Экологическое сознание как фактор развития украинского общества

Очевидно, що заперечення сили тяжіння не призведе до уміння добре

літати. Але, розуміючи і визнаючи закони гравітації, а крім того, принципи

аеродинаміки, і беручи за основу їх у своїй діяльності, можна цьому

навчитися. Хоча ми й «стійко» літаємо, використовуючи різні летальні

апарати, збудовані з урахуванням наукових принципів.

Приблизно, теж саме можна сказати і про наші взаємини з довкіллям. У

більшості випадків розвиток людського суспільства протікає при повному

незнанні або навіть запереченні принципів, які керують самовідтворенням

живих систем. Ми в багатьох відношеннях живемо «за позикою», і численні

екологічні проблеми, які стоять перед нами, вказують на те, що такий стан

нестійкий. Але, як не лишили ми спроб летіти, спіткнувшись об силу тяжіння,

також не слід відказуватися від розвитку людського суспільства і

повертатися до первісного життя. Слід лише зрозуміти екологічні принципи і

прямувати до гармонічного розвитку відповідно до них. Це дуже просто:

концепція стійкого розвитку полягає в задоволенні потреб і прагнення

сьогодення без вступу в конфлікт із майбутнім.

Ми маємо необхідну інформацію. У середині XІX століття вчені почали

вивчати і відкривати принципи взаємовідносин рослин і тварин між собою і з

довкіллям. Цю область біології назвали екологією. У 1960-ті роки стало

загальнопризнаним, що екологічні принципи і теорії відносяться не тільки до

диких рослин і тварин в звичайних умовам існування. Вони застосовуються і

до людини, причому в глобальних масштабах. Цю галузь екології, тобто

вивчення екологічних принципів застосуємо до людського суспільства,

необхідну для його стійкого розвитку, зараз часто називають наукою про

довкілля.

«Не недостача екологічної інформації призводить до негативного впливу

на довкілля, а неправильне застосування цієї інформації»[]. Словом кажучи,

у нас є необхідні знання, які дозволяють зробити розвиток людського

суспільства стійким.

Якщо знань досить, чому ж досі не розпочато необхідних змін? По-перше,

знання і розуміння придбані відносно нещодавно. Завжди проходить час між

отриманням інформації та проведенням політики, на ній основаній. По-друге,

вже є значний прогрес, і зміни стають більш помітними. Але в решті решт

наукове розуміння це одне, а рішення, що і коли робити, – зовсім інше.

Очевидно, ми всі прагнемо стійкості довкілля. Але у людей багато й інших

інтересів, пов’язаних, наприклад, з використанням матеріалів і енергії,

відчуженням відходів. Багато з їх цінностей вступають ще не в повній мірі

нами свідомо заперечене з прагненням до охорони довкілля, а це перешкоджає

прогресу.

Природоохоронний рух 1990-х років, масовий рух за стійкий розвиток

людства буде залежати від широкого усвідомлення громадськістю проблем, її

пильність, визнання нових цінностей, від потреби зміни і участі в них. Без

такого розуміння і підтримки вони нереальні; вимоги людей роблять їх

неминучими.

Кожен з нас бере участь у формуванні того, що називають «громадською

думкою» або «громадськими цінностями». Тому кожен з нас буде учасником руху

за стійкий розвиток. Але про участь громадськості ми будемо говорити у

наступних розділах.

1.2.Місце екології у системі наук

Наука – це як і особливий спосіб отримання знань, так і самі знання,

придбані цим шляхом, тобто отримання інформації. Але звідки і як така

інформація вперше отримана? Порівнюючи природничі науки, такі як фізика,

хімія, біологія, ґрунтознавство, з гуманітарними областями людської

діяльності – релігією, філософією, мистецтвом, музикою і літературою, можна

бачити, що їх джерела багато в чьому відмінні.

У випадку гуманітарних дисциплін видно, що їх об’єкти створені людиною,

її натхненням і/чи талантом, які подарували нам вчення або твір, настільки

сильно впливає на наші емоції або розум, що ми збираємо ці скарби духу і

передаємо їх наступним поколінням. Ми можемо намагатися перевершити

філософа, артиста, письменника або композитора, але, як вони творять свої

витвори, залишається таємницею.

У випадку науки історія теж приводить до конкретних особистостей –

вчених, які зробили відкриття. Але тут ми здатні зрозуміти, як їм це

вдалося. Вони беруть за основу проведені спостереження та логічні висновки

спостережень. Кожний міг би виконати такі ж операції і дійти до подібних

висновків. Таким чином, у науці важливіше самого вченого (хоча ми віддаємо

належне його внеску) те, що вся інформація ґрунтується на спостереженнях та

логічних висновках, які з них витікають. Звідси можливість її перевірки і

уточнення. Наука прямо протилежна прийняттю будь-чого на віру. Ключове

правило науки - перевіряти!

1.3.Принципи і закони природи

У ході аналізу експериментальних результатів можуть знайтися деякі

тенденції або взаємозв’язок між даними. Наприклад, якщо впускати предмети і

вимірювати їх швидкість в різних точках польоту, у всіх випадках без

винятку виявиться, що всі вони падають з однаковим прискоренням (якщо

знехтувати опором повітря). Таким чином, мова йде про основний принцип

вільного падіння. Коли відкритий такого роду принцип поведінки об’єктів,

його називають законом природи. У даному випадку мається на увазі закон

тяжіння. Іншим прикладом можуть служити спостереження, згідно яким в

хімічних реакціях атоми тільки перегрупуються, але не створюються, не

руйнуються і не змінюються. Цей принцип називають законом збереження маси.

Закони термодинаміки описують особливості змін енергії.

Так як закони природи не знають винятків, їх прогностична цінність дуже

значна. Можна з упевненістю сказати, що будь-які спроби порушити або

ігнорувати закони природи скінчаться невдачею. Вона не обов’язково буде

помітною відразу; звичайно між дією і кінцевим результатом існує, як у

прикладі з людиною, яка пригнула зі скелі, визначений період «життя у

позику».

Спроби визначити, стане подія або процес розвиватися у потрібному

напрямку, треба звернутися до законів природи. Це більш очевидно у випадку

плигуна зі скелі. Але навіть дуже поінформовані люди іноді натикаються на

помилки. Так, космічний корабель багаторазового використання «Челенджер»

був запущений, не дивлячись на відомий вплив температури на кільцеві

прокладки. Його «життя у позику» склало 90 секунд. У середині 1980-х років

одна людина запропонувала новий тип двигуна, який начеб-то виробляє більше

енергії, ніж використовує (порушення другого початку термодинаміки). Граючи

роль невизнаного генія, який веде нерівну боротьбу з заздрісним науковим

«істеблішментом», він отримав могутню підтримку в широкий процес і добув

декілька мільйонів доларів на устаткування свого винаходу, в той же час

уникаючи будь-якої його критичної перевірки. У решті решт навіть його

спонсори почали наполягати на демонстрації чудо-машини. Тут і з’ясувалося,

що все це містифікація, а сам він сховався з отриманою кругленькою сумою.

Мораль: знай фундаментальні закони природи і, зустрівшись з суперечливими

їм заявами, треба відноситися до ним надто обережно. Безглуздя,

неосвіченість і брехня більш ймовірні, ніж винятки з законів природи.

1.4.Наука і технологія

Фундаментальна, або чиста, наука має на увазі придбання знань за ради

них самих без питань про те, як їх використовувати або чи можна їх

використовувати взагалі. В основі її лежить тільки прагнення людини до

розширення світогляду. Технологія, навпаки, – використання наукових знань

заради досягнення визначеної мети. Вона заснована на бажанні вирішити

практичне завдання або отримати конкретний результат. Технологія може

рухатися вперед методом спроб і помилок, накопичуючи досвід того, що можна

і чого неможна. Таким чином зроблені деякі вдалі винаходи. Але невдач було

більше. Метод спроб і помилок звичайно занадто марнотратний щодо часу,

грошей, а іноді й людського життя.

З іншого боку, принципи, закони природи і теорії можуть ефективно

використовуватися інженерами для досягнення бажаної мети. Наприклад, цілком

здійсненним запуск людини на Місяць методом спроб і помилок, але яка буде

його ціна? Чітко слідуючи відповідним теоріям і законам, можна зробити це з

першої спроби.

Таким чином, технологічний процес використовує знання, отримані

фундаментальною наукою. Але й вона в свою чергу залежить від технології за

двома основними причинами. По-перше, технологія розробляє нові прилади, які

розширяють можливості спостережень і перевірки гіпотез. По-друге, це

«дослідницький полігон» для нових теорій і принципів. Той факт, що

технологічна новизна працює, доводить правильність покладених за основу

конструкції теорій і принципів. Наприклад, політ людини на Місяць і її

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13