закони України, що учасники громадських організацій не несуть відповідальності за зобов'язання останніх, а також врегулювати участь громадських організацій без статусу юридичної особи в цивільно-правових відносинах відповідно до ЦК.
