Бюджетний устрій та бюджетна система України
p align="left">2. Слабкий ступінь кореляції між реальними потребами місцевих бюджетів у коштах з державного бюджету та їх відображенням у формулі розподілу обсягу міжбюджетних трансфертів.Загальним недоліком формульного підходу є значна кількість параметрів та багаторівневість параметрів у формулі, складності у їх тлумаченні. З метою усунення недоліків щодо неадекватного відображення потреб у додаткових ресурсах (міжбюджетних трансфертах) доцільніше було б обраховувати відносні видаткові потреби, які б враховували територіальні особливості.
3. Нерівномірне співвідношення „дотація-субвенція” у структурі трансфертів, переважаюча частка дотацій та субвенцій на соціальний захист.
Найбільшу питому вагу у складі трансфертів займають дотації вирівнювання (табл.1). У 2008році їх частка становила 57,1% захищених трансфертів загального фонду і 48,7% усіх трансфертів (для порівняння-13,9% у 1998році). Дотація, яка є нецільовим трансфертом, з одного боку, дозволяє місцевим органам витрачати кошти на власний розсуд. Незважаючи на те, що вибір напрямів використання дотацій вирівнювання може визначатися місцевими органами влади самостійно, на їхнє рішення істотно впливає необхідність забезпечення бюджетних програм по фінансуванню благ і послуг, що надаються за рішенням центральних органів влади. Однак, з іншого боку, переважне використання дотацій формує загрозу розпорошення коштів серед непріоритетних для даної території чи місцевості напрямків видатків. В структурі самих субвенцій близько двох третин складають субвенції на виконання державних програм соціального захисту населення, крім надання житлових субсидій і пільг населенню для оплати житла та комунальних послуг, натомість субвенції на соціально-економічний розвиток займають невелику частку.
Таблиця 1 - Перерахування трансфертів до місцевих бюджетів у 2008році
Назва трансферту | Млнгрн. | У % до обсягу трансфертів | |
Трансферти загального фонду, всього | 55084,2 | 93,04 | |
У т.ч. захищені трансферти загального фонду: | 50497,6 | 91,67 | |
Дотації вирівнювання | 28810,5 | 57,05 | |
Субвенції соціального значення | 18284,1 | 36,21 | |
Додаткові дотації | 1628,8 | 3,23 | |
Трансферти спеціального фонду | 4119,3 | 6,96 | |
Всього трансфертів | 59203,5 | 100,00 |
З метою раціоналізації видатків та підвищення контролю за використанням переданих з державного бюджету коштів у вигляді міжбюджетних трансфертів у структурі трансфертів має зрости питома вага субвенцій як цільових коштів, використання яких пов'язане з необхідністю фінансування конкретних об'єктів, пріоритетних у поточному бюджетному році, причому питома вага субвенцій на соціально-економічний розвиток має зростати.
Незначна увага владних структур до вказаних проблем призводить до посилення утриманських настроїв окремих регіонів відносно держави, незацікавленості збільшення виробничих потужностей інших регіонів, неефективного розподілу коштів та їх витрачання.
4. Нормативна неврегульованість забезпечення видатків на соціальні потреби.
Видатки на соціальні потреби не повинні бути видатками місцевого значення, оскільки місцеві органи не можуть впливати на рішення про їх надання чи ненадання. Нині у видатках місцевих бюджетів більше 70% спрямовуються на виконання державних функцій, таких як надання послуг у сфері освіти, охорони здоров'я, культури, мистецтва, фізичної культури та спорту. Такі видатки враховуються при визначенні обсягу міжбюджетних трансфертів. Відповідно, на виконання власне функцій місцевого розвитку - забезпечення функціонування житлово-комунального господарства, утримання дорожньої системи, управління комунальним майном, регулювання земельних відносин і фінансування програм природоохоронного значення (тобто видатків, які не враховуються при розрахунку обсягу міжбюджетних трансфертів), залишається незначний обсяг коштів. Крім того, місцеві бюджети не отримують кошти, необхідні для утримання об'єктів соціальної інфраструктури, що переходять у комунальну власність. Власними коштами місцевих бюджетів мають фінансуватися місцеві потреби (визначені у чинному законодавстві як видатки, що не враховуються при визначенні обсягу міжбюджетних трансфертів).
5. Диспропорції співвідношення обсягів першого і другого кошика доходів місцевих бюджетів.
Обсяг трансфертів, які має змогу отримати місцевий бюджет, залежить від того, скільки зібрано коштів (доходів місцевого бюджету), що враховуються при визначенні трансфертів. Відповідно, доходи місцевих бюджетів поділяються на дві групи, згідно статей 64 і 69 Бюджетного кодексу України (табл.2):
- доходи, які враховуються при визначенні обсягу міжбюджетних трансфертів (перший кошик), або закріплені доходи, із них найбільшу питому вагу займають податок на доходи фізичних осіб та єдиний податок для суб'єктів малого підприємництва;
- доходи, що не враховуються при визначенні обсягів міжбюджетних трансфертів (другий кошик), або власні доходи, із них найбільшу питому вагу займають плата за землю, податок з власників транспортних засобів.
Таблиця 2 - Доходи місцевих бюджетів у 2007-2008 роках
Вид надходжень | 2007рік | 2008рік | ||||
Всього, млн.грн. | У % до загальної суми | Всього, млн.грн. | У % до загальної суми | |||
Перший кошик, у т.ч. | Податок з доходів фізичних осіб | 34782 | 76 | 45896 | 76 | |
Єдиний податок для СМП | 1593 | 4 | 1854 | 3 | ||
Другий кошик, у т.ч. | Податок з власників транспортних засобів | 1355 | 3 | 1558 | 3 | |
Плата з землю | 3889 | 9 | 6681 | 11 | ||
Інші податки та збори | 3985 | 8 | 4197 | 7 | ||
ВСЬОГО | 45600 | 100 | 60200 | 100 |
В основу такого розподілу доходних джерел покладається принцип, що найвагоміші доходні джерела впливають на обсяг трансфертів-чим більше надходження від них, тим менше трансфертів може бути отримано. З одного боку, це зменшує утриманські настрої місцевих бюджетів відносно державного, але з іншого-не створює зацікавленості місцевих органів у збиранні податків на доходи фізичних осіб та інших надходжень із першого кошика. Складається ситуація, коли зусилля місцевих органів з активізації економічної діяльності в регіонах щодо підвищення рівня зайнятості та відповідно збільшення надходження податку з доходів фізичних осіб до місцевого бюджету призводять до зниження обсягу дотації вирівнювання або збільшення суми коштів, що мають бути перераховані з місцевого до державного бюджету.
Слід також вказати на значне переважання обсягу податків та зборів із першого кошика. Їхня частка складає понад 80% обсягу загального фонду місцевих бюджетів. Відповідно низькою є частка дохідних джерел місцевих бюджетів із другого кошика, якими місцеві органи влади можуть розпоряджатися самостійно, виходячи з пріоритетів розвитку адміністративно-територіальної одиниці. Включення плати за землю та податку з власників транспортних засобів до доходів місцевих бюджетів, які не враховуються при визначенні трансфертів (другого кошика), є позитивним у тому сенсі, що це дає змогу місцевим органам нарощувати свої фінанси за рахунок власних зусиль та активізації економічної діяльності на підпорядкованій території. Надходження таких вагомих податків дають змогу виконувати місцевим органам влади функції щодо надання населенню житлово-комунальних послуг, здійснення видатків на благоустрій місцевості. І навпаки, значне переважання частки доходів першого кошика вказує на недостатність власних доходів місцевих бюджетів для виконання органами місцевого самоврядування покладених на них функцій і завдань, на незацікавленість місцевих органів у збільшені надходжень від податків та зборів, а також є критерієм неможливості довгострокового прогнозування економічного розвитку території.
6. Неефективна децентралізація бюджетної системи
Підвищення ефективності процесу формування видаткової частини місцевих бюджетів та децентралізація управління бюджетними коштами визначені як один із способів перетворення місцевих бюджетів на ефективний інструмент соціально-економічного розвитку адміністративно-територіальних одиниць Бюджетна децентралізація передбачає, з одного боку, визначення раціональних обсягів і структури бюджетних повноважень, з іншого-повне їх забезпечення ресурсною базою.
Засади міжбюджетних відносин між районним бюджетом та бюджетами територіальних громад сіл, селищ, міст районного значення та їх об'єднань (бюджетами місцевого самоврядування), а також між міським бюджетом міста обласного (республіканського АР Крим) значення, міста Севастополя та бюджетами адміністративно підпорядкованих йому міст, селищ, сіл, крім бюджетів місцевого самоврядування, трансферти до яких визначаються законом про Державний бюджет України на наступний рік, визначені законодавчо з 2004року. Тим самим було забезпечено подальшу децентралізацію бюджетної системи. Однак, трансферти містам та районам обчислюються безпосередньо на центральному рівні. Це, в свою чергу, послаблює позиції обласного рівня у контролі за формуванням та використанням фінансових ресурсів на районному рівні. Більш-менш самостійними у схваленні бюджету є області та міста обласного значення, натомість бюджети місцевого самоврядування є залежними від району (юридично від районної ради, фактично від районної адміністрації) [4].
Висновки
Бюджетний устрій являє собою визначену правовими нормами організацію і принципи побудови бюджетної системи, її структуру, взаємозв'язок між окремими ланками бюджетної системи. Він включає в себе наступні складові:
- бюджетну систему (виділення видів бюджетів);
- принципи побудови бюджетної системи;
- розмежування доходів і видатків між ланками бюджетної системи;
- організацію між бюджетних відносин.
Бюджетна система - це врегульована нормами права сукупність усіх видів бюджетів. Вона складається із державного бюджету і місцевих бюджетів. Склад бюджетної системи відображається в зведеному бюджеті України. Бюджетний кодекс визначає зведений бюджет як сукупність показників бюджетів, що використовуються для аналізу і прогнозування економічного і соціального розвитку держави.
На сучасному етапі бюджетна система характеризується високим рівнем централізації коштів у Державному бюджеті, що не є ефективним і ставить під загрозу функціонування місцевих бюджетів. Місцеві бюджети відчувають брак коштів, а більшість видатків як раз здійснюється на місцях. Тому дана ситуація вимагає покращення убік надання більших повноважень місцевим бюджетам і зменшення бюджетної централізації до оптимального значення.
Принципи бюджетного устрою (бюджетної системи) в Україні включають: єдність, збалансованість, самостійність, повнота, обґрунтованість, реалістичність, ефективність, субсидіарність, цільове використання бюджетних коштів, справедливість і неупередженість, публічність і прозорість, відповідальність учасників бюджетного процесу. Принцип єдності в повному обсязі не реалізується, оскільки загальний зведений бюджет України не формується і не затверджується. принципи єдності бюджетної системи й автономності кожного бюджету є певною мірою альтернативними. Принцип єдності означає, що всі бюджети, які формуються в країні, становлять єдине ціле. Його реалізація забезпечується розробленням і затвердженням загального бюджету країни (регіонів) і керівництвом бюджетним процесом із вищого рівня. Принцип автономності означає, що кожний бюджет складається, затверджується і виконується відособлено. Практично усі принципи стосуються бюджетного процесу. Крім того, окремі з них -- це скоріше вимоги до бюджетного процесу і його учасників, ніж принципи, наприклад справедливості і неупередженості, відповідальності, обґрунтованості та ін. Отже, можна сказати, що принципи бюджетного устрою потребують деякого уточнення в законодавстві.
Між ланками бюджетної системи законодавчо встановлений розподіл доходів і видатків. Всі доходи поділяються на закріплені та регульовані. Розмежування видатків ґрунтується на призначенні того чи іншого бюджету: з центрального бюджету фінансуються видатки загальнодержавного характеру, а з відповідних місцевих бюджетів - видатки регіонального значення.
Між окремими рівнями бюджетної системи виникають вертикальні міжбюджетні взаємовідносини у таких формах: прямі бюджетні трансферти, субсидії, субвенції, дотація вирівнювання. У цій сфері існує чимало проблем, а саме: невідповідність між зобов'язаннями за видатками місцевих бюджетів та джерелами фінансування; нерівномірне співвідношення „дотація-субвенція” у структурі трансфертів; нормативна неврегульованість забезпечення видатків на соціальні потреби та інші. Для їх розв'язання перш за все внести зміни до чинного законодавства, прояснивши усі нечітко сформульовані моменти, змінивши пропорції розподілу і т.д..
Список використаної літератури
1. Благун, І.Г., Воронко, Р.М., Бучкович, М.Л. Бюджетний менеджмент [Текст]: навчальний посібник / І.Г. Благун, Р.М. Воронко, М.Л. Бучкович. - Львів : Магнолія 2006, 2007. - 224 с.
2. Бюджетний кодекс України [Електронний ресурс]: Кодекс України від 21.06.2001 N 2542-III, зі змінами та доп. - Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=2542-14. - 24.09.09. - Назва з екрану.
3. Дмитренко, Е.С. Фінансове право. Особлива частина [Текст]: навчальний посібник / Е.С. Дмитренко. - К.: Алерта, 2006. - 376 с.
4. Дроздовська, О.С. Бюджетний устрій держави та особливості його формування в Україні [Електронний ресурс]: дисертаційна робота / О.С. Дроздовська. - Режим доступу: http://disser.com.ua/content/239658.html. - 23.09.09. - Назва з екрану.
5. Клець, Л.Є. Бюджетний менеджмент [Текст]: навчальний посібник / Л.Є. Клець. - К. : Центр учбової літератури, 2007. - 639 с.
6. Опря, В.Р. Фінансове право [Електронний ресурс] : підручник / В.Р. Опря. - Режим доступу: http://www.readbookz.com/books/59.html. - 23.09.09. - Назва з екрану.
7. Показники виконання Зведеного бюджету України та Державного бюджету України за 2006 рік [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://minfin.kmu.gov.ua/file/link/99073/file/Budget_2006.pdf. - 24.09.09. - Назва з екрану.
8. Показники виконання Зведеного бюджету України та Державного бюджету України за 2007 рік [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://minfin.kmu.gov.ua/file/link/99073/file/Budget_2007.pdf. - 24.09.09. - Назва з екрану.
9. Показники виконання Зведеного бюджету України та Державного бюджету України за 2008 рік [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://minfin.kmu.gov.ua/file/link/99073/file/Budget_2008.pdf. - 24.09.09. - Назва з екрану.
10. Федосов В., Опарін В. Удосконалення бюджетного устрою і системи міжбюджетних взаємовідносин [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://studentbooks.com.ua/content/view/873/54/1/2/. - 22.09.09. - Назва з екрану.
