Быстрый поиск

Рівненщина в контексті історичного краєзнавства

p align="left">Гітлерівці розстріляли, замордували 232874 мирних громадян і військовополонених, вивезли до Німеччини 22530 молодих людей на каторжні роботи.

Населення Рівненщини весною 1944 року внесло у фонд оборони 1800 тисяч пудів хліба, 1380 тис. пудів картоплі, 360 тис. пудів м'яса, зібрало на танкову колону "Ровенщина" 12 млн. крб.

У роки війни на території області загинуло і поховано 14.852 воїна Радянської Армії і 237 партизанів та підпільників. Виявлено 11 місць масового нищення військовополонених (загинуло понад 137 тис. чоловік), 21 місце поховань мирних жителів - жертв масового терору окупантів (поховано понад 72.000 чоловік).

Станом на 1 липня 1946 року населення Рівненської області складало 780659 чоловік, з них українців 697711 чоловік, росіян - 7.435 чоловік, чехів - 28.428 чоловік, поляків - 1.138 чоловік.

Якщо взяти до уваги статистичні дані від 1.01.1941 року (населення Рівненщини нараховувало 1139808 осіб), внаслідок воєнних дій та репресій з боку німецької та радянської влади загальна чисельність населення Рівненщини скоротилась на 359000 місцевих жителів.

У повоєнні 40-і роки продовжувалось протистояння між представниками радянського та націоналістичного таборів. Під час репресій з боку радянських органів було репресовано тисячі учасників національно-визвольних змагань, депортовано в глиб країни членів родин, пов'язаних з діяльністю УПА, УНРА та їх формувань.

В цей час розпочалась відбудова зруйнованого війною народного господарства. Відбудовуючи промисловість та сільське господарство, жителі Рівненщини докладали чимало зусиль, щоб швидше підняти з руїн міста і села.

В 1944-46 рр. у ході польсько-українського трансферу було депортовано в Польщу тисячі поляків, натомість на Рівненщину переселено з Польщі 40 тис. українців.

В 1947 році в рамках Волинської акції за домовленістю між урядами СРСР та ЧССР з території Рівненської області були переселені чехи, що проживали на Волині з 60-х років ХІХ ст.

50-60-70-і рр. стали роками індустріалізації краю. Почали давати продукцію такі потужні промислові підприємства, як Рівненський завод високовольтної апаратури, Рівненський завод тракторних запасних частин, Рівненський завод газорозрядних приладів, Рівненський льонокомбінат, Рівненська фабрика нетканих матеріалів, Костопільський домобудівний комбінат та інші.

80-і рр. стали роками економічного застою, а згодом перебудови.

Активно в області було підтримано процеси національного відродження, які розпочались в Україні у другій половині 80-х рр. ХХ ст. В усіх куточках краю палко вітали проголошення незалежності України 24 серпня 1991 року. В сучасній Рівненщині відбуваються ті ж політичні, економічні, національні процеси, що й в державі.

За адміністративно-територіальним поділом область включає 16 районів, 4 міста обласного підпорядкування (Рівне, Дубно, Кузнецовськ, Острог) і 7 - районного значення, 16 селищ міського типу, 338 сільських рад, 1003 села. Всього - 1030 населених пунктів, в т.ч.: міст 11, смт - 16, сіл - 1004.

В області проводяться організаційні заходи із реалізації державної регіональної політики у сфері промисловості. Проведені за останні роки реформування і технічне переоснащення галузі промисловості в поєднанні з розширенням внутрішнього ринку та утриманням сприятливої кон'юнктури забезпечують попит на продукцію, що виробляється підприємствами області, стимулюють подальше нарощування виробництва і сприяють утриманню позитивної динаміки зростання обсягів промислового виробництва в цілому по області.

Забезпеченню зростання промислового виробництва у більшості галузей промислової діяльності, зокрема у хімічній, деревообробній, виробництві будматеріалів і скловиробів, добувній, легкій, машинобудуванні, електроенергетиці.

У промисловості області проводиться робота спрямована на реформування галузі, технічне переоснащення підприємств і запровадження нових виробництв, підвищення ефективності промислового потенціалу.

У 2004 році введено в дію 4-й енергоблок на Рівненській АЕС потужністю 1000 МВт. ВАТ "Рівнеазот" є одним з основних вітчизняних постачальників мінеральних добрив. ВАТ "Волинь-Цемент" (Здолбунів) поставляє свою продукцію майже в усі регіони України, а також за кордон.

Однією з головних галузей народного господарства Рівненщини є сільське господарство. В ньому зайнято 41 % населення, виробляється 27 % валової продукції. Земельний фонд області складає 2005,1 тис. га, в т.ч. 937,1 тис. га (46,7%) - сільськогосподарські угіддя.

За природнокліматичними умовами область розподілена на зону Лісостепу і Полісся, відповідно до яких склалися напрямки спеціалізації сільського господарства. Основний напрямок виробничої сільськогосподарської спеціалізації області - зерново-буряківничий з розвинутим тваринництвом. Пріоритетними напрямками розвитку аграрного сектора економіки області є вирощування зернових культур, цукрових буряків, картоплі та овочів, виробництво м'ясо-молочної продукції, а також розвиток інфраструктури аграрного ринку. На даний час у приватному секторі виробляється 82 % сільськогосподарської продукції.

Перспективу розвитку на Рівненщині мають медицина, культура, туризм.

2.3 Історія Рівного

Обласним центром Рівненщини є місто Рівне. Територія міста 5824 га, населення 244, 8 тис. жителів за останнім переписом населення 2001 року. Національний склад: переважна більшість - українці. Серед пре6дставників інших національностей - росіяни, білоруси, євреї, поляки, молдавани. 64 % населення зайняті у галузях матеріального виробництва, 36% - у невиробничій сфері.

Найважливіші дати в історії міста:

1283 Імовірно, перша писемна згадка про Рівне у польській хроніці

1461 Згадка про Рівне в акті продажу волинських земель князеві Семену Несвіцькому

1481 Вдова князя Марія Несвіцька будує замок на березі Усті. Рівне стає містом

1492 Надання місту Рівне Магдебурзького права

1507 Король Зигмунт І підтверджує надані Рівному привілеї, зокрема право проводити щорічний ярмарок

1508 Пожежа у замку. Княгиня Марія Несвіцька дає розпорядження будувати новий замок

1518 Смерть княгині Марії Несвіцької, фундаторки міста. Рівне переходить у власність князів Острозьких

1527 Місту знову надано привілей одноденного ярмарку

1539 Рівне "під заклад" переходить у спадщину Беаті Костелецькій

1548 Княгиня Беата Костелецька будує костел у Рівному

1565 Місто переходить у власність Альбрехта Ласького

1565- .. 1575 Судова тяганина за право володіння містом. Часті пограбування Рівного

1569 Знищення міста татарами, спалення церкви та костелу

1574 Королівською грамотою місто проголошене у складі володінь князя Костянтина Острозького

1580 Акт князя Костянтина Острозького про матеріальне забезпечення соборної церкви у Рівному, збудованої ще в XV столітті Марією Несвіцькою

1606 Анна Острозька відбудовує костел

1617 Розорення міста татарами. Пожежа в замку

1619 Черговий татарський набіг, спалення замку

1621 Як посаг місто переходить до рук князів Замойських

1624 Пожежа в Рівному

1625 Підготовка угоди Речі Посполитої з козаками Запорозької Січі у рівненському замку Т.Замойського

1629 Складено акт із достеменним описом міста

1634 Отримання королівського привілею на ярмарок

1637 Влаштування першого в місті шпиталю на кошти Томаша Замойського

1640 Спустошення Рівного татарами

1642 Місто стає власністю Конєцпольських. На документі, виданому магістратом Рівного 15 липня 1642 року, уперше збереглося зображення печатки міста

1648 Козацько-польська війна на Волині. У липні козацько-селянський рух поширюється, восени загін під орудою Колодки спустошив Рівне, винищив євреїв та поляків у місті

1651 Польська шляхта організовує засідки на козаків, котрі вийшли з оточення під Берестечком на початку липня

1667 Великий мор у Рівному, загинуло 1600 осіб. Того ж року за Андрусівським миром місто було визнане під владою Польщі

1680 На місто напали українські козаки, частково зруйнували його

1691 Майже повне знищення міста пожежею

1706 Руйнація Рівного шведськими військами Карла XII

1706-1707 Захоплення міста російськими військами та розквартирування їх у Рівному й околицях

1723 Володарем Рівного стає Юрій (Єжи) Любомирський

1738 Станіслав Любомирський будує в Рівному мурований замок-палац

1750 Любомирський видає статути для міських цехів та єврейського кагалу

1756 Завершення будівництва і освячення Успенської (Омелянської) церкви у Рівному

1765 Складення докладного плану міста архітектором Тоушером

1770 Епідемія чуми у місті. Закладення пам'ятника-колони на честь Божої Матері як вибавительки від мору