Характеристика стосунків молодого подружжя у сім

p align="left">Взаємини молодої і батьківської сім'ї, що приймає в своїй квартирі молодих, значною мірою визначається тим, чи було батьківське благословення даного союзу, чи була їх згода на даний шлюб, чи схвалюють вони вибір своєї дитини. І тут, мабуть, доцільно розглянути два можливих варіанти.

Перший - це є батьківська сім'я, яка «приймає» шлюбного партнера своєї дитини. В цьому випадку батьки намагаються взяти активну участь в «сімейних справах», порадою і практично допомагають молодим робити перші кроки в сімейному житті. Як правило, батьки готові все зробити для далеко ще не самостійних молодих наречених. Стосунки «батьки - молоде подружжя» набувають характеру або «сусідського» (молоду сім'ю відразу фінансово відокремлюють, до «приймака» звертаються на «Ви»), або родинного (нового чоловіка розглядають як другого сина чи дочку і ведуть спільний бюджет.

А часом батьки стають люблячими диктаторами. Справа в тому, що в заміжній дочці часом продовжують бачити тільки дочку, не помічаючи її нової ролі - дружини і матері.

Особливо зростає залежність молодих, якщо батьки надають їм ще й матеріальну допомогу. Батьки хочуть влаштувати їх життя найщасливішим - при цьому, звичайно, на свій смак. У молодих людей складне становище, на яких постійно тиснуть, але тиснуть ласкаво, доброзичливо, з любов'ю.

Батьки не рідко не розуміють станів і переживань нареченого, який увійшов у їх дім. На початках нова людина відчуває себе як у гостях, надто напружено, в буквальному розумінні слова «не знає, де сісти, тому більше відсиджується у відведеній для молодих кімнаті, не приходить додому раніше від свого партнера».А батькам здається, що їх уклад єдино можливий і правильний; вони чекають від «приймака» активного включення в домашню діяльність. Ніхто не намагається ні в чому змінити старий стиль життя. А чи влаштовує він того, кого «взяли в сім'ю?» Про це, як правило, не задумуються. І все йде, які раніше: «Володя, ми з мамою вирішили, що в цьому році ми з тобою відпустку проведемо на дачі». А чому, власне, молода жінка вирішувала з мамою, а не з чоловіком?

Другий випадок нам говорить про те, що батьківська сім'я не приймає шлюбного партнера своєї дитини. Тут є ряд моментів: коли батьки не схвалюють вибір своєї дитини, житлові умови не дають змоги нормально співіснувати двом сім'ям.

В цьому випадку варто розглянути кілька під проблем спілкування в дворівневій сім'ї: свекруха - невістка і теща - зять.

а). Свекруха - невістка. Причиною поганих стосунків є не трагедія ненависті, а трагедія любові: матері до сина, а молодої дружини - до чоловіка.

б). Теща - зять. Слід сказати, що в системі відносин між цими двома членами сім'ї не рідко вирішальну роль відіграє саме професійно-посадовий статус зятя. Частіше від інших членів сім'ї теща виміряє подружнє життя своєї дочки цілкою матеріальною мірою. Майбутньому сім'янину не завадило б ознайомитись з порадами, які можна дати зятю, щоб з тещею в злагоді жити:

- частіше хваліть дружину у тещиній присутності. Не зайвим буде комплімент з приводу гарного виховання;

- не перешкоджайте дружбі двох жінок. Адже ніхто не може замінити дружині матері - особливо у перші дні сімейного життя;

- не втікайте від спілкування з тещею при всій своїй зайнятості.

в). Зять - тесть. Звичайно, якщо зять тримає себе «в рамках»: не п'є, не буянить, не ображає молоду дружину. Часто зять з тестем навіть об'єднується, проникаються чоловічою солідарністю, а то й сходяться так, що й водою не розіллєш.

г). Свекор - невістка. Свекор, як правило, більш доброзичливо буває настроєний до невістки, ніж свекруха, і в той же час має великий вплив на власну жінку. І свекор повинен гасити «вогні напруженості» в сім'ї, виконувати функції громовідводу, що вміє жартом погасити різкість, розрядити хмари взаємного невдоволення. Повинен, вміє, але часто не хоче.

Постає питання що ж є причиною сімейних конфліктів? Чому вони виникають?

Слід сказати про те, що часто сімейні конфлікти починаються з того, що батьки ніяк не можуть примиритися з вибором сина чи дочки; буває, шлюб сина чи дочки ніяк не вкладається в ті плани, які батьки їм самі складають; часто сварки виникають через побут; причиною конфліктів молодих і батьків є й те, що батьки часто втручаються у сварки молодого подружжя; нова серія суперечок і сварок може початися у двопоколінні сім'ї, коли мова піде про виховання дітей; зіткнення бувають і від різних смаків - на зачіску, на одяг… «Людські сварки не тривали б так довго, якби вся вина була лише на одному боці» (Ф.де Ларошфуко) Як удосконалювати самого себе: Пер.з чес. - К.: Політвидав України, 1988. - С.277.

Ще одним різновидом сімейних стосунків, є сексуальні стосунки в молодій сім'ї.

Практично у кожного після одруження виникають проблеми, що торкаються сексуальної сфери. У Бальзака можна прочитати: «Доля шлюбу вирішується в першу шлюбну ніч, тому ні в якому випадку не можна починати її із зґвалтування своєї молодої дружини». Чоловік повинен пам'ятати, що перша шлюбна ніч - це як прелюдія інтимного спілкування; вона не для насолод, а для першого пізнання один одного.

Проблема цнотливості - ще одна проблема, з якою молодь, що вступає в шлюб, повинна ознайомитись і задуматись одночасно про щастя і сімейний затишок.

Еволюція сексуальних стосунків в кожній сім'ї проходить три основних етапи. Перший з них охоплює період фактичного початку подружніх стосунків, що може і не співпадати з моментом реєстрації шлюбу. На цьому першому етапі, у молодої пари, реалізується перехід від романтичного шлюбного залицяння до сексуального партнерства.

Другий етап, що триває, як правило, один-два роки, є етапом прогресуючої адаптації. На цьому етапі характерне інтенсивне статеве життя.

Наступний, третій етап стабільної адаптації характеризується стабілізацією статевої активності чоловіка. Чоловік повинен вміти «володіти мистецтвом кохання», але і жінка повинна знати окремі чоловічі сексуальні секрети:

1. Чоловіки часто виражають себе через секс, коли не можуть зробити це через емоції. Для жінок це буває незрозумілим, навіть дивним, оскільки більшість з них відчувають прямо протилежні почуття.

2. Чоловіки відчувають себе відштовхнутими, якщо жінки відхиляють їх сексуальні пропозиції. Жінці не варто повністю відкидати сексуальні пропозиції партнера. Не варто говорити просто «ні», слід прикликати його чи якось по іншому дати зрозуміти, як він для неї багато значить, як вона його кохає.

3. Чоловік буде займатись з жінкою любов'ю значно частіше, якщо вона буде частіше дозволяти йому просто секс. Чоловіки більше люблять спонтанність, фізичну пристрасть, грайливий здоровий секс. Жінки більше зайняті налагоджуванням взаємин і зв'язків.

4. Чоловікам значно складніше, ніж жінкам одночасно розмовляти і займатись коханням. Причина тут криється в специфічній будові мозку чоловіка: права півкуля відповідає за візуально-просторову координацію, в той час як ліва контролює вербальні функції. Це не означає, що чоловіки не хочуть сказати жінці про те, що вони відчувають. Просто для більшості з них це не так легко і природно, як для жінок, їм важко переключитися з однієї півкулі на іншу.

5. Чоловіки терпіти не можуть, коли жінки поводять себе так, наче вони не люблять секс. Можна назвати три основні причини поведінки цих жінок: хибне переконання, що чоловіки не поважають жінок, що люблять секс; їх не збуджує партнер чи його сексуальні манери; вони просто не люблять секс.

6. Чоловіки не люблять жінок, що не проявляють почуттів у ліжку (сексуальні королеви чи ще точніше трупи). Вони не переносять жінок, які не показують, що отримують задоволення. На мові психології це називається «пасивно-агресивною реакцією».

7. Чоловікам не подобаються жінки, які надто багато балакають у ліжку.

8. Чоловіки терпіти не можуть жінок, що не слідкують за собою.

9. Чоловіків дратує, коли жінка не любить власне тіло і принижує свої достоїнства.

10. Чоловіки терпіти не можуть жінок, що надмірно стурбовані своїм зовнішнім виглядом. Зловживання косметикою, надмірний макіяж.

11. Чоловіки не люблять надто серйозних жінок.

Морально-психологічні проблеми молодої сім'ї, які також мають важливе значення у подружніх стосунках.

Перші кроки подружнього життя - зближення двох величезних і складних людських світів, різних психологічних систем, різних темпераментів, різного виховання, уподобань. Працелюбна людина чи лінива, серйозна чи легковажна, бережлива чи марнотрат, весела чи сумна, акуратна чи неохайна - все це в сім'ї стає дуже помітним і важливим. У одного в сім'ї батьків був порядок, він звик, щоб у домі все робили безшумно, - у іншого завжди стукали двері, з шумом мили посуд. З дрібниць формується емоційний фон сімейного життя.

В перший період існування молодої сім'ї подружжя зустрічається з явищем, яке психологи називають «зняття масок». Це означає, що людина перестає характеризуватися тими стереотипами залицяння які прийняті в її середовищі. Наприклад, юнак не забував дарувати квіти коханій дівчині при зустрічі. Дівчина приймала цей жест як вираз кохання. Однак, після одруження, все змінюється. Молодий чоловік чомусь перестає дарувати квіти з усталеною регулярністю. Як до цього ставиться дівчина? Найімовірніше, вона смертельно образиться і буде думати, що її вже не кохають так, як покохали раніше, що вона вже не така рідна і цікава коханому.

Починають спільне життя дві людини з цілком різними «сценаріями сім'ї». І все в поведінці партнера викликає дратівливість, здається, що він робить не так. А той вважає, що це він робить правильно - адже він поводить себе у відповідності із своїм «сценарієм». І пішли чвари, сварки, скандали.

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10