Психологія грошей

ажко оцінити, наскільки в західному суспільстві поширені психічні розлади, пов'язані з грошима. Статистики подібних розладів не існує. Виняткові випадки бувають настільки яскравими і запам'ятовуються, що їх частота може переоцінюватися. Але оскільки дослідження в цій табуйованій області украй рідкісні, справжня поширеність серйозних грошових неврозів може насправді недооцінюватися. Відповіді на опитування "здорового ставлення до грошей" (Money-sanity subscale) показують, що, хоча переважна більшість респондентів вважає своє ставлення до грошей цілком "здоровим", приблизно третина респондентів визнають у себе наявність тих або інших симптомів грошової патології [6, с.83].

У різних дослідженнях пропонують декілька пояснень патології, пов'язаної з грошима:

Переживання раннього дитинства: пережиті в дитинстві бідність, період економічної кризи або явні (порівняно з оточуючими) економічні труднощі стають для декого стимулом до накопичення великих капіталів.

Міжгрупове суперництво: уявлення про жалість багатих до бідних і про заздрість і ненависть бідних до багатих породжує безліч міжгрупових конфліктів. Загроза безпеці, статусу і репутації може слугувати могутнім джерелом психологічної тривоги і спроб контролювати її за допомогою грошей.

Релігія і етика: відчуття провини за своє багатство і особистої відповідальності за долю бідняків складає ядро християнської релігії. Внаслідок цього самоосуд і розкаяння часто детермінують дивну поведінку людей, які виховані у переконанні, що дуже великі гроші, які отримані легким шляхом і виставляються напоказ, свідчать про гріховність людини.

Таблиця 1.1

Запитання	Відповіді "так",%
Ви постійно дивуєтеся, куди діваються ваші гроші в кінці місяця	42
Ви витрачаєте гроші на інших, але вам важко витрачати їх на себе	35
Коли ви просите грошей, вас наповнює відчуття тривоги або вини	35
Ви купуєте речі, коли відчуваєте тривогу, нудьгу, печаль або гнів	34
Ви турбуєтеся про те, чи зможете заплатити по рахунках в кінці місяця	33
Ви весь час думаєте про своє фінансове становище	31
Ви жалкуєте про те, що вам доводиться весь час витрачати або віддавати гроші	30
Ви не любите говорити з іншими про гроші, особливо про свої доходи	28
Вам неприємно купувати речі за повну вартість	26
Ви відкладаєте частину грошей	22
Ви купуєте речі, які вам не потрібні, якщо ціна дуже вигідна	19
Ви витрачаєте багато часу на покупки	19
Ви соромитеся розпитувати про практичні грошові питання	17
Гра на гроші приводить вас в сильне збудження	15
Ви проводите безсонні ночі, намагаючись знайти спосіб заощадити більше, хоча у вас вже є заощадження	14
Ви відмовляєтеся сприймати гроші всерйоз	14
Ви намагаєтеся заощадити на дрібницях	14
Ви регулярно займаєте гроші	12
Ви часто граєте на гроші і укладаєте парі	4
Ви використовуєте гроші, щоб управляти або маніпулювати людьми	4

2. Внесок класичних напрямів психології у вивчення феномена грошей

Передумови розвитку психологічних досліджень феномена грошей на рівні особистості можна знайти в класичних підходах психології: у психоаналізі, біхевіоризмі, в теорії розвитку Ж. Піаже, в роботах когнітивістської орієнтації.

Біхевіористичні теорії торкалися того, як гроші стають умовним підкріпленням. Перш за все, це дослідження на тваринах і експерименти на людях у клініці. Щури і примати досить швидко навчилися реагувати на фішки або інші заохочувальні стимули, які можна було б обміняти на будь-яку їжу і які, так чином, моделювали функції грошей. Схожість у поведінці тварин і людини, що працює за гроші, дозволила Б. Скіннеру стверджувати, що гроші - це лише узагальнене умовне підкріплення, пов'язане з безліччю товарів і послуг, які можуть служити як безумовне підкріплення [3, с.18].

В рамках теорії розвитку Ж. Піаже, в роботах когнітивістської орієнтації робилися спроби пошуку більш окремих закономірностей і механізмів відображення грошей: так, когнітивісти прагнули виявити розумові механізми грошової поведінки, а девелопменталісти (девелопменталізм - теорія розвитку) робили акцент на стадіях розвитку сприйняття грошей і ставлення до них.

Проте найретельніше розробленою психологічною теорією, що чітко пояснює індивідуальні відмінності у ставленні до грошей, залишається психоаналіз.

У роботі "Характер і анальний еротизм" Фрейд вперше звернув увагу на те, що ставлення дорослої людини до грошей може визначатися особливостями її дитячої сексуальності. "Щастя, - писав він, - є відстрочене виконання інфантильного бажання. От чому багатство приносить так мало щастя: гроші не можуть бути бажанням немовляти". Згодом Ференці, розвиваючи ідеї Фрейда, описав онтогенетичні стадії розвитку цього потягу: від задоволення, отримуваного від бруду і екскрементів, до любові до грошей.

Фрейд виділяв три основні риси характеру людей, фіксованих на анальній стадії: акуратність, скупість і впертість, які він пов'язував також з охайністю, надійністю, сумлінністю, запальністю і мстивістю.

Згідно з психоаналітичною теорією, всі діти відчувають задоволення при дефекації. У віці близько двох років батьки в західних країнах починають привчати дітей до горщика, або виражаючи ентузіазм і схвалення при дефекації дитини, або караючи її і пригрожуючи, коли вона відмовляється це зробити. Привчання до горщика збігається за часом з тією стадією розвитку дитини, коли вона бореться за автономію і незалежність. Часто привчання до горщика стає джерелом конфлікту між дитиною і батьками. Цей конфлікт може посилитися через непослідовну поведінку батьків, які, з одного боку, цінують фекалії як подарунок дитини, а з іншого - вважають їх брудними, не торкаються до них і прагнуть швидше викинути. При цьому діти, яких постійно хвалили за успішне спорожнення шлунку, розглядаючи це як подарунок батькам, зростаючи, із задоволенням роблять подарунки і витрачають гроші. Ті ж, хто відмовлявся це зробити, страждають згодом "фінансовими замками" [3, с.21].

Таким чином, психоаналітична теорія напряму зв'язує травматичний досвід привчання до горщика з подальшим типом компенсаторної поведінки. Те, як скупий притримує гроші, розглядається як відображення дитячої відмови від дефекації на вимогу батьків. Марнотрат же, навпаки, нагадує дитину, котра прагне до схвалення батьками її "подарунків". Деякі люди вважають витрати умовою отримання любові і схвалення, і тому схильні витрачати гроші, коли відчувають себе самотньо, тривожно або потребують любові.

Список використаних джерел

1. Бурега В.В., Любчук О.К. Економічна психологія в схемах і таблицях. - Донецьк: ДонДАУ, 2003. - 63 с.

2. Данчева О.В., Швалб Ю.М. Практична психологія в економіці та бізнесі. - К.: Лібра, 1999. - 270 с.

3. Конина Л.В., Клецова С.Я. Экономическая психология. - Алчевск: ДГМИ, 2003. - 156 с.

4. Машков В.Н. Психология экономики. - СПб.: Издательство Михайлова В.А., 2001. - 187 с.

5. Прутська О.О. Інституціоналізм і проблеми економічної поведінки в перехідній економіці. - К.: Логос, 2003. - 266 с.

6. Спасенников В.В. Экономическая психология. - М.: ПЕР СЭ, 2003. - 420 с.

Страницы: 1, 2