Бюджет України
p align="left">Розглядаючи ефективність економічної політики уряду США останніх років, можна відзначити, що вибрана була дорога, декілька незвичайний на погляд обивателя. Завдяки тому, що Клінтон і його адміністрація вели досить обережну бюджетну політику і прагнули до накопичення засобів, до моменту приходу до влади Джорджа Буша американський бюджет був профіцитним. Але збереглося таке положення ненадовго. Це яскраво демонструє приведена нижче таблиця. Таблиця 1. Федеральний бюджет США (млрд. дол.)
1999 | 2000 | 2001 | 2002 | 2003 | ||
Витрати | 1701,9 | 1788,8 | 1863,9 | 2052,3 | 2128,2 | |
Доходи | 1827,5 | 2025,2 | 1991,0 | 1946,1 | 2048,1 | |
Сальдо | 125,5 | 236,4 | 127,1 | -106,2 | -80,2 |
Таким чином, видно тенденція підвищення витрат при недостатній стабільності доходів, що породило бюджетний дефіцит. Важко сказати, чи сталося це унаслідок відсутності ідей і досить професійних членів адміністрації, як вважає, наприклад, А.І. Дейкін, або унаслідок ряду свідомих дій, як пише С.М. Рогів, але певну логіку в діях адміністрації Буша угледіти можна: як пише той же Рогів, «Лідери республіканської партії визнали, що колосальна потужність американської економіки дозволяє здійснити на практиці гасло: «І масло, і гармати!» . Тобто на скорочення податків при одночасному збільшенні військового бюджету і соціальних витрат президент пішов сповна навмисно. Більш того, узятий курс на зниження податків Буш зі своїми соратниками проводив досить жорсткий. Так, наприклад, міністр фінансів США О'Ніл був звільнений зі свого поста із-за незгоди з відміною податку на дивіденди.
Поважно відзначити, наскільки розрізнялися акценти в політиці Клінтона і в політиці Буша. Одного погляду на витримку із звідної таблиці американських бюджетів з 1999 по 2004 роки, складену істотно раніше, чим приведена вище, досить, аби зрозуміти, що до Буша молодшого американський бюджет планувався профіцитним і в 2002, і в 2003, і навіть в 2004 роках.
Таблиця 2. Звідна таблиця витрат, доходів, прибутків і збитків 1999-2004 (витримка) (млрд. дол.)
2001 | 2002 | 2003 | 2004 | ||
Витрати | 1799,2 | 1820,3 | 1892,9 | 1957,9 | |
Доходи | 1933,3 | 2007 | 2075 | 2165,5 | |
Сальдо | 134,1 | 186,7 | 182 | 207,6 |
Звідси видно, що при не дуже великих розбіжностях прогнозів укладачів цієї таблиці з реальними цифрами 2001 року, починаючи з 2002 р. ситуація в корені змінюється.
Але чи означає це, що Буш повів неефективну економічну політику, яка може привести до втрати США можливостей стати світовим гегемоном? Навряд чи. Річ у тому, що Буш просто перекинув значну частину коштів з бюджету на розвиток цієї галузі. Мабуть, він і його адміністрація порахували, що американська економіка досить міцна і стабільна, аби можна було почати укріплювати другу (за використовуваним в цій роботі спрощеним принципом класифікації) складову успіху глобального домінатора - військову. Наскільки подібне рішення було вірним? Спробуємо декілька пізніше розглянути це питання, хоча однозначна відповідь може дати лише майбутнє.
Також хочеться відмітити, що в Буша дійсно було повне право діяти так, як він діяв. Це відобразив, наприклад, журнал «Комерсант Влада», який, порівнюючи ситуацію з появою бюджетного дефіциту в США і в деяких крупних країнах ЄС, написав наступне: «не то аби в США не було бюджетного дефіциту - із-за розширення бюджетних витрат і зниження податків він там якраз дуже значний. Але американські власті не брали на себе в цьому відношенні жодних зобов'язань». Тим самим автор статті говорить про те, що на відміну від ЄС, де державний бюджет країни-члена Союзу не може мати дефіциту більше 3% ВВП, в США подібних обмежень немає, і Буш не обіцяв профіциту. Він обіцяв процвітання Америки (що ми можемо розцінити у тому числі і як обіцянка світового домінування), а право на вибирання засобів для досягнення цього надавалося йому і його адміністрації. Більш того, стратегія національної безпеки США проголошує, що пригнічувати тероризм США будуть, «захищаючи Сполучені Штати, американський народ, і наші інтереси усередині країни і поза нею, знаходячи і знищуючи будь-яку загрозу до того, як вона досягне наших кордонів. <…> нам не важко діяти поодинці, якщо необхідно, аби здійснити наше право на самозахист, діючи на попередження проти таких терористів, щоб не допустити, аби вони завдали шкоди нашому народові і нашій країні». А значить, Буш був просто зобов'язаний відкласти приріст доходів бюджету США і не міг не взятися до дій у напрямі збільшення реальної сили. Не можна забувати, що на шляху до глобальної мети світового домінування США доводиться стикатися з величезною кількістю перешкод, переступити через яких без допомоги зброї практично неможливо. Тому, доцільно розглянути військовий аспект зовнішньої політики США.
Судячи з усього, військові витрати були збільшені у зв'язку з довгостроковими планами Пентагону. А значить, економічна політика Клінтона підготувала грунт для того, щоб дати Бушу простір для маневру і зсуву акцентів в переслідуванні все тієї ж мети.
На думку ряду фахівців, США ставлять своєю за мету розвиток армії не стільки «вшир», тобто йдеться не про збільшення особового складу і кількості одиниць озброєння, що вже використовуються армією, а про розвиток технологічного прогресу в області як стратегічних, так і тактичних озброєнь. Пріоритетним завданням для США є не стільки підготовка і проведення військових дій, скільки нарощування військового потенціалу, з метою істотного випередження всіх можливих конкурентів по рівню технічного забезпечення армії і закріплення американської гегемонії на основі військової переваги. Загалом, спираючись на точку зору С.М. Рогова, можна говорити про те, що США намагаються « розв'язать однобічну гонку озброєнь нового покоління».
3. Бюджетна політика України
3.1 Основні напрями бюджетної політики України
У Україні бюджетна політика формувалася в умовах надзвичайний жорсткої економічної кризи, що не могло не позначитися на характері змін. Оскільки, з одного боку, постійною була проблема мобілізації засобів до бюджету для виконання державою своїх функцій і зобов'язань, а з іншої -- об'єктивним безперервний процес втрати одних джерел фінансових вступів до бюджету і пошуку, у зв'язку з цим, інших, більш відповідних новій системі господарювання. Це постійно загострювало проблему дефіциту бюджету і методів його фінансування. Крім того, серед принципово нових умов з'явилися ті з них, які пов'язані з низькою фінансовою і управлінською дисципліною, тенезацією економіки, неефективністю окремих видів витрат, марнотратством, фактами розкрадання державних коштів.
Податкова система України характеризується рядом особливостей, які відрізняють її від податкових систем розвинених країн. До них відносяться:
-- існування двох підсистем оподаткування -- стандартною і спрощеною, що порушує цілісність податкової системи;
-- значна нерівномірність розподілу податкового тягаря унаслідок масштабного ухилення від сплати податків і наявності податкових пільг;
-- високий рівень податкової заборгованості;
-- неповна відповідність податкової системи України основним принципам оподаткування -- справедливості, ефективності, стабільності, адміністративної простоти і економічності.
Важливий рівень співвідношення між податковими і неподатковими вступами до бюджету і те, наскільки синхронно відбувається концентрація доходів бюджету за рахунок головних бюджетоформормуючих податків: ПДВ, податок на прибуток, податок на доходи фізичних осіб, акцизний збір. В той же час в цих питаннях просліджується ряд суперечливих тенденцій. Зокрема спостерігалося зменшення фіскальної ефективності прямих податків відносно ВВП з 15,0% в 1994 р. до 9,2% в 2001 р. і непрямих податків -- з 12,9 до 7,1%. У 2002 році доля прямих податків у ВВП збільшилася до 10,3, непрямих -- до 8,0%.
Фіскальна ефективність прямих податків знижувалася за рахунок податку на прибуток (дохід) підприємств, фіскальна ефективність якого зменшилася за вказаний період з 11,9 до 3,9% відносно ВВП, тобто більш ніж втричі; у 2002 році вона трохи виросла -- до 4,3%. Зате фіскальна ефективність прибуткового податку з громадян характеризувалася стійкою тенденцією до зростання з 2,8% в 1994 р. до 4,9% відносно ВВП 2002 роки. При цьому в 2001 і 2002 рр. фіскальна ефективність прибуткового податку з громадян вперше перевищила фіскальну ефективність податку на прибуток підприємств. З одного боку, ця тенденція свідчить про формування в Україні податкової структури, сприятливої для економічного зростання. З іншої -- вона стала наслідком надмірного податкового тягаря на доходи громадян.
