Адаптація молодших школярів до навчально-виховного процесу

С - 0 балів.

І виявили, що він у 1-В класі становить 1,2 бали при макс. 2 бали.

У 1-В класі із 28 обстежуваних всього 4 учні мали високий рівень розумової активності, 15 учнів - середній до високого (С-В), і 19 учнів - середній рівень розумової активності. Середній показник готовності по класу - 0,8 бала.

Проаналізувавши, як можливий фактор, рівень освіти батьків, ми, умовно позначивши:

вища освіта - 2 бали;

середня спеціальна - 1 бал;

середня - 0 бала,

виявили, що середній освітній показник в 1-Б класі - 0,9 бала, в 1-В класі - 1,4 бала.

Був зроблений також аналіз вікових показників і виявлено, що середній вік дітей до вступу у школу у 1-Б класі - 6 років 8 місяців, у 1-В класі - 6 років 4 місяці.

З метою виявлення особливостей адаптації, фіксації симптомів дезадаптації у першокласників, автором дипломної роботи спільно із вчителями школи - Мате Н.Я., Школою Н.В. було заповнено Карта спостережень Скотта на кожного учні, і зроблено порівняльний аналіз по класах.

Виходячи з того, що наявність одного симптому до вертикальної риски оцінюється в 1 бал, після риски - в 2 бали ми маємо змогу оцінити середній показник дезадаптації по класу: 1-Б клас - 10,8 бала, 1-В клас - 12,8 бала.

Щоб оцінити у процентному відношенні, виходимо із того, що у кожній карті 198 симптомі. 2 25 картах їх 450. із них зафіксовано у учнів 1-Б класу 229, що становить 4,4 %, у учнів 1-В класу 301, що становить 5,6 %. Як видно із цих даних, середній бал адаптації досить невисокий у обох класах, що може свідчити про тісну залежність між достатньо високим рівнем готовності першокласників до навчально-виховного процесу.

Слід детальніше зупинитись на тих основних симптомокомплексах, які частіше за інших фіксувались у поведінці учнів.

У синдромі 1 - „Недовіра до нових людей, речей, ситуацій” найчастіше фіксуються симптоми 3, 7, 10, 13, 15.

У синдромі 2 „Д” - „Депресія”, найчастіше фіксуються фрагменти - 1, 7, 3, 6, 11.

У синдромі 3 „У” - зустрічаються поодинокі випадки фіксації окремих фрагментів: 1, 5, 6, 10, 11.

У синдромі 4 „ТВ” - „Тривожність у відношенні до дорослих” особливо часто фіксується симптомом 1 - дуже охоче виконує свої обов'язки, а також 4, 5, 11, 1, 10 - постійно потребує допомоги і контролю з боку вчителя.

У синдромі 5 „ВВ” -„Ворожість у відношенні до дорослих” зафіксовані у поведінці окремих дітей 1, 2, 3, 5, 6, 10, що особливо хвилює 13, 4, 15, 16, що свідчить про відкриту ворожість, яка проявляється в асоціальній поведінці, та симптомами 18, 20 - що свідчить про повну, некеровану ворожість. У синдромі 6 „ТД - тривога у відношенні до дітей” найчастіше фіксується симптомом 6, 11:

ѕ любить бути в центрі уваги;

ѕ шумно веде себе, коли вчителя немає в класі.

У синдромі 7 „А - недостатність соціальної нормативності” переважають симптоми 2 і 6.

У синдромі 8 „ВД - ворожість до дітей відзначаються тільки поодинокі випадки фіксації окремих симптомів. У синдромі 9 „Н - непосидючість” у 3-4 учнів із класу зафіксовані симптоми 5 - нестандартний, не пунктуальний;

9 - в класі не може на чому-небудь довго зосереджуватись.

Наявність порушень, зафіксованих синдромах 10 „ЕН - емоційне напруження” та 11 „НС - невротичні симптоми” підтверджених даними КТВ та тесту Люшера свідчать про емоційну незрілість, високий рівень тривожності.

Тісно зв'язані між собою синдроми

12 „С” - несприятливі умови середовища;

15 „Б” - хвороби і органічні порушення;

16 „Ф” - фізичні дефекти.

Фіксація симптому 2 із синдрому 15 „Часті простуди” викликає наявність 2 симптому.

У синдромі 12 - „не буває в школі по декілька днів”.

У 13 дітей 1-В класу зафіксовано симптом 2 синдрому 15 „хвороби”- „часті простуди” тоді як у 1-Б класі їх зафіксовано тільки 4. це свідчить про фізичну ослабленість дітей, що може бути як причиною дезадаптації, так і її наслідком.

Взагалі, по цьому синдрому у 1-В класі зафіксовано 23 випадки у різних учнів, у 1-Б класі - 10 випадків.

Коротко у процентному відношенні результати спостережень записані в КС по окремих симптомах можна виразити в таблиці.

В зв'язку з тим, що в КС немає інтерпретації результатів і середньої норми для молодших школярів, ми можемо допустити, що рівень дезадаптації у нашому випадку низький і при співставленні з результатами інших методик говорити про позитивний вплив рівня готовності до школи на адаптацію дітей молодшого шкільного віку до навчально-виховного процеси.

Звичайно, аналіз успішності та результатів контрольних робіт доповнює наші дані про процес адаптації, тим більше що по Синдрому 14 - „РВ розумова відсталість” не було зафіксовано жодного відхилення у обох класах.

Аналіз контрольних робіт показав, що із 52 учнів - математику написали на „5” - 35 учнів

на „4” - 16 учнів

на „3” - 1 учень

українська мова на „5” - 32 учня

на „4” - 19 учнів

на „3” - 1 учень

техніка читання на „5” - 44 учня

на „4” - 6 учнів

на „3” - 2 учні

з них

1-Б клас - 25 учнів2-В клас - 27 учнів

Після обробки цих результатів ми можемо зробити порівняльний аналіз за таблицею 1.

Таблиця 1. Таблиця середніх показників по класах.

Крім вищеназваних методик для виявлення залежності процесу адаптації першокласників від різноманітних факторів був використаний Кольоровий тест відношень. Спільно з учнями було визначено ряд понять, пов'заних з школою: „школа”, „вчитель”, „урок”, „контрольна робота”, „дзвінок”, „перерва”, „однокласники”.

Для визначення психологічного впливу на учня його сім'ї, психологом було додатково введено поняття „сім'я”. Учням пропонувалось вибрати 8 кольорів Тесту Лошера колір, який найбільше відповідає даному поняттю.

Кольори дозволялось повторювати. Потім учень ранжував ці кольори від „найкрасивішого”, „найприємнішого до „найнеприємнішого”, „найгіршого”.

Визначивши позицію кожного із цих понять ми дістали змогу вияснити, які явища шкільного життя позитивно впливають на емоційний стан кожного учня, сприяючи його особистості адаптації, а які навпаки, пригнічують, викликають тривогу, яка проявляється у дезаптаційних симптомах.

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10