Психологічні аспекти сприйняття США і Росії українцями
p align="left">У американську культуру, особливо в музичну культуру, значний внесок внесли афроамериканці. Ось як описує в 1934 році афроамеріканську народну музику американський музичний критик Р. Пальмер: "Несколько десятков черных танцоров шаркали по полу маленькой сельской церкви, тяжело ступая на половые доски в равномерном качающемся такте и отбивая ладонями сложные ритмы. Предводитель издавал громкие звуки, напоминающие монотонное пение, и танцоры мгновенно отвечали ему. Когда запевала, уставший от вздрагивающих ритмов, жары и бешеной скорости пения, падал на скамейку, другой запевала на незнакомом языке продолжал напоминающее кудахтанье пение». Саме тоді американські дослідники фольклору Дж. і А. Лоумакс почали збирати архів афроамеріканської народної музики; складовою частиною цієї музики були, наприклад, старі, сільські ринг шаути, які тоді ще співали в негритянських церквах, а також джаз і рок. У Сполучених Штатах Америки джаз розвинувся як симбіоз музичної культури чорних і білих. Із зіткнення музики чорних (ритм-енд-блюз) і музики білих (кантрі-мюзік) виник також рок-н-рол. "У всіх різновидах американської народної музики був завжди присутній "рок": або в ритмах блюзової танцювальної музики кольорових або в релігійних піснях, що виконуються в негритянських церквах за старою традицією, що йде з глибини століть, коли під час служби пастир викрикував заклики, а паства вторила йому у відповідь.
Разом з масовою культурою в Америці є і елітарна, "висока" культура для вузького кола - в ній сконцентровані дійсно кращі зразки світової культури (достатньо як приклад привести музику Чайковського, Рахманінова, літературні твори Достоєвського, Товстого і ін.). Саме ця "висока" культура сформувалася в результаті взаємних контактів Америки з Європою і Азією як на основі культурного обміну, так і завдяки внесеними емігрантами елементам їх культури (43, 51).
Сьогодні описані вище корінні американські жанри музики успішно співіснують з популярною музикою Америки. Українська молодь сьогодні чудово спримає американський ритм-енд-блюз. Чому ж українці не можуть поєднати красу і ліричність українських народних пісень для створення власної самобутньої музичної культури в країні? Причина все та сама - ригідність соціального інтелекту. В той же час, запозичуючи американські тенденції, в тому числі і ритм-енд-блюз, українські музиканти намагаються популяризувати таким чином американську національну культуру, яка за своєю ментальністю дуже далека від української.
Сьогодні для митців створені такі умови, що більшість з них покидають простір України і їдуть у сусідню Росію, де створені кращі умови для реалізації творчого потенціалу музикантів і акторів. Неможливо не помітити, що велика доля представників акторської та музичної еліти Росії - вихідці із України.
І у даному аспекті українці сприймають Росію і США як країни з більш розвиненою культурою, розвитку якої так не вистачає сьогодні у власній державі і тенденції якої можуть послужити прикладом для запозичення.
1.2 Якості етнічної психіки українців, росіян та американців
Шкали екстраверсії/інтроверсії та інтенціональності/екзекутивності як фактор міжнаціональних шлюбів
конецформыначалоформыНаціонально-змішані шлюби є важливим каналом зміни етно-демографічної структури суспільства. Самі по собі такі шлюби не змінюють чисельного співвідношення контактуючих національностей, проте діти з таких сімей, вибираючи собі національну приналежність одного з батьків, тим самим обривають етнічну лінію іншого. В плані генетичного здоров'я людства такі шлюби, як правило, сприятливі, а діти, народжені в них, відрізняються здоров'ям, здібностями (5, 11). Як же співвідносяться екстраверсія/інтроверсія з міжнаціональними шлюбами?
По-перше, українська інтровертивність виражає рівень невротизованості соціуму, його перевтому через отримання великої кількості надлишкової інформації. У даному випадку інтровертивність ніяк не пов`язана з психічною врівноваженістю та усталеністю. Вона є реакцією закритості на зовнішні подразники, що тривалий час справляли травмуючий вплив на психокультуру. Саме тому поведінка індивіда вирізняється особливим, вибірковим характером: у стандартизованих, стереотипних ситуаціях домінує установка на адаптацію, у проблемних - на ізоляцію (15).
По-друге, інтровертивність зі знаком мінус переходить у пасивізм. Знаменитий східний пасивізм (індійський) означає стовідсоткове недіяння, розчинення у світі, але основний принцип українського пасивізму - «прожити непомітно». Це означає не торкатися зовнішньої проблемності. Однак, що стосується сім`ї ці якості грають скоріше на руку українцю. Українець - послідовна «людина сім`ї», замкненої мікросистеми, який залишається вірним до кінця. Ці якості часто вступають у конфлікт з російстким пасивізмом, якщо ми говоримо про міжнаціональний шлюб. Росіянин не цінує сім`ю надто високо: для нього будь-який куток всесвіту - рідний дім, а тому ніякі родинні зв`язки не втримають його на місці (15).
Продовжуючи тему міжнаціональних шлюбів, не можна обминути тему шлюбів українців і американців. Чому американці так нерідко шукають дружину саме на Україні? конецформыначалоформыАмерика - країна інтернаціональна. І, зрозуміло, тут дуже популярні міжнаціональні шлюби. Їх тут налічується 30 відсотків. Це дуже великий відсоток! І такими шлюбами не "гребують" не тільки американські чоловіки, але і жінки. Основний же контингент наречених - іноземок - з Мексики, Колумбії, Перу, Китаю, Таїланду, В'єтнаму... На них одружуються і корінні американці, і імігранти з цих країн (а їх тут дуже багато). Жінки з пострадянського простору, а також з країн колишнього соціалістичного табору йдуть слідом (12, 22). Чому екстравертовані американці так прагнуть знайти сімейне щастя з інтровертованими українками? Американцям буває надзвичайно важко створити сім`ю із амбітною американкою, яка робить ставку перш за все на кар`єру. Американців саме і приваблює інтровертована українська душа, для якої характерний потяг до облаштованості найближчого довкілля, до домашньої естетики та сімейної затишності.
Інший фактор, що впливає на специфіку відносин у міжнаціональному шлюбі - інтенціональність та екзекутивність, тобто чоловіче та жіноче начало. Українцям характерне, якраз, яскраво виражене жіноче начало у соціумі. На нашу думку, екзекутивність не є абсолютним синонімом жіночості і жіночого начала, тобто це не прояв психології тільки жіночої статі. Не рідше спостерігаємо екзекутивність чоловічої частини населення, зокрема, це дуже типове явище в українській психокультурі. І навпаки: в інтенціональних (чоловічих) соціумах інтенціональність унаслідок емансипації може стати психологічною прикметою жінок, що і спостерігаємо у американській психокультурі (15). Цей факт, на мою думку, і пояснює явище масових американо-українських шлюбів. Прагнення поєднати жіноче начало українок і чоловіче начало американців реалізовується у міжнаціональних шлюбах між цими двома народами.
Не можна не врахувати і той факт, що особливість екзекутивності у тому, що вона виявляє себе через цілевиконання, виконавську, обслуговувальну активність (15). Саме це і потрібно американцям, які прагнуть створити міцну сім`ю, що буває неможливо зробити з американськими жінками, в яких проявляється інтенціональність.
Що стосується росіян, (а російсько-українські шлюби, це явище більш часте), то для них теж характерна екзекутивність. У такому шлюбі буде перевага жіночого начала і нестача інтенціональності, яка забезпечує стабільність, охорону, цілеспрямованість. Але, безумовно, не слід забувати, що українці і росіяни - слов`янські народи, близькі за менталітетом на та світоглядом. Цей фактор у шлюбі може зіграти позитивну роль, тоді як світогляд американців досить різниться із українським, що може викликати труднощі адаптації та взаєморозуміння українських людей з американцями.
Українці в данному випадку йдуть на шлюб з іноземцями, слідуючи знову ж таки міфам, які ми розглянули у розділі, присвяченому проблемам еміграції. Міф про високий рівень життя американців, можливість жити в США краще, про чудове ставлення американців до українських жінок штовхає українців до укладення подібних шлюбів. Що стосується україно-російських шлюбів, то, як вже зазначалося, українці сприймають росіян як дуже близьку націю, а отже, схильні вважати, що розбіжностей між росіянами і українцями майже не існує, а отже і шлюб такий буде вдалим.
Шкала екстраверсії/інтроверсії як фактор політичної взаємодії
Шкала екстраверсії і інтроверсії яскраво простежується і в політиці. Нагадаємо, що метою даної роботи є прослідкувати сприйняття українцями США і Росії, а також взаємодії цих країн з Україною, в тому числі і в політиці.
На думку О.Донченко, російському і американському суспільствам властива екстравертивність, тоді як українському - інтровертивність. Країни з вираженою екстраверсією (у даному випадку Росія і США) здатні освоювати великі території і прагнуть цього. «Такие общества, - пише Донченко, - имеют тяготение к анализу проблем других государств, лучше ориентируются в культуре других народов, чем владеют своей собственной. Но, как правило, владеют ситуацией вокруг своей территории, умеют защитить ее и стратегически обезопасить» (15). Це пояснює, наприклад, агресивну зовнішню політику цих країн (інтервенція США до Іраку, війна Росії в Чечні), а також їх могутній арсенал озброєнь. Це пояснює також причини впливу даних суспільств на Україну. Чому саме на Україну? Відповідь проста. Ось що пише дослідник, експерт «Центру Східних Досліджень» А.Сарна: «Украина - страна особенная, единственная и неповторимая. Украина - это, скажем так, наиважнейшая славянская страна. Потому, что с геополитической точки зрения - это самая большая славянская страна. Украина имеет большое геополитическое значение не только для славянских, но и для европейских стран, как самое крупное славянское государство. Это также единственная и неповторимая страна с точки зрения того, что она расположена между тремя цивилизационными центрами, откуда в разные исторические моменты получала импульсы к развитию, или точки притяжения. Это, прежде всего, греческая и византийская культура, откуда пришло в Украину христианство, это западная цивилизация, которая пришла в Украину через Польшу и Австро-Венгрию, это также и Российское влияние. В этом треугольнике развивалась Украина, и центры притяжения были смещены в различные исторические моменты в трех направлениях. Безусловно, и сейчас Украина продолжает оставаться “между”, поскольку не определилась, где она должна быть, какая она вообще страна» (47).
