Ринок цінних паперів
обраним ним зберігачем; депозитарного договору, який укладається між
зберігачем і депозитарієм, або договору про обслуговування емісії
цінних паперів, який укладається між емітентом та обраним ним
депозитарієм.
Іменні цінні папери, що знаходяться в колективному зберіганні на
рахунках власників у зберігача і не обліковані на рахунках зберігача
в депозитарії, підлягають обов'язковому занесенню до реєстру власників
іменних цінних паперів на ім'я зберігача як номінального утримувача.
Іменні цінні папери, що знаходяться в колективному зберіганні на
рахунках у цінних паперах зберігачів у депозитарії, підлягають
обов'язковому занесенню до реєстру власників іменних цінних паперів
на ім'я депозитарію як номінального утримувача.
У договорі про відкриття рахунку у цінних паперах
визначаються умови ведення рахунку власника цінних паперів, порядок
проведення операцій емітента, порядок надання облікової та фінансової
інформації зберігачем, а також умови оплати його послуг тощо.
Зберігач не має права користуватися послугами іншого зберігача
для виконання своїх зобов'язань щодо зберігання сертифікатів та
обліку прав власності на цінні папери своїх депонентів.
У разі одержання депозитарієм від зберігача цінних паперів, щодо
яких він не укладав з емітентом договору про обслуговування емісії цінних
паперів, депозитарій зобов'язаний передати їх тому депозитарію, з яким
емітент уклав такий договір, якщо між депозитаріями не встановлено
кореспондентські відносини щодо цінних паперів.
Депозитарії можуть одержувати від емітента безпосередньо на свій
рахунок доходи з цінних паперів для наступного перерахування їх
зберігачам. Зберігач зобов'язаний у встановлений договором строк
зарахувати зазначені доходи на грошові рахунки власників цінних
паперів. Ці доходи не є доходами депозитарію і не підлягають оподаткуванню
у складі доходів депозитарію. Депозитарії та зберігачі цінних паперів
не зобов'язані надавати власникам цінних паперів документи (сертифікати,
купони) для реалізації відповідних прав власності при проведенні
емітентом операцій із цінними паперами, якщо інше не передбачено договором.
Кліринг та розрахунки за угодами щодо цінних паперів
здійснюються виключно депозитаріями, які забезпечують поставку цінних
паперів на рахунки зберігачів у депозитарії з одночасною оплатою грошових
коштів на рахунках зберігачів. Для здійснення клірингу та розрахунків
за угодами щодо цінних паперів депозитарій має одержати відповідний дозвіл.
Взаєморозрахунки за угодами щодо цінних паперів
здійснюються на підставі розрахункових документів, наданих
сторонами відповідно до договорів, що передбачають перехід права
власності на цінні папери, або інформації, наданої фондовими біржами
та організаційно оформленим позабіржовим ринком.
Кліринговий депозитарій для здійснення грошових
розрахунків за угодами щодо цінних паперів зобов'язаний
користуватися послугами, що надають розрахункові банки на підставі
відповідного договору, типова форма якого затверджується Державною комісією
з цінних паперів та фондового ринку і Національним банком України.
Вимоги до такого розрахункового банку встановлюються у
положенні, що затверджується Державною комісією з цінних паперів та
фондового ринку і Національним банком України.
Правила та операційні стандарти клірингу та розрахунків за угодами
щодо цінних паперів затверджуються Державною комісією з цінних паперів
та фондового ринку. Правила та операційні стандарти грошового клірингу та
розрахунків за операціями з цінними паперами затверджуються Державною
комісією з цінних паперів та фондового ринку за погодженням з Національним
банком України і Міністерством фінансів України.
Діяльність щодо ведення реєстру власників іменних цінних паперів
здійснює емітент або реєстратор. Якщо кількість власників іменних цінних
паперів емітента перевищує кількість, визначену Державною комісією з
цінних паперів та фондового ринку як максимальну для організації
самостійного ведення реєстру емітентом, емітент зобов'язаний
доручити ведення реєстру реєстратору шляхом укладення відповідного
договору.
Договір на ведення реєстру емітент може укласти лише з одним
реєстратором. При цьому таке доручення емітента не знімає з нього
відповідальності щодо виконання зобов'язань, що випливають із угод щодо
цінних паперів.
Рішення про передачу ведення реєстру власників іменних цінних
паперів приймається виключно на загальних зборах акціонерів.
Загальні збори акціонерів або спостережна рада акціонерного
товариства затверджують умови договору на ведення реєстру
власників іменних цінних паперів у порядку, визначеному статутом
товариства. У разі неукладення договору протягом тридцяти
календарних днів Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку
надсилає товариству розпорядження про необхідність його укладення, а у
разі невиконання зазначеного розпорядження протягом п'ятнадцяти календарних
днів притягує посадових осіб товариства до відповідальності відповідно до
Закону України "Про державне регулювання ринку цінних паперів в
Україні" [2].
Рішення про передачу ведення тимчасового реєстру акціонерів до
проведення перших загальних зборів приватизованого підприємства і до
розміщення не менше 60 % акцій для підприємств, що знаходяться в
процесі приватизації, приймається правлінням підприємства, що
приватизується.
Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку, будь-які
інші органи державної влади, а також юридичні та фізичні особи не можуть
приймати рішення обов'язкового чи рекомендаційного характеру щодо ведення
реєстрів власників іменних цінних паперів, забезпечення ведення таких
реєстрів чи їх розподілу, що суперечать частині другій цієї статті.
Ведення реєстрів власників іменних цінних паперів передбачає
облік та зберігання протягом певних строків інформації про власників
іменних цінних паперів та про операції, внаслідок яких виникає
необхідність внесення змін до реєстру власників іменних цінних
паперів.
Підставою для внесення змін до реєстру власників іменних цінних
паперів є документи, згідно з якими переходить право власності на
відповідні іменні цінні папери.
Реєстратор зобов'язаний на вимогу власника цінних паперів або його
представника, а також номінального утримувача надати виписку з реєстру
власників іменних цінних паперів. Власник або його представник чи
номінальний утримувач не мають права вимагати включення до виписки
інформації, що виходить за межі компетенції реєстратора, у тому числі
інформації про інших власників та кількість цінних паперів, які їм
належать.
Відомості про номінального утримувача підлягають внесенню у реєстр
власників іменних цінних паперів на підставі відповідного доручення, якщо
право зберігача або депозитарію виступати номінальним утримувачем
не передбачено договором про відкриття рахунку у цінних паперах або
депозитарним договором.
Внесення номінального утримувача в реєстр власників іменних цінних
паперів, а також перереєстрація цінних паперів на іншого номінального
утримувача не означає, що право власності на цінні папери переходить до
номінального утримувача.
Операції з цінними паперами, що здійснюються між депонентами одного
номінального утримувача, не відображаються у реєстрі власників
іменних цінних паперів.
Для складання реєстру власників іменних цінних паперів на
обумовлену дату для виконання зобов'язань емітента номінальний
утримувач повинен надати реєстратору список усіх власників.
Юридичні особи можуть одержати дозвіл на ведення реєстрів власників
іменних цінних паперів, якщо реєстраційна діяльність передбачена їх
статутом. Органи державної влади не можуть бути засновниками або
учасниками реєстратора. Центри сертифікатних аукціонів і їх
правонаступники не можуть вести реєстри і бути засновниками та учасниками
реєстратора.
Частка емітента цінних паперів у статутному фонді реєстратора не може
перевищувати десяти відсотків.
Емітент може вести власний реєстр самостійно, якщо кількість
власників цінних паперів не перевищує кількості, визначеної
