Быстрый поиск

Податкова система України, її структура і призначення

p align="left">діалектичній протилежності, і держава має забезпечувати оптимальне співвідношення між ними. Не може бути ідеальної системи оподаткування для всіх часів і країн. Однак не можна і безперервно змінювати податкову політику. І та, й інша крайність призводять до негативних результатів.

1.3 Досвід формування податкових систем в ринкових країнах світу

Формування системи оподаткування України потребує вивчення досвіду розвинутих країн, податкові системи яких мають багаторічну історію. Досвід нашої країни з даних питань дуже обмежен, тому що в умовах адміністративно-командного соціалізма відносини між державою і підприємством базувались на прямому вилученні значної частини їх доходів в бюджет у вигляді різного рода платежів.

Для визначення шляхів удосконалення системи оподаткування України потрібно досконало вивчити основні риси сучасної податкової системи розвинутих країн, їх еволюцію та причини.

Найбільший внесок в теорію оподаткування здійснил шотландський економіст і філософ Адам Сміт (1723-1790). Він підкреслив, що податки для того, хто їх сплачує - признак ні рабства, а свободи.

В 1776 р. вийшла його книга “Дослідження про природу і причини багатства народів”. В неї він сформолював принципи оподаткування свого часу, але вони діють і нині. До них відносятся чотири основних принципа:

принцип справедливості, що затверджує рівномірність розподілу між громадянами пропорційно їх прибуткам;

принцип визначеності, що вимагає, щоб сума, спосіб і час платежу були зазделегідь відомі платнику;

принцип зручності передбачає, що податок повинен сплачуватись у такий час і спосіб, що є найзручнішими для платника.

принцип економії, що полягає в скороченні витрат стягування податку, в раціоналізації системи оподаткування.

На кожному етапі соціально-економічного розвитку принципи оподаткування модіфікувалися в залежності від цілей і функцій, які покладалися на податкову систему. Так, А. Вагнер виділяє вже дев'ять принципів формування податкової системи, розділених на чотири категорії:

Фінансові принципи (достатність і дінамічність);

Народногосподарські принципи (вибір джерел і видів податків);

Принципи справедливості (загальність і рівномірність);

Принцип управління системою податків (визначеність, зручність і економічність стягування).

Сучасні принципи оподаткування відображають реалії економічного і політичного стану держав і перебувають в наступному:

Рівень податкової ставки повинен встановлюватися з урахуванням можливостей платника податків, тобто рівня прибутків. Принцип цей дотримується далеко не завжди, деякі податки в багатьох країнах розраховують пропорційно.

Оподаткування прибутків повинно носити однократний характер.

Обов'язковість сплати податків. Податкова система не повинна визивати у платника сумнівів необхідності платежу.

Система і процедура виплати податків повинні бути зрозумілими і зручними для платників і для економічних установ, що збирають податки.

Податкова система повинна бути гнучкою і легко адаптуватися до змінних соціально-політичних і економічних потреб.

Податкова система повинна забезпечувати перерозподіл ВВП і бути ефективним інститутом державної економічної політики.

Але в різних країнах підхід до цієї проблеми відрізняється один від одного:

Сучасним податковим системам характерна значна доля надходжень бюджетів в ВНП. На початок 90-х р. вона складала: в США - 30%, Японії - 31, Англії - 37, Канаді - 37, Німеччині - 38, Італії - 40, Франції - 44, Норвегії 48, Данії - 52, Швеції - 61%. Різниця в загальному рівні оподаткування різних країн демонструє існування зв'язку між долею податкових надходжень в ВНП та моделлю ринкової економіки , її масштабами та формами державного регулювання.