Інтерес-збудження: активація, вираження, переживання
p align="left">Практично будь-який предмет, будь те розкішна лялька й набір лялькового посуду або просто ціпок, здатний викликати в дитині інтерес, що мотивує уяву, фантазію, ігрову діяльність, які у свою чергу радують радість упрочають афективно-когнітивний зв'язок між дитиною і предметом, з яким він грає.Новизна
Ще одним майже обов'язковим фактором інтересу є новизна об'єкта. Це настільки надійний активатор інтересу й він має таку потужну притягальну силу для наших органів почуттів, що психологи, пред'являючи дитині знайомий, звичний для нього об'єкт у парі з незнайомим, новим об'єктом, по реакції на незнайомий об'єкт можуть судити про здатність дитини до дискримінації об'єктів (до встановлення розходжень між об'єктами. Бажаючи з'ясувати, чи здатна дитина відрізнити одна людська особа від іншого, ми спочатку пред'являємо йому одне із цих осіб з певної відстані і протягом певного проміжку часу. Ми робимо це стільки разів і доти, поки час, протягом якого погляд дитини прикутий до цієї особи, не зменшиться вполовину в порівнянні згодом, протягом якого дитина дивиться на нього під час першого пред'явлення. Потім ми пред'являємо дитині це, уже знайоме йому. Якщо дитина довше дивиться на незнайому особу, ми можемо укласти, що він відрізнив одну особу від іншого.
Силу фактора новизни як активатора емоції інтересу можна проілюструвати безліччю прикладів з повсякденного життя. Якщо ви живете у великій країні й вирішили відправитися в ті її краї, де ніколи колись не були, ви, безсумнівно, відчуєте інтерес, і випробуєте його завдяки стимуляції, що виходить ззовні. І це тим більше вірно, якщо ці краї відрізняються по своєму кліматі й рельєфу від тієї місцевості, у якій ви постійно проживаєте. Якщо ви живете серед рівнин і невеликих пагорбів, то вид Скелястих гір приведе вас у стан збудженого замилування. Якщо ви живете в місцях посушливих, з убогою рослинністю, те, виявившись у дельті Міссісіпі, ви будете зачаровані буйством фарб і звуків. А якщо вам пощастило виявитися в іншій країні, що має свій язик і свою культуру, те ваш інтерес буде постійно підтримуватися тією лавиною нових вражень, які неминуче обрушаться на вас. Ми переконуємося в цьому, читаючи розповідь Джессики про зроблений нею в шкільні роки закордонній подорожі.
Поїздка у Францію зробила на мене незабутнє враження. Спогаду про ті дні, і особливо про перший день мого перебування у Франції, дотепер живуть у моїй пам'яті, і я ні на що не проміняю їх.
Емоції, які переживала Джессика, живили енергією й направляли її поводження. З її розповіді ми бачимо, як її інтерес до майбутньої поїздки додав їй енергії, сил і терпіння виконати формальності, які здалися б їй стомлюючими, будь вона в іншому настрої.
Приїхавши в аеропорт Кеннеді, ми встали в чергу для перевірки багажу. Черга була жахливо довгої, і нам довелося стояти дуже довго. Можливо, іншим пасажирам це стояння здалося стомлюючим, але тільки не нам.
Поки ми чекали оголошення посадки, ми фотографувалися й без угаву бовтали про майбутні пригоди. Нам було дуже важко повірити в те, що через яких-небудь півгодини ми відірвемося від американської землі й виявимося в повітрі, на шляху у Францію.
У стані сильного збудження ми сприймаємо навколишній світ зовсім інакше, чим у звичайному стані. Це збудження може магічним образом змінити сприйняття людини, як це відбулося із Джессикою.
Ми приземлилися в аеропорті Шарля де Голля, вийшли з літака. Це було схоже на сон. Я стояла на землі Франції й не могла повірити в це. Незабаром, підштовхуючи один одного й сміючись, ми вже забиралися в автобус, що повинен був відвезти нас у готель. Поки ми чекали відправлення, мені здавалося, що повітря в автобусі заряджений електрикою, - так сильно ми були порушені.
Емоція інтересу підвищує здатність людини до сприйняття й обробки вступник із зовнішнього миру інформації. Інтерес стимулює людини до дослідницької й пізнавальної активності. Саме емоція інтересу обумовила той стан загостреної сприйнятливості, у якому перебувала Джессика в перший день своєї подорожі.
Готель, у якому ми зупинилися, був на окраїні Парижа. Ми пробули там кілька хвилин - тільки залишили речі й відразу ж направилися до найближчої станції метро.
Ми вийшли з метро на залиту сонцем вулицю, на якій було повно людей і магазинчиків. На вершині пагорба стояв собор Сакре-Кер. Він був чудовий у своєму білому сяйві. У мене перехопило подих, коли я побачила його. Заворожена його красою, я бігла нагору по мармурових щаблях, бажаючи скоріше побачити його зсередини.
Іноді, зробивши якийсь незвичайний для себе вчинок, сполучений з тією або іншою часткою ризику, ми потім запитуємо себе - як я наважився це зробити, звідки узялася в мені ця сміливість? Напевно, у деяких випадках справедливо припустити, що ця сміливість породжується емоцією інтересу-збудження. По-справжньому хвилююча пригода завжди кидає людині виклик, спонукує його випробувати себе в таких ситуаціях, яких він колись уникав, побоюючись виявитися неспроможним. Наступний уривок з розповіді Джессики, у якому описується один з епізодів її знайомства із французькою культурою й французькою мовою, демонструє нам, як емоція інтересу бере гору над іншими емоціями, як цікавість перемагає страх.
Потім нас відвезли в Латинський квартал, що розташований на левом бережу Сени, і відпустили прогулятися. Ми були вільні робити все, що нам прийде у голову. Мені й моїм подругам схотілося перевірити, наскільки добре ми знаємо французьку мову, нам було цікаво, чи зможемо ми порозумітися із продавцем у магазині. Ми заходили в різні магазини й приміряли одяг. Спочатку я жахливо боялася сказати що-небудь не так, боялася, що ненароком скривджу співрозмовника, боялася викликати сміх. Але нарешті, я зібрала всю свою мужність і в одному з магазинів запитала продавця, чи можу я примірити туфлі, що сподобалися мені. Я випробувала якесь дивне, хвилююче почуття тому, що розмовляю по-французькому із французом, і ще - подив тому, що це виходить не так вуж погано. Я була жахливо горда собою.
Працює людина або грає, творить він або просто розважається, він не в змозі нескінченно довго зберігати той стрімкий темп діяльності, що припускає емоція інтересу-збудження. Усвідомлення того, що ти багато чого пережив, багато чого пізнав або виконав щось важливе, приводить до почуття задоволення, полегшення й радості. Саме це почуття випробувала Джессика наприкінці першого дня перебування в Парижу.
Ми не помітили, як пролетіло час і настала година, коли нам потрібно було бути в призначеному місці, звідки відправлявся автобус. Для всіх нас це був дуже довгий і хвилюючий день. Мені не вірилося, що це тільки перший з тих одинадцяти днів, які нам стояло провести у Франції, і хоча я страшно утомилася, я із тривогою чекала наступного дня, що, як мені здавалося, повинен був бути ще більш цікавим і насиченим.
Джессика можна позаздрити - перший день її подорожі був воістину чудесним, надихаючим. Втомлена, але щаслива, вона з нетерпінням чекала наступного дня. Вона пише, що вона чекала його «із тривогою», але ця тривога скоріше пов'язана зі збудженням, ніж зі страхом. Це питання лексики - багато з людей говорять «я так тривожуся», маючи на увазі томляче їхнє нетерпіння. Втім, якщо Джессика й випробовувала тривогу, те тільки в тому розумінні, що це була комбінація збудження, пов'язаного з майбутніми пригодами, і легені занепокоєння, боязкого очікування невідомості.
Завершуючи розгляд фактора новизни як активатора інтересу, відзначимо, що за певних умов цей же фактор може стати джерелом негативної емоції, наприклад страху, як це було із Джессикою, коли вона пробувала свої сили в розмовному французькому. Потрібно визнати, що нам невідомо, якою ступенем новизни повинен характеризуватися об'єкт або ситуація, щоб викликати в людини страх. Ясно, що ця новизна повинна бути надмірної, і в цих випадках, імовірно, буде говорити не стільки про новизну об'єкта, скільки про його «сторонність», незвичайності.
Уява й мислення
Немовля украй сприйнятливе до людської особи й голосу, часом можна подумати, що він приходить у цей мир, уже маючи уявлення про те, як повинен звучати голос матері і як повинне виглядати її особа. Це, імовірно, не зовсім так, однак можна сміло затверджувати, що мозок немовляти вже настроєне для сприйняття найтонших комунікативних сигналів. Чотирьохмісячна дитина відрізняє особу матері (якщо, звичайно, його опікує саме мати) від інших осіб і може відреагувати негативною емоцією, коли мати йде. У період між чотирма й вісьма місяцями в дитині розвивається здатність формувати й зберігати в пам'яті уявний образ материнської особи. Починаючи з 9-місячного віку відсутність матері, як правило, викликає в дитині негативну емоцію, а у віці 12-14 місяців уже 75% дітей реагують найсильнішою негативною емоцією, якщо мати йде. Цей факт, швидше за все, пояснюється когнітивною здатністю дитини розпізнавати факт відсутності матері й нудьгувати по ній. Дитина навіть під час відсутності матері може викликати в розумі її уявний образ. Коли матері немає поруч, дитина не знаходить зовнішнього підкріплення тому образу, що є в його свідомості. Дитина пам'ятає мати, і тому її відсутність викликає в нього занепокоєння.
Немовля ще не має уявних образів, і таке положення речей зберігається, принаймні, у перші півроку життя, але вже приблизно на дев'ятому місяці життя немовля демонструє здатність до формування образів об'єктів і хоча б короткочасному втриманню їх у пам'яті. Після досягнення немовля 9-місячного віку здатність до формування ментальних образів стрімко розвивається.
Будь-який дорослий, закривши очі, може викликати в розумі незліченна кількість образів. Спогад про кохану людину, що зараз далеко від вас, обов'язково викличе у вас якусь емоцію, - ви напевно зрадієте уявній зустрічі з ним, а потім, швидше за все, відчуєте сум від того, що його немає поруч із вами. Якщо ви продовжите це уявне спілкування, то ви, можливо, випробуєте всі ті емоції, які ви випробовували, реально спілкуючись із цією людиною. Образи, що зберігаються в нашій пам'яті й нашій уяві, - це невичерпне джерело емоцій, і однієї із цих емоцій, звичайно ж, є емоція інтересу, оскільки вона відіграє першорядну роль у процесах мислення й уяви.
Інше, не менш багате джерело емоцій - це слова й уявлення. Ті з них, які пов'язані з уявлюваною або фізичною подією, з новизною об'єкта або змінами, викликають у нас емоцію інтересу.
Література
1.Бороздина Л.В. Дослідження рівня домагань. - К., 1993
2.Василюк Ф.Е. Психологія переживання: аналіз подолання критичних ситуацій. - К., 1984
3.Кликс Ф. Пробуджуюче мислення: У джерел людського інтелекту. - К., 2000
4.Лингарт Й. Процесс и структура человеческого учения. - М., 1970
5.Петренко В.Ф. Психосемантика свідомості. - К., 2004
Страницы: 1, 2
