Методи дослідження пам'ят
. ПОРУШЕННЯ ПАМ'ЯТІЗ раннього дитячого віку здатності запам'ятовування поступово удосконалюються (спочатку образна, а потім символічна пам'ять), досягаючи свого оптимального розвитку до 20-25 років. На цьому рівні пам'ять зберігається до 40-45 років, після чого поступово погіршується, особливо механічне запам'ятовування нового матеріалу. У літньому і старечому віці помітно страждає запам'ятовування нового і поточних подій, але добре зберігається здатність відтворення вражень дитинства -- закон зворотного ходу пам'яті Рібо (Th. Ribot, 1881). Мнестичні функції коливаються у визначених межах і під впливом різних факторів повсякденного життя -- стомлення, недосипання, емоцій. [10]При захворюваннях, особливо у випадку поразки центральної нервової системи, можна зустрітися з різними порушеннями пам'яті. Розлади пам'яті можуть стосуватися як усіх її окремих компонентів, так і її динаміки. В останньому випадку виявляється, що хворі те докладно, у деталях відтворюють зміст складної розповіді, байки, те раптом не в змозі передати зовсім легкий сюжет (мнемічна діяльність носить переривчастий характер). У самому загальному виді серед порушень пам'яті можна виділити три основні групи: гіпермнезії, гіпомнезії і парамнезії.Гіпермнезія (посилення, загострення пам'яті) виявляється посиленням спогадів про минуле життя чи поліпшенням запам'ятовування поточних подій. При захворюваннях гіпермнезія частіше зустрічається як тимчасове явище при пропасних станах, порушенні на тлі патологічного підвищення настрою (манії) і відрізняється фрагментарністю і нестійкістю. Лише при гіпоманіакальних станах (легка форма манії) посилення спогадів і запам'ятовування більш стійко. Гіпермнезія зустрічається іноді і при слабоумстві; так, один імбецил пам'ятав дати поховань усіх померлих протягом 35 років у селі, де він жив (Гуревич М.О., Серейський М.Я., 1928). Гіпомнезія, чи дисмнезія, -- ослаблення мнестичних функцій аж до повної їхньої втрати. Може бути загальної (стосуються запам'ятовування і відтворення) і часткової (не може щось згадати в даний чи момент порушене тільки запам'ятовування). Повна втрата здатності зберігати і відтворювати раніше придбані знання називається амнезією.Якщо амнезія зв'язана з переважним порушенням здібностей до запам'ятовування, то неї називають фіксаційоною амнезією. У зв'язку з цим чи слабшає втрачається пам'ять про поточні, недавніх подіях, але зберігається здатність повного відтворення придбаного раніше досвіду. Такі розлади пам'яті дуже характерні для так називаного корсаковського синдрому, що описаний відомим вітчизняним психіатром С.С. Корсаковим при виражених алкогольних інтоксикаціях. Різновидом фіксаційоної амнезії є перфораційна амнезія, коли не фіксуються тільки якісь частини інформації. Зокрема, при палімпсестах виникає втрата здатності запам'ятовувати і відповідно потім відтворювати деякі деталі, епізоди і подробиці, що відносяться до періоду інтоксикації (наприклад, при алкогольному сп'янінні).Амнезія може бути зв'язана з утрудненнями у відтворенні і пригадуванні окремих чи подій усіх подій якогось минулого відрізка часу -- часткова (лакунарна) чи повна репродукційна амнезія. Особливо різке явище забування деяких подій життя виявляється при аффектогенних (кататимних) амнезіях, коли хворий амнезує визначене і дуже важке переживання. Вони виникають по механізму витиснення афективно насичених індивідуально неприємних і неприйнятних особистістю вражень і подій, а також усіх подій (навіть індиферентних), що збіглися в часі із сильним потрясінням.При істеричних амнезіях, на відміну від аффектогенних, спогад про обстановку, індиферентні події, що збіглися з амнезируємимі в часі, зберігається. Своєрідний варіант істеричної амнезії -- фантастична псевдологія, де витісняються з пам'яті не задовольняючого хворого факти його біографії чи соціального стану. З цим сполучається схильність до переоцінки власної особистості, егоїзм і егоцентризм. Пробіли пам'яті в таких хворих нерідко заміщаються вигаданими подіями -- істеричними фантазмами. Вони цікаві по фабулі, інтригуючі і підкреслюють значимість особистості хворого. На відміну від патологічної облудності хворі переконані в їхній істинності.До прогресуючого амнезії відносять ті її варіанти, де різко втрачається здатність до запам'ятовування і неухильно наростає спустошення пам'яті за законом Рібо. Хід цього процесу йде в порядку, зворотному формуванню пам'яті. Спочатку в хворого з'являється безпам'ятність, фіксаційна гіпомнезія, ступінь виразності якої поступово наростає. Потім процес починає поширюватися на пам'ять про минуле, захоплюючи спочатку близький період, а потім усе більш і більш віддалені. У першу чергу порушується "пам'ять часу" при збереженні "пам'яті змісту". При цьому хворі пам'ятають окремі події і факти свого життя, але утрудняються локалізувати їх у часі і послідовності. У наступному тьмяніє і "пам'ять змісту, фактів", але ще довгостроково зберігається "пам'ять емоційних і морально-етичних реакцій". У саму останню чергу при прогресуючій амнезії зникає "пам'ять найпростіших навичок" -- праксис, що супроводжується формуванням апраксії.При ретардованій (запізнілої) амнезії події забуваються не відразу, а через лише якийсь час після хворобливого стану. Спочатку хворий може розповісти навколишнім про колишні в нього хворобливих переживаннях, але через короткий час він їх цілком забуває. При деяких осередкових органічних поразках головного мозку спостерігається амнестична афазія, що полягає тільки в забуванні хворим назв показуваних предметів.У клініці окремо виділяють ретроградну й антероградну амнезії. При першій з них хворі переважно забувають події періоду, що передував втраті чи потьмаренню свідомості. При другий -- відсутні спогаду на якийсь період після виходу зі стану потьмареної свідомості. Якщо випадання спогадів обмежується тільки подіями гострого періоду хвороби (періоду порушеної свідомості), то таку амнезію називають конградною амнезією. При сполученні всіх представлених варіантів амнезію називають антероретроградною.Парамнезія -- перекручення, обмани пам'яті (помилкові спогади), що виникають у результаті порушення розподілу подій, що пригадуються, у часі і просторі, перекручування раніше пережитих подій, заповнення пробілів пам'яті домислами і фантазіями, відчуження згадуємих переживань від власного життєвого досвіду й інші.Найбільше часто з парамнезій зустрічаються псевдоремінісценції ("ілюзії пам'яті", помилкові спогади), при яких наявні пробіли пам'яті хворий як би заповнює подіями більш віддаленого минулого. Наприклад, хворий затверджує, що він тільки що повернувся з прогулянки, хоча він навіть не виходив з палати. Псевдоремінісценції звичайно стабільні по змісту, повторно розповідаються хворими, мають повсякденний зміст. Їхнім різновидом є екмнезії -- зрушення ситуації в минуле ("життя в минулому"), коли такому переносу з минулого піддаються не окремі події і факти, цілі значні періоди життя хворого.При ехомнезіях (редуплікуюча парамнезія Піка) обман пам'яті полягає в тім, що яка-небудь подія в спогадах з'являється подвоєним, потроєним. Поточні події проектуються одночасно й у сьогодення (адекватно), і в минуле. Хворий при цьому переконаний, що ця подія в нього вже було раніше. Від псевдоремінісценцій вони відрізняються тим, що не носять характеру, що заміщає, при провалах пам'яті, а від симптому "уже баченого" тим, що дійсна подія переживається не цілком ідентичним, а лише тільки подібним з минулим. Ехомнезії можуть указувати на поразку тім'яно-скроневих областей мозку.При галюцинаторних спогадах Кальбаума яке-небудь галюцинаторне переживання фіксується пам'яттю як реальна подія і проектується в минуле, де в реальності його зовсім не було. При псевдогалюцинаторних псевдоспогадах Кандинського створений уявою факт відразу стає змістом слуховой чи зорової галюцинації, а в пам'яті він стає спогадом про реальну подію, що нібито були в минулому житті хворого. Подібні розлади пам'яті іноді зустрічаються в структурі галюцинаторно-параноїдних психозів.
У ряді випадків зміст помилкового спогаду носить фантастичний характер, і хворі описують події, яких явно в їхньому житті не було. Такі парамнезії називаються конфабуляціями ("галюцинації пам'яті", "вимисли пам'яті", "марення уяви"). Вони звичайно носять яскравий, образний характер з патологічною переконаністю в їхній істинності.
Псевдоремінісценції і конфабуляції найбільш характерні для захворювань, де губиться здатність до запам'ятовування, -- корсаковський психоз, старече слабоумство, прогресивний параліч.
Відтворення якої-небудь події без його дізнавання називається криптомнезією і може лежати в основі неусвідомлюваного плагіату, коли який-небудь визначений факт (відкриття чи технічний винахід), кимсь установлений раніше, хворий привласнює собі. Можливо і зворотне -- відчуження фактів власного життя, і вони не дізнаються як свої. При цьому реальна подія з життя хворого сприймається їм як мало місце не з ним, а з кимсь іншим, і про це він від когось чув, прочитав чи бачив у кіно. Криптомнезії зустрічаються при деяких органічних захворюваннях мозку, особливо при поразці тім'яно-скроневих його відділів. [5]
5. МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ ПАМ'ЯТІУ сучасній психології всі окремі досвіди з пам'яттю людини зводяться, в основному, до того, що випробуваний тим чи іншому способу засвоює матеріал, а потім, спустя деяка кількість часу, його відтворює, довідається засвоєне. У кожнім з таких досвідів експериментатор має справу з трьома основними перемінними:1. діяльністю чи засвоєння завчання;2. інтервалом між засвоєнням і відтворенням;3. діяльністю відтворення.Матеріал може пред'являтися випробуваним візуально чи на слух. Крім цього є й інші способи: зорово-слухо-моторный, моторно-зорово-моторний, зорово-слуховой.Мимовільне запам'ятовування являє собою процес запам'ятовування, що протікає на тлі діяльності, спрямованої на рішення немнемічних задач [10]. Мимовільне запам'ятовування - це продукт і умова пізнавальних і практичних дій. Це не випадковий, а закономірний процес, детермінирований особливостями діяльності суб'єкта.
