Формування у дошкільників психологічної готовності до навчання в школ
p align="left">Отже, зміст дошкільної освіти - гармонійний та різнобічний розвиток дошкільника, формування його особистості, створення в умовах дошкільного навчального закладу розвивального життєвого простору. Для цього потрібно враховувати всі аспекти психологічної зрілості дитини.2.2 Оптимізація формування психологічної готовності до навчання в умовах ДНЗ
Психологічну готовність дітей до навчання на практиці можна встановити тільки комплексне психо-діагностичне обстеження. Воно може бути здійснене професіонально підготовленими психологами, що працюють в системі освіти, разом з педагогами і вихователями.
На практиці ми нерідко зустрічаємось з відставанням дітей в навчанні, яке не можна цілковито пояснити відсутністю у них яких-небудь здібностей. Тому виникає завдання виявлення і запобігання появі можливих інших психологічних причин затримування розвитку дітей, ще в старшому дошкільному віці в умовах ДНЗ.
В першу чергу потрібно вирішити три питання. Перше торкається методів, що дозволяють орієнтуватися в масі дітей і виявляти тих із них, які відстають в навчанні по причині особливостей психологічного розвитку, не пов'язаних із здібностями. Потім можна було б уточнити витоки їх невстигання, віднести дитину що відстає до однієї із наступних груп:
- педагогічно запущених дітей; що мають хороші але недостатньо розвинені задатки;
- невстигаючих по причині незмоги засвоювати шкільну програму;
- немаючих інших необхідних задатків і невстигаючих із-за вроджених чи набутих в результаті хвороби анатомо-фізіологічних відхилень.
На кінець, потрібно відшукати науково - обґрунтовані методи, що дозволять передбачити подальший розвиток дитини, що відносяться до однієї з цих груп.
Отже, все це потребує глибокої, різносторонньої і детальної психодіагностики дитини. Центральне місце в психодіагностиці повинні займати методи дослідження даного стану і можливостей дитини, її зони потенціального розвитку.
2.2.1 Психологічні засади мотивації досягнення успіху у контексті готовності до навчання у школі
Для розуміння природи особистості потрібно з'ясувати співвідношення цього питання з іншими поняттями, що використовуються як у класичній, так і в сучасній психології. Це насамперед поняття індивіда, людини, особистості, індивідуальності, суб'єкта.
Особистість - це індивід із соціально зумовленою системою вищих психічних якостей. Що визначається замученістю людини до конкретних суспільних, культурних, історичних відносин. Ця система виявляється і формується в процесі свідомої продуктивної діяльності і спілкування, особистість опосередковує та визначає рівень взаємозв'язків індивіда з суспільним та природним середовищем. У філософсько-психологічному аспекті особистість - це об'єкт і суб'єкт історичного процесу і власного життя.
Розвиток особистості відбувається у конкретних суспільних умовах. Особистість завжди конкретно-історична, вона - продукт епохи, життя своєї країни, своєї сім'ї. Процес становлення людської особистості здійснюється як “саморух” якому, на думку Леонтьева А.Н., властива єдність зовнішніх і внутрішніх умов. Зовнішні умови визначаються природним і суспільним середовищем, необхідним для існування індивіда [15].
Діалектичні заперечності притаманні розвитку довільної регуляції поведінки та діяльності підростаючої особистості, формуванню її самостійності, волі. Вже малятам властиве прагнення до самостійності, яке нерідко набуває форми гострого заперечення вимог дорослих, протидіяння їм, що супроводжується, наприклад у трирічних дітей, явищами впертості, неслухняності, негативізму.
Багатоаспектні мотиваційні проблеми відносяться до найважливіших в психології як в теоретичному, так і в прикладному плані.
Як і все в людській психіці, мотив не має окремого ізольованого існування. Якщо розпочати розгляд проблеми з психологічної структури діяльності суб'єкта, основні компоненти якої занесені у схему, то положення в ній мотиву сприймається, з одного боку, як спонукання, а з другого, як відображення в свідомості людини об'єктивних рушійних сил поведінки [7].
Потреба > Активність
Мотив > Діяльність
Мета > Дія
Задача > Операція
Для того, щоб розібратися в специфіці людської поведінки, необхідно розглянути відношення між власне діяльністю і діями, що реалізують її та відповідають свідомій меті. Вказані відношення між діяльністю і дією, між мотивами і метою знаходять своє вираження в психіці людини і відтворюються у внутрішній будові її свідомості. За словами Дубровіної О.О. - зміна мотиву змінює не значення мети та дії, а їхній зміст для людини. Це означає, що найбільш важливі колізії особистості розгортаються в площині відношень між мотивами, а не обмежуються окремо взятою діяльністю [7].
В розумінні Мухіної В.С. - мотив "у дійсності - це сплав різноманітних мотивів різного ієрархічного рівня, і тому мотив діючий є таким індивідуальним [18].
Питанням психодіагностики і корекція нахилів і здібностей дітей 5-ти, 6-ти років займались різні психологи і педагоги, зокрема: Е.Т. Еріксон, Р. Хьюсман і Д. Хетфілд.
Разом з розвитком окремих психічних процесів у дошкільному віці відбувається формування особистості дитини в цілому. У цей період дитинства закладаються основи правильного ставлення до всього, що оточує, до самої себе, до своєї справи. У дошкільному віці інтенсивно розвиваються здібності, формуються нові потреби й інтереси, певні риси характеру, намічається спрямованість особистості.
На думку Е.Т. Еріксона, якщо сформувалася дитина в цей період свого розвитку, такою багато в чому вона буде, коли виросте й стане школярем, а потім і дорослою людиною [8]. Однією з фізіологічних умов, які необхідно враховувати при формуванні особистості дитини в основі темпераменту. Відміни в темпераментах, що мають місце вже в ранньому дитинстві, набувають у дошкільному віці більш складного і різноманітного вияву. Темперамент, як про це говорилося раніше, залежить від типологічних особливостей вищої нервової діяльності дитини.
У кінці XIX - на початку XX ст. в Європі в Північній Америці посилюється інтерес до індійської культури, зокрема - йоги. Виникла думка перенести на європейський ґрунт вчення йоги, застосувавши його до медичних потреб [24]. Психогігієна включає мистецтво взаємовідносин між людьми, духовну гармонію людини і природи, комфортні умови побуту, різні види відпочинку. За Р. Хьюсманом і Д. Хетфілдом, у взаємовідносинах між людьми домінуючим є фактор справедливості. Труднощі, які виникають у цій сфері, можна звести до запитання: як нам вдається чи не вдається зберігати справедливість? Автори наводять основні причини руйнування взаємовідносин між людьми.
Дуже часто ми користуємося неправильною психологічною установкою, бо застосовуємо "золоте" правило:" роби для інших те, що ти хотів би, щоб інші робили для тебе", так як не маємо жодних доказів того, що інші хочуть того ж, що й ми. Для збереження справедливості при взаємовідносинах і досягнення правильної психологічної установки бажано дотримуватися дещо модифікованого правила: "Роби для інших те. Що вони хотіли б, щоб ти для них зробив.
Отже, психологічну готовність дітей до навчання на практиці може встановити тільки комплексне психо-діагностичне обстеження, яке може бути здійснене професіонально підготовленими психологами, що працюють в системі освіти, разом з педагогами і вихователями, які повинні ставити перед собою завдання виявлення і запобігання появі можливих психологічних причин затримки розвитку дітей ще в старшому дошкільному віці.
2.3 Взаємодія ДНЗ і сім'ї у підготовці дитини до навчання в школі
Вступаючи до школи, дитина посідає нову соціальну позицію - школяра. Дуже важливим є мотивація дитини зайняти цю позицію.
Одним із обов'язків сім'ї і дошкільних установ є підготовка дітей до школи, від чого залежатимуть їхні успіхи в навчанні, подальший розвиток. Як правило, діти, які у старших дошкільних групах розуміють, що їх чекає у школі, володіють необхідними для навчання у ній навичками, легко вживаються у шкільне середовище. Однак не всі з них безболісно долають цей етап, що проявляється передусім у незадовільній їх успішності. Причина цього здебільшого в психологічній непідготовленості до навчання в школі. Готовність до шкільного навчання водночас є проблемою соціальної зрілості дитини. Адже, йдучи до школи, вона опиняється в реальній соціальній позиції, вперше отримавши право і опинившись перед обов'язком здійснення суспільної за змістом і формою діяльності, якою є навчання.
2.3.1 Підготовка дошкільника до навчання в сім'ї
Психологічна підготовка дітей до школи в родині абсолютно необхідна.
Виділяються наступні умови повноцінного психічного розвитку дитини і його підготовку до навчальної праці:
Головна вимога - це постійна співпраця дитини з іншими членами сім'ї.
Наступним умовою успішного виховання і розвитку є вироблення у дитини вміння долати труднощі. Важливо привчити дітей розпочату справу доводити до кінця. Багато батьків розуміють, наскільки важливо у дитини бажання вчитися, тому вони розповідають дитині про школу, про вчителів і про знання, що здобувають у школі. Все це викликає бажання вчитися, створює позитивне ставлення до школи. Далі потрібно підготувати дошкільника до неминучих труднощів у навчанні. Свідомість переборення цих труднощів допомагає дитині правильно поставитися до своїх можливих невдач.
